Постанова

від 03.05.2007 по справі 12/8-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/8-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2007                                                                                             Справа № 12/8-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ролдугіній Н.В.

за участю представників:

прокурора: Твардієвич Т.В.- ст. помічник прокурора

позивача: не явився

відповідача: Вдовіна Л.М.- предст., дов. від 01.02.2007 року

третьої особи: Нікітін С.М.- нач. юрид. відділу, дов.№21/3/2 від 09.01.2006 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання прокурора м. Дніпропетровська, заявлене в інтересах держави в особі комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  09.02.2007 року  у справі № 12/8-07

      за позовом: приватного виробничо-комерційного підприємства „Вагрі” (м. Дніпропетровськ)

                 до: приватного підприємства „РОМБУС-ПРИВАТ” (м. Київ)

          третя особа: комітет комунальної власності Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

               про: визнання права власності

               та за зустрічним позовом: приватного підприємства „РОМБУС-ПРИВАТ” (м. Київ)

           до: приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства „Вагрі” (м. Дніпропетровськ)

           третя особа: комітет комунальної власності Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

                 про: визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2007 року у справі №12/8-07 (суддя Жукова Л.В.) відмовлено у первісному позові приватного виробничо-комерційного підприємства „Вагрі” (м. Дніпропетровськ) до приватного підприємства „РОМБУС-ПРИВАТ” (м. Київ) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору –комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) про визнання права власності на частину об'єкту незавершеного будівництвом готельного комплексу „Парус”, вартість якої пропорційна сумі 810435 грн. і задоволений зустрічний позов приватного підприємства „РОМБУС-ПРИВАТ” (м. Київ) до приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства „Вагрі” (м. Дніпропетровськ) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору –комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництвом готельного комплексу „Парус”, літ.А-28 загальною площею 43620,6 кв.м., розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 5.

Додатковим рішенням від 22.02.2007 року з приватного підприємства „РОМБУС-ПРИВАТ” (м. Київ) було стягнено недоплачене державне мито у сумі 17500 грн. на користь державного бюджету, а з відповідача по зустрічному позову –приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства „Вагрі” (м. Дніпропетровськ) державне мито у сумі 17500 грн. стягнуто на користь приватного підприємства „РОМБУС-ПРИВАТ” (м. Київ).

Прокурором м. Дніпропетровська, який не погодився із судовим рішенням, було подано апеляційне подання, у якому прокурор зазначив, що вступає у справу №12/8-07. Прокурор вважає, що судом при розгляді справи були порушені норми матеріального та процесуального права. Прокурор зазначає, що ПП „РОМБУС-ПРИВАТ” набуло право власності за договором купівлі-продажу об'єкта, загальна площа якого складає 40808,9 кв.м., а суд у порушення ст.328 ЦК України визнав право власності за позивачем по зустрічному позову на 43620,6 кв.м. на підставі технічного паспорту –документу, який не може бути підставою для набуття права власності. Крім того, суд неправомірно у порушення п.4 ст.63 ГПК України прийняв зустрічний позов з недоплаченою сумою державного мита і останній був підписаний особою за довіреністю, строк дії якої закінчився. За таких обставин прокурор просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2007 року по справі №12/8-07 і прийняти нове рішення, яким в задоволенні зустрічного позову відмовити. Прокурор також просить скасувати додаткове рішення по справі, оскільки судом неправильно застосована ст.88 ГПК України, а саме: зазначена норма і взагалі Господарський процесуальний кодекс України не встановлює можливості розгляду позовної заяви без поданих доказів сплати державного мита у встановленому розмірі.

Приватне підприємство „РОМБУС-ПРИВАТ” (м. Київ) у відзиву на апеляційне подання і у судовому засіданні пояснило, що договір купівлі-продажу №134/А від 16.08.2005 року на даний момент не розірваний і є діючим, тому визнання права власності на об'єкт не  може призвести до порушення прав і інтересів територіальної громади міста. Щодо розбіжності площі об'єкту, то позивач по зустрічному позову зазначає, що при укладенні договору купівлі-продажу площа об'єкту обчислювалася відповідно до будівельного проекту без проведення компетентними органами технічної інвентаризації і без урахування площі балконів і ліфтових шахт та без визначення літер об'єкту. Після укладення договору підприємством була проведена технічна інвентаризація об'єкту і площа була визначена на підставі п.6 Інструкції „Про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна” з урахуванням площі сходових кліток та ліфтових шахт. Позивач по зустрічному позову вважає, що йому було продане незавершене будівництво готельного комплексу „Парус” як цілісний майновий комплекс, а вартість об'єкту визначалася не з оцінки кожного квадратного метру, а по ціні, яка склалася в результаті аукціону. Довіреність, на підставі якої був підписаний зустрічний позов, була видана 01.02.2007року і дійсна до 01.07.2007 року. При поданні у судовому засіданні зустрічного позову повноваження представника були перевірені судом.

Комітет комунальної власності Дніпропетровської міської ради –третя особа –у відзиву на апеляційне подання і у судовому засіданні пояснила, що погоджується із доводами прокурора і виклала ті самі доводи, за якими вважає, що судове рішення підлягає скасуванню.

Приватне виробниче торгівельно-комерційне підприємство „Вагрі” (м. Дніпропетровськ) –позивач по первісному позову –у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, і надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Оскільки матеріали справи є достатніми для розгляду справи по суті, клопотання позивача по первісному позову задоволено і розгляд справи був проведений без участі представника приватного виробничого торгівельно-комерційного підприємства „Вагрі”.

На виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 року прокурором 26.04.2007 року були надані до суду письмові пояснення щодо підстав звернення з апеляційним поданням, у яких зазначено, що реєстрація права власності за ПП „РОМБУС-ПРИВАТ” на підставі рішення суду унеможливлює повернення об'єкту до комунальної власності в разі невиконання покупцем умов договору купівлі-продажу та розірвання його у встановленому порядку.

На виконання вимог суду, викладених у судовому засіданні 26.04.2007 року, комітетом комунальної власності Дніпропетровської міської ради 27.04.2007 року було надано для залучення до матеріалів справи копія звіту про оцінку незавершеного будівництва готельного комплексу „Парус”.

За клопотанням комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради від 26.04.2007 року, розгляд справи, починаючи із 26.04.2007 року, проводився з повною фіксацією судового процесу технічними засобами.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 16.00  03 травня 2007 року.

У судовому засіданні 03.05.2007 року була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухав прокурора, представників позивача по зустрічному позову і третьої особи, переглянувши матеріали справи Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив наступне.

По первісному позову.

При розгляді первісного позову місцевим господарським судом було обґрунтовано встановлено, що 27.12.2000 року Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 9/18 „Про будівництво об'єкта „Парус”. Згідно п. 2 цього рішення головним забудовником і забудовником готельного комплексу „Парус” по вул. Набережній Леніна, 5 визнано приватне підприємство „Виробниче та торгово-комерційне підприємство „Вагрі”.

08.02.2001 року на підставі вищезазначеного рішення  між Дніпропетровською міською радою та приватним виробничим і торговельно-комерційним підприємством „Вагрі” було укладено договір № 2001/1 за умовами якого власник (Дніпропетровська міська рада) передає, а Замовник (позивач за первісним позовом) приймає незавершений будівництвом об'єкт „Парус” за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 5 згідно з умовами, які визначені в цьому договору ( п.1.1 договору). Пунктом 1.3 цього договору було встановлено, що право власності на об'єкт набувається Замовником поетапно, після виконання етапів будівництва, які підтверджуються рішеннями виконкому міської ради про введення до експлуатації кожної окремої черги будівництва.

23.07.2001 року незавершений будівництвом об'єкт „Парус”, що належить до комунальної власності територіальної громади міста був знятий з балансу ЗАТ „Міжнародний бізнес-центр” „Парус” та прийнятий на баланс позивача за первісним позовом.

Приватним виробничим торгівельно-комерційним підприємством „Вагрі” на об'єкті були проведені підготовчі будівельні роботи, роботи по ремонту приміщень для проведення оперативних нарад, проводилась виплата заробітної плати робітникам, а також здійснювалась оплата за поставлену „Дніпрообленерго” електроенергію. Всього позивачем  за первісним позовом на проведення будівельних робіт на об'єкті „Парус” було витрачено 808617 грн. 31 коп.

