Ухвала

від 30.11.2016 по справі 823/980/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №823/980/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

30 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Корсунь - Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Канівське лісове господарство» до Корсунь - Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.11.2013 року №0000762200, №0000782200,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Корсунь - Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.11.2013 року №0000762200, №0000782200.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ДП «Канівське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року; за наслідками перевірки складено акт від 13.11.2013 року №73/2200/00993352.

Актом перевірки встановлено порушення, зокрема, пункту 4.1, статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпунктів 5.3.3, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпунктів 11.2.1, 11.2.3 пункту 11.2, пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 138.2, підпунктів 139.1.6, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 7 підрозділу 4 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 396832,00 грн; статті 29 БК України, статей 5, 11 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», пункту 3 Порядку відрахування до держаного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138, пункту 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року №87, що призвело до заниження частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету всього в сумі 346057,00 грн.

25.11.2013 року відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0000762200, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 477075,00 грн, у тому числі за основним платежем 396832,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 80243,00 грн;

- №0000782200, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій на загальну суму 346057 грн за основним платежем.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ «Лісотекс», а висновки акту перевірки не знайшли свого підтвердження, тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, відповідач донарахував податок на прибуток у зв'язку з виявленням формування позивачем валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за рахунок правочинів із ТОВ «Лісотекс» на загальну суму 2307054,00грн., що реально не відбувалися. До такого висновку відповідач дійшов на підставі даних допитів свідків у кримінальних провадженнях щодо службових осіб ТОВ «Лісотекс», позивача та залучених субпідрядників, а також у зв'язку із встановленням дефектів складання окремих первинних бухгалтерських документів за правовідносинами з ТОВ «Лісотекс».

Як встановлено судом першої інстанції, податкова перевірка здійснена на підставі документів, що надавав позивач та які були вилучені у позивача під час розслідування кримінального провадження №32012000000000003, відкрите за фактом розтрати майна, у тому числі стосовно службових осіб ДП «Канівське лісове господарство».

Також судом першої інстанції встановлено, що вищевказане кримінальне провадження Генеральною Прокуратурою України 07.11.2013 об'єднане в одне з кримінальним провадженням №32012250000000013, відкрите стосовно директора ТОВ «Лісотекс» за підроблення документів та розтрату майна за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366, частиною п'ятою статті 27 та частиною п'ятою статті 191 Кримінального кодексу України, із присвоєнням №32012000000000003. Однак, постановою старшого слідчого управління кримінальних розслідувань ГСУ фінрозслідувань Міндоходів України О.О.Лисенка від 07.11.2013 його закрито у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

З даних постанови слідчого судом першої інстанції встановлено, що під час проведення слідчих дій здійснено огляд ділянок лісництв, у тому числі позивача, на яких силами ТОВ «Лісотекс» надавались послуги із лісозаготівлі. За результатами проведених заходів встановлено, що на цих ділянках дійсно проведені роботи з вирубки та заготівлі деревини; ТОВ «Лісотекс» виконувало роботи силами субпідрядних організацій. Крім того, під час допиту ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які протягом 2010-2011 років працювали на ТОВ «Лісотекс», встановлено виконання ними робіт із лісозаготівлі та висадки саджанців, у тому числі на території позивача. Отже, результати кримінальних проваджень свідчать, що правочини позивача з ТОВ «Лісотекс» реально відбувались.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що не підлягають прийняттю до уваги посилання відповідача на те, що вказані вище роботи із лісозаготівлі та висадження молодих саджанців виконувались особами, які не були офіційно працевлаштовані, оскільки дане питання стосується порушення трудового законодавства і не впливає на донарахування оспорюваних податкових зобов'язань.

Формування підприємством валових витрат до 01.01.2011 здійснювалося на підставі пункту 5.1 та підпункту 5.2.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у діючій на момент спірних відносин редакції), згідно з яким валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пунктом 138.1. статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді..

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, використання виконаних ТОВ «Лісотекс» робіт у господарській діяльності позивача та їх економічна обґрунтованість підтверджена необхідністю виконання власного виробничо-фінансового плану з лісового, мисливського господарства та охорони навколишнього природного середовища за 2010-2012 роки та проведених тендерних закупівель; за результатами тендеру ТОВ «Лісотекс» стало переможцем лотів 2, 4, 5.

Також як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, сума перевірених податковим органом валових витрат позивача, сформованих за рахунок правочинів із ТОВ «Лісотекс», підтверджується актами виконаних робіт, виписаних до договорів підряду, укладеними з ТОВ «Лісотекс», а саме: на виконання комплексу робіт з розробки лісосік; на виконання робіт з висіву насіння, догляду за посівами, викопці сіянців із сортуванням; на виконання робіт з трелювання та штабелювання лісопродукції; на виконання робіт з навантаження та вивезення деревини; на виконання робіт з підготовки ґрунту механізованим способом; на виконання робіт із заготівлі лісового насіння; на виконання робіт із ручної обробки ґрунту.

