Ухвала

від 23.11.2016 по справі 2-1364/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/5607/16

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л.В. Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Сватаненка В.І., Суворова В.О.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Отрадне», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Отрадне», Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_4, третя особа: Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про визнання незаконним розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, розпорядження міського голови, рішення виконавчого комітету, зобов'язання вчинити певні дії, про усунення перешкод та про визнання недійсним свідоцтва про право власності,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2004 року позивачі звернулися до Приморського районного суду м. Одеси суду з позовом до ОСББ "Отрадне", ОМР, Виконавчого комітету ОМР, Приморської районної адміністрації ОМР, ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_4, третя особа: Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, який 19.08.2014 року уточнили та просили визнати незаконним розпорядження Приморської районної адміністрації ОМР № 338 від 04.02.2005 року про введення реконструйованої АДРЕСА_1 в експлуатацію, визнати нечинним свідоцтво про право власності видане Виконавчим комітетом ОМР 14.02.2005 року на ім'я ОСОБА_14 та ОСОБА_2, зобов'язати ОСОБА_14 та ОСОБА_2 за власні кошти привести АДРЕСА_1, приміщення горища та дах у первинний стан, що існував до здійсненої реконструкції, згідно технічного паспорту будинку, визнати нечинним розпорядження Приморської районної адміністрації ОМР від 07.08.2009 року № 592, визнати нечинним свідоцтво про право власності видане Виконавчим комітетом ОМР від 10.09.2009 року на ім'я ОСОБА_4, зобов'язати ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за власні кошти привести АДРЕСА_1, приміщення горища та дах у первинний стан, що існував до здійсненої реконструкції, згідно технічного паспорту будинку, зобов'язати власників кв. № 1,2,3 не перешкоджати в користуванні підсобним приміщенням АДРЕСА_1, в тому числі, на цокольному поверсі, горищі та прибудинкової території, а також просили витрати по сплаті судового збору, держмита та платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідачів посилаючись на те, що в середині 2003 року, шість з п'ятнадцяти власників житлової площі (квартир) в АДРЕСА_1, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_3 ОСОБА_15, ОСОБА_16 вирішили організувати в буд. № 6 - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі ОСББ). Цими особами була створена ініціативна група, яка мала намір організувати та зареєструвати ОСББ. Але при реалізації цих намірів, такою групою було допущені серйозні порушення Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», зокрема ст.6 Закону. Мотивами для таких дій у відповідачів - власників квартир, було бажання здійснити захват підсобних приміщень, у тому числі, підвалу та горища (для збільшення площі квартир), а також незаконне будівництво та перебудову в будинку та на прибудинкової території. Сприяння в цьому повинно було надавати ОСББ «Отрадне», яке фактично і складається з цих відповідачів. Власники кв. №1 ОСОБА_2 та ОСОБА_14 без згоди інших власників квартир здійснили захват приміщення на горищі площею 160 кв.м. і без дозвільної документації збудували мансардний поверх та оформили право власності. Власники кв. № 2 ОСОБА_5 та ОСОБА_3 здійснили подібний захват 180,3 кв.м. приміщення на горищі і також без дозвільної документації самочинно збудували мансардне приміщення. В результаті чого було спотворено автентичний зовнішній вигляд пам'ятки архітектурну та її просторову композицію - будинку АДРЕСА_1, спорудженого у 1912 році за проектом архітектора ОСОБА_17, були перекриті вентканали та димоходи власників інших квартир будинку № 6, був унеможливлений доступ на горище інших власників квартир, оскільки тепер таке горище є мансардою та незаконно перебуває у приватній власності відповідачів - власників квартири № 1 та № 2, а також доступ до підвальних приміщень, будівля дала значний осад через велике навантаження на фундамент у зв'язку з будівництвом мансарди з використанням тяжких матеріалів (цегли та цементу), що проявилося, зокрема, у глибоких тріщинах у несучих стінах і значним пошкодженням оздоблення. Не зважаючи на вищенаведені факти грубого порушення вимог чинного законодавства, Виконавчий комітет ОМР видав відповідачам кв.1 та кв.2 Свідоцтва про право власності, до яких були включені незаконно привласнені площі приміщень горища, які згідно законодавства можуть видаватися у власність тільки за згодою всіх співвласників будинку, яка відповідно не надавалася. Вищезазначеними неправомірним діями відповідачів були порушені конституційні права позивачів а також їх майнові інтереси.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.02.2005 року була винесена заборона власникам квартир №1,2,3 АДРЕСА_1 виконувати роботи з реконструкції та будівництву будинку, прибудинкової території та огорожі.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02.02.2006 року по справі призначалася будівельно-технічна експертиза за клопотанням позивачів.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.11.2009 року також призначалася будівельно-технічна експертиза

