ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
25 листопада 2016 р. Справа № 802/3818/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Віятик Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Бондаренка Ігоря Валерійовича
позивача: Книжник М.В., Гарбоноса О.В.
відповідача: Островерх Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька будівельна компанія"
до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька будівельна компанія" з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.12.2014 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 24.09.2014 року №00080442201 та №0008052201.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 15.06.2016 року касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області задоволено частково. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.12.2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 скасовано і направлено справу на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.
Позовні вимоги мотивові тим, що за наслідками проведеної податковим органом позапланової виїзної перевірки ТОВ "Вінницька будівельна компанія" виявлено факти заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, що слугувало підставою для формування податкових повідомлень - рішень від 24.09.2014р. №00080442201, яким визначено грошове зобов'язання в сумі 548595,00 грн. та за №0008052201, яким визначеного грошове зобов'язання в сумі 627463,00 грн.
На думку позивача, обставини, що стали основою зазначених рішень є такими, що не відповідають дійсності та ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу, тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити на підставі та в межах заявлених позовних вимог, з урахуванням поданих додаткових доказів та додаткових пояснень.
Представник відповідача щодо позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, що викладені в письмових запереченнях та додаткових поясненнях.
В ході судового розгляду виникла необхідність для допиту свідків, а саме посадових осіб ТОВ "Фінанс пан Трейд" (код ЄДРПОУ 37700469); посадових осіб ТОВ "ТБК "Фаворі - Строй" (код ЄДРПОУ 38251558); посадових осіб ТОВ "ІК "Енерго Інвест" (код ЄДРПОУ 38356846; посадових осіб ТОВ "Про-Елмон" (код ЄДРПОУ 38193381). Проте в судове засідання зазначені особи не з'явились. Враховуючи наявні матеріали справи, з метою вирішення адміністративної справи протягом розумного строку, суд вирішив розглядати справу за відсутності викликаних осіб.
Крім того, в судове засідання також було викликано інших свідків, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, особи які були відповідальними особами за ведення будівельно-монтажних робіт на об'єктах будівництва - АЗК. та ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 - інженери замовника з технічного нагляду об'єкта будівництва - АЗК.
ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на виклик суду не з'явились, з метою вирішення адміністративної справи протягом розумного строку, суд вирішив розглядати справу за відсутності викликаних свідків.
Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 повідомили, що роботи проводились, при цьому вони контролювали якість робіт та продукції, відповідність проектно-кошторисної документації.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, повідомили, що перебуваючи на об'єктах будівництва - АЗК, вони здійснювали контроль за якістю виконання робіт та поставленої продукції. Підтвердили, що роботи по будівництву АЗК виконувались субпідрядниками, проте враховуючи характер їх обов'язків не мали взаємовідносин з посадовими особами субпідрядників. не можуть пояснитиким саме ці роботи виконувались, чи власними силами чи із залученням інших суб'єктів господарювання.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька будівельна компанія" зареєстроване за адресою вул. Залізнична,13, м. Вінниця, ідентифікаційний код 32977018. Згідно із довідкою головного управління статистки у Вінницькій області від 20.12.2013р. за вих. №12-04/1361 видами діяльності за КВЕД - 2010 є: 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.12 - підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21- електромонтажні роботи; 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 - оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 42.21- будівництво трубопроводів (а.с.167-181 том 2).
Як свідчать надані до суду матеріали, у період з 07.08.2014р. по 28.08.2014р. податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Вінницька будівельна компанія" з питань достовірності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2012р. по 30.04.2014р. Перевіркою виявлено наступні порушення: 1) п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим занижено податок на прибуток в загальній сумі 439196 грн.: за 3 квартал 2012р. в сумі 16725 грн. та за 2013р. в сумі 422471 грн.; 2) п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 501969 грн., в тому числі за липень 2012р. в сумі 11150 грн., за серпень 2012р. в сумі 4779 грн., за квітень 2013р. в сумі 33333 грн., за травень 2013р. в сумі 53653 грн., за червень 2013р. в сумі 88298 грн., за липень 2013р. в сумі 64933 грн., за серпень 2013р. в сумі 51667 грн., за жовтень 2013р. в сумі 75690 грн., за листопад 2013р. в сумі 12713 грн., за грудень 2013р. в сумі 64418 грн., за березень 2014р. в сумі 41335 грн.