Первинні бухгалтерські документи до вищезазначених договорів підряду належним чином оформлені, містять інформацію про вид, кількість та місце виконання робіт, дані про осіб, що безпосередньо брали участь у господарських операціях, дані про дозвіл на вирубку лісу (лісовий квиток) та отриману лісопродукцію (порода, вид, сорт, кількість, особа, що прийняла на склад), а також інші обов'язкові реквізити, які передбачені нормами чинного законодавства.

У розумінні статті 1 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію, підтверджує її здійснення та є підставою для бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що не зазначення в актах виконаних робіт номеру документа не є безумовною ознакою того, що правочини, на підтвердження яких вони складені, реально не відбувалися, оскільки чинними нормативно-правовими актами не передбачено обов'язкове зазначення такого реквізиту.

Судом першої інстанції встановлено, що лісництво та лісозаготівлі, надання послуг у лісовому господарстві, лісопильне та стругальне виробництво є основними видами діяльності ТОВ «Лісотекс». Крім того, вищезазначений контрагент має дозвіл на продовження виконання робіт з підвищеної небезпеки з 15.01.2010 до 15.01.2015, має найманих працівників та на час вчинення вищевказаних правочинів був зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що суб'єкт владних повноважень, не надав жодного доказу в обґрунтування відсутності у контрагента позивача основних засобів та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності.

Крім зазначеного вище порушення, актом перевірки встановлено заниження чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) за 2011-2012 роки на суму 346057,00 грн з підстав неправомірного формування валових витрат за правовідносинами з ТОВ «Лісотекс». До такого висновку контролюючий орган дійшов з аналогічних донарахуванню податку на прибуток обставин, викладених вище.

Згідно частини першої статті 11 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» державні унітарні підприємства та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України: у розмірі 30 відсотків - державні унітарні підприємства, що є суб'єктами природних монополій, та державні унітарні підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень; у розмірі 15 відсотків - інші державні унітарні підприємства.

Враховуючи, що господарські операції позивача з ТОВ «Лісотекс» здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними, та підтверджуються необхідними документами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність факту заниження позивачем відрахування частини чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України.

Крім того, відповідно до частини першої статті 81 КАС України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Так, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року у справі призначено економічну експертизу .

Згідно частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судово - економчної експертизи від 25.07.2016 №3278/11671/11672/16-45 документально не підтверджуються висновки акту перевірки про порушення позивачем пункту 4.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпунктів 5.3.3, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпунктів 11.2.1, 11.2.3 пункту 11.2, пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 138.2, підпунктів 139.1.6, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 7 підрозділу 4 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України та статті 29 БК України, статей 5, 11 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», пункту 3 Порядку відрахування до держаного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138, пункту 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року №87 .

Також, згідно висновку експерта висновки, що відображені в пункті 3.1 розділу ІІІ акту перевірки, про завищення або заниження Державним підприємством «Канівське лісове господарство» доходів, доходів, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування, валових витрат, витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податку на прибутку, частини прибутку (доходу), відповідають висновку, що відображений в пункту 1 та 6 розділу 4 акту перевірки, про заниження податку на прибуток на загальну суму 396832,00 грн., заниження частини чистого прибутку (доходу) на загальну суму 346057,00 грн.

Крім цього, згідно висновків експерту документально підтверджуються: господарські взаємовідносини між ДП «Канівське лісове господарство» та ТОВ «Лісотекс» за період з 08.07.2010 року по 31.12.2012 року на загальну суму 2502587,19 грн; факт отримання ДП «Канівське лісове господарство» лісозаготівельних послуг та вивезення деревини від ТОВ «Лісотекс» за період з 08.07.2010 року по 31.12.2012 року на суму 2502587,19 грн; факт оприбуткування ДП «Канівське лісове господарство» отриманої деревини, що була заготовлена за рахунок отриманих від ТОВ «Лісотекс» лісозаготівельних послуг за період з 08.07.2010 року по 31.12.2012 року. Також зазначено, що реалізація позивачем деревини у період з 01.07.2010 по 31.12.2012 підтверджується обліковими документами підприємства, але підтвердити документально реалізацію підприємством деревини, яка була заготовлена саме за рахунок отриманих від ТОВ «Лісотек» лісозаготівельних послуг за період з 08.07.2010 по 31.12.2012, не видається за можливе, оскільки підприємством придбавались послуги не тільки у ТОВ «Лісотекс», а і в інших контрагентів.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та висновок судової експертизи, враховуючи встановлені судом першої інстанції неправомірні висновки контролюючого органу про заниження податкових зобов'язань, колегія суддів вважає, що податкові повідомлення - рішення від 25.11.2013 року №0000762200, №0000782200 є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідно, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів вважає, що підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України судові витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи, вартість якої згідно акту здачі - приймання складає 30452,00 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Корсунь - Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Корсунь - Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, на користь Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 02883096, 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6) судові витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи у розмірі 30452 (тридцять тисяч чотириста п'ятдесят дві) гривні 00 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 05.12.2016 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.