Постанова

від 01.12.2016 по справі 910/17922/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2016 р. Справа№ 910/17922/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Корсакової Г.В.

Власова Ю.Л.

за участю представників сторін:

прокурор: Скляр Д.Ю.

від Київської міської ради: Телицька В.А.

від відповідача: Роїк О.О.

від третьої особи-1: Поратуй О.Б.

від третьої особи-2: Лаптієв А.М.

від третьої особи-3: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІА РК" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 у справі №910/17922/16 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІА РК"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Березнякижитлобуд"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Верховна Рада України

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм"

про витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 у справі № 910/17922/16 задоволено заяву Заступника прокурора міста Києва про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме:

- накладено арешт на земельну ділянку площею 1,074 га кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва;

- заборонено Міністерству юстиції України, його територіальним органам, суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії, пов'язані з реєстрацією прав на земельну ділянку площею 1,074 га кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва;

- заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІА РК" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77; ідентифікаційний код: 40568587), Товариству з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" (04111, м. Київ, вул. Щербакова, 53; ідентифікаційний код: 40512094), Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Поділ Плаза" (01130, м.Київ, вул. Леонтовича, будинок 7; ідентифікаційний код 40508674) та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення будівельних робіт на земельній ділянці площею 1,074 га кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт щодо будівництва новобудови по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що прокурором достатньо обґрунтовано та надано докази, які підтверджують припущення прокурора про можливість подальшого відчуження спірного об'єкту нерухомого майна - земельної ділянки, що унеможливить досягнення його мети звернення з даним позовом до суду - захисту порушених прав і інтересів позивача, пов'язаних з захистом права власності на земельну ділянку, обраним ним способом, а навпаки, зумовлять (у випадку задоволення позову) виникнення необхідності у подальших зверненнях до судів для відновлення своїх порушених прав і інтересів відносно предмету застави.

З огляду на викладене, з метою запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, а також враховуючи, що невжиття заходів до забезпечення позову може фактично унеможливити захист порушених прав і інтересів в обраний прокурором при зверненні з даним позовом до суду спосіб (тобто унеможливити виконання рішення суду), суд дійшов висновку про наявність обумовлених ст. 66 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, апелянт - ТОВ "ДІА РК" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати, відмовити Заступнику прокурора міста Києва у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, зроблені судом в оскаржуваній ухвалі, не відповідають обставинам справи, оскаржувана апелянтом ухвала прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Так, апелянт наголошував на тому, що місцевим господарським судом належним чином не було досліджено об'єктивні обставини справи, що призвело до винесення незаконної ухвали, яка підлягає скасуванню в апеляційному порядку.

Так, в оскаржуваній ухвалі зазначено про те, що предметом позову у даній справі є витребування майна із чужого незаконного володіння, а з наявних судових рішень, які набрали законної сили, вбачається, що земельна ділянка площею 1,074 га з кадастровим номером 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у м.Києві була неодноразово об'єктом відчуження. Проте, жодних дій на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги позивачем, таких як: реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання кошті не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки, застави, тощо, відповідачем протягом строку розгляду справи в суді та з моменту набуття права власності на нерухоме майно не вчинено, а тому, у місцевого господарського суду при винесенні оскаржуваної ухвали були відсутні фактичні обставини, з якими закон пов'язує застосування певного заходу до забезпечення позову. Відповідач наголошує, що він на підставі договору купівлі - продажу від 15.06.2016, укладеного з ОК ЖБК Березнякижитлобуд , набув право власності на спірну земельну ділянку і є особою, яка не знала і не могла знати про те, що особа, у якої річ придбана, не має права її відчужувати, тобто відповідач є добросовісним набувачем в силу ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України. При цьому, прокурором не доведено жодними засобами доказування наявність зв'язку між відповідачем, як добросовісним набувачем, із попередніми власниками земельної ділянки, а тому висновки в оскаржуваній ухвалі про те, що наявність в матеріалах справи судових рішень щодо відчуження земельної ділянки свідчать про можливість відповідача ухилитись від виконання рішення суду шляхом його відчуження - є хибними. Посилання позивача на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, апелянт вказував на те, що застосування такого заходу до забезпечення позову як заборона відповідачу та третім особам вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт щодо будівництва на спірній земельній ділянці може перешкоджати господарській діяльності третіх осіб, порушувати їх права та охоронювані законом інтереси, а здійснення будівельних робіт не має наслідком зменшення цінності земельної ділянки, її знищення, і не призведе до її знецінення. Крім того, апелянт вказував на те, що подані витяги з веб-сайту продажу квартир - є неналежними доказами, оскільки не засвідчені в установленому порядку.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу 910/17922/16 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІА РК" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 розподілено для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Хрипун О.О., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІА РК" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 у справі №910/17922/16 прийнято до розгляду, порушено апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 01.12.2016.