На сесії  ХХІУ скликання Дніпропетровської міської ради   було прийнято рішення від 30.07.2003 року № 44/11   „Про включення незавершеного будівництвом готельного комплексу „Парус” до Переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом конкурсу”. Відповідно до п.1 вказаного рішення включено незавершений будівництвом готельний комплекс „Парус” по вул. Набережній Леніна, 5 балансовою вартістю 4380 тис. грн. до  Переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом конкурсу; п. 2 цього рішення визнано таким, що втратило чинність рішення міської ради від 27.12.2000 року №9/18 „Про будівництво об'єкта „Парус”; п.4 рішення зобов'язано виконавчий комітет міської ради вирішити питання компенсації капітальних витрат ПП „ВТКП „Вагрі” згідно з п.5.3 договору від 08.02.2001р.; п. 7 рішення  зобов'язано ПП „ВТКП „Вагрі” передати незавершене будівництво та проектну документацію готельного комплексу „Парус” на баланс переможцю конкурсу після підписання акта приймання-передачі об'єкта комітетом комунальної власності міської ради та компенсації експлуатаційних витрат переможцем.

12.12.2003 року господарським судом Дніпропетровської області у справі №7/252 були задоволені позовні вимоги ПВТКП „Вагрі” та стягнено з виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради на користь ПВТКП „Вагрі” компенсацію витрат, понесених ним у зв'язку з прийняттям на баланс незавершеного будівництва об'єкта готельного комплексу „Парус” та виконанням робіт як замовника, так і забудовника у розмірі 808617 грн. 31 коп.

26.04.2005 року ухвалою господарського суду  Дніпропетровської області  у цій справі було затверджено мирову угоду  укладену 21.03.2005 року між Дніпропетровською міською радою, її виконавчим комітетом та ПВТКП „Вагрі” за умовами якої заборгованість виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради перед ПВТКП „Вагрі” на загальну суму 810435 грн. 31 коп. буде вважатися погашеною в повному обсязі після її перерахування Дніпропетровською міською радою на розрахунковий рахунок ПВТКП „Вагрі”;  ПВТКП „Вагрі” повинно прийняти від  Дніпропетровської міської ради  в рахунок погашення заборгованості суму у розмірі 810435 грн. 31 коп. та  надати Дніпропетровській міській раді та її виконавчому комітету підтвердження про зарахування вищезазначеної суми на свій  розрахунковий рахунок; після надання ПВТКП „Вагрі” підтвердження про зарахування вищезазначеної суми на свій розрахунковий рахунок, договір №2001/1 від 08.02.2001 року буде вважатися таким, що втратив чинність.

10.06.2005р. на адресу Дніпропетровської міської ради та її виконавчого комітету надійшов лист-повідомлення від позивача за первісним позовом про зарахування суми у розмірі 810435 грн. 31 коп. на свій розрахунковий рахунок.

За таких обставин місцевий господарський суд правомірно зробив висновок, що позивач за первісним позовом отримав компенсацію витрат понесених ним за договором №2001/1 від 08.02.2001р., вказаний договір є таким, що втратив чинність, тому у позивача за первісним позовом відсутні будь-які майнові чи не майнові права на об'єкт незавершеного будівництва готельний комплекс „Парус”.

Отже рішення господарського суду про відмову у задоволенні первісного позову повністю відповідає вимогам чинного законодавства і повинно бути залишено без зміни.

По зустрічному позову.

16.08.2005 року між комітетом комунальної власності Дніпропетровської міської ради (продавець) та приватним підприємством „РОМБУС-ПРИВАТ” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №134/А, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує незавершене будівництво готельного комплексу „Парус” загальною площею 40808,9 кв.м. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І.Леніна, 5. Зазначений договір був укладений за результатами проведеного аукціону.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що право власності на відчужений об'єкт переходить до покупця відповідно до чинного законодавства України та вимог цього договору.

У пункті 1.4 зазначеного договору вказано, що початкова вартість продажу об'єкту становить 12304615 грн. 40 коп., а об'єкт проданий за ціною 23378769,26 грн. (п.1.5 Договору).

14.10.2005 року сторонами був підписаний акт прийому-передачі об'єкта незавершеного будівництва готельного комплексу „Парус” розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 5.

Оплата за придбаний об'єкт проведена ПП „РОМБУС-ПРИВАТ” у повному обсязі, що підтверджується наданими доказами і матеріалами результатів аукціону, оглянутими у судовому засіданні.

Відповідно до  ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема  із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена  судом.

