Ухвала

від 19.12.2016 по справі 307/1304/13-ц

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1304/13-ц

Провадження № 4-с/307/37/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2016 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Тиводар В.І.

з участю: представника скаржника ОСОБА_1

представника ВПВР УДВС ТУЮ в Закарпатській області ОСОБА_2

заінтересованої особи ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів скаргу публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК», заінтересовані особи відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області та ОСОБА_3, на дії державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «ВТБ БАНК» звернулося у суд із скаргою на дії державного виконавця.

Посилається на те, що рішенням Тячівського районного суду від 06.11.2013 р. в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами № 120.23-02/2011-М544, № 120.22-02/2011-М544 № 120.24-02/2011-М543 та № 120.06-02/2012-М543 було звернуто стягнення на нерухоме майно: житловий будинок з надвірними спорудами (домоволодіння), загальною площею 193.6 м. кв. і земельну ділянку, площею 0.1456 га., кадастровий № 2124482001:03:006:0026, у с. Грушово по вул. Жовтнева 41; домоволодіння, загальною площею 1133.3 м. кв., яке складається з житлового будинку з вбудованим магазином, торговою площею 835.8 м. кв., у с. Грушово по вул. 50 років Жовтня 1; земельну ділянку, площею 0.0477 га., кадастровий № 2124482001:03:001:0008, склад-магазин з надвірними спорудами (комплекс), загальною площею 3550.3 м. кв., у с. Грушово по вул. Шевченка 13; «г»; земельну ділянку, площею 0.1006 га., кадастровий № 2124482001:03:005:0056, земельну ділянку, площею 0.0658 га., кадастровий № 2124482001:03:005:0039, та земельну ділянку, площею 0.1395 га., кадастровий № 2124482001:03:005:0007, у с. Грушово по вул. Шевченка, б/н; земельну ділянку, площею 0.1439 га., кадастровий № 2124482001:03:003:0034, у с. Грушево по вул. Монастирська, б/н, - шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна.

На підставі вказаного рішення судом 03.12.2013 р. було видано виконавчий лист.

27.01.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та для боржника встановлено строк для самостійного виконання рішення.

Оскільки ОСОБА_3 вимоги постанови не виконав, то державним виконавцем було проведено опис та арешт майна - домоволодіння, загальною площею 1133.3 м. кв., яке складається з житлового будинку з вбудованим магазином, торговою площею 835.8 м. кв., у с. Грушово по вул. 50 років Жовтня 1, та земельної ділянки, площею 0.0477 га., кадастровий № 2124482001:03:001:0008, у с. Грушово по вул. Шевченка 13 .

Згідно висновку експертної грошової оцінки Закарпатської товарно-земельної біржі від 27.09.2016 р. вартість арештованого майна складає 1320835 грв.

ПАТ «ВТБ Банк» не погоджуючись з її результатами провів власну оцінку арештованого майна, відповідно до якого вартість майна значно відрізняється від визначеної в звіті суб'єкта оціночної діяльності та складає 5065000 грв.

Вважає, що реалізація майна на підставі висновку Закарпатської товарно-земельної біржі завдасть суттєвих збитків банкові та його вкладникам.

Просить визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби щодо використання звіту Закарпатської товарно-земельної біржі від 27.09.2016 р. та зобов'язати ДВС здійснити повторну оцінку арештованого майна.

Представник ВПВР УДВС ТУЮ в Закарпатській області ОСОБА_2 у судовому засіданні скаргу не визнав. Пояснив, що банк мав можливість оскаржити оцінку у судовому порядку однак не зробив цього. ВПВР УДВС заперечує проти задоволення скарги не тому, що має намір здійснити реалізацію іпотечного майна по заниженій ціні, а тому, що вважає дії державного виконавця правильними.

Заінтересована особа - ОСОБА_3 та його адвокат ОСОБА_4 вважають, що скарга банку підлягає задоволенню, так як ціна будівлі площею 1133 м.кв. є сильно заниженою. На момент укладення договору іпотеки будівля була оцінена у 4 мільйони, а після того було добудовано другий та третій поверхи, тобто будівля була істотно покращена.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 04.11.2013 р. Тячівським районним судом ухвалено рішення, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами № 120.23-02/2011-М544, № 120.22-02/2011-М544 № 120.24-02/2011-М543 та № 120.06-02/2012-М543, яка станом на 08.04.2013 р. складає 5281998.26 грв., було звернуто стягнення на нерухоме майно: житловий будинок з надвірними спорудами (домоволодіння), загальною площею 193.6 м. кв. і земельну ділянку, площею 0.1456 га., кадастровий № 2124482001:03:006:0026, у с. Грушово по вул. Жовтнева 41; домоволодіння, загальною площею 1133.3 м. кв., яке складається з житлового будинку з вбудованим магазином, торговою площею 835.8 м. кв., у с. Грушово по вул. 50 років Жовтня 1; земельну ділянку, площею 0.0477 га., кадастровий № 2124482001:03:001:0008, склад-магазин з надвірними спорудами (комплекс), загальною площею 3550.3 м. кв., у с. Грушово по вул. Шевченка 13; «г»; земельну ділянку, площею 0.1006 га., кадастровий № 2124482001:03:005:0056, земельну ділянку, площею 0.0658 га., кадастровий № 2124482001:03:005:0039, та земельну ділянку, площею 0.1395 га., кадастровий № 2124482001:03:005:0007, у с. Грушово по вул. Шевченка, б/н; земельну ділянку, площею 0.1439 га., кадастровий № 2124482001:03:003:0034, у с. Грушево по вул. Монастирська, б/н, - шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна.

14.11.2013 р. рішення Тячівського районного суду набрало законної сили, а 03.12.2013 р. цим же судом було видано виконавчий лист за № 307/1304/13-ц.

Старший державний виконавець на підставі виконавчого листа 27.01.2016 р. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов'язав боржника ОСОБА_3 самостійно виконати виконавчий лист до 02.02.2016 р.

Однак, ОСОБА_3 самостійно не виконав рішення суду і державним виконавцем було розпочате примусове виконання рішення.

Висновком Закарпатської товарно-земельної біржі, яка державним виконавцем була залучена як суб'єкт оціночної діяльності для проведення оціночного звіту, стверджено, що початкова вартість об'єкту оцінки - нерухомого майна домоволодіння загальною площею 1133.30 м. кв., яке складається з житлового будинку з вбудованим магазином, торговою площею 835.8 м. кв. та житловою площею 162.4 м. кв., земельної ділянки площею 0.0477 га., за кадастровим номер 2124482001:03:001:0008, у с. Грушово, вул. 50 років Жовтня буд. 1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, з урахуванням місця розташування, технічного стану, станом на дату оцінки 27.09.2016 р., з порівняльним та дохідними підходами складає 1320835 грв.

05.10.2016 р. витяг з вказаного висновку був направлений стягувачу та боржнику. Як вказує стягувач у скарзі висновок експерта він отримав 10.10.2016 р.

Статтею 383 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Абзацами 1-3 пункту 24 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07.02.2014 р. роз'яснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження. При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". При цьому суди мають враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства. Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.

Частинами третьою та четвертою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Судом встановлено, що скаржник будучи не згідним із результатами визначення вартості майна не подав заперечення на висновок експерта в десятиденний строк, на підставі якого державний виконавець проводить рецензування. Вказаним правом банк не скористався та передчасно звернувся до суду.

За таких обставин, враховуючи що порядок оскарження оцінки майна передбачено діючим законодавством, що не було поки що зроблено ні банком ні Катринцем, а скаржник не дав суду роз'яснень у чому полягає незаконність дій державного виконавця суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню як безпідставна.

Тому, керуючись ст.ст. 210, 213, 383, 387 ЦПК України, ч. 1 ст. 12, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції до 05.10.2016 р. суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» відмовити.

Після набрання даною ухвалою законної сили, ухвалу про зупинення реалізації арештованого майна від 14.11.2016 р. скасувати.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд шляхом подачі в п'яти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційних скарг, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засідання під час її проголошення, - у цей же строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий: Гримут В.І.