Рішення

від 21.12.2016 по справі 910/19968/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2016Справа №910/19968/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд"

до Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юрченко Василь Васильович

про стягнення 134 317,10 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Щудла А.М.

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Прокредит Банк", в якому просить суд договір іпотеки № 308852-ІД1 від 31.10.2013р., укладений між Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколенко Вірою Миколаївною за реєстровим № 2363, припинити; зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченка Василя Васильовича здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки нерухомого майна - єдиного майнового комплексу, адмінбудівля літ. "А" загальна площа 76,5 кв. м., гараж літ. "Б" загальна площа 204,7 кв.м., адмінбудівля літ. "В" загальна площа 76,5 кв.м., склад літ. "Г" загальна площа 18,6 кв.м., нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. "О" загальна площа 2 138,4 кв.м., склад літ. "П" загальна площа 141,4 кв.м., навіс літ. "Р", убиральня літ. "И", ворота № 4, що знаходиться за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул.. Привокзальна, буд. 62а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69231932210.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 р. порушено провадження у справі № 910/19968/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.11.2016 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

28.11.2016р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач направив відзив, в якому Публічне акціонерне товариство "ПроКредитБанк" заперечує проти позову та просить суд розглядати дану справу без участі представника.

Ухвалою Господарського суду м. Києва розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представники відповідача та третьої особи на виклик суду не з'явились.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача та третьої особи не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.12.2016 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю УБК Євробуд та Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк укладено Рамкову угоду №FW115/771, відповідно до умов якої позивач зобов'язався здійснити кредитування відповідача на підставі низки кредитних договорів.

На виконання умов вказаної Рамкової угоди, між сторонами було укладено: договір про надання траншу № 115.44148/FW115.771 від 31.10.2013 року, згідно якого відповідачу було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 600000,00 грн., процентна ставка - 21 % річних, строк - 60 місяців; договір про надання траншу № 115.44185/FW115.771 від 31.10.2013 р. згідно якого відповідачу було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 310000,00 грн., процентна ставка - 24 % річних, строк - 24 місяці; договір про надання траншу № 115.44293/FW115.771 від 12.03.2014 р. (далі - кредитний договір 3), згідно якого відповідачу було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 77000,00 дол. США, процентна ставка - 10 % річних, строк - 60 місяців.

Вказані факти встановлені в судовому рішенні у справі №910/5204/16, а відтак - в силу положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України зазначені обставини не потребують доказування.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язань позичальника, 31.10.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (далі - Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд" (далі - Іпотекодавець) був укладений договір іпотеки № 308852-ІД1, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколенко Вірою Миколаївною за реєстровим № 2363.

Згідно з п 2.2. вказаного договору в іпотеку було передано нерухоме майно: єдиний майновий комплекс, адмінбудівля літ. "А" загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. "Б" загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. "В" загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. "Г" загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. "О" загальна площа 2138,4 кв.м, склад літ. "П" загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. "Р", убиральня літ. "И", ворота № 4.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.06.2016 року у справі №910/5204/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд" про звернення стягнення 2 963 685,31 грн. на предмет іпотеки позовні вимоги задоволено повністю; в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд" (04655, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, офіс 320/1, код 35144635) за Рамковою угодою № FW115.771 від 31.10.2013 р. та укладеними на її підставі договором про надання траншу № 115.44148/FW115.771 від 31.10.2013 р., договором про надання траншу № 115.44185/FW115.771 від 31.10.2013 р., договором про надання траншу №115.44293/FW115.771 від 12.03.2014 р., зі змінами та доповненнями, у загальному розмірі 2963685,31 грн., звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107-А, код 21677333) права власності на нерухоме майно - єдиний майновий комплекс, адмінбудівля літ. "А" загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. "Б" загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. "В" загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. "Г" загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. "О" загальна площа 2138,4 кв.м, склад літ. "П" загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. "Р", убиральня літ. "И", ворота № 4, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69231932210, з початковою вартістю, що буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на момент набуття права власності; припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд" (04655, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, офіс 320/1, код 35144635) на єдиний майновий комплекс, адмінбудівля літ. "А" загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. "Б" загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. "В" загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. "Г" загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. "О" загальна площа 2138,4 кв.м, склад літ. "П" загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. "Р", убиральня літ. "И", ворота № 4, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69231932210; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд" на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" 44455 (сорок чотири тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 28 коп. витрат по сплаті судового збору.

19.10.2016р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком Василем Васильовичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31929343 відповідно до якого права власності на нерухоме майно, яке було предметом іпотеки, було зареєстровано за ПАТ "ПроКредит Банк", що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №70942708 від 20.10.2016 р.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідно до змісту вказаної довідки №70942708 від 20.10.2016 р., після вчинення вказаної реєстраційної дії обтяження з нерухомого майна зняті не були, і позивач, визначений як особа, права якої обтяжуються.

На підставі викладеного позивач просив договір іпотеки припинити та зобов'язати третю особу здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки.

В свою чергу, відповідач стверджує, що припинення іпотеки у разі відсутності спору відбувається відповідно до закону і не потребує звернення до суду. За наявності спору, коли кредитор не визнає або заперечує факт припинення іпотеки на підставі закону, іпотекодавець вправі звернутися до суду за захистом свого оспорюваного права. Однак відповідач зазначив, що він не заперечує факт припинення іпотеки відповідно до спірного договору лише на підставі закону, а також, на думку відповідача, позивач не надав жодних доказів не визнання банком факту припинення іпотеки.

Таким чином, відповідач просить суд відмовити позивачу у позові про припинення договору іпотеки в судовому порядку через його необґрунтованість.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідально до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ч. 1 ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Статтею 576 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі не виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього божника у порядку встановленому цім законом.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

За загальним правилом ст. 598 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Як визначено статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється, зокрема, у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Аналогічні положення містяться також в іпотечному договорі від 31.10.2013 р. укладеним між Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд" № 308852-ІД1.

Суд відзначає, що застава, зокрема, іпотека, за своєю правовою природою є забезпеченням виконання основного зобов'язання, що регулюється главою 49 Цивільного кодексу України та в силу ст.ст. 559, 593 Цивільного кодексу України припиняється одночасно з припиненням основного зобов'язання.

У відповідності до приписів ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом. Права та законні інтереси захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

За загальним правилом припинення зобов'язань тягне наслідком припинення у зв'язку з цим прав та обов'язків сторін такого зобов'язання.

Законом України Про іпотеку встановлено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди); з інших підстав, передбачених Законом (стаття 17).

Постановами Верховного Суду України від 24.06.2015 року № 3-192гс15, від 09.09.2015 у справі № 6-939цс15 визначено, що насамперед зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання. За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України). Ці підстави наведено у ст. ст. 599 - 601, 604-609 ЦК України. Системний аналіз зазначених норм приводить до висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, що лишилось невиконаним, як закінчення строку дії договору. Отже, саме по собі закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення ; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права саме - заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

В той же час, у даному випадку обраний позивачем спосіб захисту його прав в частині припинення не відповідає суті порушення, яке є предметом розгляду у даній справі.

Суд окремо звертає увагу позивача на те, що останній не просить припинити певні правовідносини відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, а фактично просить припинити договір, що не є тотожними поняттями.

Враховуючи, що судочинство в Україні здійснюється лише у порядку та спосіб, передбачені законом, суд приходить до висновку, що припинення судом договору є втручанням у господарську діяльність сторін у справі.

Тож, за висновком суду, заявлені позовні вимоги в цій частині не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, а отже суд відмовляє у їх задоволенні.

Щодо вимог позивача до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченка Василя Васильовича про вчинення дій, суд зазначає, що відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації.

В той же час Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юрченко Василь Васильович (фізична особа) є третьою особою у справі.

При цьому, суд визнав недоцільним залучати вказаного приватного нотаріуса до участі у розгляді справи іншим відповідачем, з огляду на положення ст. 1, 21, 65 Господарського процесуального кодексу України (ухвала суду від 03.11.16р. №910/19968/16.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Згідно з п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає за необхідне застосувати положення п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та припинити провадження у справі в частині зобов'язання Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченка Василя Васильовича здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки нерухомого майна - єдиний майновий комплекс, адмінбудівля літ. "А" загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. "Б" загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. "В" загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. "Г" загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. "О" загальна площа 2138,4 кв.м, склад літ. "П" загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. "Р", убиральня літ. "И", ворота № 4, що знаходиться за адресою Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69231932210.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити частково.

2. Припинити провадження у справі № 910/19968/16 в частині зобов'язання Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченка Василя Васильовича здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки нерухомого майна - єдиний майновий комплекс, адмінбудівля літ. "А" загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. "Б" загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. "В" загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. "Г" загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. "О" загальна площа 2138,4 кв.м, склад літ. "П" загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. "Р", убиральня літ. "И", ворота № 4, що знаходиться за адресою Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69231932210.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 26.12.2016 р.

Суддя Пригунова А.Б.