Ухвала

від 06.12.2016 по справі 359/8452/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/8452/16-ц Головуючий у І інстанції Борець Є. О. Провадження № 22-ц/780/6427/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 06.12.2016

УХВАЛА

Іменем України

06 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Лівінського С.В.

суддів: Березовенко Р.В.

ОСОБА_2

за участю секретаря судового засідання Бобка О.В.

розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "В.В. Укрспеценерго", третя особа Бориспільська районна державна нотаріальна контора, про стягнення боргу за договором підряду за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаною заявою.

Обґрунтовував її тим, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду перебуває наведена цивільна справа за його позовом до відповідача з залученням третьої особи про стягнення боргу за договором підряду в розмірі 173000 грн, тому просив суд накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача ТОВ «В.В. Укрспеценерго».

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2016 рокуу задоволені заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.

ОСОБА_3 з ухвалою суду не погодився та подав апеляційну скаргу. Просить ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу про задоволення його вимог щодо забезпечення позову.

Інші сторони вказану ухвалу суду не оскаржили.

Сторони та третя особа в судове засідання не з’явилися, про дату та час розгляду справи сповіщені належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь головуючого, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за такого.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 4 ст. 153 ЦПК України,суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, яка вноситься на депозитний рахунок суду. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим за розмір ціни позову.

Залежно від обставин справи, як це встановлено ч. 6 ст. 153 ЦПК України суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі Постанова) розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Згідно із п. 6. Постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Тому, допускаючи забезпечення позову, суд відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК України вправі покласти на позивача обов'язок внести на депозитний рахунок суду заставу, достатню для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову (проте її розмір не повинен перевищувати розміру ціни позову).

Разом з тим, відмовляючи в задоволені заяви про забезпечення позову суд послався на зазначені вимоги процесуального права, однак під час вирішення заяви, їх та характер спірних правовідносин сторін фактично не врахував.

Так, місцевий суд обґрунтував свій висновок тим, що позивачем не доведено реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Разом з тим, з матеріалів вбачається, що позивачем до позовної заяви, окрім копій договору підряду № 15/12 від 15.12.2015 року, додатку до цього договору ліцензії серії АВ №614424, розписок про отримання готівки на суму 173000 грн, робочого проекту електропостачання житлового будинку3а по вул. Щорса в с. Андріївка, Бориспільського району Київської області, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців, та громадських формувань, долучено копії претензії ОСОБА_4 до ТОВ «В.В. УКРСПЕЦЕНЕРГО», поштового повідомлення про неможливість вручення відправлення у зв’язку із смертю отримувача, претензії кредитора до державної нотаріальної контори з вимогою до спадкоємців колишнього директора та одного з засновників відповідача.

Не може погодитися колегія суддів і з посиланням місцевого суду, як на підставу до відмови в задоволенні заяви, що ОСОБА_3 просив суд накласти арешт на всі грошові кошти та майно відповідача і вжиття цього заходу не є співмірним з розміром позовних вимог та призведе до невиправданого втручання у господарську діяльність відповідача, оскільки суд на підставі приведених вище норм процесуального права не позбавлений можливості задовольнити заяву про забезпечення позову частково, покласти на позивача обов'язок внести на депозитний рахунок суду заставу, достатню для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, або у разі необхідності застосувати інші види забезпечення позову.

Виходячи з наведеного, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, - скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, через порушення порядку, встановленого для його вирішення.

Керуючись ч. 3 ст. 209, ст. ст. 218, 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Лівінський

судді: Р.В. Березовенко

ОСОБА_2