28.11.2016 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Верховної Ради України надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких Верховна Рада України просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, як таку, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у ній судом надано належну оцінку доводам прокурора при задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Розпорядженням начальника відділу забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016, у зв'язку з перебуванням суддів Хрипуна О.О. та Тищенко О.В., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустках, відповідно до підпунктів п.2.3.25, 2.3.49 п.2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи №910/17922/16.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 01.12.2016 для розгляду справи №910/17922/16 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІА РК" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 сформовано колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Корсакова Г.В., Власов Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 справу №910/17922/16 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІА РК" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Корсакова Г.В., Власов Ю.Л., розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні 01.12.2016.

В судовому засіданні 01.12.2016 представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд задовольнити апеляційну скаргу, оскаржувану ухвалу скасувати, відмовити повністю Заступнику прокурора міста Києва у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Прокурор в судовому засіданні 01.12.2016 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, як таку, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у ній судом надано належну оцінку доводам прокурора при задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник Київської міської ради в судовому засіданні 01.12.2016 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, як таку, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у ній судом надано належну оцінку доводам прокурора при задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Березнякижитлобуд" в судовому засіданні 01.12.2016 надав пояснення по суті поданої апеляційної скарги.

Представник третої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Верховна Рада України в судовому засіданні 01.12.2016 надав пояснення по суті поданої апеляційної скарги, в яких підтримав попередньо подані пояснення.

Третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" в судове засідання 01.12.2016 представників не направила. Про судове засідання повідомлена шляхом надсилання на адресу її місцезнаходження ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін спору.

У п. 3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004р.).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії-" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання розумних процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, встановленого ч. 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників третьої особи-3 за наявними матеріалами оскарження.

Частиною п'ятою статті 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, предметом позовних вимог у даній справі є витребування в порядку ст. 388 Цивільного кодексу України у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІА РК" на користь позивача земельної ділянки площею 1,074 га (кадастровий номер 8000000000:91:119:0046), що розташована по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва, яка належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки від 15.06.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІА РК" та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Березнякижитлобуд". Дані вимоги обґрунтовані тими обставинами, що оскільки земельна ділянка площею 1,074 га (кадастровий номер 8000000000:91:119:0046), що розташована по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі міста Києва вибула із володіння Київської міської ради поза її волею, що встановлено рішенням судів у справах № 6/140, № 32/454-6/51, № 50/14, №47/472, а відтак набуття відповідачем у власність спірної земельної ділянки здійснено з порушенням норм чинного законодавства.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що внаслідок розгляду судових справ відносно переходу прав користування та власності спірної земельної ділянки площею 1,074 га (кадастровий номер 8000000000:91:119:0046), що розташована по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі міста Києва, судами було прийнято ряд рішень.

Зокрема, рішенням Господарського суду м. Києва від 09.07.2009 у справі № 32/454-6/51, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2009 та постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2010, частково задоволено позов Верховної ради України та визнано недійсним рішення Київської міської ради № 429/1090 від 29.03.2007 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "ВК-Брок" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торгівельного призначення та підземним паркінгом по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва". Цим же рішенням суду визнано право користування земельною ділянкою по вул. Глибочицькій, 79-97 за Верховною Радою України згідно із рішенням Київської міської ради народних депутатів № 424/3 від 15.05.1986 "Про відведення земельної ділянки Президії Верховної Ради Української РСР для будівництва автобази по вул. Глибочицькій в Шевченківському районі м. Києва".

У рішенні Господарського суду м. Києва від 09.07.2009 у справі № 32/454-6/51, зокрема встановлено, що Київська міська рада оскаржуваним рішенням від 29.03.2007 N 429/1090 скасувала рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 15.05.86 N 424/3 та вирішила передати ТОВ "ВК-БРОК" у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку на вул. Глибочицькій, 73 - 77 у Шевченківському районі м. Києва загальною площею 1,07 га, в тому числі площею 0,17 га, частина якої в свою чергу охоплює земельну ділянку, надану раніше Президії Верховної Ради Української РСР за рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 15.05.86 N 424/3, що суперечить ст. 2 Закону України "Про правовий режим майна, що забезпечує діяльність Верховної Ради України", оскільки розпорядження (відчуження) і передача державного майна, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та знаходиться на її балансі або у віданні, провадяться лише за рішенням Верховної Ради України, а Київська міська рада не надала суду доказів того, що Верховна Рада України розглядала питання щодо припинення її права користування та прийняла відповідне рішення.

Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва від 29.04.2010 у справі № 6/140, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 та постановою Вищого господарського суду міста Києва від 09.12.2010, частково задоволено позов заступника прокурора м. Києва, визнано недійсним рішення Київської міської ради № 423/3257 від 01.10.2007 "Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "ВК-Брок" для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торгівельного призначення та підземним паркінгом по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі Києва", визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення кадастровий номер 8000000000:91:119:0046, що розташована за адресою: вул. Глибочицька, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва, площею 10 740 кв. м. (1, 0740 гектарів) від 16.11.2007 № 3262, укладений між ТОВ "ВК-Брок" та Київською міською радою.

Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2011 в справі № 50/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 09.02.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2012, було задоволено позов заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Верховної ради України, а саме:

- визнано недійсним договір іпотеки та договір поруки щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:91:119:0046, що розташована за адресою: вул. Глибочицька, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва, укладений 15.08.2008 між ЕРСТЕ БАНК ДЕР ОСТЕРРАЙХІШЕН ШПАРКАССЕН АГ та ТОВ "ВК-Брок";

- визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:91:119:0046, що розташована за адресою: вул. Глибочицька, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва, укладений 12.07.2010 між ЕРСТЕ БАНК ДЕР ОСТЕРРАЙХІШЕН ШПАРКАССЕН АГ та ТОВ "ВК-Брок".

Рішення суду у вищенаведеній справі мотивоване зокрема тим, що при винесенні Рішень Київської міської ради № 429/1090 та № 429/1091 від 29.03.2007 не було взято до уваги листи Голови Верховної Ради України про те, що на об'єкті за рахунок бюджетних коштів виконано значний обсяг будівельно-монтажних робіт. Крім того, саме на цій частині ділянки мав споруджуватися 205-квартирний будинок як службове житло для народних депутатів України. Листом за № 15/21-249 від 05.02.2007 Голова Верховної Ради України застерігав Київського міського голову, що в матеріалах, які готуються на сесію, допущено суттєву помилку щодо адреси ділянки по вул. Глибочицькій, 73-77, тому що вона своїми межами охоплює ділянку по вул. Глибочицькій, 79-97. Також, суд у рішенні наголошував на тому, що рішення Київської міської ради № 429/1090 від 29.03.2007 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "ВК-Брок" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торгівельного призначення та підземним паркінгом по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва", рішення Київської міської ради № 423/3257 від 01.10.2007 "Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "ВК-Брок"для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торгівельного призначення та підземним паркінгом по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі Києва" та договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення кадастровий номер 8000000000:91:119:0046, що розташована за адресою: вул. Глибочицька, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва, площею 10 740 кв. м. (1, 0740 гектарів) від 16.11.2007 № 3262, укладений між ТОВ "ВК-Брок"та Київською міською радою визнані недійсними у встановленому законом порядку, то відповідно договори між ЕРСТЕ БАНК ДЕР ОСТЕРРАЙХІШЕН ШПАРКАССЕН АГ та товариством з обмеженою відповідальністю "ВК-Брок"від 15.08.2008 - іпотеки земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:91:119:0046, що розташована за адресою: вул. Глибочицька, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва та від 12.07.2010 - про задоволення вимог іпотекодержателя щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:91:119:0046, що розташована за адресою: вул. Глибочицька, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва також є недійсними з моменту їх укладення. До того ж, суд у рішенні послався на те, що на час укладання оспорюваних договорів право користування земельною ділянкою належало Верховній Раді України, що встановлено рішенням господарського суду м. Києва від 09.07.2009 по справі № 32/454-6/51, і право Верховної Ради України на користування спірною земельною ділянкою не було припинено у передбаченому законом порядку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2012 у справі № 47/472, яке залишено без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2012 та Вищого господарського суду України від 26.02.2013, позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Верховної Ради України до ЕРСТЕ БАНК ДЕР ОСТЕРРАЙХІШЕН ШПАРКАССЕН АГ задоволено: витребувано у ЕРСТЕ БАНК ДЕР ОСТЕРРАЙХІШЕН ШПАРКАССЕН АГ на користь Київської міської ради земельну ділянку площею 1,074 га (кадастровий номер 8 000 000 000:91:119:0046), вартістю 14131938,00 грн., що розташована по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі міста Києва.