В процесі розгляду справи судом проводились певні процесуальні дії: згідно ухвал суду витребувались певні докази по справі ( від 31.01.2012 р. від 12.08.2014 р.), накладався арешт (від 25.02.2014 р.) також за заявою позивачів деякі позовні вимоги залишались без розгляду ухвали від 26.03.2012 р., від 27.03.2014 р. від 12.08.2014 р. від 16.09.2014 р., виносились ухвала про закриття провадження в частині позовних вимог.

Згідно ухвали суду від 26.03.2012р. призначалась судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено ХІЦ «Експрес проект», однак справа не поверталась до суду тривалий термін, у зв'язку з чим суд неодноразово надсилав відповідні листи експерту про повідомлення причин не проведення експертизи, та про вимогу повернення справи, про що свідчить відповідні листування в справі. Справа була повернуту суду ХІЦ «Експрес проект» 01.11,2013 р.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 задоволено частково, визнано протиправним розпорядження Приморської районної адміністрації ОМР № 338 від 04.02.2005 року про введення реконструйованої АДРЕСА_1 в експлуатацію, визнано недійсним свідоцтво про право власності видане Виконавчим комітетом ОМР 14.02.2005 року на ім'я ОСОБА_14 та ОСОБА_2 Зобов'язано ОСОБА_14 та ОСОБА_2 за власні кошти привести кв .№1 в АДРЕСА_1, приміщення горища та дах у первинний стан, що існував до здійсненної реконструкції, згідно технічного паспорту будинку. Визнано протиправним рішення виконавчого комітету ОМР від 24.06.2009 року № 708. Визнано протиправним розпорядження Приморської районної адміністрації ОМР від 07.08.2009 року № 592. Визнано недійсним свідоцтво про право власності видане Виконавчим комітетом ОМР від 10.09.2009 року на ім'я ОСОБА_4. Зобов'язано ОСОБА_4 за власні кошти привести 48/100 частин АДРЕСА_1, приміщення горища та даху у первинний стан, що існував до здійсненої реконструкції, згідно технічного паспорту будинку. Зобов'язано власників квартири № 1 (ОСОБА_14 та ОСОБА_2.), та 48/100 частин кв. № 2 (ОСОБА_4.) не перешкоджати в користуванні підсобними приміщеннями, в тому числі горищем АДРЕСА_1. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2015 року апеляційну скаргу представника ОСББ "Отрадне", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_18 задоволено частково, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2014 року в частині задоволення позовних вимог - скасовано, в скасованій частині ухвалено нове рішення про відмову задоволенні позовних вимог ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до ОСББ "Отрадне", ОМР, Виконавчого комітету ОМР, Приморської районної адміністрації ОМР, ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_4, третя особа: Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, про визнання незаконним розпорядження Приморської районної адміністрації ОМР, розпорядження міського голови, рішення виконавчого комітету, зобов'язання вчинити певні дії, про усунення перешкод та про визнання недійсним свідоцтва про право власності. В іншій частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2014 року - залишено без змін.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України від 01 червня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 задоволено частково, рішення апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов частково суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що позивачі звернулись до суду з позовом 08.12.2004 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.02.2005 року була винесена заборона власникам квартир №1,2,3 АДРЕСА_1 виконувати роботи з реконструкції та будівництву будинку, прибудинкової території та огорожі.

В процесі розгляду справи позивачі неодноразово уточнювали позовні вимоги та неодноразово призначалися будівельно-технічні експертизи, які не проводилися..

Відповідно до ухвали суду від 13.10.2011 року вказана справа надійшла в провадження судді Домусчі Л.В.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №510 від 27.09.1997 року «Про результати інвентаризації пам'ятників містобудування та архітектури в м. Одесі» оформлені охоронні зобов'язання та згідно додатку до нього будинок АДРЕСА_1 зареєстрований як пам'ятка містобудування та архітектури.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів № 580 від 27.12.1991 року АДРЕСА_1 прийнято під охорону держави як пам'ятка містобудування та архітектури місцевого значення.

