Рішення

від 28.11.2016 по справі 902/587/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 листопада 2016 р. Справа № 902/587/16

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом: Приватного підприємства "Виробнича-комерційна фірма "Солар", м.Вінниця

до : Товариства з обмеженою відповідальністю телекомунікаційна компанія "Вінтелепорт", м.Вінниця

про стягнення 10 356,98 грн

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю телекомунікаційна компанія "Вінтелепорт", м.Вінниця

до: Приватного підприємства "Виробнича-комерційна фірма "Солар", м.Вінниця

про витребування майна з чужого незаконного володіння

За участю секретаря судового засідання Мовчан Г.М.

За участю представників:

Приватного підприємства "Виробнича-комерційна фірма "Солар": ОСОБА_1, довіреність № б/н від 30.08.2016 р., паспорт серії АА № 241164 виданий Вінницьким РВ УМВС України у Вінницькій області 09.07.1996 р.

Товариства з обмеженою відповідальністю телекомунікаційна компанія "Вінтелепорт": ОСОБА_2, довіреність № 6 від 19.07.2016 р., паспорт серії АВ № 506325 виданий Ямпільським РВ УМВС України у Вінницькій області 08.10.2002 р.

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Солар" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю телекомунікаційна компанія "Вінтелепорт" заборгованості в сумі 10 356 грн 98 коп, з яких 9 599,98 грн боргу, 181,00 грн 3 % річних, 576,00 грн інфляційних втрат у зв'язку з неоплатою боржником виконаних робіт та матеріалів по ремонту електрогенератора.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.07.2016 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/587/16 з призначенням її до розгляду на 07.09.2016 р.

02.08.2016 р. на адресу суду по справі № 902/587/16 надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю телекомунікаційної компанії "Вінтелепорт" до приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Солар" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою суду від 03.08.2016 р. вказану заяву відповідача судом повернуто без розгляду у зв'язку із наявністю недоліків передбачених ст.63 ГПК України, що перешкоджали її прийняттю.

10.08.2016 р. до суду повторно від відповідача товариства з обмеженою відповідальністю телекомунікаційної компанії "Вінтелепорт" надійшла зустрічна позовна заява до приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Солар" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою від 11.08.2016 р. прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю телекомунікаційної компанії "Вінтелепорт" до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Солар" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

05.09.2016 р. до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю телекомунікаційної компанії "Вінтелепорт" на первісну позовну заяву в якому останнє позовні вимоги не визнає та просить в їх задоволенні відмовити посилаючись на відсутність погодженої договірної ціни на ремонтні роботи (а.с.28-30, т.1).

Ухвалою суду від 08.09.2016 р. призначено у справі № 902/587/16 судову автотоварознавчу експертизу проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

06.10.2016 р. до Господарського суду Вінницької області надійшов лист завідувача Вінницького відділення КНДІСЕ за № 2388/16-21/699 від 27.09.2016 р. про необхідність оплати експертних послуг.

З метою розгляду вищезазначеного клопотання ухвалами суду від 07.10.2016 р. поновлено провадження у справі, задоволено клопотання завідувача Вінницького відділення КНДІСЕ за № 2388/16-21/699 від 27.09.2016 р. про необхідність оплати експертних послуг, зобов'язано відповідача за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю телекомунікаційна компанія "Вінтелепорт" - виконати п.12 ухвали суду від 08.09.2016 р. та здійснити оплату за проведення судової автотоварознавчої експертизи в сумі 9 003,20 грн за експертизу згідно рахунку № 6499 від 26.09.2016 р. на протязі 3-х робочих днів з дня отримання рахунку зазначивши при перерахуванні коштів - за проведення автотоварознавчої експертизи по господарській справі № 902/587/16, докази про що надати суду (платіжне доручення, квитанція тощо), провадження у справі № 902/587/16 зупинено.

17.10.2016 р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю телекомунікаційна компанія "Вінтелепорт" надійшло клопотання № 01/443 від 17.10.2016 р. (вх.№ 06-52/9499/16), відповідно до якого останній просить суд скасувати ухвалу від 08.09.2016 р. про проведення експертизи та скасувати саму експертизу, мотивуючи свої доводи високою вартістю експертизи та складною економічною ситуацією в Україні.

