Рішення

від 27.12.2016 по справі 916/2941/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" грудня 2016 р.Справа № 916/2941/16 За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС ;

До відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 ;

2. Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя

Одеської міської ради;

3. Комунального підприємства УЗБЕРІЖЖЯ ;

про визнання правочинів недійсними;

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 - директор, на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та паспорта; ОСОБА_3 - довіреність від 05.09.2016р.;

Від відповідача 1: ОСОБА_4 - довіреність від 04.08.2016р.; ОСОБА_5 - довіреність від 04.08.2016р.;

Від відповідача 2: не з'явився;

Від відповідача 3: не з'явився;

Присутня особа: ОСОБА_6 на підставі паспорта.

СУТЬ СПОРУ: 02 листопада 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю КРОКУС звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 , Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, Комунального підприємства УЗБЕРІЖЖЯ про визнання правочинів недійсними.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07 листопада 2016 року порушено провадження у справі №916/2941/16.

02 листопада 2016 року, до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС надійшло клопотання про витребування доказів в порядку статті 38 ГПК України.

09 листопада 2016 року, до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС надійшло клопотання про забезпечення позову в порядку статей 66, 67 ГПК України.

23 листопада 2016 року до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС надійшли письмові пояснення по справі.

23 листопада 2016 року до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС надійшло клопотання про витребування доказів в порядку статті 38 ГПК України.

23 листопада 2016 року до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС надійшла заява про зміну предмету позову.

06 грудня 2016 року до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження по справі.

07 грудня 2016 року до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення щодо заяви про забезпечення позову, відповідно до яких, відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, з підстав викладених у поясненнях.

07 грудня 2016 року до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення щодо заяви про зміну предмету позову, відповідно до яких, відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви про зміну предмету позову з підстав викладених у поясненнях.

07 грудня 2016 року до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС надійшла заява про зміну предмету позову.

15 грудня 2016 року до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження

16 грудня 2016 року до канцелярії господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви з підстав викладених у поясненні.

У судовому засіданні 16.12.2016р. ухвалою господарського суду Одеської області у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі №916/2941/16 від 06.12.2016р. - відмовлено.

16.12.2016р. представником відповідача - ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи № 916/2006/16.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.12.2016р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС в порядку ст.38 ГПК України - задоволено; витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу - ОСОБА_7 належним чином засвідчені копії:

- Угоди про передачу прав та обов'язків від 02.03.2016 року, укладеної між ТОВ КРОКУС та ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 , про передачу від ТОВ КРОКУС до ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 всіх прав та обов'язків, які належать йому з договорів оренди берегозахисних споруд від 26.02.2004 року №№ 47-юр та 48-юр, яку посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за номером № 250, а також копії документів, на підставі яких було укладено зазначену угоду;

- Угоди про передачу прав та обов'язків від 30.05.2016 року, укладену між ТОВ КРОКУС та ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 , про передачу від ТОВ КРОКУС до ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 всіх прав та обов'язків, які належать йому з договору оренди договору оренди нежилого приміщення № 10 від 07.08.2013 року, яку було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за номером № 619, а також копії документів, на підставі яких було укладено зазначену угоду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.12.2016р. розгляд справи було відкладено на 26.12.2016р. о 15:00.

Судове засідання по справі №916/2941/16, призначене на 26.12.2016р. об 15:00 не відбулось у зв'язку з тим, що з 14 год. 30 хв. до 16 год. 30 хв. всі працівники та відвідувачі суду були евакуйовані з адміністративної будівлі, у зв'язку з проведенням ГУДСНС України в Одеській області спільно з ГУНП в Одеській області оперативно-розшукових заходів з приводу анонімного повідомлення про закладення вибухового приладу в адміністративній будівлі суду.

27.12.2016р. до господарського суду Одеської області від представника ТОВ КРОКУС який діє на підставі довіреності від 04.02.2016р. виданої директором ТОВ КРОКУС ОСОБА_8 надійшла заява про відмову від позовних вимог.