Згідно свідоцтва про право власності від 14.09.1993 року АДРЕСА_2 належить ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13.

Згідно договору дарування від 07.04.2004 року ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 належить в рівних частках 340/1000 частин квартири АДРЕСА_3 , а також 395/1000 частин - відповідно до договору дарування від 07.04.2004 року.

471/1000 частин АДРЕСА_3 належить ОСОБА_15 згідно договору купівлі-продажу від 14.06.2000 року.

Відповідно до свідоцтва про право власності виданого 20.07.2009 року виконавчим комітетом ОМР вбачається, що ОМР є власником нежитлових приміщень підвалу, заг. пл.. 107,6 кв.м., а також згідно свідоцтва від 04.07.2009 року - власником нежитлових приміщень підвалу літ. «А» заг. пл..92,5 кв.м., основною 77,7 кв.м..

ОСББ «Отрадне» (код 32933447) зареєстровано як юридична особа відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію виконавчим комітетом 05.04.2004 року за №1311 та статуту за адресою АДРЕСА_1.

Зазначений будинок складається з 3-х поверхів, та підвалу заг. пл. 341 кв.м., що підтверджується копією технічного паспорту на будинок від 15.01.2004 року.

Згідно розпорядження міського голови №1043-01р від 02.08.2004 року КП «ДЕЗ «Фонтанський» передало за актом прийому-передачі житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 на баланс ОСББ «Отрадне»..

Згідно двох договорів дарування від 27.06.2000 року 21/100 частин АДРЕСА_1 належало ОСОБА_2 (а.с.190), та 400/1000 частин, а ОСОБА_14 належало 39/100 частин кв. №1 в цьому ж будинку на підставі договору купівлі-продажу від 05.06.2003 року та яка в цілому складалась з 5-ти житлових кімнат, заг. пл.. 151,5 в т.ч. житловою - 95,4 кв.м. та корисної-146,6 кв.м.

Відповідно до свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом ОМР 14.02.2005р. Власниками квартири АДРЕСА_1 , яка складається з 6-ти житлових кімнат жит. пл.130,4 кв.м. , заг пл..308, 3 кв.м. відповідно до технічного паспорту від 14.01.2005 року є ОСОБА_14 та ОСОБА_2 в рівних частках на праві спільної часткової власності, на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 04.02.2005р. №338.

З вказаного розпорядження Приморської районної адміністрації вбачається, що власники квартири №1 ОСОБА_14, ОСОБА_2 виконали реконструкцію квартири з улаштуванням мансардного поверху та згідно технічного висновку розробленого архітектором ОСОБА_19, ОСОБА_20, та в якому зазначено, що до реконструкції кв. №1 складалася з 5-ти житлових кімнат пл..95,4 кв.м.,заг.151,5 кв.м., реконструкція квартири виконана з надбудовою над квартирою без попереднього узгодження проектної документації в органах держнагляду. Після реконструкції заг. площа квартири становить 311,1 кв.м.,приведенна площа-283,9 кв.м., в тому числі житлова-94,1 кв.м., підсобна-217,0 кв.м. До цього розпорядження додані узгодження з боку СЕС м.Одеси, ГУ МНС України в Одеській області. При цьому погодження з боку управління охорони об'єктів культурної спадщини відсутнє та згода позивачів як інших власників квартир в цьому будинку відсутня.

З матеріалів справи вбачається, що 48/100 частин квартири №2 , заг пл.141,9 кв.м., житл. пл.99,6 кв.м., належить на праві власності ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про право власності виданого виконкомом Одеської міської ради 10.09.2009 року виданого на підставі рішення виконавчого комітету ОМР від 24.06.2009 р. №708, розпорядження Приморської райадміністрації №592 від 07.08.2009 р., замість договору купівлі-продажу від 23.01.2007 р.

52/100 частин АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5, ОСОБА_3,в рівних частках на праві спільної часткової власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності виданого виконавчим комітетом ОМР від 10.09.2009 р., та яка складається з заг. пл.. 152,8 кв.м., та житл. пл. 96,1 кв.м., яке видано на підставі рішення виконкому ОМР від 24.06.2009р. №708, розпорядження Приморської районної адміністрації від 07.08.2009 р. №592, замість договору купівлі-продажу від 30.09.2000 р. і договору купівлі-продажу від 11.10.2000 р.