Дане рішення мотивоване тими обставинами, що оскільки спірна земельна ділянка площею 1,074 га (кадастровий номер 8 000 000 000:91:119:0046), вартістю 14 131 938,00 грн., що розташована по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі міста Києва вибула із володіння Київської міської ради та користування Верховної Ради України поза їх волею, тобто, на даний час відсутній правочин за яким власником чи особою, якій власником делеговано право розпорядження майном, здійснено відчуження майна, що встановлено зокрема вищенаведеними рішенням судів у справах № 6/140, № 32/454-6/51 та № 50/14, відповідно, ТОВ "ВК-Брок" не мало права відчужувати шляхом укладення відповідного договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 12.07.2010 земельну ділянку площею 1,074 га кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва на користь відповідача - ЕРСТЕ БАНК ДЕР ОСТЕРРАЙХІШЕН ШПАРКАССЕН АГ, а відтак набуття відповідачем у власність спірної земельної ділянки здійснено з порушенням ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 317, 319, 658 Цивільного кодексу України, порушує права та охоронювані законом інтереси держави в особі Київської міської ради, як органу, уповноваженого розпоряджатися землями територіальної громади міста Києва, та Верховної Ради України, за якою визнано право користування вказаною земельною ділянкою.

Судом апеляційної інстанції за допомогою програми Діловодство Київського апеляційного господарського суду та Єдиного державного реєстру судових рішень перевірено наявність вищенаведених судових рішень, а також встановлено, що вони не скасовані в установленому порядку і є чинними.

Крім того, як вірно встановлено місцевим господарським судом і підтверджується матеріалами оскарження, в подальшому, а саме 21.12.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Тамарою Михайлівною було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 1,074 га кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 393374680000) за Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Березнякижитлобуд" (підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу №1906 від 21.12.2015), що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №58673580 від 06.05.2016, долученого до позову прокурора.

Також, в подальшому, а саме 15.06.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною Вікторією Михайлівною було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 1,074 га кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 393374680000) за Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІА РК" (підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу земельної ділянки №438 від 15.06.2016), що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №68578793 від 21.09.2016, долученого до позову прокурора.

Крім того, 12.08.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною Вікторією Михайлівною було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інше речове право - право забудови земельної ділянки (суперфіцій) відносно земельної ділянки площею 1,074 га кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 393374680000) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус Буд Прайм" (підстава виникнення іншого речового права - договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) №1400 від 12.08.2016), що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №68578793 від 21.09.2016, долученого до позову прокурора.

