Постанова

від 29.11.2016 по справі 921/371/16-г/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2016 р. Справа № 921/371/16-г/10

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Кузь В.Л.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу ТОВ "Теркомуналсервіс" б/н від 19.09.2016

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.09.2016

у справі № 921/371/16-г/10

за позовом Дочірнього підприємства "Сервіс ТЕТ" комунального підприємства "Тернопільелектротранс", м. Тернопіль,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Теркомуналсервіс", м. Тернопіль

про стягнення 77 824, 23 грн. боргу

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник;

від відповідача: ОСОБА_3-представник;

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст. 20, 22 ГПК України.

В судовому засіданні здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81-1 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 707 від 28.11.2016 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Данко Л.С. зобов'язано провести автоматичну заміну складу колегії суддів у справі № 921/371/16-г/10.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.11.2016 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Данко Л.С. у склад колегії суддів для розгляду справи № 921/371/16-г/10 введено замість судді Данко Л.С. - суддю Кузь В.Л.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.09.2016 у справі № 921/371/16-г/10 (суддя Півторак М.Є. ) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Теркомуналсервіс" на користь ДП "Сервіс ТЕТ" комунального підприємства "Тернопільелектротранс" 77 824,23 грн. боргу та 1 167,97 грн. в повернення сплаченого судового збору.

ТОВ "Теркомуналсервіс" подано апеляційну скаргу б/н від 19.09.2016р., в якій просить скасувати частково рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.09.2016 в частині стягнення 5 691,55 грн. за опалення по рахунку № НОМЕР_1 від 31.01.2016р., 27 060, 00 грн. за право розміщення транспортних засобів на відкритій території по договору № 10/15с/28 від 30.10.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові у даній частині. Також просить стягнути з ДП "Сервіс ТЕТ" КП "Тернопільелектротранс" 1 515,8 грн. судового збору, посилаючись на те, що судом при прийнятті рішення неповно з ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник зазначає, що при поданні позову позивачем додано у рахунок №0000000093 від 31.01.2016р. плату за опалення 5 691,55грн.. Однак скаржник зазначає, що послуг опалення відповідач не отримував, жодної домовленості з цього приводу у сторін не було, отже стягнення плати за опалення є безпідставне.

Також, скаржник не визнає нараховану позивачем заборгованість в сумі 27 060,00грн. за грудень 2015 року і січень-травень 2016 року по договору №10/15с/28 від 30.10.2015 за право розміщення транспортних засобів на території позивача, оскільки взамін зазначеного договору укладався договір №12/15с/7 від 14.12.2015 про зберігання транспорту у боксах.

ДП "Сервіс ТЕТ" комунального підприємства "Тернопільелектротранс" у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.09.2016 р. без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що у договорі №12/15с/7 відсутня будь-яка домовленість сторін про те, що він укладається на зміну договору №10/15с/28, скасовує дію чи змінює окремі положення будь-якого із договорів. Техніка відповідача знаходилась весь час на території позивача.

Також, позивач зазначає, що не відповідає дійсності заява відповідача про те, що послуг з опалення приміщень він не отримував та домовленості щодо опалення зайнятих приміщень із апелянтом не було, оскільки опалення виробничих приміщень проводилось на прохання відповідача. Опалювальними місяцями стали листопад та грудень 2015 року. На опалення скаржником витрачено 16 800,00грн. і враховуючи опалювальну площу, яку використовував відповідач, позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату вартості опалення в сумі 5 691,55грн.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30 жовтня 2015 року між ДП "Сервіс ТЕТ" комунального підприємства "Тернопільелектротранс" та ТОВ "Теркомуналсервіс" укладено договір стоянки транспортних засобів №10/15с/28, відповідно до п. 1.1 якого позивач надав відповідачу право відстою транспортних засобів на охоронюваній площадці за адресою м.Тернопіль, вул. Тролейбусна, 7А. Перелік транспортних засобів, які відповідач має право розмістити на території позивача визначено в додатку №1 до договору (29 транспортних засобів). Також додатком №1 до договору передбачено вартість за розміщення транспортних засобів, залежно від їх габаритів. На день укладання договору сума місячної оплати згідно додатку №1 становила 4 510,00 грн. Кошти згідно договору відповідач повинен оплачувати за перший місяць в день підписання договору, всі інші платежі не пізніше 10-го числа поточного місяця згідно п.3.1 договору № 10/15с/28(а.с.11).

ДП "Сервіс ТЕТ" комунального підприємства "Тернопільелектротранс" стверджує, що з моменту укладення договору відповідач не виконував належним чином своїх зобов'язань в частині оплати, оскільки, лише 29 січня 2016 року ТОВ провело оплату згідно рахунку НОМЕР_2 у сумі 4 510,00 грн. (за листопад 2015 року). За період з грудня 2015 року по 31 травня 2016 року позивачем за договором № 10/15с/28 нараховано 27 060,00 грн.

Вважає, що заборгованість за договором № 10/15с/28 становить 27 060,00 грн.

30 жовтня 2015 року ДП "Сервіс ТЕТ" комунального підприємства "Тернопільелектротранс" та ТОВ "Теркомуналсервіс" укладено договір №10/15п/3, відповідно до умов якого відповідачу надано право обмеженого, строкового користування асфальтним покриттям площею 486 кв. м. та 550 кв. м. за адресою м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 7а для зберігання піщанко-соляної та шлакової сумішей із помісячною оплатою у розмірі 3 300,00 грн., оплата до 10-го числа наступного за звітним місяцем (а.с.13).

29 січня 2016 року ТОВ здійснило оплату рахунку №0000000081 у сумі 3 300,00 грн.; платежем від 01 квітня 2016 року відповідачем оплачено рахунки №0000000089 та №0000000143 у сумі 6 600,00 грн.

З 01 листопада 2015 року по 31 травня 2016 року відповідачу за договором нараховано 23 100,00 грн.

Вважає, що заборгованість за Договором № 10/15п/3 становить 13 200,00 грн.

30 жовтня 2016 року між ДП "Сервіс ТЕТ" комунального підприємства "Тернопільелектротранс" та ТОВ "Теркомуналсервіс" укладено договір № 10/15п/6, згідно умов якого відповідачу було надано право зберігання піщано-соляної суміші у гаражі піднавіс позивача за адресою вул. Тролейбусна, 7а м. Тернопіль із помісячною оплатою у розмірі 3 950,00 грн. (а.с.14).

Відповідно до п. 2.2 договору №10/15п/6 відповідач зобов'язаний здійснювати оплату до 10-го числа наступного за звітним місяцем.

За користування гаражем під навіс у період з 01 листопада 2015 року по 31 травня 2016 року позивачем нараховано відповідачу плату у розмірі 27 650,00 гр. із яких 29 січня 2016 року відповідач оплатив рахунок № НОМЕР_3 та зменшив розмір заборгованості до 23 700,00 грн.

Вважає, що заборгованість за договором №10/15п/6 становить 23 700,00 грн.

30 жовтня 2015 року між ДП "Сервіс ТЕТ" комунального підприємства "Тернопільелектротранс" та ТОВ "Теркомуналсервіс" укладено договір про користування оглядовою канавою №10/15п/4 із помісячною платою за таке користування у розмірі 1 210,00 грн. Розрахунки згідно договору відповідачем повинні були здійснюватися до 10-го числа наступного за звітним місяцем (а.с.15).

01 листопада 2015 року по 31 травня 2016 року позивачем нараховано плату згідно договору у розмірі 8 470,00 грн. із яких 29 січня 2016 року відповідач здійснив оплату рахунків №0000000082 та №0000000033 у розмірі 2 420,00 грн.; 01 квітня 2016 року відповідач оплатив рахунки № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 у розмірі 2 420,00 грн.

Вважає, що заборгованість згідно Договору №10/15п/4 становить 3 630,00 грн.

30 жовтня 2015 року між ДП "Сервіс ТЕТ" комунального підприємства "Тернопільелектротранс" та ТОВ "Теркомуналсервіс" укладено договір №10/15п/5 про встановлення сервітуту. Відповідно до п. 1.1 договору відповідачу надано право строкового, обмеженого та платного користування приміщенням контрольно-пропускного пункту, а саме трьома кабінетами загальною площею 39,1 кв. м., які знаходяться за адресою м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 7А. Відповідно до п. 4.1 договору щомісячна плата складає 1 050,00 грн., яку відповідач зобов'язаний сплачувати не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяцем.

За час дії договору відповідачу нараховано 7 350,00 грн. із яких 29 січня 2016 року ним сплачено рахунок №0000000083 у розмірі 1 050,00 грн.

Вважає, що заборгованість за договором № 10/15п/5 становить 6 300,00 грн.

30 жовтня 2015 року між ДП "Сервіс ТЕТ" комунального підприємства "Тернопільелектротранс" та ТОВ "Теркомуналсервіс" укладено договір про відшкодування вартості використаної води, відповідно до якого відповідач здійснює забір води для господарських потреб та відшкодовує її вартість. Відшкодування вартості використаної води здійснюється на підставі даних лічильника та за затвердженим тарифом. Розрахунки згідно договору проводяться протягом 5-х днів з моменту отримання відповідного рахунку (п. 4.2 договору) (а.с.18).

З 01 листопада 2015 року по 31 травня 2016 року відповідачу нараховано 6 577,28 грн. із яких платежем від 29 січня 2016 року ТОВ частково оплатив рахунок №0000000040 у розмірі 309,44 грн. та рахунок №0000000083 у розмірі 412,80 грн. повністю. 25 лютого 2016 року відповідач частково оплатив рахунок №0000000040 у розмірі 297,56 грн. та платежем від 24 березня 2016 року доплатив ще 81,00 грн. за тим же рахунком. 31.01.2016 року відповідач оплатив рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 743,04 грн.; 29.02.2016 року рахунок №0000000140 у розмірі 619,20 грн. та частково рахунок № НОМЕР_6 у розмірі 272,91 грн.; 11 травня 2016 року оплатив рахунок №0000000194 у розмірі 619,20 грн.

Вважає, що заборгованість по договору про відшкодування вартості використаної води становить 3 222,13 грн.

14 грудня 2015 року між ДП "Сервіс ТЕТ" комунального підприємства "Тернопільелектротранс" та ТОВ "Теркомуналсервіс" укладено договір на зберігання транспортних засобів у гаражі виробничого приміщення № 12/15с/7, згідно умов якого відповідачу надано право тимчасового платного зберігання автотранспортних засобів у боксах (гаражах) виробничого приміщення позивача за адресою вул. Тролейбусна, 7А м. Тернопіль. Відповідно до п. 1.3. договору плата за зберігання транспортних засобів являється договірною та складає 7 150,00 грн. в місяць.

Позивач стверджує, що після підписання договору дочірнє підприємство передало текст договору для його належного оформлення нарочно відповідачу. Однак, на час подання позову до суду екземпляр договору № 12/15с/7 так і не був повернений відповідачем.

Платежем від 01 квітня 2016 року відповідачем оплачено рахунок №0000000094 в розмірі 11 301,61 грн., чим підтверджено факт існування правовідносин між сторонами та визнання відповідачем умов договору №12/15с/7.

За період із 14 грудня 2015 року по березень 2016 року (час дії договору) позивачем нараховано плату у розмірі 26 601,00 грн.

Позивач вважає, що з врахуванням проплати рахунку №0000000094 заборгованість за договором №12/15с/7 складає 14 300,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач вважає, що при користуванні правами за укладеними договорами відповідач в цілях господарської діяльності використовував електроенергію.

За період з листопада 2015 року по травень 2016 року відповідачу нараховано 55 952,43 грн. відшкодування електроенергії та 5 691,55 грн. по відшкодуванню за опалення приміщень.

Платежами від 29 січня 2016 року відповідачем оплачено рахунок №0000000083 у сумі 4 047,76 грн.; від 25 лютого 2016 року - рахунок №0000000040 на суму 13 316,94 грн.; 24 березня 2016 року - рахунок №0000000094. у розмірі 9 947,28 грн.; 11 травня 2016 року - рахунок №0000000140 на суму 8 671,40 грн.

Позивач вважає, що товариством на відшкодовано вартість використаної електроенергії та вартість опалення приміщень на суму 25 660,60 грн.

Згідно із п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України та ст..526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525 ЦК України).

Згідно із ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що з метою досудового врегулювання спору відповідачу 29 березня 2016 року була направлена претензія №6 з вимогою погашення заборгованості на суму 73 391,65 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З огляду на вищенаведене судом першої інстанції встановлено, що на час подання позову до суду відповідач не оплатив вартості наданих послуг йому позивачем на суму 77 824,23 грн., що в силу ст. ст. 526 та 530 ЦК України є неприпустимим. Отже позовні вимоги Дочірнього підприємства "Сервіс ТЕТ" комунального підприємства "Тернопільелектротранс", м. Тернопіль щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теркомуналсервіс", м. Тернопіль 77 824,23 грн. боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено наступне.

Скаржник просить скасувати рішення суду в частині стягнення 5 691,55 грн. за опалення по рахунку № НОМЕР_1 від 31.01.2016 р. та 27 060, 00 грн. за право розміщення транспортних засобів на відкритій території по договору № 10/15с/28 від 30.10.2015.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами укладено договір стоянки транспортних засобів №10/15с/28 від 30.10.2015 (а.с.11) на право розміщення транспортних засобів на території, що охороняється (надалі об єкт) для їх (його) відстою.

Надалі, 14 грудня 2015 року між ДП "Сервіс ТЕТ" комунального підприємства "Тернопільелектротранс" та ТОВ "Теркомуналсервіс" укладено договір на зберігання транспортних засобів у гаражі виробничого приміщення № 12/15с/7 (а.с.17), згідно умов якого відповідачу надано право тимчасового платного зберігання автотранспортних засобів у боксах (гаражах) виробничого приміщення позивача за адресою вул. Тролейбусна, 7А м. Тернопіль.

Відповідно до умов п.4.7 договору стоянки транспортних засобів №10/15с/28 від 30.10.2015 сторони домовились, що якщо користувач протягом одного місяця не залишає т/з на об єкті та допустив прострочення платежу за вказаний місяць, даний договір вважається таким, що втратив свою чинність починаючи із наступного дня після виникнення зобов язання щодо оплати.

Також, відповідно до п.5.2 зазначеного договору якщо користувачем до завершення місяця за який проводиться оплата не сплачено кошти за договором, починаючи із першого числа наступного за звітним місяцем т/з на об єкт не впускається, а дія договору автоматично зупиняється.

Згідно із ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки відповідачем здійснено оплату по договору №10/15с/28 від 30.10.15 лише за листопад місяць, належних та допустимих доказів знаходження техніки відповідача на території позивача на виконання умов договору №10/15с/28 від 30.10.15 позивачем не надано, судова колегія дійшла висновку, що договір зупинив свою дію з 01.12.2015.

В той же час відповідачем надано оригінал договору №12/15с/7 від 14.12.15 та додаток №1 до нього (підписаний уповноваженими представниками сторін), який є невід ємною частиною договору, з яких вбачається, що позивачем прийнято на зберігання 29 автотранспортних засобів у гаражі виробничого приміщення за адресою; вул. Тролейбусна,7а, м.Тернопіль. Вказані договір та додаток спростовують твердження позивача, що у гаражі зберігалися лише 2 транспортні засоби.

Отже, судом першої інстанції помилково стягнуто з відповідача 27 060,00грн. згідно договору №10/15с/28 від 30.10.15.

Щодо задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 5 691,55 грн. за опалення по рахунку № НОМЕР_1 від 31.01.2016 р. судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції помилково задоволено позовні вимоги в цій частині, оскільки з рахунку № НОМЕР_1 від 31.01.2016 р. та акту приймання-передачі виконаних послуг № НОМЕР_1 від 31.01.2016 р., оригінали яких надано відповідачем суду апеляційної інстанції для огляду, як підставу платежу зазначено відшкодування комунальних послуг (електроенергія) та (вода) за січень 2016 р. і не вбачається обов язку сплати позивачу 5 691,55грн. в рахунок оплати за опалення.

Відповідно до ст.19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

В матеріалах справи відсутні докази укладення сторонами договору щодо відшкодуванння відповідачем вартості опалення.

Враховуючи наведене, судова колегія прийшла до висновку про безпідставність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5 691,55грн. в рахунок оплати за послуги опалення.

У відповідності вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду за зазначене рішення суду слід скасувати частково в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теркомуналсервіс", м. Тернопіль на користь Дочірнього підприємства "Сервіс ТЕТ" комунального підприємства "Тернопільелектротранс", м.Тернопіль 5 691,55грн. в рахунок оплати за послуги опалення та 27 060,00грн. згідно договору №10/15с/28 від 30.10.15 нараховані позивачем за рудень 2015 року та січень-травень 2016 року. за право розміщення транспортних засобів на території позивача.

Відповідно до вимог ст.ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно із ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу ТОВ "Теркомуналсервіс", м.Тернопіль б/н від 19.09.2016 задоволити..

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.09.2016 у справі № 921/371/16-г/10 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теркомуналсервіс", м. Тернопіль на користь Дочірнього підприємства "Сервіс ТЕТ" комунального підприємства "Тернопільелектротранс", м.Тернопіль 5 691,55грн. в рахунок оплати за послуги опалення та 27 060,00грн. згідно договору №10/15с/28 від 30.10.15 нараховані позивачем за грудень 2015 року та січень-травень 2016 року. за право розміщення транспортних засобів на території позивача.

В цій частині прийняти нове рішення - в позові відмовити. В решті рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.09.2016 у справі № 921/371/16-г/10 залишити без змін.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теркомуналсервіс", 46000, м. Тернопіль, вул. С. Крушельницької, 18, офіс 105/16, код ЄДРПОУ 39424272 на користь Дочірнього підприємства "Сервіс ТЕТ" комунального підприємства "Тернопільелектротранс", 46027, м.Тернопіль, вул. Тролейбусна, 7а, код ЄДРПОУ 389418555 - 45 072,68грн. боргу, 739,41грн. в повернення сплаченого судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Сервіс ТЕТ" комунального підприємства "Тернопільелектротранс", 46027, м.Тернопіль, вул. Тролейбусна, 7а, код ЄДРПОУ 389418555 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теркомуналсервіс", 46000, м. Тернопіль, вул. С. Крушельницької, 18, офіс 105/16, код ЄДРПОУ 39424272 в повернення сплаченого судового збору в сумі 1 515,80 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Місцевому господарському суду видати накази.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.Справу направити у Господарський суд Тернопільської області.

Головуючий суддя Галушко Н.А

Суддя Кузь В.Л.

Суддя Орищин Г.В.