Ухвала

від 06.12.2016 по справі 760/11223/15-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

760/11223/14-ц

2-др-32/16

Солом'янський районний суд м. києва

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: судді Кицюк В.С.,

за участю секретаря Піддубняк І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, суд визнав за нею та відповідачем право власності на спільне майно подружжя в рівних частках - за кожним по ? частині від 3/5 частин квартири АДРЕСА_1 та складається з двох кімнат, жилою площею 33,80 кв.м, загальною площею 62,20 кв.м, стягнув з відповідача на користь позивача 8 368,75 грн. - ? частину внеску до статутного фонду ТОВ «Сінільга» (код 35691286), в іншій частині вимог - відмовив. Також суд в порядку вирішення питання про судові витрати, стягнув з відповідача на користь держави, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подачу до суду позову, судовий збір в сумі 243,60 грн. (а.с.216)

Відповідачем подана апеляційна скарга по суті позовних вимог (а.с.219)

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 жовтня 2016 року зазначену цивільну справу повернуто до районного суду для дооформлення (а.с.229)

Так, зокрема, апеляційна інстанція зауважила, що згідно ч.7 ст.297 ЦПК України при надходженні неналежно оформленої справи з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

Так, суддя Апеляційного суду м. Києва Махлай Л.Д. зазначила, що з вищезазначеного рішення районного суду вбачається, що судом стягнуто з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60 грн. з вимог щодо поділу частки у статутному капіталі. Питання щодо стягнення судових витрат з вимог про поділ 3/5 частини квартири судом першої інстанції не вирішено.

Далі по тексту наведені положення ст.80 ЦПК України, якими регламентовано питання визначення ціни позову у справах про визнання права власності, тобто що така ціна визначається вартістю цього майна на час подачі позову.

Згідно договору купівлі-продажу від 28.10.2009 ціна спірної квартири становить 20 961,67 грн., що за переконанням суду апеляційної інстанції вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна на момент пред'явлення позову.

За таких обставин апеляційний суд направив справу до районного суду для ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат за вимоги про поділ 3/5 частин квартири.

В судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до положень ст.74 ЦПК України. Відповідно до ч.3 ст.220 ЦПК України присутність сторін під час розгляду такої заяви не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями пункту 4 частини 1 статті 220 ЦПК України імперативно встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати .

З матеріалів справи вбачається, що із заявами про ухвалення додаткового рішення сторони не зверталися, також такої ініціативи не проявляв і суд першої інстанції .

По-друге, аналіз резолютивної частини рішення суду від 27.09.2016 не дає підстав стверджувати, що судовий збір в сумі 243,60 грн. стягнуто виключно за вимоги про поділ частки у статутному капіталі . Навпаки, абзац 5 резолютивної частини даного рішення не містить будь-яких посилань щодо того, за які вимоги судовий збір стягнуто, отже районний суд прийшов до висновку, що судовий збір в сумі 243,60 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави за всі вимоги позивача, оскільки остання звільнена від його сплати при подачі позову.

Передостанній абзац мотивувальної частини також свідчить про те, що суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, що складає як вбачається з резолютивної частини даного рішення на думку районного суду - 243,60 грн.

Зважаючи на те, що заяв від сторін про ухвалення додаткового рішення матеріали справи не місять, також не має такої ініціативи у суду першої інстанції, питання про судові витрати районним судом вирішено, то неможна застосовувати ст.220 ЦПК України і казати про не вирішення районним судом питання про ухвалення додаткового рішення.

На підставі викладеного, суд -

У Х В А Л И В:

В ухваленні додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя- відмовити.

Ухвала може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня його постановлення.

Суддя: В.С. Кицюк