Відповідно до рішення виконкому ОМР №708 від 24.06.2009 р. «Про затвердження акта додержавної приймальної комісії про готовність закінченої реконструкцією квартири за адресою АДРЕСА_1 замовник будівництва-ОСОБА_4., ОСОБА_3, ОСОБА_5» був затверджений держакт від 18.12.2008 р. про готовність квартири №2 за адресою АДРЕСА_1

Відповідно до розпорядження Приморської районної адміністрації № 592 від 07.08.2009 р. затверджено розрахунок ідеальних часток квартири АДРЕСА_1 , де за ОСОБА_5, ОСОБА_3 визнано-52/100 частин, а за ОСОБА_4-48/100 частин вказаної квартири.

З актів ОСББ «Отрадне» обстеження квартири №1 від 14.06.2005р. вбачається що ця квартира розташовано в двох рівнях на 3-му та 4-му поверхах., над квартирою відсутнє горище, але в Акті про доступ до горища від 14.06.2005р. зазначено, що власники всіх квартир мають доступ з кухонних приміщень до під'їзду чорного входу, який з'єднується з приміщенням горища будинку., вихід для ОСОБА_11 до підвалу можливий через кухню з кв.№5, яка належить сім'ї ОСОБА_25, а ключі від приміщення горища знаходиться в кв.№3, вихід до під'їзду «чорного» входу для сім'ї ОСОБА_11 можливий через кухню, яка належить сім'ї ОСОБА_25. Додана також копія викопіровки як додатків до акту від 14.06.2005 р.

Відповідно до листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 25.01.2000р. №110 на ім'я ОСОБА_11 вказано, що власник кв.№3 ОСОБА_21 дано припис про зупинення робіт з будівництва балкону та приведення конструкцій стін в первісний стан.

Згідно листа Приморської районної адміністрації від 16.01.2001 р. вбачається, що власник кв.№3 зобов'язався не проводити будь-які роботи з реконструкції квартири без проектної документації і правовстановлюючих документів та йому вручено припис.

Згідно акту від 26.01.2001р. складеного представника МЕП-54 з виходом на місце встановлено, що в квартирі №5 яка належить ОСОБА_11 є тріщини на стелі та стінах, в туалеті, відшарування штукатурки, які з'явились після проведення робіт по ремонту квартири №3 пов'язаних з укріпленням міжповерхових перекрить.

Також в матеріалах справи маються неодноразові звернення ОСОБА_8, ОСОБА_11 та інших від 08.10 р., 28.10.2004 р., 22.09.2003 р. до ДАБК, Приморської районної адміністрації, Головного архітектора, начальника ДЕЗ «Фонтанський» з приводу незаконної прибудови без їх згоди Виродовим-кв.№2 самовільного будівництва мансардного поверху, та ОСОБА_15 -кв.№3 балкону з тильної сторони будинку та знесення загальної та пічної вентиляції, захвату підвалу, заміни вікон в підвалі на залізні двері, у зв'язку з чим до підвалу перестала поступати вентиляція, та мокнуть стіни.

З листа Приморської районної адміністрації від 25.04.2005 р. №М-06/4 на адресу Прокуратури Приморського района та ОСОБА_11 вбачається. що мешканці кв. №1 та виконали реконструкцію квартири з облаштуванням мансарди та відповідно до розпорядження Приморської районної адміністрації від 04.02.2005 р. №338 цей об'єкт прийнятий в експлуатацію, а мешканці квартири №2 (ОСОБА_5) провели реконструкцію квартири,у зв'язку з чим були перекриті вентканали, димохід мешканців інших квартир; ОСОБА_15 (мешканець кв№3) та ОСОБА_16 викупили квартиру №10 пл.29,0 кв.м. яка розташована в окремому одноповерховому флігелю та розпочали реконструкцію відповідно до оформлених правовстановлюючих доменів.

З листа Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації від 01.04.2005 р. №1448 вбачається, що рішенням Одеського облвиконкому від 27.12.1991 р. №580 зазначену будівлю (колишній житловий будинок Кокушкіна, споруджений у 1912. за проектом арх.. ОСОБА_22) прийнято під охорону держави як пам'ятку містобудування і архітектури місцевого значення. В порушення вимог законодавства, науково-проектна документація щодо здійснення будівельних робіт в цьому будинку до них на погодження не надавалась, дозвіл управління на їх виконання не було отримано. З метою забезпечення дотримання вимог законодавства 25.03.2005р. власникам квартир №1,2,3, які здійснюють будівельні роботи, управлінням було надано приписи щодо зупинення робіт та надання на розгляд дозвільної документації, які так і не виконані.

В результаті розгляду звернення та документами було встановлено, що роботи з будівництва будинку біля пам'ятки проводяться на підставі планового завдання на реставрацію №63 від 18.10.2004р., виданого управлінням з питань охорони культурної спадщини ОМР, дозволу інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт №835/04 від 03.11.2004 р. та розпорядження Приморської районної адміністрації № 4141 від 24.11.2004 р. Згідно з рішенням Одеської міської ради від 27.09.1997 р.; №510 будівля АДРЕСА_1 належить до об'єктів міської комунальної власності. У зв'язку з цим, за попереднім зверненням мешканців цього будинку із зазначеного питання, Управління охорони культурної спадщини облдержадміністрації листом від 09.12.2004р. №4502 звернулось до управління з питань охорони культурної спадщини Одеської міської ради щодо здійснення заходів для забезпечення виконання власником квартири №1 у зазначеному будинку вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Проте про вжиті заходи не проінформовано. Відповідно до листа управління ЖКГ ОМР від 10.12.2004 р. №1768 КП ДЕЗ «Фонтанське» доручено припинити незаконні будівельні та ремонтні роботи на об'єкті.

Незважаючи на неодноразові приписи (листи ДАБК від 18.11.2004 р. 3658/вих та від 10.02.2005 р. №373/вих, управління МКР «Фонтанський» від 20.01.2005р.№1808, Приморської рай адміністрації м. Одеси від 07.02.2005 р. №ко-66) роботи з реконструкції квартир у АДРЕСА_1 не були зупинені.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 15.03.2005р. власникам квартир №1,2, 3 було заборонено виконання будівельних та ремонтних робіт, та накладено заборону на прийняття об'єкту в експлуатацію. Проте перевіркою 25.03.2005р. встановлено факт продовження робіт з улаштуванням мансарди на будівлі- пам'ятці та проведення земляних робіт з будівництва будинку в її охоронній зоні. Зазначене будівництво спотворює матеріальну автентичність пам'ятки та її просторову композицію, що є порушенням вимог ст.22, ч.2 ст.24 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

В матеріалах справи наявний приписи Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації №201 від 25.03.2005 р., №368 від 17.05.2005р. на адресу власника кв.№1, №169 від 25.03.2005 р. власнику квартири №3-Худинцеву з проведення на будівлі - пам'ятці незаконних будівельних робіт з влаштуванням мансарди без відповідного узгодження з держорганом-управлінням охорони об'єктів культурної спадщини та про демонтаж об'єкту.

Про продовження незаконних робіт з улаштуванням мансарди та будівництва власниками квартир №1 та №10 направлено лист 23.05.200р. № 2437 на ім'я начальника ІДАБК виконкому ОМР.

Згідно рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29.12.2004 р. (справа №2-13914) за скаргою ОСОБА_14, ОСОБА_2 визнано неправомірними дії Приморської районної адміністрації ОМР про відмову в прийнятті в експлуатацію квартири АДРЕСА_1 площею 311.1 кв.м. після проведення реконструкції, та зобов'язано прийняти в експлуатацію квартиру АДРЕСА_4 пл.. 311,1 кв.м..

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18.03.2010р. (справа №2-596/10 ) позов Приморської районної адміністрації ОМР до ОСОБА_23, третя особа - ОСОБА_9 про приведення приміщення у попередній стан позов був задоволений, яким зобов'язано ОСОБА_23.(власник кв.№10) за власні кошти знести збудовану на місці зруйнованого флігелю будівлю по АДРЕСА_1. Згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 26.05.2011 р. вказане рішення суду та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21.12.20101 р. залишено без змін.