Укладений між сторонами договір купівлі-продажу від 16.08.2005 року не розірваний і недійсним у встановленому законом порядку не визнано. В силу ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже договір купівлі-продажу від 16.08.2005 року є чинним і сторони повинні виконувати покладені на них за цим договором обов'язки.

За таких обставин висновок місцевого господарського суду, що позивач за зустрічним позовом є власником об'єкту незавершеного будівництвом готельного комплексу „Парус” розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 5 як єдиного об'єкту цілісного майнового комплексу є правомірним.

Подаючи апеляційне подання, прокурор послався на встановлення судом права власності на готельний комплекс „Парус” площею 43620,6 кв.м., хоча за договором площа об'єкту складає 40808,9 кв.м. Зазначена обставина не може бути підставою для скасування судового рішення в силу наступного: у судовому засіданні були оглянуті оригінали матеріалів конкурсу з продажу об'єкту незавершеного будівництва –готельного комплексу „Парус”. Як вбачається із звіту про оцінку спірного об'єкту вартість об'єкту станом на 31.03.2005 року (строк дії оцінки –6 місяців) становила 14648352 грн. без ПДВ. Оцінка проводилася для визначення ринкової вартості об'єкту для відчуження через аукціон (стор. 3 Звіту). Згідно звіту відновлювальна вартість була виконана шляхом врахування вартості завершення будівництва в цінах, які діяли на ринку будівельних послуг на дату оцінки в ринковій вартості об'єкту після введення в експлуатацію (стор. 5 Звіту). Для цього була визначена відновлювальна вартість будівлі і ринкова вартість земельної ділянки (прав, пов'язаних з земельною ділянкою). Формула відновлювальної вартості не включала кількісних характеристик площі об'єкту (стор. 6 Звіту). Як вбачається із Звіту (стор. 20-22) площа об'єкта була визначена не шляхом проведення її обмірів, а на підставі робочих креслень і проекту по внутрішнім розмірам, які і складають 40808,9 кв.м. Що стосується реальної площі будівлі, то у цьому ж звіті зазначено, що площа, яка має бути освоєна після закінчення будівництва складає 51437 кв.м. У звіті міститься застереження, що площі прийняті за робочим кресленням проекту готелю. За даним звітом ця площа і була зазначена у договорі купівлі-продажу. Але суд при прийнятті рішення враховує, що робочі креслення виконувалися на стадії проектування, тобто у 70-х роках ХХ століття і реальний обмір недобудованого об'єкта у порядку, встановленому чинним законодавством, а саме: Інструкцією „Про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна” не проводився. За таких обставин суд вважає, що предметом продажу був об'єкт як майновий комплекс без визначення вартості одного квадратного метру цього об'єкту.

Після укладення договору на спірний об'єкт в установленому порядку був виданий технічний паспорт, у якому зазначена площа об'єкта, визначена у встановленому порядку шляхом проведення відповідних обмірів. За таких обставин вважати, що держава втратила грошові кошти, а позивач за зустрічним позовом штучно збільшив площу об'єкту, неможливо. Тому рішення у цій частині також слід залишити без зміни. При цьому, зазначене рішення є підставою для внесення відповідних змін до договору купівлі-продажу №134/А від 16.08.2005 року.

Не може бути підставою для скасування рішення і доводи прокурора щодо реєстрації права власності за рішенням суду і неможливості у зв'язку з цими обставинами витребування майна від його власника у випадку можливого у майбутньому розірвання договору, оскільки власник майна набув на нього право на підставі цивільно-правової угоди, а суд тільки підтвердив законність набуття його права власності і підставою для визнання такого права є саме договір купівлі-продажу №134/А від 16.08.2005 року.

Відповідно до ст.88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:... не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.

Прийнявши додаткове рішення, суд здійснив розподіл господарських витрат і стягнув з позивача по зустрічному позову недоплачене державне мито. Зазначені дії суду не призвели до прийняття незаконного рішення. Відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. За таких обставин зазначені доводи прокурора не можуть бути підставою для скасування прийнятого судом рішення.   

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційне подання прокурора м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2007 року у справі №12/8-07 (з урахуванням додаткового рішення від 22.02.2007 року) залишити без зміни.

Головуючий                                                                                            О.С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                                        Л.О.Лотоцька

                                                                                                                                    Р.М. Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 04.05.2007 року)