Ухвала

від 18.01.2017 по справі 802/3818/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3818/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

18 січня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

представника позивача: Книжник М.В.,

представника позивача: Горбоноса О.В.,

представника відповідача: Островерха Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька будівельна компанія" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька будівельна компанія" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька будівельна компанія" звернулося до суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області №0008042201 від 24 вересня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 548995,00 грн. та №0008052201 від 24 вересня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 627463,00 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.12.2014 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 року, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 15.06.2016 року касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області задоволено частково. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.12.2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 скасовано і направлено справу на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, у період з 07.08.2014р. по 28.08.2014р. податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Вінницька будівельна компанія" з питань достовірності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2012р. по 30.04.2014р., про що складено акт №2362/2201/32977018 від 04.09.2014р. "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Вінницька будівельна компанія" з питань достовірності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2012р. по 30.04.2014р. яким виявлено такі порушення: 1) п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим занижено податок на прибуток в загальній сумі 439196 грн.: за 3 квартал 2012р. в сумі 16725 грн. та за 2013р. в сумі 422471 грн.; 2) п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 501969 грн., в тому числі за липень 2012р. в сумі 11150 грн., за серпень 2012р. в сумі 4779 грн., за квітень 2013р. в сумі 33333 грн., за травень 2013р. в сумі 53653 грн., за червень 2013р. в сумі 88298 грн., за липень 2013р. в сумі 64933 грн., за серпень 2013р. в сумі 51667 грн., за жовтень 2013р. в сумі 75690 грн., за листопад 2013р. в сумі 12713 грн., за грудень 2013р. в сумі 64418 грн., за березень 2014р. в сумі 41335 грн.

У послідуючому, на підставі акта перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 24.09.2014р. №0008042201, яким визначено грошове зобов'язання в загальній сумі 547595 грн., з них 439196 грн. за основним платежам та 109799 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та за №0008052201, яким визначено грошове зобов'язання в сумі 627463 грн., з них 501969 грн. за основним платежам та 125494 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Однак, ТОВ "Вінницька будівельна компанія", не погодившись з вказаними рішеннями, вважаючи, що його права порушені, звернулося з вказаним позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За приписами частин 1 та 2 статті 9 наведеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704 (Положення), передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що господарські операції для цілей визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як з'ясовано судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.04.2013р. між позивачем та ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй" укладено договір підряду №1304/20-1, за яким підрядник ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй" зобов'язався на свій ризик виконати комплекс робіт з асфальтування проїзної частини та пішохідної зони на автозаправному комплексі (АЗК) по вул. Краснодонська, 7-е м. Луганська, відповідно до переліку та обсягів відображеному у додатку №1, договірною ціною, за завданням замовника та згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, а також зобов'язується передати закінчений комплекс.

У послідуючому, 26.07.2013р. між вказаними сторонами також укладено договір підряду №2607/161, за яким ТОВ "Вінницька будівельна компанія", як замовник, доручила, а ТОВ "ТБК "Фаворі-Строй", як підрядник, зобов'язався на свій ризик виконати комплекс робіт будівництва автозаправного комплексу (АЗК) пунктом обслуговування водіїв та пасажирів по вул. Карпінського у Жовтневому районі, м. Маріуполя, Донецької області, відповідно до переліку та обсягів відображеному в додатку №1 до даного договору, договірною ціною, за завданням замовника та згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією, а також зобов'язався передати закінчений комплекс робіт замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано та судом першої інстанції досліджено витяг з журналу прихідних податкових накладених з 01.01.2013р. по 30.12.2014р., картки рахунку, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за травень, червень, накладні №10001 від 21.05.2013р., №6001 від 13.09.2013р., податкові накладні №6001 від 13.09.2013р., №1001 від 21.05.2013р., №13004 від 27.12.2013р., №12501 від 26.07.2013р., №13009 від 27.06.2013р., №12001 від 25.06.2013р., №2505 від 06.06.2013р., №15001 від 31.05.2013р., №13501 від 28.05.2013р., №14001 від 29.04.2013р., №14501 від 30.01.2014р., від 08.01.2014р., від 18.12.2013р., від 08.12.2013р., від 22.11.2013р., від 12.11.2013р., від 08.11.2013р., №1501 від 04.10.2013р., №2001 від 05.09.2013р., № 9001 від 19.09.2013р., № 7002 від 15.08.2013р., №2501 від 06.08.2013р.; акти виконаних робіт №7501-16.05.2013р., №2505 від 06.06.2013р., №13501 від 28.05.2013р., від 15.08.2013р., №13003 від 27.12.2013р.; довідки про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2013р.; акти приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013р., за жовтень 2013р. №3, за серпень 2013р., за вересень 2013р., №4 за листопад 2013р. №5 за грудень 2013р., №6 за січень 2014р., акти приймання виконаних підрядних робіт за травень 2013р. №003, за червень №004, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2013р., за вересень 2013р., за жовтень 2013р., за листопад 2013р., за грудень 2013р., за січень 2014р., копії банківських виписок.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності реальності здійснення господарських операцій, оскільки в даного контрагента відсутні виробничі потужності, необхідні для здійснення будівельно-монтажних робіт, приймання, складування та продажу будівельних матеріалів та запчастин, відсутні складські приміщення та транспортні засоби, відсутній необхідний штат працівників, що підтверджується актом від 26.03.2014 №561/12- 34-22-04/38251558 ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУМД у Луганській області Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ТБК Фаворі-Строй , код за ЄДРПОУ 38251558, з питань визначення повноти нарахування та своєчасної сплати податків у період з 01.07.2012 по 01.03.2014 .