27.12.2016р. за вх. № 2-6910/16 до господарського суду Одеської області надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса ОМНО ОСОБА_7

27.12.2016р. за вх. № 2-6906/16 та за вх. № 2-6911/16 до господарського суду Одеської області надійшли заяви про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10

27.12.2016р. представником відповідача - ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 повторно заявлено клопотання про зупинення провадження у справі з інших підстав до розгляду справи № 916/1955/16.

27.12.2016р. представником відповідача - ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 заявлено клопотання про надання оригіналу протоколу № 8 від 18.03.2013 року про обрання ОСОБА_8 на посаду директора ТОВ КРОКУС для огляду в засіданні суду.

27.12.2016р. представником відповідача - ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 заявлено клопотання про витребування копії реєстраційної справи ТОВ КРОКУС та відомості про те, в який час ОСОБА_8 обіймав посаду директора ТОВ КРОКУС .

У судовому засіданні 27.12.2016р. оголошувалась перерва для надання можливості сторонам ознайомитись з наданими клопотаннями.

Після перерви ТОВ КРОКУС надало до господарського суду заяву, відповідно до якої повідомляє господарський суд Одеської області та присутніх представників сторін про відкликання довіреностей, які видані ОСОБА_8

Після виходу з нарадчої кімнати, ухвалою господарського суду Одеської області від 27.12.2016р. у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС про відмову від позову по справі №916/2941/16 від 27.12.2016р. - відмовлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.12.2016р. у задоволенні заяви від 27.12.2016р. за вх. № 2-6910/16 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса ОМНО ОСОБА_7 - відмовлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.12.2016р. у задоволенні заяви від 27.12.2016р. за вх. № 2-6906/16 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_10 - відмовлено; у задоволенні заяви від 27.12.2016р. за вх. № 2-2911/16 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_8 - відмовлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.12.2016р. у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі №916/2941/16 від 16.12.2016р. - відмовлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.12.2016р. у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі №916/2941/16 від 27.12.2016р. - відмовлено.

Відповідачі: Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Комунальне підприємство УЗБЕРІЖЖЯ відзив на позов не надали, також представники відповідачів у судові засідання не з'явились, хоча відповідачі про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені судом належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані поштові повідомлення про вручення ухвал суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (з наступними змінами та доповненнями).

Крім цього, з метою недопущення порушення процесуальних строків, та з метою належного повідомлення всіх представників сторін, господарським судом Одеської області повідомлення про засідання, яке призначене на 27.12.2016р. крім надсилання ухвал суду здійснювалось шляхом направлення телефонограм, які отримали уповноважені службові особи Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС , Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 , Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, Комунального підприємства УЗБЕРІЖЖЯ .

П.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції передбачено, що у випадках коли ухвала не може бути вручена стороні у зв'язку з обмеженим строком розгляду, належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи може вважатися телефонограма суду з відміткою про її прийняття посадовою (службовою) особою сторони. При цьому зазначена ухвала надсилається сторонам в обов'язковому порядку.

Крім цього, п. 3.9.2. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд Одеської області звертає увагу, що представники відповідачів: Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, та Комунального підприємства УЗБЕРІЖЖЯ не з'явились в жодне з призначених судових засідань, не повідомили про причини неявки, а також не надали ніяких пояснень по справі.

За таких обставин відповідачі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а також, враховуючи категорію справи, та наявність всіх необхідних для розгляду справи документів, що в свою чергу не перешкоджає розгляду справи по суті, господарський суд визнав за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами справи за відсутністю належним чином повідомлених представників відповідачів: Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, та Комунального підприємства УЗБЕРІЖЖЯ .

У судовому засіданні 27 грудня 2015 року після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд встановив:

02.02.2004 року Розпорядженням міського голови № 97-01р Про передачу в оренду берегозахисної споруди Товариству з обмеженою відповідальністю КРОКУС було передано в оренду ТОВ КРОКУС берегозахисну споруду у вигляді частини штучного пляжу Дельфін площею 4 000 м2 для надання послуг громадянам, які відпочивають у м. Одесі терміном на 20 років. На підставі вказаного розпорядження між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя та ТОВ КРОКУС було укладено договори оренди частини штучного пляжу Дельфін .

