УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "28" листопада 2016 р. Справа № 906/932/16
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Прядко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 407 від 29.09.2016;
від відповідача 1: не прибув;
від відповідача 2: ОСОБА_2 - довіреність від 10.10.2016
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (м. Київ)
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Керамаг ЛТД" (м. Житомир)
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Бобер" (м. Житомир)
про стягнення 4382752,36 грн
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів 4382752,36 грн заборгованості за кредитним договором про надання кредиту у формі кредитної лінії № 02/2013 від 21.06.2013, з яких: 2500000,00 грн простроченої заборгованості по кредиту, 955462,61 грн заборгованості по прострочених процентах, 697252,05 грн заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту та 927289,75 грн заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві; повідомив, що заборгованість за кредитним договором № 02/2013 від 21.06.2013 не змінилась і станом на дату розгляду справи складає 4382752,36 грн. В судовому засіданні представник позивача подав клопотання, згідно з яким просив долучити до матеріалів справи копії меморіальних ордерів про надання кредиту відповідачу, копію акту від 09.07.2013 цільового використання кредиту по договору № 02/2013 від 21.06.2013 та розрахунок заборгованості по кредиту (а. с. 80 - 85).
Представник відповідача 1 в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, доказом чого є поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 79).
Представник відповідача 2 в судовому засіданні проти позову заперечив, надав контр розрахунок проведених позивачем нарахувань (а. с. 86), підтримав раніше подану заяву про застосування до вимог ПАТ "Укргазбанк" строку позовної давності у один рік (а. с. 75).
Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст. 59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача 1, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
21.06.2013 між публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (позивач/банк/кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Керамаг ЛТД" (відповідач 1/позичальник) було укладено кредитний договір про надання кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії №02/2013 (далі - договір, а. с. 12 - 17), за умовами якого, з урахуванням додатків до нього (а. с. 17 зі звороту, 18), банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію (далі - кредит або кредитна лінія) з загальним лімітом в сумі 2500000,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3 цього договору, в розмірі 19,00% річних.
Так, беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини з договору кредиту.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦКУ).
Пунктом 1.2 договору встановлено, що цільове використання (мета) кредиту: рефінансування кредиту, оформленого в АТ "Сбербанк Росії" та поповнення обігових коштів.
Згідно п. 1.3 договору, кредитна лінія відкривається з 21.06.2013 по 19.06.2015. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у строки дії ліміту відповідного періоду та у сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду, відповідно до Графіку зменшення загального ліміту невідновлювальної кредитної лінії (Додаток № 1 до цього договору).
За п. 3.1 договору, кредитні кошти надаються банком позичальнику окремими траншами в наступній черговості: перший транш в розмірі, що не перевищує 1300000,00 грн на рефінансування кредитної заборгованості перед АТ "Сбербанк Росії" згідно договору про відкриття кредитної лінії № 01-Н/12/124/КЛ-МБ від 13.07.2012 з метою вивільнення нерухомості та обладнання, що знаходиться в забезпеченні по даному кредиту (після надання підтверджуючого документу, а саме: довідки з АТ "Сбербанк Росії" щодо наявності на поточну дату такої заборгованості); наступні транші в сумі залишку вільного ліміту кредитування - на поповнення обігових коштів.
Надання банком кредитних коштів здійснюється за умови отримання банком у строк не менше як за один банківський день до дати видачі коштів в межах ліміту кредитної лінії, попередньої письмової заяви позичальника та підтвердження банком намірів про видачу кредитних коштів в межах ліміту кредитної лінії згідно зазначеної заяви позичальника. Після отримання позичальником повної суми кредиту в межах загального ліміту, встановленого в п. 1.1 цього договору, подальше надання кредитних коштів позичальнику припиняється.
З огляду на положення статей 553 - 559 ЦК України та враховуючи умови п. 2.1 кредитного договору № 02/2013 від 21.06.2013, 21.06.2013 між публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк", товариством з обмеженою відповідальністю "Керамаг ЛТД" та товариством з обмеженою відповідальністю "Бобер" (відповідач 2/поручитель) було укладено договір поруки № 03/2013-П (а. с. 19, 20), за яким поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов'язань по договору про надання кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії №02/2013 від 21.06.2013.
Відтак п. 1.3 договору поруки визначено, що поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж обсязі, що і позичальник - за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, комісій, неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань - в повному обсязі.
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі заяв позичальника про надання траншу від 25.06.2013 вих. № 25-06-02 та 26.06.2013 вих. № 26-06-01 (а. с. 67, 68), банк свої зобов'язання за договором № 02/2013 від 21.06.2013 виконав в повному обсязі, надавши відповідачу 1 загальний ліміт невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 2500000,00 грн, що вбачається з виписок по особовому рахунку № 2063001194733.980 за період з 21.06.2013 по 03.08.2016 (а. с. 30) та меморіальних ордерів (а. с. 81).
Згідно умов підпунктів 5.2.1, 5.2.2 кредитного договору, позичальник зобов'язався використовувати кредит за цільовим призначенням і у встановлені п. 1.3 цього договору строки, повернути отримані в межах кредитної лінії суми кредиту; своєчасно сплачувати плату за кредит на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.
Однак, всупереч вище вказаному, позичальник прострочив свої зобов`язання щодо своєчасної оплати кредитних коштів, чим порушив п. 3.2 договору, за яким погашення кредиту мало відбуватися позичальником відповідно до Графіку зменшення загального ліміту невідновлювальної кредитної лінії.
