Рішення

від 01.02.2017 по справі 910/8539/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2017Справа №910/8539/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Квартал М"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент"

про стягнення грошових коштів

Суддя Ю.В. Цюкало

Представники сторін:

від позивача: Єлманова В.А. - за довіреністю від 27.05.2016 року

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 01 лютого 2017 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

У травні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Квартал М" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент" (відповідач) про стягнення 497 414,45 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору позики від 28.09.2012 року та договору позики №6 від 23.10.2012 року.

Відповідач звернувся до суду із відзивом, у якому за викладених підстав проти позову заперечував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/8539/16. Розгляд справи призначено на 30.05.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 року, відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 22.06.2016 року.

У судовому засідання 22.06.2016 року оголошувалась перерва до 06.07.2016 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.07.2016 року, відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, провадження по справі №910/8539/16 зупинено до до набрання законної сили рішеннями у пов'язаних з нею справах №910/11874/16 та № 910/11873/16.

Ухвалою господарського суду міста Києва 29.12.2016 року провадження у справі №910/8539/16 поновлено та призначено її до розгляду на 01.02.2017 року.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2012 року між позивачем (позикодавець) та відповідачем (позичальник) укладено договір позики (поворотної безпроцентної фінансової допомоги) (далі - договір-1), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець передає у власність позичальнику грошову поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в національній валюті у сумі 350 000,00 грн. (без ПДВ) (далі - позика), а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у визначений цим договором строк.

Відповідо до п. 1.2. договору-1 позикодавець не має права на отримання процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування позичальником позикою. Відсоток по наданій позиці становить 0%.

Позика надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (п. 2.1. договору-1).

Згідно з п. 2.3. договору-1 позика передається у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позичальника.

Позика вважається переданою позичальникові в момент зарахування позики на поточний рахунок позичальника (п. 2.4. договору-1).

Позика підлягає поверненню в повному розмірі до 23 вересня 2013 року (п. 3.1. договору-1).

Відповідно до п. 3.2. договору-1 повернення позики проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця в установі банку.

Пунктом 3.3. договору-1 встановлено, що позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалась на банківський рахунок позикодавця.

Даний договір вступає в силу з моменту фактичного передання грошових коштів позичальнику та діє до повного виконання сторонами їх зобов'язань за договором (п. 5.1. договору-1).

На виконання умов договору-1 позивач перерахував грошові кошти в сумі 350 000,00 грн. на поточний рахунок відповідача, що підтверджується банківськими виписками від 28.08.2015 року та від 02.10.2012 року, які відповідачем були повернуті частково в сумі 250 000,00 грн.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період з 28.09.2012 року по 09.03.2016 року, підписаного представниками сторін та скріпленого печатками, заборгованість відповідача за договором позики від 28.09.2012 року становить 100 000,00 грн.

Також, 23.10.2012 року між позивачем (позикодавець) та відповідачем (позичальник) укладено договір позики №6 (поворотної безпроцентної фінансової допомоги) (далі - договір-2), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець передає у власність позичальнику грошову поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в національній валюті у сумі 400 000,00 грн. (без ПДВ) (далі - позика), а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у визначений цим договором строк.

Відповідно до п. 1.2. договору-2 позикодавець не має права на отримання процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування позичальником позикою. Відсоток по наданій позиці становить 0%.

Позика надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (п. 2.1. договору-2).

Згідно з п. 2.3. договору-2 позика передається у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позичальника.

Позика вважається переданою позичальникові в момент зарахування позики на поточний рахунок позичальника (п. 2.4. договору-2).

Позика підлягає поверненню в повному розмірі до 18 жовтня 2013 року (п. 3.1. договору-2).

Відповідно до п. 3.2. договору-2 повернення позики проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця в установі банку.

Пунктом 3.3. договору-2 встановлено, що позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалась на банківський рахунок позикодавця.

Даний договір вступає в силу з моменту фактичного передання грошових коштів позичальнику та діє до повного виконання сторонами їх зобов'язань за договором (п. 5.1. договору-2).

На виконання умов договору-2 позивач перерахував грошові кошти в сумі 400 000,00 грн. на поточний рахунок відповідача, що підтверджується банківською випискою від 24.10.2012 року, які відповідачем були повернуті частково в сумі 2 585,55 грн.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період з 23.10.2012 року по 10.03.2016 року, підписаного представниками сторін та скріпленого печатками, заборгованість відповідача за договором позики №6 від 23.10.2012 року становить 397 414,45 грн.

Враховуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "БЦ Квартал М" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент" з претензією №07/03 від 10.03.2016 року, у якій викладена вимога сплатити заборгованість у розмірі 497 414,45 грн. в строк 10 календарних днів із дати отримання даної претензії.

14.03.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент" надано лист-відповідь №14/03/16 від 14.03.2016 року, в якому відповідач повністю підтвердив суму заборгованості за договором позики від 28.09.2012 року та договором позики №6 від 23.10.2012 року, а також повідомив про неможливість погашення зазначеної заборгованості у зв'язку із відсутністю фінансових можливостей.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов'язань за договором позики від 28.09.2012 року та договором позики №6 від 23.10.2012 року щодо своєчасного та повного повернення суми позики, у зв'язку з чим просить стягнути з останнього 497 414,45 грн. заборгованості.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент" немає примірників оригіналів договору позики від 28.09.2012 року та договору позики №6 від 23.10.2012 року. Також зазначає, що позивач та відповідач на час укладення зазначених договорів були пов'язаними особами та контролювались однією особою, а зазначені договори, дійсність яких оскаржується відповідачем в судовому порядку, укладені для створення у відповідача кредиторської заборгованості після зміни керівництва та складу засновників для можливості ініціювання процедуру банкрутства.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором позики від 28.09.2012 року та договором позики №6 від 23.10.2012 року виконав, перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти в загальній сумі 750 000,00 грн. що підтверджується банківськими виписками від 28.08.2015 року, від 02.10.2012 року та від 24.10.2012 року.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, відповідач всупереч п.п. 3.1. договору-1 та договору-2 своє зобов'язання зі своєчасного повернення суми позики в повному обсязі не виконав, зазначені кошти повернув частково на суму 100 000,00 грн. за договором-1 та на суму 2 585,55 грн. за договором-2, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 497 414,45 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що строк повернення позики за договором-1 та договором-2, відповідно до п.п. 3.1. останніх настав, приймаючи до уваги те, що доказів повернення позики в повному обсязі станом на день розгляду справи відповідачем не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача заборгованості за договором позики від 28.09.2012 року та договором позики №6 від 23.10.2012 року в розмірі 497 414,45 грн.

При цьому суд не приймає доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки відповідач не надав суду доказів на їх підтвердження, у зв'язку із чим вони є такими, що ґрунтуються на припущеннях, а не на встановлених фактах, а відтак, не можуть бути взяті судом до уваги.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Надлишково сплачений судовий збір в розмірі 3 788,78 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент" (03189, м. Київ, провулок Вільямса Академіка, будинок 6, корпус Д, офіс 43, ідентифікаційний код 36377178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Квартал М" (03039, м. Київ, провулок Червоноармійський, будинок 14, ідентифікаційний код 38129500) грошові кошти: 497 414,45 грн. (чотириста дев'яносто сім тисяч чотириста чотирнадцять гривень 45 копійок) основного боргу та 7 461,22 грн. (сім тисяч чотириста шістдесят одну гривню 22 копійки) судового збору. Видати наказ.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Квартал М" (03039, м. Київ, провулок Червоноармійський, будинок 14, ідентифікаційний код 38129500) частину судового збору в розмірі 3 788,78 грн. (три тисячі сімсот вісімдесят вісім гривень 78 копійок), сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом і перерахованого платіжним дорученням № 36 від 04.05.2016 року.

4. Копію рішення направити відповідачу у справі №910/8539/16.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 24.02.2017 року.

СуддяЮ.В. Цюкало