Також, 15.08.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною Вікторією Михайлівною було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на об'єкт незавершеного будівництва (літера А) (ІІ черга - житловий будинок №1, секція 2), адміністративно-житловий комплекс з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського та торгівельного призначення та підземним паркінгом загальною площею 11113,52 кв.м., розташований на земельній ділянці - кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 902519180000) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус Буд Прайм" (підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу №1413 від 15.08.2016), що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №68578793 від 21.09.2016, долученого до позову прокурора.

14.07.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною Вікторією Михайлівною було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на об'єкт нерухомого майна - громадський будинок, адміністративна будівля, розташована на земельній ділянці площею 1,074 га кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 886824580391) за Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Поділ Плаза" (підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу №1090 від 14.07.2016), що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №68578793 від 21.09.2016, долученого до позову прокурора, а також Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №71898623 від 01.11.2016, долученою до клопотання про залучення третьої особи.

Так, в обґрунтування клопотання про забезпечення позову прокурор зазначав про укладення низки незаконних правочинів стосовно права власності на земельну ділянку площею 1,074 га кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва, витребування якої є предметом даного спору, враховуючи, що дана земельна ділянка огороджена парканом та на ній проводяться будівельні роботи, у зв'язку з чим прокурор просив накласти арешт на земельну ділянку площею 1,074 га кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва; заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії, пов'язані з реєстрацією прав на земельну ділянку площею 1,074 га кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІА РК" та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення будівельних робіт на земельній ділянці площею 1,074 га кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт щодо будівництва новобудови по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 у справі № 910/17922/16 задоволено заяву Заступника прокурора міста Києва про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме:

- накладено арешт на земельну ділянку площею 1,074 га кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва;

- заборонено Міністерству юстиції України, його територіальним органам, суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії, пов'язані з реєстрацією прав на земельну ділянку площею 1,074 га кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва;

- заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІА РК" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77; ідентифікаційний код: 40568587), Товариству з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" (04111, м. Київ, вул. Щербакова, 53; ідентифікаційний код: 40512094), Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Поділ Плаза" (01130, м.Київ, вул. Леонтовича, будинок 7; ідентифікаційний код 40508674) та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення будівельних робіт на земельній ділянці площею 1,074 га кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт щодо будівництва новобудови по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність обумовлених ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України підстав для вжиття заході до забезпечення позову прокурора з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: - накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; - забороною відповідачеві вчиняти певні дії; - забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; - зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; - зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як зазначено в п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки предметом позову у даній справі є витребування майна з чужого незаконного володіння, а з поданих доказів, зокрема, судових рішень, які набрали законної сили, вбачається, що земельна ділянка площею 1,074 га кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва була неодноразово об'єктом відчуження, а тому прокурором заявлено вимоги в інтересах органу місцевого самоврядування про витребування майна пред'явлені до кінцевого власника такого майна, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно.

Тобто, на момент винесення оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом, у відповідача існували і існують на час апеляційного провадження права щодо розпорядження спірним об'єктом нерухомого майна, що свідчить про можливість його відчуження на користь третіх осіб чи обтяження зобов'язаннями.

Наведені обставини достатньо обґрунтовано підтверджують припущення прокурора про можливість подальшого відчуження спірного об'єкту нерухомого майна - земельної ділянки, що унеможливить досягнення його мети звернення з даним позовом до суду - захисту порушених прав і інтересів позивача, пов'язаних з захистом права власності на земельну ділянку, обраним ним способом, а навпаки, зумовлять (у випадку задоволення позову) виникнення необхідності у подальших зверненнях до судів для відновлення своїх порушених прав і інтересів відносно предмету застави.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з метою запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, а також враховуючи, що невжиття заходів до забезпечення позову може фактично унеможливити захист порушених прав і інтересів в обраний прокурором при зверненні з даним позовом до суду спосіб (тобто унеможливити виконання рішення суду), заява прокурора про забезпечення позову щодо накладення арешту на земельну ділянку площею 1,074 га кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва є законною та обґрунтованою.

Як передбачено п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

При цьому, відповідно до ст. 1 наведеного Закону, обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Водночас, відповідно до п.п. 1-3 ч. 4 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відмова в державній реєстрації прав з підстави наявності зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно не застосовується у разі: державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що є невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав; державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону.

Проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна (ст. 25 наведеного Закону).

Пунктом 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК забороняється вчинення дій щодо предмета спору.

Згідно з положеннями ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки наявність накладеного арешту на спірну земельну ділянку не буде перешкодою для державної реєстрації прав на неї у випадках, зазначених ч. 4 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", з урахуванням приписів ст. 25 цього закону, а тому викладена у заяві про забезпечення позову вимога прокурора щодо заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії, пов'язані з реєстрацією прав на спірну земельну ділянку є обгрунтованою, у зв'язку з чим вважає за необхідне заборонити Міністерству юстиції України, його територіальним органам, суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії, пов'язані з реєстрацією прав на земельну ділянку площею 1,074 га кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва.

Окрім того, за змістом ст. 413 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №68578793 від 21.09.2016, долученої до позову прокурора, 12.08.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною Вікторією Михайлівною було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інше речове право - право забудови земельної ділянки (суперфіцій) відносно земельної ділянки площею 1,074 га кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 886824580391) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус Буд Прайм" (підстава виникнення іншого речового права - договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) №1400 від 12.08.2016).

Окрім того, 15.08.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною Вікторією Михайлівною було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на об'єкт незавершеного будівництва (літера А) (ІІ черга - житловий будинок №1, секція 2), адміністративно-житловий комплекс з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського та торгівельного призначення та підземним паркінгом загальною площею 11113,52 кв.м., розташований на земельній ділянці - кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 902519180000) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус Буд Прайм" (підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу №1413 від 15.08.2016), що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №68578793 від 21.09.2016, долученого до позову прокурора.

Згідно з поданими прокурором документів, а саме: долучених до заяви про забезпечення позову, зокрема, фотокарток та роздруківок оголошень, розміщених в мережі Інтернет, земельна ділянка по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва огороджена парканом; відповідно до інформації з веб-сайту https://novostroyki.lun.ua/ на спірній земельній ділянці здійснюється будівництво об'єкта ЖК Podil Plaza & Residence (здача об'єкту в експлуатацію - 4 квартал 2017 року).

Так, згідно з інформацією з веб-сайту http://podil.com.ua/, який є офіційним веб-сайтом Багатофункціонального Житлового Комплексу Преміум Класу "Podil Plaza&Residence", сучасний багатофункціональний житловий комплекс "Podil Plaza & Residence" будується в історичному місці Києва на Подолі, за адресою вулиця Глибочицька, 73-77 в Шеченківському районі; в розділі "Новини" вказаного веб-сайту 01.11.2016 зазначено про відкриття відділу продажу на об'єкті будівництва.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, перевіривши в апеляційному порядку вказану інформацію, погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вказана інформація свідчить про планування проведення будівельних робіт на земельній ділянці за адресою вулиця Глибочицька, 73-77 в Шеченківському районі м. Києва, позов про витребування якої заявлено прокурором. Також, місцевим господарським судом обгрунтовано враховано, що 14.07.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною Вікторією Михайлівною було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на об'єкт нерухомого майна - громадський будинок, адміністративна будівля, розташована на земельній ділянці площею 1,074 га кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 886824580391) за Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Поділ Плаза" (підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу №1090 від 14.07.2016), що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №68578793 від 21.09.2016, долученого до позову прокурора, а також Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №71898623 від 01.11.2016, долученою до клопотання про залучення третьої особи.

Як передбачено приписами ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду може мати наслідком зміну особи-власника земельної ділянки, на якій такий будинок/будівля/споруда знаходяться, враховуючи обставини щодо планування будівництва об'єкту на спірній земельній ділянці по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва та, власне наявності вже збудованого на такій ділянці об'єкта - громадського будинку, адміністративної будівлі, власником якого є Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Поділ Плаза", з метою запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача щодо заявленого предмету позову, а також враховуючи, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони проведення будівельних та вишукувальних робіт щодо будівництва на спірній земельній ділянці може утруднити захист порушених прав і інтересів в обраний прокурором при зверненні з даним позовом до суду спосіб, зокрема, у разі зміни власника земельної ділянки в порядку ст. 120 Земельного кодексу України. Таким чином, адекватним та спів мірним заходом до забезпечення позову є вжита судом першої інстанції заборона особам, що мають відповідні речові права на спірну земельну ділянку та об'єкти, що на ній знаходяться, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІА РК", Товариству з обмеженою відповідальністю "Статус Буд Прайм", Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Поділ Плаза", та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення будівельних робіт на земельній ділянці площею 1,074 га кадастровий номер 8000000000:91:119:0046 по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт щодо будівництва новобудови по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва.