З п. 5.3 кредитного договору випливає, що у випадку порушення позичальником порядку зменшення ліміту кредитування згідно Графіку зменшення загального ліміту невідновлювальної кредитної лінії або невиконання позичальником у строк своїх зобов'язань по поверненню кредиту (його частини) та/або сплаті плати за кредит, та/або інші зобов'язання по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором, банк має право відмовитися від надання позичальнику передбаченого цим договором кредиту частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань по цьому договору, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії та штрафні санкції.
При цьому, пп. 5.2.9 кредитного договору передбачено обов'язок позичальника на вимогу банку достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти, комісії та можливі штрафні санкції у випадках, передбачених цим договором та/або договорами забезпечення.
Приписами пунктів 2.1, 2.2 договору поруки унормовано, що у випадку невиконання позичальником зобов'язань по договору, кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов'язань по договору до позичальника та поручителя.
У зв'язку з вказаним, банком 19.12.2014 було направлено на адресу позичальника та поручителя претензії за вихідними номерами 508/268/2014 та 508/270/2014 (а. с. 36 -41) про повернення простроченої заборгованості по кредиту у сумі 375572,27 грн, а 08.08.2016 банк надіслав позичальнику також вимогу за вих. № 50802/336/2016 (а. с. 42 - 44) про усунення порушення зобов'язання та погашення заборгованості за кредитним договором №02/2013 від 21.06.2013 в 30-денний строк з моменту одержання вимоги, які, за даними банку, були залишені позичальником та поручителем без відповіді та задоволення.
Таким чином, судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем 1 та відповідачем 2 своїх договірних зобов'язань по сплаті кредиту, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день судового розгляду справи становить 2500000,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (а. с. 21, 22), виписками з рахунку відповідача 1 та іншими матеріалами справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтями 525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за прострочення сплати кредитних коштів обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, та підлягають задоволенню на суму 2500000,00 грн.
Що стосується заявленої позивачем заборгованості по процентам за користування кредитом, що згідно з розрахунком останнього становлять 955462,61 грн, слід зазначити таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦКУ, до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.
Так, ст. 1048 ЦКУ передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти у розмірі 19,00% річних.
Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 договору, нарахування процентів по договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п. 1.1 цього договору. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.
Проценти нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання цього договору, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту.
Проценти сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту або в день дострокового розірвання цього договору на рахунок № 3739901194733.980, відкритий в відділенні 23/05 АБ "Укргазбанк", код Банку 320478. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.
За приписами пункту 3.7 договору, за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 24,00 % річних.
Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної в першому абзаці цього пункту договору.
Проценти нараховуються банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість, та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулося таке погашення.
З наявних в матеріалах справи документів, а саме виписок з банківського рахунку відповідача 1 (а. с.32 - 35) та розрахунку заборгованості (а. с. 21, 22), вбачається, що позичальник свої зобов'язання за кредитом договором від 21.06.2013 перед банком в повному обсязі не виконав, сплативши на рахунок кредитора 697115,24 грн процентів проти нарахованих 1652577,85 грн.
Таким чином, станом на дату звернення до суду у відповідача 1 утворилась заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом в сумі 955462,61 грн (1652577,85 - 697115,24).
Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів 697525,05 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та 229764,70 грн пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, господарський суд враховує таке.
Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п. 6.3 кредитного договору сторони визначили, що за порушення визначених в цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовилися, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку в повному обсязі.
Відповідно до п. 6.9 договору сторони погодили, що до вимог про стягнення неустойки (пені) застосовується позовні давність в один рік.
З наданого позивачем до позовних матеріалів розрахунку суми боргу вбачається, що період нарахування пені за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів, визначено позивачем без дотримання п. 6.9 договору, а саме поза межами однорічного строку позовної давності, про що зазначено також в заяві відповідача 2 від 14.11.2016 (а. с. 75).
Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, у відповідності до умов п. п. 6.3, 6.9 кредитного договору, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення на свою користь солідарно з відповідачів пені за несвоєчасне погашення кредиту та несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, є обґрунтованими за період з 30.09.2015 по дату вказану в розрахунку на суму 480264,78 грн та на суму 197168,73 грн відповідно. У стягненні з відповідачів 217260,27 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та 32595,97 грн пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом суд відмовляє.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.
Враховуючи вище викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 4132896,12 грн, з яких: 2500000,00 грн заборгованості по простроченому кредиту, 955462,61 грн заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом, 480264,78 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та 197168,73 грн пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом. У стягненні з відповідачів 217260,27 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та 32595,97 грн пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом суд відмовляє.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Керамаг ЛТД" (10009, Житомирська обл.. м. Житомир, вул. Селецька, буд. 32, код ЄДРПОУ 32520179) та товариства з обмеженою відповідальністю "Бобер" (10009, Житомирська обл.. м. Житомир, вул. Селецька, буд. 32, код ЄДРПОУ 13563578) на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, Київська обл., м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280):
- 2500000,00 грн простроченої заборгованості по кредиту за кредитним договором про надання кредиту у формі кредитної лінії № 02/2013 від 21.06.2013,
- 955462,61 грн заборгованості по прострочених процентах,
- 480264,78 грн заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту,
- 197168,73 грн заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів,
- 61993,45 грн судового збору.
3. У іншій частині в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 02.12.16
Суддя Прядко О.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу на поштову адресу (10030, м. Житомир, вул. Київська, 74) - рек. з повід.
3 -відповідачу 1 - рек. з повід.
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2016 |
Оприлюднено | 08.12.2016 |
Номер документу | 63153881 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні