Ухвала

від 29.11.2016 по справі 925/125/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" листопада 2016 р. Справа № 925/125/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю представників: заявника: ОСОБА_1 - за довіреністю,

стягувача: ОСОБА_2 - за довіреністю,

боржника: ОСОБА_3 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області

заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой-3" про заміну сторони стягувача у виконанні рішення у справі № 925/125/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Мілінг Україна", м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Старт", с. Леськи Черкаського району Черкаської області

про стягнення 2 978 295 грн. 08 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" із заявою про заміну сторони - стягувача у даній справі - ТОВ "ОСОБА_4 Мілінг Україна" на заявника на підставі договору про відступлення права вимоги від 01.11.2014, укладеного між ТОВ "ОСОБА_4 Мілінг Україна", ТОВ "Агро - Старт" та ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3".

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17 грудня 2014 року було задоволено клопотання представника стягувача та призначено у даній справі судову почеркознавчу та технічну експертизу документів, проведення якої доручено експертам Кіровоградського відділення Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз.

04 березня 2015 року після повторного авторозподілу відповідно до статті 2-1 ГПК України справу № 925/125/14 було передано судді Васяновичу А.В., який ухвалою від 11.03.2015 прийняв дану справу до свого провадження.

У зв’язку із відпусткою судді Васяновича А.В. 13.05.2015 справу № 925/125/14 передано для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та автоматизованою системою документообігу Господарського суду Черкаської області відповідно до статті 2-1 ГПК України вказану справу розподілено судді Пащенко А.Д., яка ухвалою від 15.05.2015 справу прийняла до свого провадження.

Ухвалою від 23 червня 2015 року господарський суд задовольнив клопотання ТОВ "ОСОБА_4 Мілінг Україна", призначив повторну почеркознавчу та технічну експертизу документів у справі № 925/125/14 і її проведення доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у даній справі зупинив до завершення судової експертизи.

Ухвалою господарського суду від 02.11.2016 поновлено провадження у даній справі у зв’язку із надходженням до суду із КНДІСЕ матеріалів справи із висновками судових експертів.

У відзиві на заяву представник ТОВ "ОСОБА_4 Мілінг Україна" (стягувач) повністю заперечила проти задоволення заяви ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3", вважаючи її безпідставною та необґрунтованою з огляду на таке: - незважаючи на передбачену умовами договору від 01 листопада 2014 року про відступлення права вимоги його оплатність, у ньому не було узгоджено одну з істотних умов - ціну, що свідчить про не укладеність вказаного договору; - договір від 01.11.2014 про відступлення права вимоги був складений без відома та участі ТОВ "ОСОБА_4 Мілінг Україна", у ньому підпис директора та печатка товариства є підробленими, на підтвердження чого товариством заявлялося клопотання про призначення у даній справі судової експертизи; - заміна стягувача на стадії виконавчого провадження може відбуватися лише на підставі та у порядку, передбаченому приписами Закону України "Про виконавче провадження" та ГПК України, оскільки відносини, пов’язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

У поясненні від 25.11.2016 представник ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" (заявник) повністю заперечив проти доводів представника ТОВ "ОСОБА_4 Мілінг Україна" та вказав, що доводи у відзиві є безпідставними, оскільки в п. 5.7. договору про відступлення права вимоги від 01.11.2014 його сторони визначили, що вказаний договір є підставою для заміни стягувача у виконавчому провадженні по виконанню основного зобов’язання, тобто уклавши вказаний договір, сторони не здійснили самостійно заміну стягувача, а лише створили підставу для такої заміни у визначеному законом порядку; ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" звернулось до суду з заявою, яка наразі розглядається судом, керуючись саме положеннями ст. 25 ГПК України, чим виконало обов’язкову умову здійснення заміни стягувача саме судом, а не шляхом укладання цивільно-правової угоди; вказані у відзиві висновки зроблені Верховним Судом України в межах розгляду справи про визнання недійсним договору уступки права вимоги, а договір про відступлення права вимоги від 01.11.2014 є чинним, укладеним з дотриманням всіх передбачених Законом вимог для такого роду правочинів та ніким не оскарженим.