При цьому, доводи відповідача щодо недоведеності прокурором обставин можливого утруднення виконання рішення суду в майбутньому не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції, з огляду на обставини планування будівництва на спірній земельній ділянці, позов про витребування якої заявлено прокурором, адже у випадку закінчення такого будівництва наслідком може бути зміна особи-власника такої земельної ділянки.

Доводи апелянта в обгрунтування підстав скасування оскаржуваної ухвали про те, що він на підставі договору купівлі - продажу від 15.06.2016, укладеного з ОК ЖБК Березнякижитлобуд , набув право власності на спірну земельну ділянку і є особою, яка не знала і не могла знати про те, що особа, у якої річ придбана, не має права її відчужувати, тобто відповідач є добросовісним набувачем в силу ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, оскільки дослідження обставин добросовісності/недобросовісності набуття відповідачем майнових прав на земельну ділянку здійснюється під час судового розгляду справи по суті, а не на стадії вжиття судом заходів до забезпечення позову, оскільки на даній стадії суд лише оцінює доводи сторін стосовно наявності обумовлених законом підстав для вжиття таких заходів та можливість подальшого ухилення відповідача від виконання рішення суду.

Довод апелянта про те, що застосування такого заходу до забезпечення позову як заборона відповідачу та третім особам вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт щодо будівництва на спірній земельній ділянці може перешкоджати господарській діяльності третіх осіб, порушувати їх права та охоронювані законом інтереси, а здійснення будівельних робіт не має наслідком зменшення цінності земельної ділянки, її знищення, і не призведе до її знецінення - судом апеляційної інстанції також відхиляється як необґрунтований, оскільки прокурором в обгрунутвання позову наголошувалось на тому, що спірна земельна ділянка перебуває на неналежних правових підставах у відповідача, а здійснення на земельній ділянці третіми особами будь-яких робіт на підставі існуючих правовідносин між ними може призвести до того, що виконання рішення суду може бути утруднено, оскільки у випадку встановлення судом незаконності перебування у відповідача земельної ділянки, усі виконані на ній роботи також будуть вважатись виконаними без належних правових підстав. При цьому, вжиття такого виду заходу до забезпечення позову жодним чином не обмежує господарську діяльність третіх осіб.

Крім того, апелянт вказував на те, що подані витяги з веб-сайту продажу квартир - є неналежними доказами, оскільки не засвідчені в установленому порядку. Проте, вказані доводи судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки подані прокурором витяги з веб-сайту продажу квартир - не є єдиними доказами, які були подані в обгрунтування задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, а судом першої інстанції при задоволенні заяви, як і судом апеляційної інстанції при здійсненні апеляційного провадження враховано усі подані докази в сукупності. До того ж, витяги з веб-сайту не є доказом, який засвідчується на відповідність оригіналу, оскільки оригінал існує віртуально.

Також, доводи представника апелянта про те, що заходи до забезпечення позову, вжиті оскаржуваною ухвалою станом на момент апеляційного провадження вже скасовані - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необгрунтовані, оскільки не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду під час вжиття відповідних заходів до забезпечення позову при наявності господарського спору.

За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції наведених в оскаржуваній ухвалі, а тому відсутні підстави для скасування або зміни оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 у справі №910/17922/16.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати за подачу апеляційної скарги покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІА РК" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 у справі №910/17922/16 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 у справі №910/17922/16 - залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 у справі №910/17922/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Г.В. Корсакова

Ю.Л. Власов