Ухвала

від 30.11.2016 по справі 520/16078/13-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: Попович О.В., Коротуна В.М., Мазур Л.М., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Одескомунсервіс», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Остра», третя особа - ОСОБА_7, про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою представників товариства з обмеженою відповідальністю «Одескомунсервіс» - Войченка Сергія Вікторовича, Дульського Олександра Леонідовича на рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 18 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6звернулися до суду із указаним позовом та, з урахуванням його уточнень, просили стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Одескомунсервіс» (далі - ТОВ «Одескомунсервіс») на користь

ОСОБА_10 матеріальну шкоду у розмірі 25 914 грн; на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, по 550 грн 80 коп. щомісячно, починаючи з 25 жовтня 2012 року та довічно, а також у відшкодування моральної шкоди - 1 000 000 грн кожному. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Остра» (далі - ПрАТ «СК «Остра») на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 шкоду, завдану смертю ОСОБА_11 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), у розмірі

100 000 грн кожному та у відшкодування моральної шкоди -

6 609 грн 60 коп. кожному.

Зазначали, що 24 жовтня 2012 року сталася ДТП за участю автомобіля MAN LKW M 44, номерний знак НОМЕР_1, який належить ТОВ «Одескомунсервіс», під керуванням ОСОБА_7, який рухався в середньому ряду траси «Одеса - Б-Дністровський». Під час руху ОСОБА_7 відволікся та допустив зіткнення з стоячим попереду автомобілем ГАЗ-33021, номерний знак НОМЕР_2. Внаслідок даного зіткнення автомобіль ГАЗ-33021 здійснив рух вперед, що спричинило наїзд на ОСОБА_11, який знаходився попереду автомобіля. В результату даного ДТП ОСОБА_11 помер. Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 вересня 2013 року, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України .

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 лютого

2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 грудня 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Одескомунсервіс» на користь

ОСОБА_10 витрати на поховання ОСОБА_11 у розмірі

25 914 грн.

Стягнуто з ТОВ «Одескомунсервіс» на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди по 200 000 грн кожному.

Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Остра» на користь

ОСОБА_4, ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди по

2 500 грн кожному.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі представники ТОВ «Одескомунсервіс» -

Войченко С.В., Дульський О.Л., посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до положень ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який керував автомобілем, що належить ТОВ «Одескомунсервіс», підлягає стягненню з власника такого автомобіля. При цьому, надаючи оцінку наявним в матеріалах справи доказам, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ «Одескомунсервіс» та ПрАТ «СК «Остра» на користь батьків померлого ОСОБА_11 відшкодування моральної шкоди, завданої смертю останнього.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Судами встановлено, що 24 жовтня 2012 року ОСОБА_7, керуючи на підставі шляхового листа автомобілем MAN LKW M 44, номерний знак НОМЕР_1, який належить ТОВ «Одескомунсервіс»,допустив зіткнення з стоячим попереду автомобілем ГАЗ-33021, номерний знак НОМЕР_2.

В результаті зіткнення автомобіль ГАЗ-33021, номерний знак НОМЕР_2, здійснив рух вперед, що спричинило наїзд на водія цього автомобіля - ОСОБА_11, який знаходився попереду, від отриманих травм останній помер. Смерть ОСОБА_11 знаходиться у прямому причинному зв'язку з порушенням ОСОБА_7 п. 2.3, п. 12.1., п. 12.3 Правил дорожнього руху.

Згідно з вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 липня 2013 року ОСОБА_7 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України .

Відповідно до даних АІС «Автомобіль», наданих відділом організації реєстраційно-екзаменаційної роботи управління державтоінспекції, автомобіль MAN LKW M 44, номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований за ТОВ «Одескомунсервіс», з яким ОСОБА_7, на момент скоєння злочину, знаходився у трудових відносинах.

Відповідальність власника джерела підвищеної небезпеки ТОВ «Одескомунсервіс» на час ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Остра» на підставі полісу НОМЕР_3, при цьому ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, складає 100 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Аналіз норм ст. ст. 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України дає підстави для висновку про те, що шкода, (в тому числі моральна), завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-108цс13.

Частиною 1 ст. 1200 ЦК України передбачено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Беручи до уваги зазначене, а також те, що батьки померлого

ОСОБА_11 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, є особами похилого віку, зазнали сильних душевних страждань та значних змін у житті, правильним є висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для відшкодування зазначеним особам моральної шкоди, завданої смертю їх сина. При цьому висновок судів щодо стягнення зазначеного відшкодування з ТОВ «Одескомунсервіс» та ПрАТ «СК «Остра», в межах ліміту відповідальності, є таким, що відповідає ст. ст. 1167, 1172, 1187,

1188 ЦК України.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, зводяться до переоцінки доказів та незгоди представників ТОВ «Одескомунсервіс» - Войченка С.В.,

Дульського О.Л. з висновками судів щодо їх оцінки.

Із врахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст.ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу представників товариства з обмеженою відповідальністю «Одескомунсервіс» - Войченка Сергія Вікторовича, Дульського Олександра Леонідовича відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 18 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: О.В. Попович

В.М.Коротун

Л.М. Мазур