Листом № 902/587/16/1892/16 від 17.10.2016 р. запропоновано Приватному підприємству "Виробничо-комерційна фірма "Солар" повідомити суд про можливість виконання п.12 ухвали суду від 08.09.2016 р. щодо здійснення оплати за проведення судової автотоварознавчої експертизи в сумі 9 003,20 грн.

27.10.2016 р. до суду надійшов лист (вх.№06-52/9929/16), яким останній повідомляє про відсутню фінансову можливість для оплати вартості витрат на проведення експертизи.

Листом від 27.10.2016 № 902/587/16/1971/16 суд з метою продовження розгляду справи витребував з експертної установи матеріали господарської справи 902/587/16 до Господарського суду Вінницької області.

09.11.2016 р. до суду надійшли матеріали господарської справи № 902/587/16 без виконання експертизи у зв'язку з неоплатою представниками сторін експертних послуг за проведення судової автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 09.11.2016 р. поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 14.11.2016 р.

Ухвалою суду від 14.11.2016 р. розгляд справи відкладено до 28.11.2016 р. та продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

25.11.2016 р. до суду надійшло ряд документів та відзив ПП "Виробничо-комерційна фірма "Солар" на зустрічний позов в якому останнє просить відмовити ТОВ ТК "Вінтелепорт" в задоволенні позовних вимог за вказаним позовом з мотивів наведених у відзиві.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглядаючи вказаний спір судом із тексту первісної позовної заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю телекомунікаційна компанія "Вінтелепорт" заборгованості в сумі 10 356 грн 98 коп, з яких 9 599,98 грн боргу, 181,00 грн 3 % річних, 576,00 грн інфляційних втрат у зв'язку мотивовано неоплатою боржником виконаних робіт по діагностиці та ремонту електрогенератора.

В якості нормативного обґрунтування заявленого позову позивач за первісним позовом посилається на приписи ст.ст.181, 193 ГК України, ст.ст.11, 509, 526, 625, 639, 640, 856 ЦК України.

Відповідач у відзиві на первісний позов № 01/391 від 26.08.2016 р. позов не визнає в повному обсязі та просить в його задоволенні відмовити повністю з мотивів його безпідставності вказуючи на наступні доводи в обґрунтування своїх заперечень:

- електрогенератор моделі "Briggs & Stratton" був зданий ПП "Виробничо-комерційна фірма "Солар" виключно на діагностику;

- працівники ТОВ ТК "Вінтелепорт" наголосили директору ПП "ВКФ "Солар" про необхідність погодження ціни та укладення договору підряду перед початком виконання ремонтних робіт, однак протягом 3 місяців перемовин остаточну ціну не було погоджено із відповідачем за первісним позовом, а тому договору підряду укладено не було;

- 25.11.2016 р. до ТОВ ТК "Вінтелепорт" надійшов рахунок за ремонт електрогенератора на суму 9 599,98 грн, який не був оплачений у зв'язку із завищеною вартістю ремонту;

- переговори про повернення електрогенератора у тому ж стані, який було здано ПП "ВКФ "Солар" впродовж 5 місяців та вимога про підтвердження вартості запчастин, які було використано при ремонті, а також пред'явлення несправних (замінених) запчастин залишились без реагування зі сторони позивача за первісним позовом тощо (а.с.58-59, т.1).

В свою чергу вимога за зустрічним позовом про витребування з чужого незаконного володіння електрогенератора моделі "Briggs & Stratton" у тому ж стані у якому він був зданий обґрунтована відсутністю договірних відносин із ПП "ВКФ "Солар" щодо його ремонту, недосягненням згоди щодо вартості ремонту, завищенням вартості ремонту та знаходженням спірного майна у незаконному володінні відповідача за зустрічним позовом (а.с.28-30, т.1).

В якості нормативного обґрунтування заявленого позову позивач за зустрічним позовом посилається на приписи ст.ст.317, 321, 387 ЦК України.

У відзиві на зустрічний позов б/н від 25.11.2016 р. відповідач за зустрічним позовом його не визнає в повному обсязі та просить в його задоволенні відмовити з мотивів безпідставності вказуючи на наступні доводи в обґрунтування своїх заперечень:

- ПП "ВКФ "Солар" володіє спірним електрогенератором моделі "Briggs & Stratton" на законних підставах і не порушує права власності на нього ТОВ ТК "Вінтелепорт", оскільки електрогенератор було здано власне ТОВ ТК "Вінтелепорт" для виконання діагностики та ремонтних робіт з використанням матеріалів підрядника та його засобами;

- вартість робіт та запчастин визначена в рахунку-фактурі № СФ-0000133 від 25.11.2016 р. на суму 9 599,98 грн не була оплачена ТОВ ТК "Вінтелепорт" у встановлений строк, а тому ПП "ВКФ "Солар" скористалось правом визначеним ст.856 ЦК України на притримання;

- повернення електрогенератора моделі "Briggs & Stratton" у тому ж стані в якому його було здано є неможливим, так як ПП "ВКФ "Солар" відновило його роботу шляхом проведення ремонту;

- для повернення електрогенератора моделі "Briggs & Stratton" ТОВ ТК "Вінтелепорт" необхідно сплатити вартість робіт та запчастин тощо.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Заслухавши пояснення представників сторін, в т.р. директора ПП "Виробнича-комерційна фірма" "Солар" ОСОБА_3, автослюсара ПП "Виробнича-комерційна фірма" "Солар" ОСОБА_4, бухгалтера ПП "Виробнича-комерційна фірма" "Солар" ОСОБА_5, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

29.08.2015 р. працівниками ТОВ ТК "Вінтелепорт" було передано ПП "Виробнича-комерційна фірма" "Солар" електрогенератор моделі "Briggs & Stratton".

При цьому суд зауважує, що факт передачі електрогенератора та його непрацюючий стан при цьому не було зафіксовано сторонами документально, але визнається ними, що слідує із змісту їх позовів та усних пояснень.

Зокрема згідно пояснень директора ПП "Виробнича-комерційна фірма" "Солар" ОСОБА_3, автослюсара ПП "Виробнича-комерційна фірма" "Солар" ОСОБА_4 присутніх у судовому засіданні 07.09.2016 р. після проведення діагностики, яке було здійснено на протязі декількох днів з дня отримання вказаного електрогенератора було встановлено причину його несправності, а саме вихід з ладу двигуна внутрішнього згоряння (заклинення поршня) задля відновлення нормальної роботи якого необхідно було здійснити ремонтно-відновлювальні роботи циліндро-поршневої групи про що було невідкладно повідомлено працівників ТОВ ТК "Вінтелепорт" в усному режимі, які надали згоду на проведення його ремонту також в усному режимі.

Після закінчення ремонтних робіт ПП "Виробничо-комерційна фірма "Солар" надав ТОВ ТК "Вінтелепорт" рахунок - фактуру № СФ-0000133 від 25.11.2015 р. на суму 9 599, 98 грн з терміном оплати до 26.11.2015 р., який не був оплачений (а.с.11, т.1).

В подальшому ТОВ ТК "Вінтелепорт" заявило ПП "Виробничо-комерційна фірма "Солар" претензію № 01/265 від 30.05.2016 р. про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме повернення ТОВ ТК "Вінтелепорт" електрогенератора моделі "Briggs & Stratton" у тому ж стані в якому отримала ПП "Виробничо-комерційна фірма "Солар" при передачі його для виконання замовлення (а.с.12, т.1).

03.06.2016 р. у відповідь на зазначену претензію ПП "Виробничо-комерційна фірма "Солар" зазначила, що повернення ТОВ ТК "Вінтелепорт" електрогенератора моделі "Briggs & Stratton" у тому ж стані в якому отримала ПП "Виробничо-комерційна фірма "Солар" при передачі його для виконання замовлення є неможливим так як свої зобов'язання ПП "Виробничо-комерційна фірма "Солар" виконала і відновила роботу електрогенератора моделі "Briggs & Stratton".

Щодо повернення відновленого електрогенератора моделі "Briggs & Stratton" ПП "Виробничо-комерційна фірма "Солар" зазначило про його притримання на підставі ст.856 ЦК України та запропоновано ТОВ ТК "Вінтелепорт" перерахувати кошти в сумі 9 599,98 грн на розрахунковий рахунок визначений в рахунку-фактурі № СФ-0000133 від 25.11.2015 р. (р/р 26001060505826 в Вінницькій ФКБ "ПРИВАТБАНК", МФО 302689) в строк до 09.06.2016 р. задля його повернення (а.с.13, т.1).

З огляду на існуючі розбіжності між наданими сторонами поясненнями з метою встановлення факту виконання ремонтно-відновлювальних робіт електрогенератора моделі "Briggs & Stratton", їх обсягу, вартості та фактичній відповідності використаних запасних частин тим, які вказані у рахунку-фактурі № VN16F092897 від 16.11.2015 р. та видатковій накладній № VN16F092897 від 17.11.2015 р. ухвалою суду від 08.09.2016 р. призначено у справі № 902/587/16 судову автотоварознавчу експертизу проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Однак, як наголошено було вище, призначена судом експертиза залишилась не виконаною у зв'язку з неоплатою представниками сторін експертних послуг за проведення судової автотоварознавчої експертизи.

У п.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" звернуто увагу на те, що у разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, господарський суд розглядає справу на підставі наявних доказів .

Надаючи юридичну оцінку та правову кваліфікацію відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та визначаючи яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору суд виходить з такого.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом , а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів , а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст.174 ГК України).

За приписами ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України за приписами цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб , що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб , що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини ; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Частиною 1 ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З моменту передачі ТОВ ТК "Вінтелепорт" на діагностику ПП "ВКФ "Солар" непрацюючого електрогенератора, а також здійснення сторонами конклюдентний дій щодо надання даних послуг та проведення в подальшому ПП "ВКФ "Солар" ремонтно-відновлювальних робіт суд прийшов до висновку про виникнення між сторонами зобов'язання, яке регулюється § 1 (Загальні положення про підряд) ОСОБА_6 61 ЦК України (Підряд) (ст.ст.837-864 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу . Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.1 ст.839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами , якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.ч.2, 3 ст.843 ЦК України якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу .

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ч.1 ст.853 ЦК України).

Статтею 854 ЦК України унормовано, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу про стягнення 9 599,98 грн основного боргу за первісним позовом правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Заперечення ТОВ ТК "Вінтелепорт" щодо поданого первісного позову є юридично неспроможними та не спростовують правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Зокрема посилання на те, що електрогенератор моделі "Briggs & Stratton" був зданий ПП "Виробничо-комерційна фірма "Солар" виключно на діагностику оцінюється судом критично виходячи із оцінки наявних у справі доказів.

Так, сторонами не заперечується факт передачі непрацюючого електрогенератора для проведення його діагностики 29.08.2015 р.

При цьому у своїй претензії від 30.05.2016 р. № 01/265 та зустрічному позові ТОВ ТК "Вінтелепорт" вказує на наявність перемовин щодо узгодження вартості ремонтних робіт на протязі 3 місяців, тобто відповідач за первісним позовом фактично визнає існування таких перемовин та власну поінформованість про їх проведення.

Водночас із матеріалів справи слідує, що рахунок на оплату виконаних робіт було оформлено 25.11.2015 р., а надходження до ПП "Виробничо-комерційна фірма "Солар" та оплата ним запасних частин відбулась 17.11.2016 р. (а.с.50-51, т.1).

Таким чином замовлення запасних частин та їх надходження для виконання ремонту відбулось до спливу вказаного трьохмісячного строку, що приводить суд до висновку про необ'єктивність даного твердження ТОВ ТК "Вінтелепорт".

При цьому суд зазначає, що навіть у випадку виконання ПП "Виробнича-комерційна фірма" "Солар" робіт лише по діагностиці електрогенератора дії сторін підпадають під регулювання правових норм вказаних вище - § 1 (Загальні положення про підряд) ОСОБА_6 61 ЦК України (Підряд) (ст.ст.837-864 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.846 ЦК України якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 2 ст.849 ЦК України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Приймаючи до уваги наведені приписи суд оцінює критично доводи ТОВ ТК "Вінтелепорт" щодо відсутності його згоди на виконання ремонтних робіт з урахуванням значного часового проміжку з моменту фактичного виконання діагностики (початок вересня 2015 року) та закінчення ремонтних робіт (25.11.2016 р.) та відсутності будь-яких доказів вимог ТОВ ТК "Вінтелепорт" про повернення непрацюючого електрогенератора після завершення діагностики, або відмови від проведення виконання робіт ПП "Виробнича-комерційна фірма" "Солар".

Посилання ТОВ ТК "Вінтелепорт" на відсутність укладеного договору спростовується висновками до яких прийшов суд в результаті оцінки наданих доказів про що вказувалось вище.

Окрім того суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність , крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

Фактично таке положення означає встановлення презумпції факту вчинення правочину.

ТОВ ТК "Вінтелепорт" не надало жодних належних та допустимих доказів у підтвердження факту вчинення сторонами договору підряду.

Натомість матеріали справи містять наданий ПП "Виробнича-комерційна фірма" "Солар" до супровідного листа від 25.11.2016 р. на CD-R диску відеоматеріал, який демонструє роботу відновленого електрогенератора.

Посилання ТОВ ТК "Вінтелепорт" на завищення вартості виконаних робіт не приймаються судом до уваги, оскільки не обґрунтовані будь-яким належним та допустимим доказом, а тому не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні первісного позову.

При цьому суд вчергове наголошує на тому, що з метою визначення обсягу та вартості ремонтно-відновлювальних робіт ухвалою від 08.09.2016 р. призначено у судову автотоварознавчу експертизу, яка не була проведена у зв'язку з несплатою її вартості сторонами.

Із матеріалів справи слідує, що на підтвердження вартості виконаних робіт та використаних запчастин ПП "Виробнича-комерційна фірма" "Солар" надало суду окрім рахунку-фактури № СФ-0000133 від 25.11.2015 р. також видаткову накладну № VN16F092897 від 17.11.2015 р., платіжне доручення № 505 від 17.11.2015 р., розрахунково-пояснювальну записку (а.с.50-51, 53, т.1).

Суд також звертає увагу на те, що 25.11.2016 р. ПП "Виробнича-комерційна фірма" "Солар" надало докази щодо орієнтовної вартості матеріалів та запчастин, які використовувались при проведенні ремонтних робіт електрогенератора моделі "Briggs & Stratton" зокрема прайс-лист інтернет магазину СамСад від 19.05.2016 р. щодо вартості оригінальних запчастин "Briggs & Stratton", рахунки-фактури № 16962/д від 24.11.2016 р., № ІМ-0000598 від 24.11.2016 р. з яких вбачається, що вартість запчастин є суттєво вищою від вартості запчастин, які відображено у рахунку- фактурі № СФ-0000133 від 25.11.2015 р. тощо.

Доводи ТОВ ТК "Вінтелепорт" про відсутність доказів пред'явлення несправних (замінених) запчастин спростовуються наявним у справі додатком до розрахунково-пояснювальної записки у вигляді фототаблиці (а.с.54, т.1).

Приймаючи рішення про задоволення первісного позову суд також врахував наступні положення законодавства.

Згідно з п.6 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність .

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій , які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі , а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості .

Враховуючи наведені вище обставини суд приходить до висновку, що з огляду на тривалий час перебування непрацюючого електрогенератора у ПП "Виробнича-комерційна фірма" "Солар" після проведення діагностики без наявності будь-яких доказів щодо припинення або невиконання робіт зі сторони ТОВ ТК "Вінтелепорт" свідчить про належність виконання взятих на себе зобов'язань позивачем за первісним позовом ремонтних робіт.

Відмова у проведенні оплати виконаних робіт після понесення ПП "Виробнича-комерційна фірма" "Солар" фактичних витрат на закупівлю запчастин для ремонту електрогенератора (які після їх монтажу та відновлення роботи двигуна суттєво втрачають у своїй первісній вартості) та відновлення його робочого стану суперечить суті зобов'язання, яке виникло між сторонами та не є справедливим, добросовісним та розумним.

Також судом розглянуто вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з ТОВ ТК "Вінтелепорт" 576, 00 грн інфляційних втрат за період з 01.12.2015 р. по 30.05.2016 р. та 181, 00 грн 3 % річних за період з 26.11.2015 р. по 11.07.2016 р. за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

При цьому суд погоджується із початком періоду прострочення визначеним ПП "Виробнича-комерційна фірма" "Солар", а саме з 26.11.2015 р., оскільки факт отримання рахунку-фактури № СФ-0000133 від 25.11.2016 р. визнається ТОВ ТК "Вінтелепорт" у відзиві на первісний позов, зустрічній позовній заяві, претензії № 01/265 від 30.05.2016 р. тощо.

Згідно з ч.1 ст.35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

При перерахунку сум 3 % річних та інфляційних втрат з допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора судом отримано 180,69 грн 3 % річних та 545,59 грн інфляційних втрат в зв'язку з чим в стягненні 00,31 грн 3 % річних та 30,41 грн інфляційних втрат слід відмовити, як заявлених безпідставно.

При цьому суд виходив з того, що визначення ПП "Виробнича-комерційна фірма" "Солар" періоду нарахування інфляційних втрат за період з 01.12.2015 р. по 30.05.2016 р. без урахування червня-липня 2016 р., в яких зафіксовані дефляційні показники не відповідає чинному законодавству, а тому судом здійснено перерахунок інфляційних втрат за період аналогічний періоду 3 % річних (з 01.12.2015 р. по 11.07.2016 р.).

Розглянувши зустрічний позов суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ст.387 ЦК України, якою обґрунтовано вимоги за зустрічним позовом власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Водночас спір про повернення майна, що виникає з договірних відносин або відносин, пов'язаних із застосуванням наслідків недійсності правочину, підлягає вирішенню відповідно до законодавства, яке регулює ці відносини.

У разі ж коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов'язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК.

У речово-правових відносинах не застосовується способи захисту прав, встановлені для зобов'язальних правовідносин .

У речово-правових відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову , якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

У разі, якщо право власності оспорюється або не визнається іншою особою власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності відповідно до ст. 392 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 07.11.2012 р. у справі № 6-107цс12).

Сам факт наявності між сторонами зобов'язальних правовідносин виключає можливість пред'явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки передання майна в користування особі, яка зобов'язалась повернути це майно після закінчення строку, на який воно передане, але не виконує цього обов'язку, базується на умовах укладеного між сторонами договору та регулюється відповідно розділом ІІІ книги 5 ЦК України.

Майно, передане власником іншій особі у володіння або користування за договором між ними, не може вважатися таким, що вибуло з володіння власника не з його волі .

Одна з умов застосування віндикаційного позову - відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов'язально-правових способів.

Позаяк суд дійшов висновку про наявність між сторонами договірних правовідносин підряду, враховуючи факт добровільної передачі майна ПП "Виробнича-комерційна фірма" "Солар" суд дійшов переконливого висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного віндикаційного позову.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд також зауважує, що ТОВ ТК "Вінтелепорт" не обґрунтувало можливості повернення майна у тому стані в якому воно було здано відповідачу за зустрічним позовом.

Також суд вважає необхідним зауважити, що дії ПП "Виробнича-комерційна фірма" "Солар" по притриманню електрогенератора, являються правомірними оскільки відповідають чинному законодавству.

Так, згідно зі ст.856 ЦК України якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

Аналогічні положення закріплено в § 7. ОСОБА_6 49 Забезпечення виконання зобов'язання Розділу ІІІ ЦК України (ст.ст.594-597 ЦК України).

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача за первісним позовом відповідно до ст.49 ГПК України.

28.11.2016 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю телекомунікаційна компанія "Вінтелепорт", вул.Київська, буд.14, корп. Б, м.Вінниця, 21009 (ідентифікаційний код - 23106497) на користь Приватного підприємства "Виробнича-комерційна фірма "Солар", АДРЕСА_1, 21037 (ідентифікаційний код - 35054788) - 9 599 грн 98 коп. - боргу, 545 грн 59 коп . - інфляційних втрат, 180 грн 69 коп. 3 % річних, 1 373 грн 91 коп. відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. В стягненні 00,31 грн 3 % річних та 30,41 грн інфляційних втрат за первісним позовом відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю телекомунікаційна компанія "Вінтелепорт" до Приватного підприємства "Виробнича-комерційна фірма "Солар" про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити повністю.

5. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 грудня 2016 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.