Площа пляжу, яку пропонувалося Управлінню захисту території міста та розвитку узбережжя передати в орендне користування ТОВ КРОКУС , становила - 4000,0 м2. Актом від 06.02.2004 р. технічного огляду та обміру берегозахисної споруди, наданої в орендне користування ТОВ КРОКУС розпорядженням міського голови, було встановлено, що площа берегозахисної споруди становить 4000,0 м2, у тому числі: між траверсами № 12 та 12-а - 2800,0 м2, між траверсами 12а-13 - 1200,0 м2, проте фактично площа штучного пляжу між траверсами 12-а та 13 становила - 600,0 м2, остання частина пляжу площею 600,0 м2 була змита водою та потребувала відновлення. Такі контури штучного пляжу обумовлені природними явищами (зимові шторми). У зв'язку з тим, що майно, яке підлягало передачі в орендне користування ТОВ КРОКУС було частково зруйновано, за згодою ТОВ КРОКУС було укладено дві угоди.

26.02.2004 року між ТОВ КРОКУС та Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради було укладено договір оренди берегозахисної споруди № 47-юр, відповідно до умов якого (п. 1.1), Управління передало в строкове платне користування, а ТОВ КРОКУС прийняло берегозахисну споруду у вигляді частини штучного пляжу площею 2 800 кв.м., згідно схеми, яка є невід'ємною частиною договору (Додаток № 1), за адресою: м. Одеса, пляж Дельфін . Договір укладено строком на 20 років, тобто з 26.02.2004 року по 31.12.2024 рік (п. 7.1).

26.02.2004 року між ТОВ КРОКУС та Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради було укладено договір оренди берегозахисної споруди № 48-юр, відповідно до умов якого (п. 1.1), Управління передало в строкове платне користування, а ТОВ КРОКУС прийняло берегозахисну споруду у вигляді частини штучного пляжу площею 1 200 кв.м., згідно схеми, яка є невід'ємною частиною договору (Додаток № 1), за адресою: м. Одеса, пляж Дельфін (між траверсами 12-а і 13). Договір укладено строком на 20 років, тобто з 26.02.2004 року по 31.12.2024 рік (п. 7.1).

19.06.2013 року Розпорядженням міського голови №660-01р Про передачу в оренду товариству з обмеженою відповідальністю КРОКУС нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, 2/1 було передано в оренду ТОВ КРОКУС нежитлову одноповерхову будівлю, загальною площею 34,5 м2. На підставі вказаного розпорядження між КП УЗБЕРІЖЖЯ та ТОВ КРОКУС було укладено договір оренди.

07.08.2013 року між ТОВ КРОКУС та КП УЗБЕРІЖЖЯ , яке діяло від імені територіальної громади міста ОСОБА_6 в Особі Одеської міської ради, на підставі розпоряджень міського голови №660-01р від 19.06.2013 року та №829-01р від 05.08.2013 року, було укладено договір оренди № 10 нежилого приміщення, відповідно до умов якого (п. 1.1), КП УЗБЕРІЖЖЯ передало в строкове платне користування, а ТОВ КРОКУС прийняло нежитлову одноповерхову будівлю, загальною площею 34,5 м2, основною площею 22,1 м2, розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, 2/1.

Договір укладено на строк з 07.08.2013 року по 07.07.2016 року (п. 1.3). Приміщення передано виключно для розміщення громадської вбиральні (п. 4.1 договору).

Пізніше договір оренди № 10 нежилого приміщення сторонами було викладено в новій редакції, встановлено строк дії договору оренди з 01.02.2016 року по 01.01.2019 року (п. 1.3), збільшено розмір орендної плати до 871,57 грн.(п. 2.2)

02.03.2016 року між ТОВ КРОКУС та відповідачем - ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 було укладено угоду про передачу прав та обов'язків, відповідно до умов якої (п. 1), на підставі ст. 520, 521 ЦК України ТОВ КРОКУС передає ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 всі права та обов'язки, які належать йому з договорів оренди берегозахисних споруд від 26.02.2004 року №№ 47-юр та 48-юр, укладених з Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя ОМР. В якості компенсації ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 сплачує заборгованість ТОВ КРОКУС за зазначеними договорами, яка складає на день підписання угоди - 14 029,18 грн. та 6 603,94 грн. відповідно (п. 3). Угоду посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за номером № 250.