До того ж, згідно даних звітності 1-ДФ за 2013 рік єдиним працівником, якому нараховувалась заробітна плата на ТОВ ТБК Фаворі-Строй була директор ОСОБА_5

Крім того, слідчим відділом фінансових розслідувань Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32014130110000032 від 19.03.2014, за фактом реєстрації невстановленими особами на ім'я гр. ОСОБА_5 ТОВ ТБК Фаворі-Строй без мети здійснення підприємницької діяльності, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 205 КК України.

Також, 02.04.2013р. між позивачем та ТОВ "НПП Хімекологія" укладено договір підряду №304/35, за яким підрядник ТОВ "НПП Хімекологія" зобов'язався на свій ризик виконати увесь комплекс робіт з влаштування асфальтобетонного покриття на автозаправному комплексі (АЗК) по вул. Краснодонська, 7-е м. Луганська, відповідно до переліку та обсягів відображеному у додатку №1, договірною ціною, за завданням замовника та згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, а також зобов'язався передати закінчений комплекс.

В підтвердження своїх доводів, позивачем надано картки-рахунки, оборотно-сальдову відомість, витяг з журналу прихідних податкових накладних, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрати за травень, червень 2013р., акти виконаних робіт за травень, червень 2013р., податкові накладні від 13.05.2013р. №13, від 25.04.2013р. №29, від 11.04.2013р., копії банківських виписок.

Проте, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про недостатність наданих доказів для підтвердження реальності господарських операцій, оскільки згідно акту №450/05-63-22-03/30075269 від 30.04.2014р. ДПІ у Калінінському р-ні м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ НПП Хімекологія (код за ЄДРПОУ 30075269) щодо підтвердження фінансово-господарських відносин із контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01.01.2013р. по 20.03.2014р. , ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів Донецької області отримано постанову від 19.03.2014р. від Головного слідчого управління МВС України, за якою Головним слідчим управлінням МВС України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014000000000060 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України; за фактом вчинення за попередньою змовою групою осіб фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння злочинним шляхом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, за ч. 2 ст. 209 КК України.

З матеріалів справи також слідує, що між позивачем та ТОВ "ФІНАНС ПАН ТРЕЙД" укладено договір поставки №10/06-12 від 05.06.2012р., за яким постачальник зобов'язався передати покупцеві ТОВ "Вінницька будівельна компанія" сендвіч-панелі та комплектуючі до них, назва, асортимент, кількість технічні характеристики і якість якого зазначені у відповідному додатку до договору, в залежності від партії товару, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього встановлену ціну.

Так, в підтвердження виконання зазначеного правочину, позивачем надано податкові накладні №7/08-01 від 07.08.2012р., №97 від 07.07.2012р., №493 від 27.07.2012р., копії банківських виписок.

Однак, в матеріалах справи міститься вирок Сихівського районного суду м.Львова від 15.02.2016 року по справі №464/1102/16-к, яким встановлено, що ТОВ Фінанс Пан Трейд (код за ЄДРПОУ 37700469) створено з метою прикриття незаконної діяльності та здійснення видимості фінансово-господарської діяльності та умови для досягнення результатів підприємницької діяльності, основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби відсутні.

Таким чином, колегія суддів приходить висновку щодо нереальності здійснення господарських операцій товариства з даним контагентом.

Крім того, 10.06.2013 р. між позивачем та ТОВ "ІК ЕНЕРГО ІНВЕСТ" укладено договір поставки №10/06-2, за яким постачальник ТОВ "ІК ЕНЕРГО ІНВЕСТ" передає, а покупець (позивач) приймає у власність та оплачує товар в кількості, номенклатурі по цінам, вказаним в специфікаціям, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно матеріалів справи, в підтвердження виконання зазначеного правочину, позивачем надано картки рахунку, витяг з журналу прихідних податкових накладних, оборотно-сальдові відомості, накладі №115 від 11.06.2013р., №116 від 12.06.2013р., №117 від 13.06.2013р., №118 від 14.06.2013р., №119 від 15.06.2013р., № 120 від 17.06.2013р., №121 від 18.06.2013р., №123 від 20.06.2013р., № 124 від 21.06.2013р., №125 від 25.06.2013р., № 126 від 11.07.2013р., №127 від 16.07.2013р., податкові накладі від 16.07.2013р. №2, від 11.07.2013р. №1, від 25.06.2013р. № 20, від 21.06.2013р. № 17, від 20.06.2013р. № 16, від 19.06.2013р. № 15, від 18.06.2013р. № 14, від 17.06.2013р. № 13, від 15.06.2013р. № 11, від 14.06.2013р. № 10, від 13.06.2013р. № 7, від 12.06.2013р. № 6, від 11.06.2013р. № 5, копії банківських виписок (а.с.186-219 том 1, а.с.109-140 том 2).

Однак, колегія суддів зазначає про неможливість здійснення господарських операцій з даним контрагентом, оскільки діяльність TOB "ІК ЕНЕРГО ІНВЕСТ" здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності TOB "ІК ЕНЕРГО ІНВЕСТ", фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "ІК ЕНЕРГО ІНВЕСТ" та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, що підтверджено актом ДПІ у Ленінському районі м. Донецька від 23.06.2014 р. №669/05-67-15-1/38356846 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ІК ЕНЕРГО ІНВЕСТ" (код за ЄДРПОУ 38356846) з ТОВ"ВІННИЦЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" (код за ЄДРПОУ 32977018), ТОВ "ДОНБАС ТРАК СЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 36616498) .

Крім того, як з'ясовано судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у відповідності до договору поставки №108 від 01.08.2013р., постачальник ТОВ "ПРО-ЕЛМОН" зобов'язався у визначені строки та на умовах цього договору передавати у власність покупцеві (позивачу) плитку, фризові та декоруючі елементи, інші матеріали, що використовуються для оздоблення.

На підтвердження виконання зазначеного правочину, позивачем надано картки рахунку, витяг з журналу прихідних податкових накладених, розхідна накладна №112/93 від 02.09.2013р., № 94 від 14.09.2013р., №95 від 18.09.2013р., №99 від 11.10.2013р. № 19/8 від 11.10.2013р., податкові накладні від 11.02.2013р. № 198, №199, від 18.09.2013р. № 95, від 14.09.2013р. № 94, від 02.09.2013р. № 93, від 20.08.2013р. №112, копію банківських виписок.

Проте, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо нереальності здійснення господарських операцій з даним контрагентом, оскільки надані первинні документи не містять посад та прізвищ осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, місця їх складання.

Також, позивачем не надано первинних документів підтверджуючих фактичне переміщення матеріалів зазначених у накладних на отримання товару (товарно-транспортна накладна, подорожній лист).

Провівши аналіз норм чинного законодавства та дослідивши обставини справи, колегія суддів в повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог, оскільки відповідач діяв на підставах, у спосіб та в межах наданих йому повноважень, що передбачені Конституцією та чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька будівельна компанія" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 січня 2017 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.