Виявленні порушення знайшли своє відображення в акті №2362/2201/32977018 від 04.09.2014р. "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Вінницька будівельна компанія" з питань достовірності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2012р. по 30.04.2014р. (надалі - акт перевірки від 04.09.2014р.) (а.с.25-68 том 1).
На підставі чого, Вінницькою ОДПІ винесено податкові повідомлення рішення форми "Р" від 24.09.2014р. №0008042201, яким визначено грошове зобов'язання в загальній сумі 547595 грн., з них 439196 грн. за основним платежам та 109799 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та за №0008052201, яким визначено грошове зобов'язання в сумі 627463 грн., з них 501969 грн. за основним платежам та 125494 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.69-70 том 1).
Матеріали акту перевірки від 04.09.2014р. свідчать про те, що за період з 01.07.2012р. по 31.12.2013р. платником податків задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 200610338 грн. При цьому, перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток встановлено їх завищення у загальній сумі 2303169 грн., з них за 3 квартал 2012р. в сумі 79642 грн. та за 2013р. в сумі 2223527 грн.
Окрім того, за наслідками перевірки повноти визначення задекларованого позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 35689856 грн., встановленого його завищення на загальну суму 501969 грн., в тому числі за липень 2012р. в сумі 11150 грн., за серпень 2012р. в сумі 4779 грн., за квітень 2013р. в сумі 33333 грн., за травень 2013р. в сумі 53653 грн., за червень 2013р. в сумі 88298 грн., за липень 2013р. в сумі 64933 грн., за серпень 2013р. в сумі 51667 грн., за жовтень 2013р. в сумі 75690 грн., за листопад 2013р. в сумі 12713 грн., за грудень 2013р. в сумі 64418 грн., за березень 2014р. в сумі 41335 грн.
Даного висновку податковий орган дійшов з огляду на господарські взаємовідносини ТОВ "Вінницька будівельна компанія" з ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй", ТОВ "НПП Хімекологія", ТОВ "ФІНАНС ПАН ТРЕЙД", ТОВ "ІК ЕНЕРГО ІНВЕСТ", ТОВ "ПРО-ЕЛМОН".
Як убачається із наданих до суду матеріалів, між позивачем та ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй" укладено договір підряду №1304/20-1 від 20.04.2013р., відповідно до якого підрядник ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй" зобов'язується на свій ризик виконати комплекс робіт з асфальтування проїзної частини та пішохідної зони на автозаправному комплексі (АЗК) по вул. Краснодонська, 7-е м. Луганська, відповідно до переліку та обсягів відображеному у додатку №1, договірною ціною, за завданням замовника та згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, а також зобов'язується передати закінчений комплекс (а.с.39-44 том 2).
26.07.2013р. між зазначеними сторонами також укладено договір підряду №2607/161 за яким ТОВ "Вінницька будівельна компанія", як замовник, доручає, а ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй", як підрядник, зобов'язується на свій ризик виконати комплекс робіт будівництва автозаправного комплексу (АЗК) пунктом обслуговування водіїв та пасажирів по вул. Карпінського у Жовтневому районі, м. Маріуполя, Донецької області, відповідно до переліку та обсягів відображеному в додатку №1 до даного договору, договірною ціною, за завданням замовника та згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією, а також зобов'язується передати закінчений комплекс робіт замовника (а.с. 30-35 том 2).
В підтвердження виконання зазначених правочинів, позивачем надано витяг з журналу прихідних податкових накладених з 01.01.2013р. по 30.12.2014р., картки рахунку, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за травень, червень, накладні №10001 від 21.05.2013р., №6001 від 13.09.2013р., податкові накладні №6001 від 13.09.2013р., №1001 від 21.05.2013р., №13004 від 27.12.2013р., №12501 від 26.07.2013р., №13009 від 27.06.2013р., №12001 від 25.06.2013р., №2505 від 06.06.2013р., №15001 від 31.05.2013р., №13501 від 28.05.2013р., №14001 від 29.04.2013р., №14501 від 30.01.2014р., від 08.01.2014р., від 18.12.2013р., від 08.12.2013р., від 22.11.2013р., від 12.11.2013р., від 08.11.2013р., №1501 від 04.10.2013р., №2001 від 05.09.2013р., № 9001 від 19.09.2013р., № 7002 від 15.08.2013р., №2501 від 06.08.2013р.; акти виконаних робіт №7501-16.05.2013р., №2505 від 06.06.2013р., №13501 від 28.05.2013р., від 15.08.2013р., №13003 від 27.12.2013р.; довідки про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2013р.; акти приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013р., за жовтень 2013р. №3, за серпень 2013р., за вересень 2013р., №4 за листопад 2013р. №5 за грудень 2013р., №6 за січень 2014р., акти приймання виконаних підрядних робіт за травень 2013р. №003, за червень №004, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2013р., за вересень 2013р., за жовтень 2013р., за листопад 2013р., за грудень 2013р., за січень 2014р., копії банківських виписок (а.с.74-187 том 1, а.с. 46-108 том 2).