Угоду про передачу прав та обов'язків від 02.03.2016 року від ТОВ КРОКУС було підписано ОСОБА_8, на підтвердження повноважень якого було надано протокол № 8 від 18.03.2013 року про обрання ОСОБА_8 на посаду директора ТОВ КРОКУС за підписами учасників ОСОБА_12, ОСОБА_8 та ОСОБА_13

04.03.2016 року між ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 та Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя ОМР було укладено Додатковий договір № 1 про внесення змін до договору оренди берегозахисної споруди від 26.02.2004 року № 47-юр. Відповідно до даного додаткового договору в договорі оренди берегозахисної споруди від 26.02.2004 року № 47-юр в преамбулі здійснено заміну назви Орендаря на ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 та в розділі 9 договору змінено назву та реквізити Орендаря на ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 та його реквізити.

04.03.2016 року відповідно до акту приймання-передачі берегозахисної споруди, ТОВ КРОКУС передав ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 берегозахисну споруду у вигляді частини штучного пляжу площею 2 800 кв.м. за адресою: м. Одеса, пляж Дельфін .

30.05.2016 року між ТОВ КРОКУС та відповідачем - ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 було укладено угоду про передачу прав та обов'язків, відповідно до умов якої, на підставі ст. 520, 521 ЦК України ТОВ КРОКУС передає ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 всі права та обов'язки, які належать йому з договору № 10 нежилого приміщення від 07.08.2013 року, укладеного з КП УЗБЕРІЖЖЯ на оренду нежитлової одноповерхової будівлі, загальною площею 34,5 м2, основною площею 22,1 м2, розташованої за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, 2/1. Угоду посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за номером № 619 від 30.05.2016 року.

Угоду про передачу прав та обов'язків від 30.05.2016 року від ТОВ КРОКУС було підписано ОСОБА_8, на підтвердження повноважень якого було надано протокол № 8 від 18.03.2013 року про обрання ОСОБА_8 на посаду директора ТОВ КРОКУС за підписами учасників ОСОБА_12, ОСОБА_8 та ОСОБА_13

31.05.2016 року між ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 та КП УЗБЕРІЖЖЯ було укладено Додатковий договір № 1 про внесення змін до нової редакції договору оренди нежилого приміщення № 10 від 07.08.2013 року, відповідно до яких в преамбулі договору здійснено заміну назви Орендаря на ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 та в розділі Місцезнаходження сторін змінено назву та реквізити Орендаря на ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 та його реквізити.

Позивач вважає що правочини, а саме: Угоди, укладені між ТОВ КРОКУС та ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 від 30.05.2016 року про передачу прав та обов'язків, від 02.03.2016 року про передачу прав та обов'язків та додаткові договори від 04.03.2016 року між ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 та Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя ОМР про внесення змін до договору оренди берегозахисної споруди від 26.02.2004 року № 47-юр та від 31.05.2016 року між ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 та КП УЗБЕРІЖЖЯ про внесення змін до нової редакції договору оренди нежилого приміщення № 10 від 07.08.2013 року щодо зміни орендаря, порушують його права, та є такими, що укладені з порушенням вимог законодавства, а тому підлягають визнанню недійсними.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26 грудня 2011 року N 18 (з відповідними змінами та доповненнями) Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Згідно Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26 грудня 2011 року N 18, - У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Господарський суд Одеської області звертає увагу, що предметом позову відповідно до позовної заяви за вх. №3152/16 від 02.11.2016р. є визнання недійсною Угоду про передачу прав та обов'язків, укладену 02.03.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю КРОКУС та Товариством з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 про передачу прав та обов'язків за договорами оренди берегозахисних споруд від 26.02.2004 року №№ 47-юр та 48-юр, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю КРОКУС з Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради; визнання недійсною Угоду про передачу прав та обов'язків, укладену 30.05.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю КРОКУС та Товариства з обмеженою відповідальністю Крокус ОСОБА_1, про передачу прав та обов'язків за договором оренди нежилого приміщення № 10 від 07.08.2013 року, укладеного Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС з Комунальним підприємством УЗБЕРІЖЖЯ ; визнання недійсним Додатковий договір № 1 від 04.03.2016 року про внесення змін до договору оренди берегозахисної споруди від 26.02.2004 року № 47-юр, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 та Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, щодо заміни орендаря; визнання недійсним Додатковий договір № 1 від 31.05.2016 року про внесення змін до нової редакції договору оренди нежилого приміщення № 10 від 07.08.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 та Комунальним підприємством УЗБЕРІЖЖЯ щодо заміни орендаря.

