Рішення

від 05.12.2016 по справі 914/2413/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2016р. Справа№ 914/2413/16

За позовом: Приватного підприємства Гарантія Сервіс , м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Добропласт , с. Смільне, Бродівського р-ну, Львівської обл.,

про стягнення 195' 000,00 грн.

Суддя Яворський Б.І. при секретарі Прокопів І.

Представники:

від позивача : ОСОБА_1,

від відповідача : ОСОБА_2

На розгляд господарського суду Приватним підприємством Гарантія Сервіс подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Добропласт про стягнення 195' 000,00 грн.

Ухвалою суду від 20.09.2016р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 11.10.2016р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 16.11.2016р. строк розгляду справи продовжувався на 15 днів. У судовому засіданні 22.11.2016р. оголошувалася перерва.

У судовому засіданні 05.12.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зміну предмету позову, просив суд позов задоволити повністю та стягнути 195' 000,00 грн. сплачених позивачем відповідачу на підставі договору №2/2013 від 30.07.2013р., який відповідачем не був виконаний.

Відповідач у судовому засіданні 05.12.2016р. проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні. Зазначив, що надані позивачем платіжні доручення не містять підпису посадової особи та печатки платника, а також відсутня печатка банку, який проводив такі операції, а містить лише штамп та невідомий підпис, немає прізвища та ініціалів представника банку, який оформляв такі платежі. Крім того, у судовому засіданні 05.12.2016р. представник відповідача подав клопотання про призначення експертизи у справі для встановлення періоду підписання та проставлення печатки на договорі №2/2013 від 30.07.2013р. Крім того, заперечив проти існування у ТзОВ Добропласт банківського рахунка у КБ Надра , на який було перераховано спірні кошти позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

30.07.2013р. між Приватним підприємством Гарантія Сервіс та Товариством з обмеженою відповідальністю Добропласт укладено договір поставки №2/2013, відповідно до умов якого постачальник (відповідач у справі) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити замовнику (позивачу у справі) металопластикові вікна та двері (товар), відповідно до умов даного договору, а замовник зобов'язується своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п.3.2 договору замовник оплачує товар за цінами, діючими на момент оформлення рахунку, який формується на основі цін, вказаних у Специфікації, що є невід'ємною частиною договору. У випадку перерахування замовником коштів на рахунок постачальника без поданого останнім рахунку, постачальник має право повернути зазначені кошти на рахунок замовника (п.3.3 договору).

Ціну товару та порядок розрахунків сторони погодили у р.7 договору. Зокрема, ціна товару, що входить у партію поставки, вказується у рахунку-фактурі згідно специфікацій, що є невід'ємною частиною цього договору. Замовник оплачує аванс в розмірі 100' 000,00 грн. до 15.08.2013р. Фактом безготівкової оплати за товар є фактичне надходження коштів на рахунок постачальника.

У п.8.1 договору сторони погодили, що у випадку порушення зобов'язання за цим договором сторона несе відповідальність, визначену договором та чинним законодавством України. Згідно п.10.3 договору факсимільні копії цього договору, рахунків-фактур, додаткових угод до нього, а аткож інших документів, що додаються до цього договору і складають його невід'ємну частину, підтверджують відповідні зобов'язання сторін до передачі сторонами належним чином оформлених оригіналів.

06.08.2013р.ТзОВ Добропласт виставила позивачу ОСОБА_3 №1 за договором поставки №2/2013 від 30.07.2013р. на суму 53' 425,75 грн., в т.ч. ПДВ 8' 904,29 грн., за вікна металопластикові у кількості 35 шт.

Позивачем було перераховано відповідачу кошти за загальну суму 195' 000,00 грн. за металопластикові вікна згідно рахунку-фактури №1 від 06.08.2013р., що підтверджується платіжними дорученнями:

· №590 від 09.08.2013р.на суму 25' 000,00 грн.,

· №607 від 16.08.2013р.на суму 25' 000,00 грн.,

· №652 від 03.09.2013р.на суму 20' 000,00 грн.,

· №685 від 11.09.2013р.на суму 15' 000,00 грн.,

· №739 від 30.09.2013р.на суму 20' 000,00 грн.,

· №765 від 16.10.2013р.на суму 20' 000,00 грн.,

· №774 від 18.10.2013р.на суму 15' 000,00 грн.,

· №825 від 05.11.2013р.на суму 15' 000,00 грн.,

· №870 від 27.11.2013р.на суму 15' 000,00 грн.,

· №894 від 04.12.2013р.на суму 15' 000,00 грн.,

· №903 від 09.12.2013р.на суму 5' 000,00 грн.,

· №930 від 17.12.2013р.на суму 5' 000,00 грн.

Позивачем подано довідки №528/31 від 18.11.2016р. та №540/31 від 30.11.2016р. з ПАТ Комерційний банк Глобус про підтвердження перерахування коштів ПП Гарантія-Сервіс на р/р №26005090477000 ТзОВ Добропласт у КБ Надра , МФО 380764, що підтверджується копіями перерахованих вище платіжних доручень за період з 09.08.2013р. по 17.12.2013р. на загальну суму 195' 000,00 грн. Крім того, у довідці зазначається, що на розрахунковий рахунок ПП гарантія-Сервіс кошти повернути не були.

Станом на дату прийняття рішення кошти відповідачем не повернуто та договір поставки не виконано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1, 2 ст. 710 ЦК України).