З акту обстеження пам'ятника містобудування та архітектури від 20.10.2005р. складного представниками «ДЕРЖОРГАНА» та затвердженого заступником начальника управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації вбачається висновок про те, що можливою причиною появлення деформацій стін є виконання надбудови мансарди кв. №1, яке здійснює додаткове навантаження на несучі конструкції будівлі.

З акту обстеження пам'ятника містобудування та архітектури від 27.06.2007 р. складеного представниками «ДЕРЖОРГАНА» та затвердженого заступником начальника управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації АДРЕСА_1 з метою перевірки виконання вимог держорганів з приводу в тому числі припинення будівельних робіт по улаштуванню мансарди над квартирою №2, 10 встановлено, що цей будинок - колишній житловий будинок Кокушкіна-побудований в 1912 р. по проекту архітектора ОСОБА_17, і прийнято під охорону держави рішенням ОВК від 27.12.1991 р. №580 як пам'ятник містобудування та архітектури місцевого значення. В порушення вимог припису від 31.05.2006 р. №191 над кв.№2 продовжується будівельні роботи з будівництва мансардного поверху вказаної квартири. З метою об"єднання приміщень кв.№2 і мансарди виконані роботи по демонтажу частини міжповерхового перекриття та облаштування сходів, про що власнику кв.№2 було вручено припис. Згідно висновку будівельні роботи з будівництва мансарди над кв.№2 власником цієї квартири ОСОБА_5 спотворюють матеріальну автентичність будівлі- пам'ятки , що є порушенням вимог ст.24 Закону України «Про охорону культурної спадщини»; також роботи по будівництву особняка в середині двору які проведені ОСОБА_15, власником квартири №10, виконані з порушенням вимог ст.24,26,30,32 закону.

З листа управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 16.07.2007 р. вбачається, що Управлінням погодження горищного приміщення у будівлі по АДРЕСА_1 не видавалось.

Згідно ухвали апеляційного суду Одеської області від 08.04.2008 р. рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29.04.2005 р. по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_3 до ОМР про визнання права власності на горищне приміщення №211 за позивачами, скасовано.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що Приморська районна адміністрація ОМР приймала своє розпорядження №338 від 04.02.2005 р. відносно кв.№1 без узгодження з управлінням охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації та без згоди позивачів, у зв'язку з чим воно є незаконним.

У зв'язку з зазначеним також підлягає визнанню недійсним свідоцтво про право власності на кв.№1 видане виконавчим комітетом ОМР 14.02.2005р. на ОСОБА_14, ОСОБА_2

Згідно аналізу документів щодо квартири АДРЕСА_1 вбачається, що при прийнятті виконавчим комітетом рішення №708 від 24.06.2009 р. у зв'язку реконструкцією, власники квартири не отримували відповідне погодження з управлінням охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації та відповідної згоди позивачів, тому суд обгрунтовано дійшов до висновку що воно прийнято в порушення діючого законодавства і є незаконним. У зв'язку з чим, також є незаконним і прийняте на його підставі рішення виконкому №708 від 24.06.2009 р..

Так як вимоги про визнання недійсним розпорядження Приморської районної адміністрації №592 від 07.08.2009 р. та про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 10.09.2009 р. на ОСОБА_4 є похідними , ці вимоги також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права.

Частиною 2 ст. 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать:також (п.2) визнання правочину недійсним; та припинення дії, яка порушує право(п.3); відновлення становища, яке існувало до порушення (п.4); визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Так, у гл. 29 ЦК передбачені цивільно-правові способи захисту права власності.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та виходячи з роз'яснень, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004, допоміжними приміщеннями (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.), які передаються безоплатно у спільну власність громадянам одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків є такі допоміжні приміщення жилого будинку, які призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Таким чином позивачі також мають право розпоряджатися та користуватися допоміжними приміщенням будинку АДРЕСА_1., в тому числі і горищем, підвалом та іншими приміщеннями призначеними для забезпечення експлуатації будинку.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Цими правами власник розпоряджається на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

У ч. 2 ст. 383 ЦК встановлено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно зі ст. 152 ЖК переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад повинні надавати відповідні дозволи, здійснюючи при цьому контроль за дотриманням прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку.

Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572) передбачено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку (п. 4).