Що стосується підстав позову, відповідно до позовної заяви за вх. №3152/16 від 02.11.2016р., Товариство з обмеженою відповідальністю КРОКУС обґрунтовує позовні вимоги тим, що при укладенні спірних правочинів було порушено порядок передачі майна, що належить до комунальної власності та у зв'язку з тим, що для укладання Угоди про передачу прав та обов'язків від 02.03.2016р., на підтвердження повноважень керівника ТОВ КРОКУС - ОСОБА_8 було надано підроблений документ - протокол № 8 від 18.03.2013 року про обрання ОСОБА_8 на посаду директора ТОВ КРОКУС .

В заяві про зміну предмету позову поданої до господарського суду 23 листопада 2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю КРОКУС заявляє додаткову позовну вимогу про витребування в Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС берегозахисної споруди у вигляді частини штучного пляжу площею 2800 кв.м. за адресою: м. Одеса, пляж Дельфін , та нежитлову одноповерхову будівлю, загальною площею 34,5 м 2 , основною площею 22,1 м 2 , розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Кренкеля, 2/1. Підставою для витребування майна позивач визначає відсутність законних підстав для користування ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 вищезазначеними спорудами.

В заяві про зміну предмету позову, поданої до господарського суду 07 грудня 2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю КРОКУС крім заявленої 23.11.2016р. вимоги, заявляє ще одну додаткову вимогу про визнання недійсним Додаткового договору № 1 від 04.03.2016 року про внесення змін до договору оренди берегозахисної споруди від 26.02.2004 року № 48-юр, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 та Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради щодо заміни орендаря.

Відповідно до п. 3.11. Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26 грудня 2011 року N 18 ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про доповнення або уточнення позовних вимог, або заявлення додаткових позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Отже, суд зазначає, що так як предметом розгляду справи є вимоги немайнового характеру, та враховуючи факт подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд Одеської області частково погоджується з доводами ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 викладеними в поясненнях, відповідно до яких, ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 просить суд відмовити у задоволенні заяви про зміну предмету позову та відмовляє в задоволенні заяв про зміну предмету позову поданих до господарського суду 23 листопада 2016р. та 07 грудня 2016р., у зв'язку з чим, розглядає по суті раніше заявлені позовні вимоги, які викладені в позовній заяві за вх. №3152/16 від 02.11.2016р. так як в даному випадку зміна предмету та підстав позову за своєю правовою природою є поданням ще одного позову.

Також, враховуючи вищезазначене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС від 23 листопада 2016 року про витребування доказів в порядку статті 38 ГПК України у зв'язку з тим, що враховуючи відмову у задоволенні клопотань про зміну предмету позову дані документи не відносяться до предмету спору та не є допустими доказами по справі № 916/2941/16.