Стосовно контрагента ТОВ "НПП Хімекологія" з матеріалів акту перевірки від 04.09.2014р., суд встановив, що відповідно до укладеного договору підряду №304/35 від 02.04.2013р., підрядник ТОВ "НПП Хімекологія" зобов'язується на свій ризик виконати увесь комплекс робіт з влаштування асфальтобетонного покриття на автозаправному комплексі (АЗК) по вул. Краснодонська, 7-е м. Луганська, відповідно до переліку та обсягів відображеному у додатку №1, договірною ціною, за завданням замовника та згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, а також зобов'язується передати закінчений комплекс (а.с.14-14-19 том 2).
В підтвердження виконання зазначених правочинів, позивачем надано картки рахунку, оборотно-сальдову відомість, витяг з журналу прихідних податкових накладних, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрати за травень, червень 2013р., акти виконаних робіт за травень, червень 2013р., податкові накладні від 13.05.2013р. №13, від 25.04.2013р. №29, від 11.04.2013р., копії банківських виписок (а.с.242-250 том 1, а.с.1, 159-166 том 2).
Також судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "ФІНАНС ПАН ТРЕЙД" укладено договір поставки №10/06-12 від 05.06.2012р. відповідно до якого постачальник зобов'язується передати покупцеві ТОВ "Вінницька будівельна компанія" сендвіч-панелі та комплектуючі до них, назва, асортимент, кількість технічні характеристики і якість якого зазначені у відповідному додатку до договору, в залежності від партії товару, а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товарі сплатити за нього встановлену ціну (а.с.10-13 том 2). В підтвердження виконання зазначеного правочину, позивачем надано податкові накладні №7/08-01 від 07.08.2012р., №97 від 07.07.2012р., №493 від 27.07.2012р., копії банківських виписок (а.с.223-225 том 1, а.с.141 -146 том 2).
З матеріалів справи також встановлено, що за договором поставки №10/06-2 від 10.06.2013р. постачальник ТОВ "ІК ЕНЕРГО ІНВЕСТ" передає, а покупець (позивач) приймає у власність та оплачує товар в кількості, номенклатурі по цінам, вказаним в специфікаціям, яка є невід'ємною частиною даного договору (а.с.7-9 том 2).
В підтвердження виконання зазначеного правочину, позивачем надано картки рахунку, витяг з журналу прихідних податкових накладних, оборотно-сальдові відомості, накладі №115 від 11.06.2013р., №116 від 12.06.2013р., №117 від 13.06.2013р., №118 від 14.06.2013р., №119 від 15.06.2013р., № 120 від 17.06.2013р., №121 від 18.06.2013р., №123 від 20.06.2013р., № 124 від 21.06.2013р., №125 від 25.06.2013р., № 126 від 11.07.2013р., №127 від 16.07.2013р., податкові накладі від 16.07.2013р. №2, від 11.07.2013р. №1, від 25.06.2013р. № 20, від 21.06.2013р. № 17, від 20.06.2013р. № 16, від 19.06.2013р. № 15, від 18.06.2013р. № 14, від 17.06.2013р. № 13, від 15.06.2013р. № 11, від 14.06.2013р. № 10, від 13.06.2013р. № 7, від 12.06.2013р. № 6, від 11.06.2013р. № 5, копії банківських виписок (а.с.186-219 том 1, а.с.109-140 том 2).
Окрім того, судом встановлено, що у відповідності до договору поставки №108 від 01.08.2013р., постачальник ТОВ "ПРО-ЕЛМОН" зобов'язується у визначені строки та на умовах цього договору передавати у власність покупцеві (позивачу) плитку, фризові та декоруючі елементи, інші матеріали, що використовуються для оздоблення (а.с. 2-6 том 2).