Згідно ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до п.1.30 ЗУ Про платіжні системи та переказ коштів в Україні платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі (п.1.27 цього Закону).

Обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України / реєстраційним (обліковим) номером платника податків / реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і приймати цей документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника. Обслуговуючий отримувача банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України / реєстраційним (обліковим) номером платника податків / реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і зараховувати кошти на рахунок отримувача лише в разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.

У матеріалах справи відсутні докази повернення коштів банком на рахунок платника (позивача) у зв'язку з відсутністю зазначеного у платіжних дорученнях рахунка ТзОВ Добропласт у КБ Надра . Крім того, відповідачем не подано доказів відсутності рахунка №26005090477000 у КБ Надра , натомість у судовому засіданні 16.11.2016р. представником відповідача подано копію опису вкладення у цінний лист на ім'я ПАТ КБ Надра з проханням надати інформацію про поступлення коштів на рахунок ТзОВ Добропласт №26005090477000/980 згідно платіжних доручень, перерахованих вище.

Додатково, відповідач стверджує про відсутність факту укладення спірного договору №2/2013 від 30.07.2013р., що підтверджується, на його думку, копією договору поставки №1/2013 від 18.02.2013р., копією договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.03.2013р., а також копією договору №02/02-13 від 18.02.2013р. Зазначені договори, як стверджує відповідач, також підтверджують наявність банківського рахунка лише у АТ ОСОБА_4 Аваль .

Суд звертає увагу відповідача на те, що подані ним договір поставки №1/2013 від 18.02.2013р., договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.03.2013р., а також договір №02/02-13 від 18.02.2013р. укладені 18.02.2013 та 28.03.2013р., тоді як позивач перераховував кошти відповідачу на підставі договору поставки №2/2013 від 30.07.2013р . Зазначення у поданих відповідачем договорах р/р №26004364461 в АТ ОСОБА_4 Аваль не спростовує наявності банківського рахунка у ПАТ КБ Надра з наступних підстав.

Правовідносини, що виникають під час відкриття банками поточних рахунків клієнтів, регулюються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Нацбанку України від 12.11.2003 р. № 492 (зі змінами та доповненнями). Згідно з вимогами п. 1.8 цієї Інструкції банки відкривають своїм клієнтам поточні рахунки за договором банківського рахунку. Цим же пунктом установлено, що до поточних рахунків належать карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками відповідно до вимог Інструкції № 492. Юридичні особи - резиденти можуть відкривати поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки в банках через свої відокремлені підрозділи. Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору. Договір банківського рахунку та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі.

Юридична особа може мати кілька банківських рахунків у різних установах банків. Рахунок № р/р №26005090477000 в ПАТ КБ Надра зазначений у примірнику договору №2/2013 від 30.07.2013р., який підписаний відповідачем, а також у рахунку-фактурі №1 від 06.08.2013р. Крім того, протягом всього розгляду справи відповідач жодного разу не повідомляв про відсутність рахунку у ПАТ КБ Надра , більше того, звертався до даного банку із запитом про те, чи поступали на його рахунок кошти від позивача. Тягар доведення того, що у відповідача не відкривався рахунок у ПАТ КБ Надра та на даний рахунок не поступали кошти,лежить на ньому, однак він його не виконав. Тому заперечення відповідача про відсутність банківського рахунку у КБ Надра суд не приймає до уваги.

Клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи у справі суд оцінює критично як спосіб затягування розгляду справи, оскільки на протязі всього часу судового розгляду представник відповідача не заперечував факту підписання договору №2/2013 на тій підставі, що примірника такого договору у товариства немає. Відсутність примірника договору у відповідача не спростовує факту його підписання. Доказів визнання договору №2/2013 від 30.07.2013р. недійсним чи неукладеним у матеріалах справи немає, відповідач не заявив такої зустрічної позовної вимоги, оригінал даного договору оглядався у судовому засіданні, а у справі знаходиться його засвідчена копія.

Щодо суми перерахованих позивачем коштів 195' 000,00 грн., то відповідач зауважив, що в рахунку-фактурі №1 зазначено суму 53' 42675 грн., тоді як до стягнення позивачем заявлено 195' 000,00 грн., суд зазначає наступне. У матеріалах справи містяться докази про перерахування позивачем відповідачу 195' 000,00 грн. Сторони погодили сплату авансу за договором у розмірі 100' 000,00 грн., а також оплату товару на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур на загальну вартість товару. Крім того, у випадку перерахування замовником коштів на рахунок постачальника без поданого останнім рахунку, постачальник має право повернути зазначені кошти на рахунок замовника (п.3.3 договору).

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як встановлено судом позивач оплатив відповідачу 195' 000,00 грн., однак відповідачем зобов'язання за договором №2/2013 від 30.07.2013р. не виконано, тому перерахована на рахунок відповідача сума 195' 000,00 грн. підлягає стягненню з ТзОВ Добропласт .

Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Добропласт ( 80600, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Смільне, вул. Привокзальна, буд.4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35603053 ) на користь Приватного підприємства Гарантія Сервіс ( 79054, м. Львів, вул. Баштанна, буд.3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30274688 ) 195' 000,00 грн. боргу та 2' 925,00 грн. судового збору.

У судовому засіданні 05.12.2016р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 07.12.2016р.

Суддя Яворський Б.І.