Ухвала

від 08.12.2016 по справі 5011-6/106-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

08.12.2016Справа № 5011-6/106-2012

За скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський механічний Завод»

На дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві

У справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський механічний Завод»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Спецсталь»

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2

Про стягнення 92435,54 грн.

Суддя: Ковтун С. А. (головуючий)

Суддя: Головатюк Л. Д.

Суддя: Паламар П. І.

Представники учасників процесу:

не прибули

Обставини справи:

20.10.2014 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Спецсталь» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський механічний завод» 92435,54 грн. боргу, 1848,72 грн. судового збору.

18.11.2014 суд видав відповідний наказ.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирський механічний завод» звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якій просить: визнати незаконними дії органу виконання рішень щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачві від 24.05.2016; визнати недійсною постанову органу виконання рішень про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.05.2016; зобов'язати орган виконання рішень вчинити всі виконавчі дії, спрямовані на виконання наказу № 5011-6/106-2012 від 18.11.2014.

Одночасно з скаргою скаржник подав клопотання про відновлення процесуального строку для подання скарги.

Суд своєю ухвалою від 21.11.2016 поновив строк для подачі скарги та призначив її розгляд на 08.12.2016.

Дослідивши наявні матеріали скарги, суд дійшов такого висновку.

На виконанні в Печерському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві з 12.02.2016 перебувало виконавче провадження № 50131014 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 5011-6/106-2012 від 18.11.2014 про стягнення з ТОВ «Захід-Спецсталь» на користь ТОВ «Житомирський механічний завод» 94284,26 гри..

24.05.2016 орган виконання рішень виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, та здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Зокрема, згідно з відповіддю УДАІ ГУ МВС в м. Києва за боржником транспортних засобів не зареєстровано; згідно з інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація відносно боржника в реєстрі відсутня; згідно з повідомленням Державної податкової служби України у боржника рахунки та кошти на які можливо звернути стягнення відсутні. Заходи здійснені державним виконавцем щодо розшуку майна боржника виявились безрезультатними.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі України «Про виконавче провадження», що спрямовані на примусове виконання рішень судів, які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним по відношенню до інших законодавчих актів при вирішення питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Стадія виконання рішення суду, що набуло чинності та обов'язкове для виконання, є стадією господарського процесу та регулюється нормами ГПК України та спеціальним Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з пунктами 6 та 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження від 02.06.2016, який набув чинності з 05.10.2016, рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження, а виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Оскільки оскаржуються дії органу виконання рішень, вчинені до 05.10.2016, підлягають застосуванню норми Закону України «Про виконавче провадження» у попередній редакції.

Відповідно до ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно вчиняти дії.

Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за № 512/5, організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

У оскаржуваній постанові відсутня інформація про те, чи був зроблений запит до Державного агентства земельних ресурсів та здійснений вихід за місцезнаходженням боржника.

Також відсутні дані про виявлення та накладення арештів на всі відомі рахунки боржника; не здійснено перевірки майна боржника по факту його знаходження (офіс, склади тощо); не здійснено перевірки балансу боржника (річного фінансового звіту суб'єкта господарювання, в якому є підрозділ баланс суб'єкта господарювання); не вчинено всіх можливих дій щодо розшуку коштів та іншого майна (майнових прав) боржника, у тому числі, тих, які перебувають в інших осіб або належить боржникові від інших осіб; відсутня інформація щодо арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; відсутня інформація щодо звернення стягнення на інше майно, належне боржникові або закріплене за ним.

Таким чином державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 50131014 від 24.05.2016 передчасно.

Відповідно до стаття 41 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити скаргу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський механічний завод» на дії Печерського районного відділу Держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві задовольнити.

Визнати незаконними дії Печерського районного відділу Держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.05.2016 при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 5011-6/106-2012 від 18.11.2014.

Визнати недійсною постанову Печерського районного відділу Держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.05.2016 при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 5011-6/106-2012 від 18.11.2014.

Зобов'язати Печерський районний відділ Держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві вчинити виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 5011-6/106-2012 від 18.11.2014.

Суддя С. А. Ковтун (головуючий)

Суддя Л. Д. Головатюк

Суддя П. І. Паламар