В підтвердження виконання зазначеного правочину, позивачем надано картки рахунку, витяг з журналу прихідних податкових накладених, розхідна накладна №112/93 від 02.09.2013р., № 94 від 14.09.2013р., №95 від 18.09.2013р., №99 від 11.10.2013р. № 19/8 від 11.10.2013р., податкові накладні від 11.02.2013р. № 198, №199, від 18.09.2013р. № 95, від 14.09.2013р. № 94, від 02.09.2013р. № 93, від 20.08.2013р. №112, копію банківських виписок (а.с.226-241 том 1, а.с. 147-158 том 2).
Під час перевірки податковим органом виявлено, що зазначені вище господарські операції позивача з даними контрагентами фактично не здійснено, оскільки у контрагентів відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості, відтак здійснювались з метою формування податкової вигоди і як наслідок не викликають реальних змін майнового стану платника податків, у зв'язку з чим, надані до перевірки документи не є первинні в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні".
На переконання позивача виявлені порушення не відповідають дійсності та суперечать наданим в ході проведення перевірки первинним документам, тому звернувся до суду з вказаним позовом.
Суд касаційної інстанції, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зауважив, що для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій позивача з його контрагентами судам слід: з'ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; підтвердити або спростувати добросовісність позивача; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Так, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до статті 1 цього Закону бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (частина 1 статті 8 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.
Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
За змістом частин 1 та 2 статті 9 наведеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно із пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704 (Положення), первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов'язане з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Склад витрат та порядок їх визнання визначений статтею 138 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не відносяться до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Так, за визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 200.1 статті 201 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для цілей визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Так, відповідач в обгрунтування фактів допущення порушень вимог податкового законодавства вказував, що задекларовані платником податків в податковому обліку господарські операції реально не здійснювалися з урахуванням неможливості контрагентами вести господарську діяльність в силу відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничі активи та інші умови.
Зокрема в матеріалах справи міститься акт від 26.03.2014 №561/12- 34-22-04/38251558 ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУМД у Луганській області «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй», код за ЄДРПОУ 38251558, з питань визначення повноти нарахування та своєчасної сплати податків у період з 01.07.2012 по 01.03.2014».
Відповідно до даного акта встановлено, що на ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» відсутні виробничі потужності, необхідні для здійснення будівельно-монтажних робіт, приймання, складування та продажу будівельних матеріалів та запчастин, відсутні складські приміщення та транспортні засоби, відсутній необхідний штат працівників.
Згідно даних звітності 1-ДФ за 2013 рік єдиним працівником, якому нараховувалась заробітна плата на ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй»» була директор ОСОБА_13, їй нараховувалась заробітна плата за 2 квартал 2013 року у сумі 2300 грн., нараховано та сплачено податок у сумі 332,51 грн., ознака доходу 101, за 3 квартал 2013 року у сумі 3450 гри., нараховано та сплачено податок у сум. 498,87 грн., ознака доходу 101, за 4 квартал 2013 року у сумі 3520 грн., нараховано та сплачено податок у сумі 508,99 грн., ознака доходу 101.
Також, слідчим відділом фінансових розслідувань Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32014130110000032 від 19.03.2014, за фактом реєстрації невстановленими особами на ім'я гр. ОСОБА_13 ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» без мети здійснення підприємницької діяльності, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 205 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 26.06.2014 р. гр. ОСОБА_13 на прохання раніше не відомих осіб за грошову винагороду зареєструвала на своє ім'я ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.
В межах досудового розслідування були відібрані пояснення ОСОБА_13, з яких встановлено, що вона не має відношення до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй». Фінансово-господарські документи (договори) від імені ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» та податкову звітність не підписувала. Нікому довіреності на ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» від свого імені як керівника підприємства не виписувала. Розрахункові рахунки для ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» не відкривала. Де знаходяться всі реєстраційні, бухгалтерські та податкові документи з печаткою ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» гр. ОСОБА_13 невідомо.
Також необхідно зазначити, що згідно ЄРПН за квітень-вересень 2013 року ТОВ ТБК «Фаворі Строй» надано послуг по 69 податкових накладних на суму ПДВ 5185796,00 грн.
Окрім того, в матеріалах справи міститься акт №450/05-63-22-03/30075269 від 30.04.2014р. ДПІ у Калінінському р-ні м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НПП «Хімекологія» (код за ЄДРПОУ 30075269) щодо підтвердження фінансово-господарських відносин із контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01.01.2013р. по 20.03.2014р.».
