Постанова

від 14.12.2016 по справі 826/11003/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2016 року 08:20 №826/11003/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кобилянського К.М., суддів Федорчука А.Б. та Мазур А.С. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15» до 1) Державної фіскальної служби України 2) Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1), Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач-2), у якій просить суд:

1) визнати дії відовідача-1 щодо відмови у прийнятті електронних податкових документів які направлені телекомунікаційними каналами зв'язку протиправними;

2) зобов'язати відповідача-2 прийняти та зареєструвати датою направлення наступні документи: податкову накладну №23 від 23 травня 2016 року, яка була направлена для опрацювання та реєстрації в ДФС 03 червня 2016 року; податкову декларацію з ПДВ за травень 2016 року, яка була направлена для опрацювання та реєстрації в ДФС 21 червня 2016 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення діючих норм податкового законодавства України, відповідач протиправно розірвав договір про визнання електронних документів від 19.01.2016 №180120161 та не прийняв податкову звітність.

Представники відповідачів проти позову заперечували мотивуючи тим, що підставою для розірвання договору про визнання електронних документів від 19.01.2016 №180120161 стала відсутність позивача за податковою адресою.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

19.01.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15» та Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві був укладений договір про визнання електронних документів №180120161.

На виконання умов договору від 19.01.2016 №180120161, товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15» засобами електронного зв'язку подало до Державної фіскальної служби України податкову накладну від 23.05.2016 №23, яка була доставлена 31.05.2016 10:05:24 та податкову декларацію з ПДВ за травень 2016 року, яка була доставлена 21.06.2016 14:05:34.

Однак, згідно квитанцій №1 вказані документи прийняті не були, у зв'язку з виявленою помилкою: «можливо, розірвано договір про визнання електронних документів».

Позивач стверджує, що жодних повідомлень від контролюючого органу про розірвання договору про визнання електронних документів від 19.01.2016 №180120161 не отримував.

Вважаючи протиправними дії відповідача з неприйняття податкової накладної від 23.05.2016 №23 та податкової декларації з ПДВ за травень 2016 року протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 16.1.3 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Статтею 201 Податкового кодексу України визначено вимоги до податкової накладної.

Згідно пунктів 201.4 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Абзацом 1 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011 (далі - Інструкція).

Пунктом 1 розділу 2 Інструкції встановлено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Згідно положень пункту 5 розділу 3 Інструкції, для подання електронних податкових документів платник податків має попередньо укласти з контролюючим органом за місцем реєстрації договір про визнання електронної звітності та отримати спеціальне програмне забезпечення.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді виключно за наявності укладеного договору про визнання електронних документів.

З матеріалів справи видно, що 19.01.2016 між Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві та товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15» був укладений договір про визнання електронних документів №180120161, що підтверджується квитанцією №2 та не заперечується відповідачем-2.

На виконання умов договору від 19.01.2016 №180120161, товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15» засобами електронного зв'язку подало до Державної фіскальної служби України податкову накладну від 23.05.2016 №23, яка була доставлена 31.05.2016 10:05:24 та податкову декларацію з ПДВ за травень 2016 року, яка була доставлена 21.06.2016 14:05:34.

Однак, згідно квитанцій №1 вказані документи прийняті не були, у зв'язку з виявленою помилкою: «можливо, розірвано договір про визнання електронних документів».

Пунктом 4 частини 6 договору про визнання електронних документів від 19.01.2016 №180120161 встановлено, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідно до пункту 5 частини 6 договору про визнання електронних документів від 19.01.2016 №180120161 у разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Відповідач-2 не надав суду ні доказів того, що посилений сертифікат відкритого ключа товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15» - скасований, ні доказів того, що товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15» змінило місце реєстрації.

Окрім того, в матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15», який підтверджує те, що товариство не змінювало місце реєстрації та знаходиться за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Сімферопольська, буд. 13А, офіс 121.

З письмових пояснень відповідача-2 видно, що підставою для припинення дії договору про визнання електронних документів від 19.01.2016 №180120161 та вилучення товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15» з системи електронного документообігу слугувало те, що товариство відсутнє за своїм місцезнаходженням.

Згідно доводів відповідача-2, за результатами відпрацювання товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15» встановлено його відсутність за адресою реєстрації, а у відповідь на запити на встановлення місцезнаходження платника податків сформовані довідки про відсутність за місцезнаходженням від 24.05.2016 №554 та від 24.06.2016 №624.

Однак, суд наголошує, що договір про визнання електронних документів від 19.01.2016 №180120161 не передбачає такої підстави для його розірвання як «відсутність товариства за своїм місцезнаходженням», а тому наданий відповідачем-2 протокол засідання робочої групи з розгляду спірних питань щодо електронного документообігу під час перевірки автентичності електронних документів від 24.05.2016 №21 не може слугувати підставою для вилучення позивача з системи електронного обігу.

Згідно письмових пояснень позивача, рішення про розірвання договору про визнання електронних документів від 19.01.2016 №180120161, згідно доводів відповідача-2, не надсилалось позивачу, оскільки керівник товариства відмовився від надання документів, пояснень та укладення додаткової угоди до договору про визнання електронних документів.

На вимогу суду відповідач-2 не надав рішення про розірвання договору про визнання електронних документів від 19.01.2016 №180120161.

Враховуючи зазначене, за відсутності рішення про розірвання договору про визнання електронних документів від 19.01.2016 №180120161, зазначений договір є чинним, а дії відповідача-2 щодо неприйняття податкової накладної від 23.05.2016 №23 та податкової декларації з ПДВ за травень 2016 року є протиправними.

Приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи встановлено неправомірність дій відповідача щодо не прийняття податкової накладної від 23.05.2016 №23 та податкової декларації з ПДВ за травень 2016 року, суд, у контексті пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання Державної фіскальної служби України прийняти та зареєструвати датою (операційним днем) та часом, коли були направлені засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.05.2016 №23, доставлену до Державна фіскальна служба України 31.05.2016 10:05:24 та зобов'язати прийняти та зареєструвати звітну податкову декларацію з ПДВ за травень 2016 року днем її фактичного отримання Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві, 21.06.2016 14:05:34.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15» задовольнити.

2. Зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти та зареєструвати датою (операційним днем) та часом, коли були направлені засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.05.2016 №23, доставлену до Державної фіскальної служби України 31.05.2016 10:05:24.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві прийняти та зареєструвати звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2016 року днем її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві, 21.06.2016 14:05:34.

4. Стягнути з Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15» (код ЄДРПОУ 40167261) судові витрати в сумі 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

5. Стягнути з Державної фіскальної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15» (код ЄДРПОУ 40167261) судові витрати в сумі 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя К.М. Кобилянський

Судді А.С. Мазур

А.Б. Федорчук