Ухвала

від 08.11.2016 по справі 826/7344/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" листопада 2016 р. м. Київ К/800/43664/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Мороза В.Ф.

суддів: Донця О.Є.

Шведа Є.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпченецький завод будівельної кераміки" про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу,

в с т а н о в и л а:

Державна служба геології та надр України (далі -Держгеонадр України) звернулася з позовом, в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5373 від 13.01.2011, наданого ТОВ «Кіпченецький завод будівельної кераміки» з метою видобування суглинків, придатних для виробництва цегли будівельної Кіпчинецького родовища.

Позов мотивовано тим, що Держгеонадр України проведено планову перевірку відповідача, за результатами якої встановлено порушення впродовж значного терміну вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, в результаті чого наказом зупинено дію спеціального дозволу, виданого відповідачу на користування надрами з метою видобування суглинків, придатних для виробництва цегли будівельної Кіпчинецького родовища.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем не доведено наявність заперечень відповідача щодо припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу, виданого відповідачу, питання припинення права користування надрами в даній ситуації може бути вирішено Державною службою геології та надр України.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Переглядаючи судові рішення в межах касаційної скарги, судова колегія вбачає підстави для її часткового задоволення.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «Кіпченецький завод будівельної кераміки» на підставі протоколу від 22.12.2010 № 10-10, наказу Мінприроди від 22.12.2010 №585 надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5373 від 13.01.2011 з метою видобування суглинків, придатних для виробництва цегли будівельної Кіпчинецького родовища, терміном дії до 13.01.2026. Метою використання надр є видобування суглинків, придатних для виробництва цегли будівельної.

На підставі наказу від 18.06.2013 № 469 про затвердження плану проведення органами державного геологічного контролю планових перевірок надрокористувачів у IV кварталі 2013 року, направлення від 07.10.2013 №1434-14/06, наказу від 24.09.2013 № 482 «Про проведення органами державного геологічного контролю планових перевірок надрокористувачів у IV кварталі 2013 року», згідно з Порядком № 1294 Центральним міжрегіональним територіальним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування ТОВ «Кіпченецький завод будівельної кераміки», якому наданий спеціальний дозвіл на користування надрами № 5373 від 13.01.2011.

Про проведення планової перевірки повідомлено відповідача листом від 20.09.2013 № 11189/02/14-13, яке отримано ним 26.09.2013.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами Держгеонадр України складено акт від 09.10.2013 № 06-04/24/2013-49/п (321), в якому зафіксовані виявлені порушення вимог законодавства.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки позивачем складено припис від 11.10.2013 № 1517-14/06 про усунення вищевказаних порушень вимог законодавства у сфері надрокористування у строк до 24.10.2013.

ТОВ «Кіпченецький завод будівельної кераміки», в свою чергу, надав відповідь на отриманий припис від 23.10.2013 №7, зазначивши, зокрема, що вказані в приписі порушення мають місце та попросив надати додатковий час для усунення порушень.

Наказом Держгеонадр України від 30.12.2013 № 662 «Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 5373 від 13.01.2011 та надано 30-ти денний термін для усунення порушень з моменту відправлення повідомлення.

Листом Держгеонадр України від 14.01.2014 № 187/01/14-14 повідомлено відповідача про прийняття наказу.

В подальшому, наказом Держгеонадр України від 21.02.2014 № 49 «Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» надано 60-ти денний термін з моменту відправлення повідомлення для усунення порушень відповідачу.

Листом Держгеонадр України від 07.03.2014 № 3386/01/14-14, проінформовано ТОВ «Кіпченецький завод будівельної кераміки» про прийняття вказаного рішення, який надіслано йому 13.03.2014.

Неусунення ТОВ «Кіпченецький завод будівельної кераміки» порушень в термін, встановлений суб'єктом владних повноважень, на думку Держгеонадр України, є підставою для звернення до суду з вимогами про припинення права користування надрами шляхом анулювання спірного дозволу, виданого відповідачу.

Відповідно до статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3)припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7)вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Верховний Суду України, вирішуючи спори даної категорії, у постановах від 27 жовтня 2015 року, від 19 вересня та 25 червня 2011 року, 10 грудня 2013 року ( справи №21-164а11, 21-36а11, 21-450а13) зазначав, що підзаконний нормативний акт, який встановлює додаткові підстави для припинення користування надрами, не може змінювати правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами за неналежне користування ними припинення права здійснюється у судовому порядку.

Висновок судів попередніх інстанцій про відсутність заперечень відповідача на припинення права користування як підставу для відмову у позові, судова колегія вважає передчасним, оскільки судами не встановлено обставин, які б свідчили про наявність волевиявлення останнього на припинення такого права, тобто відсутність спору. При цьому судами не з'ясовано, якими саме доказами підтверджується відповідна згода відповідача.

Крім того судами не досліджувались фактичні обставини характеру вчинених відповідачем порушень, їх зміст та ступінь як підстава для винесення припису та подальшого припинення права користування надрами.

За викладеного судові рішення прийняті за неповно встановлених обставин та не можуть вважатись обґрунтованими та законними відповідно до вимог статті 159 КАС України.

Оскільки суд касаційної інстанції за змістом статті 220 КАС України позбавлений можливості досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, вбачаються підстави для скасування оскаржуваних рішень відповідно до статті 227 КАС України з направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись 220, 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалила:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України.

Судді: В.Ф. Мороз

О.Є. Донець

Є.Ю. Швед