У судовому засіданні:

представник заявника повністю підтримав заяву з викладених у ній підстав, просив її задовольнити, та пояснив, що у постанові ВСУ, на яку посилається представник стягувача, вказано, що сторони самостійно не можуть замінити стягувача та боржника у рішенні суду, тому заявник і звернувся до суду, а те, як сторони в договорі сформулювали положення договору, не впливає на його суть;

представник стягувача, заперечуючи проти задоволення заяви, посилалася на доводи і міркування, викладені у відзиві, та вказала, що за договором відступлення права вимоги не було здійснено заміни сторони у зобов’язанні, тому він не може бути підставою для здійснення заміни сторони у господарському процесі; вважає, що заявник не подав суду належних доказів заміни сторони у зобов’язання, які стали б підставою для здійснення заміни сторони у справі її правонаступником; пояснила, що звертатись з позовом про визнання договору недійсним стягувач не вбачає підстав, оскільки за договором від 01.11.2014 не відбулося заміни кредитора, тому цей договір для сторін, і зокрема для стягувача, не несе ніяких наслідків;

представник боржника підтримав заяву в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників у судовому засіданні, суд приходить до такого.

ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" (заявник) звернувся до господарського суду із заявою від 19.11.2014 про заміну сторони правонаступником, в якій просить, керуючись ст. 25 ГПК України, ст. 512, 514 ЦК України та п. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", здійснити заміну сторони - стягувача, у виконанні рішення Господарського суду Черкаської області від 13.03.2014 по справі № 925/125/14 та наказу Господарського суду Черкаської області № 925/125/14 від 31.03.2014, з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Мілінг Україна" (код 31333288) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой-3" (код 37651617), посилаючись на договір про відступлення права вимоги від 01 листопада 2014 року, відповідно до умов якого ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" набув права вимоги від ТОВ "Агро - Старт" виконання вказаних вище судового рішення та наказу.

Судом встановлено, що Господарським судом Черкаської області прийняте рішення від 13 березня 2014 року, яким стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Старт" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Мілінг Україна" 2899996 грн. заборгованості з повернення суми попередньої оплати, 78299 грн. 89 коп. пені та 59565 грн. 92 коп. судового збору.

Рішення суду набрало законної сили. На виконання цього рішення 31 березня 2014 господарським судом був виданий наказ, а 21.10.2014 судом було видано дублікат наказу за заявою стягувача - ТОВ "ОСОБА_4 Мілінг Україна". 27.10.2014 відкрите виконавче провадження з примусового виконання наказу від 31.03.2014 у справі № 925/125/14.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Мілінг Україна" (як Первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой-3" (як Новий кредитор) підписали договір про відступлення права вимоги від 01 листопада 2014 року, відповідно до якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові, що виникло на підставі: - рішення господарського суду Черкаської області від 13 березня 2014 р. по справі № 925/125/14, відповідно до якого було стягнуто з Боржника, на користь Первісного кредитора 2899996 грн., заборгованість з повернення суми попередньої оплати, 78299 грн. 89 коп. пені та 59565 грн. 92 коп. судового збору, у зв’язку з чим господарським судом був виданий виконавчий документ - наказ господарського суду Черкаської області від 31.03.2014 по справі № 925/125/14, що виданий на виконання рішення господарського суду Черкаської області від 31 березня 2014 р. по справі № 925/125/14, надалі по тексту Основне зобов’язання.

Згідно з наказом господарського суду Черкаської області від 31.03.2014 по справі № 925/125/14 Боржник винен Первісному кредиторові по Основному зобов’язанню 3037861,81 грн.

В пункті 1.2. цього Договору вказано, що за цим Договором Новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від Боржника виконання Основного зобов’язання в частині погашення заборгованості по основному зобов’язанню в повному обсязі, що становить 3037861,81 грн.

Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Отже, стаття 25 ГПК України надає право господарському суду залучити до участі у справі правонаступника відповідної сторони зокрема у разі заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні.

Можливість та поняття заміни у зобов’язанні кредитора чи боржника визначені в статтях 512 - 523 Цивільного кодексу України.

Частинами першою, третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В статті 514 ЦК України вказано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказані вище статті Цивільного кодексу України розміщуються у главі 47 цього Кодексу "Поняття зобов’язання. Сторони у зобов’язанні".

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Як вбачається із тексту рішення господарського суду від 13 березня 2014 року у справі № 925/125/14 позивачем було заявлено позов про стягнення з відповідача 2899996,00 грн. суми попередньої оплати товару (кукурудзи), яка була отримана відповідачем відповідно до договорів купівлі-продажу № 8, № 12, № 17, № 18, № 19, № 26, № 29, однак після одержання суми попередньої оплати відповідач не передав товар у встановлений строк та кількості, та про стягнення пені за порушення строків виконання зобов'язання.

Вказаним рішенням суду позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ "Агро - Старт" на користь ТОВ "ОСОБА_4 Мілінг Україна" 2899996 грн. заборгованості з повернення суми попередньої оплати, 78299 грн. 89 коп. пені та 59565 грн. 92 коп. судового збору. Тобто всього судом було стягнуто з відповідача кошти в сумі 3037861,81 грн.

Отже, зобов’язання ТОВ "Агро - Старт" повернути позивачу передоплату та сплатити пеню за порушення зобов'язання виникли на підставі вказаних у рішенні суду від 13.03.2014 договорів купівлі-продажу, на виконання яких позивач перерахував відповідачу суму попередньої оплати товару за названими у рішенні платіжними дорученнями, у зв’язку із порушенням відповідачем своїх обов’язань за цими договорами.

Тобто у ТОВ "Агро - Старт" зобов’язання перед ТОВ "ОСОБА_4 Мілінг Україна" повернути йому суму попередньої оплати виникло із названих у рішенні суду договорів купівлі-продажу, а не із судового рішення про стягнення коштів.

Проте у Договорі про відступлення права вимоги від 01 листопада 2014 року вказано, що його предметом є відступлення права вимоги, що виникло на підставі рішення господарського суду Черкаської області від 13 березня 2014 року у справі № 925/125/14, відповідно до якого з боржника було стягнуто не лише суму неповернутої попередньої оплати за договорами купівлі-продажу і пеню, а й судовий збір, що загалом складає 3037861,81 грн., і все це у Договорі називається як Основне зобов’язання.

При цьому умовами названого Договору Новому кредитору надано право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника виконання Основного зобов’язання в частині погашення заборгованості по Основному зобов’язанню в повному обсязі, що становить 3037861,81 грн., тобто загальну суму коштів, що стягнуті із Боржника вказаним вище рішенням господарського суду, включаючи і суму судового збору.

У жодному із пунктів названого Договору не згадується про дійсне зобов’язання, яке виникло у відповідача у зв’язку із порушенням умов договорів купівлі-продажу, та про дійсне право кредитора вимагати виконання цього зобов’язання у зв’язку із втратою інтересу до виконання цих договорів. У ньому відсутнє посилання на статті 412-414 Цивільного кодексу України.

Отже, із змісту Договору про відступлення права вимоги від 01 листопада 2014 року вбачається, що його сторони не досягли згоди про заміну кредитора у зобов’язанні, як це передбачено статтями 212-214 ЦК України та на що вказує стаття 25 ГПК України. Адже відповідно до припису статті 25 ГПК України господарський суд може залучити до участі у справі правонаступника відповідної сторони у разі заміни кредитора в зобов'язанні, що чітко визначено вказаними вище статтями ЦК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявником не подано належних доказів відступлення йому позивачем у даній справі прав вимоги від боржника виконання зобов’язання, яке виникло із договорів купівлі-продажу, що були предметом розгляду у даній справі, та у зв’язку з їх невиконанням.

Виходячи із вказаних вище приписів чинного законодавства, доказом відступлення заявнику права вимоги від боржника виконання зобов’язання може бути угода саме про таке відступлення, складена відповідно до вимог глави 47 Цивільного кодексу України, однак таких доказів суду не подано.

За приписом статті 43 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статей 33, 43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У заяві про заміну сторони правонаступником ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" посилається на статті 512, 514 ЦК України, однак не подає доказів заміни кредитора у зобов’язанні, як це вказано у статті 512 цього Кодексу.

Суд погоджується з доводами представника стягувача про те, що у поданому заявником договорі про відступлення права вимоги від 01 листопада 2014 року його сторони не замінили кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, а фактично замінили кредитора на стадії виконання судового рішення. При цьому суд вважає правомірним посилання на правовий висновок Верховного Суду України в постанові від 19 серпня 2014 року у справі № 3-56гс14 про те, що заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають, та що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Питання заміни сторони її правонаступником, зокрема і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується судом у порядку, передбаченому статтею 25 ГПК України. Однак, як вказано, для вирішення цього питання заявник повинен подати докази саме заміни кредитора у зобов'язанні в установленому законом порядку, однак таких доказів заявник не подав.

Решта доводів представників не впливають на суть спору та не мають значення для вирішення спору.

З огляду на викладене, вимога ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" про заміну сторони стягувача у виконанні рішення та наказу суду у справі № 925/125/14 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 25 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой-3" про заміну сторони стягувача у виконанні рішення Господарського суду Черкаської області від 13.03.2014 та наказу суду від 31.03.2014 у справі № 925/125/14 залишити без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом п’яти днів.

Повний текст складено 02.12.2016.

Суддя А.Д. Пащенко