Ухвала

від 09.03.2017 по справі 520/16078/13-ц

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

9 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Сімоненко В.М.,

Лященко Н.П., Охрімчук Л.І.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю Одескомунсервіс про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю Одескомунсервіс , приватного акціонерного товариства Страхова компанія Остра , третя особа - ОСОБА_7, про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18 грудня 2015 року, позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Одескомунсервіс (далі - ТОВ Одескомунсервіс ) на користь ОСОБА_6, витрати на поховання ОСОБА_8 у розмірі 25 тис. 914 грн, на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 200 тис. грн. на кожному. Стягнуто з приватного акціонерного товариства Страхова компанія Остра на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 2 тис. 500 грн кожному.У решті позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2016 року касаційну скаргу ТОВ Одескомунсервіс відхилено. Рішення судів попередніх судових інстанцій залишено без змін.

20 лютого 2016 року ТОВ Одескомунсервіс звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2016 року з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав: неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції, викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статей 1187, 1188 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

На підтвердження зазначених підстав подання заяви про перегляд судового рішення ТОВ Одескомунсервіс посилається на рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2011 року, ухвали цього ж суду від 9 квітня 2014 року, 3 червня 2015 року 20 січня 2016 року та постанову Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовані зазначені норми матеріального права.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пунктів 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

У судовому рішенні, про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх судових інстанцій про стягнення шкоди з юридичної особи, завданої джерелом підвищеної небезпеки, особою, яка керувала транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Натомість у наданому для порівняння рішенні від 23 листопада 2011 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважав помилковим застосування до правовідносин сторін положень статті 1187 ЦК України, оскільки позивачу - власнику автомобіля було завдано майнової шкоди внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки з вини водія, який перебував у трудових відносинах з іншим власником автомобіля - юридичною особою, тому до цих правовідносин, на думку суду, підлягали застосовуванню положення статей 1172, 1188 ЦК України; в частині відшкодування моральної шкоди судові рішення скасовані з направленням справи на новий розгляд з підстав неповного з'ясування обставин справи.

В ухвалі від 20 січня 2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасував рішення апеляційного суду в частині відшкодування моральної шкоди та направив справу в цій частині на новий апеляційний розгляд з огляду на те, що суд, стягуючи моральну шкоду лише зі страхової компанії, не врахував обставин, установлених вироком суду, відповідно до якого смерть особи настала внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки.

Отже, порівняння судового рішення, про перегляд якого подано заяву, з наданими заявником для порівняння судовими рішеннями не дає підстав для висновку про те, що за однакових фактичних обставин справи у подібних правовідносинах суди дійшли протилежних висновків.

Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 квітня 2014 року та 3 червня 2015 року не можуть бути прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки суд касаційної інстанції, скасувавши рішення судів апеляційної інстанції направив справи на новий розгляд до суду першої інстанції з передбачених статтею 338 ЦПК України підстав порушення норм процесуального права, що призвело до неможливості встановити та перевірити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справ.

У постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року міститься висновок про те, що шкода, (в тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Положення статей 1187, 1188 ЦК України є спеціальними щодо статей 1166 1167 цього Кодексу, у зв'язку із чим перевага в застосуванні має надаватися спеціальним нормам. За змістом частини другої статті 1188 ЦК України, обов'язок з відшкодування шкоди, завданої іншим особам (які не є власниками або володільцями транспортного засобу, наприклад, пасажири) покладається на власників (володільців) джерел підвищеної небезпеки, незалежно від вини обох водіїв або одного з них (частина друга статті 1187 цього Кодексу).

Отже, порівняння наведених судових рішень не дає підстав вважати, що висновок, викладений в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, суперечить висновку, викладеному в зазначеній постанові Верховного Суду України.

За таких обставин вважати заяву ТОВ Одескомунсервіс обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю Одескомунсервіс , приватного акціонерного товариства Страхова компанія Остра , третя особа - ОСОБА_7, про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, та відшкодування моральної шкоди за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Одескомунсервіс про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.М. Сімоненко

Л.І. Охрімчук

Н.П. Лященко