Постанова

від 30.11.2016 по справі 910/8539/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 910/8539/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М., суддівДанилової М.В., Швеця В.О. розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Квартал М", м. Київ на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 року у справі господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Квартал М", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент", м. Київ простягнення грошових коштів

за участю представників

позивача: Єлманова В.А.,

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЦ Квартал М" (далі за текстом - ТОВ "БЦ Квартал М") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент" (далі за текстом - ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент") про стягнення 497414,45 грн. заборгованості за Договором позики від 28.09.2012 року та Договором позики № 6 від 23.10.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.07.2016 року залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 року зупинено провадження у справі № 910/8539/16 до набрання законної сили рішеннями у пов'язаних з нею справах № 910/11874/16 та № 910/11873/16.

Вищезазначені судові акти мотивовано пов'язаністю предметів розгляду у даних справах, оскільки для правильного вирішення справи № 910/8536/16 про стягнення 497 414, 45 грн. заборгованості за Договором позики від 28.09.2012 року та Договором позики № 6 від 23.10.2012 року необхідним є встановлення обставин у справах № 910/11874/16 та № 910/11873/16 про визнання недійсними таких Договорів.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ТОВ "БЦ Квартал М" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 06.07.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 року, а справу передати до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент" відзиву на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду міста Києва від 06.07.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 року - скасувати, а справу передати до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Відповідача згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

При цьому для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясувати, як пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Виходячи зі змісту вказаної норми процесуального закону необхідною передумовою для застосування такого виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

З огляду на викладене та приписи ст. 86 ГПК України щодо змісту ухвали господарського суду, ухвала про зупинення провадження повинна містити обґрунтування наявності обставин, що відповідно до ст. 79 ГПК України зумовлюють зупинення провадження у справі. Саме по собі зазначення про неможливість розгляду даної справи не може бути підставою для застосування ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Зі змісту оскаржуваних судових актів вбачається, що підставою для зупинення провадження у даній справі стала неможливість суду самостійно вирішити питання щодо дійсності (недійсності) Договорів позики від 28.09.2012 року та від 23.10.2012 року. Так, судами зауважено, що для правильного вирішення справи № 910/8536/16 про стягнення 497 414, 45 грн. заборгованості за Договором позики від 28.09.2012 року та Договором позики № 6 від 23.10.2012 року необхідним є встановлення обставин у справах № 910/11874/16 та № 910/11873/16 про визнання недійсними таких Договорів.

Водночас, всупереч вимогам процесуального закону, судами попередніх інстанцій не визначено, з'ясування яких саме обставин у ході розгляду пов'язаних справ унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у даній справі, не зазначено які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні даної справи та яким чином встановлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи із предмету, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину.

Також судами попередніх інстанцій не було враховано і того, що господарський суд наділений повноваженнями самостійно відповідно до п. 1 ст. 83 ГПК України визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору у справі договір, якщо він суперечить законодавству, належним чином обґрунтувавши необхідність застосування такого захисту прав і законних інтересів сторін.

Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що порушення господарським судом міста Києва провадження у справах № 910/11874/16 та № 910/11873/16 не може бути перешкодою для встановленні і з'ясування відповідно до ст. 43 ГПК України істотних обставин у даній справі, в якій предметом спору є стягнення заборгованості за договорами позик, в тому числі щодо відповідності таких договорів приписам чинного законодавства.

Таким чином, у даному випадку відсутня така умова зупинення провадження у справі як неможливість розгляду справи.

Зважаючи на те, що при винесенні ухвали про зупинення провадження у справі місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, зазначивши лише про те, що позовні вимоги у даній справі грунтуються на правочинах, які оспорюються у справах № 910/11874/16 та № 910/11873/16, не навів як обґрунтованих висновків про пов'язаність справ, так і мотивів неможливості розгляду даної справи до вирішення спорів у справах № 910/11874/16 та № 910/11873/16, що розглядаються господарським судом міста Києва, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у даній справі.

Таким чином, при винесенні ухвали про зупинення провадження у справі господарськими судами попередніх інстанцій не було в повному обсязі досліджено всіх обставин справи, що призвело до порушення судами норм процесуального права, зокрема, ст. 79 ГПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 111 13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 06.07.2016 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 року підлягають скасуванню як такі, що постановлені з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ,111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 06.07.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 року у справі № 910/8539/16 - скасувати.

3. Справу № 910/8539/16 направити до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіМ.В. Данилова В.О. Швець