Визначення термінів "переобладнання" і "перепланування" міститься в Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій (затверджено наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. N 76; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207). Цими Правилами також встановлено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів відповідно до законодавства (1.4.1).

З матеріалів справи вбачається, що до реконструкції квартир №1 та №2 будинок мав горище та дах. Проте після реконструкції вказаних квартир, горище разом з дахом було демонтовано, замість яких побудовані відповідачами (фізичними особами) мансарди.

Положення ст. 11 ЦК визначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

В силу ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Недійсність правочину та наслідки, передбачені ст.216 ЦК України, дають право стверджувати, що всі подальші угоди по відчуженню майна також за своєю правовою природою незаконні.

Натомість, оскільки будинок №6 по вул.Отрадній в м.Одесі є пам'яткою містобудування та архітектури місцевого значення , то питання режиму використання території навколо неї регулюється Законом України "Про охорону культурної спадщини".

Відповідно до пунктів 1, 13, 14, 19 частини 1 статті 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить здійснення контролю за виконанням зазначеного Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини, погодження відчуження або передачі пам'яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління, здійснення інших повноважень відповідно до закону; 13) надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках місцевого значення (крім пам'яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, на щойно виявлених об'єктах культурної спадщини, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок; 14) видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них;

Відповідно до ч.2.ст.6 цього Закону передбачено, що до повноважень органів охорони культурної спадщини районних державних адміністрацій, органів охорони культурної спадщини місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції належить:

1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території;

5) забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження;

9) видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на цих пам'ятках, їх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них;

Частиною 1 ст.22 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачає, що Пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.

Відповідно до ч.2 ст. 22 цієї статті передбачено, що використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Згідно ч.3 ст..24. Забороняється змінювати призначення пам'ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до ст..27 Закону у разі, коли пам'ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Закон України «Про власність» який діяв на момент державної реєстрації права власності на кв.№1 (ОСОБА_14 і ОСОБА_2.), також передбачав, що Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.(ст..4 ч.2).

Багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 знаходиться в загальній сумісній власності його мешканців, а тому органи місцевого самоврядування не мали права вирішувати питання надбудови, в тому числі мансарди, перебудови горища, прийняття в експлуатацію, без згоди всіх власників квартири , права яких були порушені, а відтак підлягають захисту в обраний ними спосіб.

Таким чином оспорювані рішення, на підставі яких видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно ОСОБА_4 та ОСОБА_14 та ОСОБА_2 суперечать ст. ст. 319, 321, 389 ЦК України, ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", тому є незаконними та підлягають скасуванню, і відповідно підлягає скасуванню свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Виходячи з наведеного, суд обгрунтовано дійшов до висновку що також підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання власників квартир №1 та №2 (ОСОБА_4.) не перешкоджати позивачам в користуванні горищем. У зв'язку з тим, що згідно Акту за 27.06.2007р. ОСОБА_15. був зазначений як власник квартири №10 не підлягають задоволенню позовні вимоги до нього. Проте не знайшло свого підтвердження у перешкоджанні відповідачами в користуванні прибудинкової територією. Також не підлягає задоволенню вимога про не перешкоджання у користуванні цокольним поверхом, у зв'язку з тим, що відповідно до технічного паспорту будинку від 15.01.2004 р. в будинку відсутній такий цокольний поверх.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання автора апеляційної скарги на неповне зясування судом обставин, не визначення конкретних осіб, яких зобов'язано судом не чинити перешкод у користуванні підсобними приміщеннями, незалучення судом до участі у справі органів опіки та піклування з метою захисту прав неповнолітніх при розгляді зазначених спірних правовідносин, неповне задоволення вимог відповідачів щодо проведення відповідних експертиз з метою встановлення існування перешкод користування підсобними приміщеннями позивачів, порушення судом норм матеріального та процесуального права щодо незалучення до участі у розгляді справи інших осіб, права яких порушені у спірних правовідносинах, неповне і незрозуміле визначення судом спірних правовідносин, як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є необґрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка.

Судом на думку колегії суддів вирішено спір в межах позовних вимог шляхом повного з`ясування та дослідження обставин на які посилалися сторони як на підтвердження своїх позицій і зазначеним обставинам судом дана правильна юридична оцінка, на підставі чого судом постановлено законне та обгрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Отрадне», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: В.І. Сватаненко

В.О. Суворов