Відповідно до даного акта встановлено, що ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів Донецької області отримано постанову від 19.03.2014р. від Головного слідчого управління МВС України. Згідно постанови Головним слідчим управлінням МВС України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014000000000060 за актом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України; за фактом вчинення за попередньою змовою групою осіб фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння злочинним шляхом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, за ч. 2 ст. 209 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що на підприємстві в період з 2013р. по квітень 2014 доходи отримував директор - ОСОБА_14, на посаду головного бухгалтера ніхто не призначався, згідно поданої податкової звітності посада головного бухгалтера не передбачена, наймані працівники на підприємстві також відсутні.
В межах досудового розслідування були відібрані пояснення ОСОБА_14, з яких встановлено, що він не має відношення до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «НПП «Хімекологія». Фінансово-господарські документи (договори) від імені ТОВ «НПП «Хімекологія» та податкову звітність не підписував. Нікому довіреності на ведення фінансово-господарської діяльності «НПП «Хімекологія» від свого імені як керівника підприємства не виписував. Розрахункові рахунки для «НПП «Хімекологія» не відкривав. Де знаходяться всі реєстраційні, бухгалтерські та податкові документи з печаткою ТОВ «НПП «Хімекологія» гр. ОСОБА_14 невідомо.
Також необхідно зазначити, що згідно ЄРПН за квітень-травень 2013 року ТОВ «НПП «Хімекологія» надано послуг по 90 податкових накладних на суму ПДВ 12748207,00 грн.
В матеріалах справи також міститься вирок Сихівського районного суду м.Львова від 15.02.2016 року по справі №464/1102/16-к, яким встановлено, що ТОВ «Фінанс Пан Трейд» (код за ЄДРПОУ 37700469) створено з метою прикриття незаконної діяльності та здійснення видимості фінансово-господарської діяльності, умови для досягнення результатів підприємницької діяльності відсутні, основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби також відсутні.
Також необхідно зазначити, що згідно ЄРПН за червень-липень 2012 року ТОВ «Фінанси Пан Трейд» надано послуг по 158 податкових накладних на суму ПДВ 2055255,00 грн.
Крім того, в матеріалах справи міститься акт ДПІ у Ленінському районі м. Донецька від 23.06.2014 р. №669/05-67-15-1/38356846 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ІК ЕНЕРГО ІНВЕСТ" (код за ЄДРПОУ 38356846) з ТОВ"ВІННИЦЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" (код за ЄДРПОУ 32977018), ТОВ "ДОНБАС ТРАК СЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 36616498)».
Відповідно до даного акта встановлено, що діяльність TOB "ІК ЕНЕРГО ІНВЕСТ" здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності TOB "ІК ЕНЕРГО ІНВЕСТ", фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "ІК ЕНЕРГО ІНВЕСТ" та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Вказаного висновку податковий орган дійшов з огляду на відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та інші умови для ведення господарської діяльності.
Окрім того, надані первинні документи щодо здійснення господарської операції позивача з ТОВ «ПРО-ЕЛМОН» не містять посад та прізвищ осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, місця їх складання. Також, позивачем не надано первинних документів підтверджуючих фактичне переміщення матеріалів зазначених у накладних на отримання товару (товарно-транспортна накладна, подорожній лист).
Таким чином, в ході проведення перевірки ТОВ «Вінницька будівельна компанія» відповідно до наданих документів, та наявної інформації у Вінницькій ОДПІ, встановлено, факти та обставини, що фактичного здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй", ТОВ "НПП Хімекологія", ТОВ "ФІНАНС ПАН ТРЕЙД", ТОВ "ІК ЕНЕРГО ІНВЕСТ", ТОВ "ПРО-ЕЛМОН" за перевіряємий період не проводилось. Документи, на підставі яких сформовано податковий облік ТОВ «Вінницька будівельна компанія» не відповідають вимогам: ст.1, п.2 ст.3, ст..4, п.1 п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 р. (із змінами та доповненнями), а саме: складені з порушенням норм п.2.4. Положення №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затверджене Міністерством фінансів України від 24.05.1995р. №88.
Наявність у ТОВ «Вінницька будівельна компанія» накладних на отримання товару, податкових накладних, за умови встановлення факту нездійснення господарських операцій, на переконання суду не можуть вважатися первинними документами та не є безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування.
Суд також, приймає до уваги правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 року (справа № 21-421а11), відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
На думку суду, позивачем не надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідач довів, що діяв з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2016 |
Оприлюднено | 08.12.2016 |
Номер документу | 63186537 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Віятик Наталія Володимирівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Віятик Наталія Володимирівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Віятик Наталія Володимирівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Віятик Наталія Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні