Ухвала

від 19.12.2016 по справі 920/1075/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.12.2016 Справа № 920/1075/16

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Галашан І.В., розглянувши клопотання позивача від 16.12.2016 № б/н про забезпечення позову у справі № 920/1075/16 за позовом: Відділу культури Виконавчого комітету Роменської міської ради м. Ромни, Сумська область, до відповідачів: 1) Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку В«УкргазбанкВ» , м. Київ, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕОЛ-М ЛТДВ» , м. Ромни, Сумська область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватне підприємство «ОСОБА_1С.», м. Ромни, Сумська область, про визнання недійсним договору іпотеки, за участю представників сторін: від позивача: не з'явився, від відповідачів: 1) ОСОБА_2 (довіреність від 21.06.2016 № 230), 2) не з'явився, від третьої особи: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір іпотеки від 12.03.2016 № 96/08-ІФ, укладений між Публічним акціонерним товариством В«УкргазбанкВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ЕОЛ-М ЛТДВ» .

Ухвалою суду від 03.11.2016 провадження у справі № 920/1075/16 порушено та призначено її розгляд у судове засідання на 06.12.2016, 11 год. 30 хв. У судовому засіданні від 06.12.2016 судом оголошено перерву до 19.12.2016, 12 год. 00 хв.

16.12.2016 позивач звернувся до суду із клопотанням про забезпечення позову, в якому просить суд зупинити примусове стягнення на підставі наказу господарського суду Сумської області від 18.05.2015 № 920/640/14, обґрунтовуючи свою заяву тим, що невжиття заходів забезпечення позову у даній судовій справі може призвести до додаткових витрат по відновленню права позивача, необхідності звернення до суду з додатковими позовами, оскільки предмет іпотеки - об'єкт культурної спадщини, буде відчужено третім особам, із подальшим зміненням фізичних властивостей об'єкту нерухомого майна. У зв'язку з чим, на думку позивача, обраний ним засіб забезпечення позову знаходиться у прямому зв'язку із предметом позовної вимоги, і не вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, призведе до порушення майнових прав позивача.

Розглянувши дане клопотання, суд вважає, що підстави для вжиття заходів до забезпечення позову є документально не обґрунтованими, не підтверджені належними доказами та не передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника, щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. У абзаці 2 пункту 3 даної постанови передбачено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, суд звертає увагу заявника, що Господарський процесуальний кодекс України не містить процесуальних норм, які б надавали місцевому господарському суду повноваження щодо зупинення примусового стягнення на підставі наказу господарського суду Сумської області від 18.05.2015 № 920/640/14 та лише відповідно до ч. 1 ст. 121 1 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації, тому - суд відмовляє позивачу в задоволенні його клопотання від 16.12.2016 № б/н про забезпечення позову шляхом зупинення примусового стягнення на підставі наказу господарського суду Сумської області від 18.05.2015 № 920/640/14.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Відділу культури Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області від 16.12.2016 № б/н про забезпечення позову - відмовити.

2. Ухвалу надіслати сторонам та третій особі відповідно до вимог ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА