Ухвала

від 19.04.2021 по справі 914/2413/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

19.04.2021 справа № 914/2413/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Яворського Б.І.,

розглянувши заяву Приватного підприємства Гарантія-Сервіс , м.Львів та Товариства з обмеженою відповідальністю Добропласт , с.Смільне Бродівського району Львівської області,

про затвердження мирової угоди (вх.№1572/21 від 13.04.2021)

у справі №914/2413/16

за позовом: Приватного підприємства Гарантія-Сервіс , м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Добропласт , с.Смільне Бродівського району Львівської області,

про стягнення 195'000,00 грн. заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/2413/16 за позовом Приватного підприємства Гарантія-Сервіс до Товариства з обмеженою відповідальністю Добропласт про стягнення 195'000,00 грн. заборгованості.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.12.2016 у справі №914/2413/16, залишеним без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 та Вищого господарського суду України від 01.08.2017, позовні вимоги задоволено повністю, присуджено до стягнення з ТзОВ Добропласт на користь ПП Галіція-Сервіс 195'000,00 грн. заборгованості та 2'925,00 грн. судового збору.

20.12.2016 Господарським судом Львівської області на примусове виконання ухваленого рішення видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.11.2019 ПП Галіція-Сервіс видано дублікат наказу від 20.12.2016 у справі №914/2413/16.

На розгляд Господарського суду Львівської області 13.04.2021 надійшла заява (вх.№1572/21) про затвердження мирової угоди, укладеної 02.02.2021 між ПП Галіція-Сервіс та ТзОВ Добропласт .

У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.04.2021 заява про затвердження мирової угоди передана для розгляду судді Яворському Б.І.

Розглянувши заяву про затвердження мирової угоди подану сторонами у справі, суд дійшов висновку про її повернення без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1, 2 та 4 ст. 192 ГПК України визначено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Отже, з аналізу наведеної статті випливає, що така підлягала застосуванню на будь-якій стадії судового процесу, проте до ухвалення судового рішення у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Як уже відзначалося, 05.12.2016 по суті заявлених вимог Господарським судом Львівської області прийнято рішення у даній справі та видано відповідний наказ на його виконання.

Виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, що може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України Про виконавче провадження , який регулює умови і порядок виконання рішень судів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України Про виконавче провадження сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Суд відзначає, що питання укладання мирової угоди на стадії виконання судового рішення регулюється положеннями ст. 330 ГПК України, яка передбачає, що мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення, задоволення заяви про відмову стягувача від примусового виконання рішення вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала.

Таким чином, сторонами не дотримано порядку передбаченого чинним Господарським процесуальним кодексом України на звернення із заявою про затвердження мирової угоди, адже подавати таку мирову угоду до суду на стадії виконання судового рішення може лише державний чи приватний виконавець.

Згідно із ч.ч.1, 2, 10 ст.11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником (ч.2 ст.170 ГПК України).

Відповідно до п.1 ч.5 ст.174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Оскільки заява про затвердження мирової угоди подана до суду не державним чи приватним виконавцем, а сторонами, суд повертає її без розгляду.

Суд також звертає увагу заявників на те, що повернення заяви з наведених підстав не перешкоджає повторному зверненню з відповідною заявою в порядку передбаченому ст. 330 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 174, 192, 234, 235, 330 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного підприємства Гарантія-Сервіс та Товариства з обмеженою відповідальністю Добропласт (вх.№1572/21 від 13.04.2021) про затвердження мирової угоди та додані до неї документи, всього на 15 арк. повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, встановленому ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Б.І. Яворський