Суд звертає увагу на те, що право на судовий захист, гарантоване в тому числі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, пов'язується із наявністю факту порушення прав, в той час як відсутність порушеного права особи унеможливлює його судовий захист.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів зазначається в статті 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів вказаної статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що обраний Товариством обмеженою відповідальністю КРОКУС спосіб захисту не суперечить нормам чинного законодавства, та спрямований на відновлення порушеного права, а саме відновлення передбачених укладеними 26.02.2004р. між ТОВ КРОКУС та Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради договорами оренди № 47-юр, та № 48-юр. прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС існування яких, власне, не було оскаржено жодною із сторін, а тому суд не приймає до уваги доводи Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 про відсутність порушеного права Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС у зв'язку з безпідставністю.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частини 1, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Суд зазначає, що за приписами ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства , а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У п.п. 2.1, 2.9, 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Господарський суд Одеської області зазначає, що на момент вчинення правочину, і на теперішній час, організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, яке перебуває у комунальній власності, регламентовано Законом України Про оренду державного та комунального майна . ОСОБА_14 покликаний забезпечити підвищення ефективності використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам.

Статтею 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основи місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні : Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (підпункт 1 пункту а статті 29 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Методикою розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста ОСОБА_6, затвердженою Рішенням Одеської міської ради № 4840-IV від 09.11.2005р. передбачено, що берегозахисні споруди, що є об'єктами комунальної власності територіальної громади м. Одеси, і використовуються суб'єктами підприємницької діяльності для організації відпочинку та надання громадянам платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу, передаються в оренду управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради на підставі розпорядження міського голови, шляхом укладання договору оренди (п. 4).

Положенням про порядок проведення конкурсу на право укладання договору оренди будівель (споруд, приміщень), які є комунальною власністю, затвердженим розпорядженням міського голови № 1310-01р від 11.12.1999 року, передбачається проведення конкурсу на право укладання договору оренди будівель (споруд, приміщень), які є власністю міської ради (п. 1.2).

Конкурс на право укладання договору оренди будівлі (споруди, приміщення) полягає у визначенні орендаря, який запропонує більший розмір орендної плати або найбільшу ціну за право оренди об'єкта та найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта (п. 1.4).

Порядок укладання договорів оренди комунального майна встановлений статтею 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна , за змістом якої фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, інші документи орендодавцеві. Зазначена норма зобов'язує орендодавця, зокрема, розмістити оголошення про намір передати майно в оренду; прийняти заяви про оренду майна; вивчити попит на об'єкт оренди; у разі надходження двох і більше заяв оголосити конкурс на право оренди.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.

Згідно з частиною 6 статті 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна порядок проведення конкурсу визначається: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

У разі визначення орендаря на конкурсних засадах орендодавець надсилає копії проекту договору та інших матеріалів відповідним органам, зазначеним у частині другій цієї статті, у п'ятиденний термін після дати затвердження результатів конкурсу.

Тобто, господарський суд Одеської області зазначає, що статтею 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна, який не може змінюватись на підставі укладення будь-яких правочинів.

Отже, товариство з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 отримало право оренди комунального майна за відсутності конкурентних засад, а відповідачі - Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя ОМР та КП Узберіжжя порушили встановлений чинним законодавством спеціальний порядок передачі в оренду майна, що перебуває в комунальній власності.

Статтею 520, 521 ЦК України, на яку міститься посилання в Угодах про передачу прав та обов'язків, укладених між ТОВ КРОКУС та ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 , регламентовано заміну боржника у зобов'язанні. Разом з тим, ТОВ КРОКУС в договорах оренди є не лише боржником.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Тобто, внаслідок укладення Угод про передачу прав та обов'язків між ТОВ КРОКУС та ТОВ КРОКУС ОСОБА_1 відбулася заміна сторони в зобов'язанні - в договорах оренди.

Фактично комунальна власність, яка є предметом договорів оренди, була передана в оренду іншій особі, яка не була визначена на конкурсних засадах відповідно до вимог законодавства та за відсутності розпоряджень міського голови, як це передбачено підзаконними нормативними актами. Такі дії є порушенням вимог ст. 9 закону України Про оренду державного та комунального майна , якою передбачено порядок та процедура укладення договорів оренди комунального майна. Внаслідок таких дій товариство з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 , отримало право оренди комунального майна за відсутності конкурентних засад. При цьому Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської та КП УЗБЕРІЖЖЯ застосували різні умови надання в оренду комунального майна, оскільки ТОВ КРОКУС отримувало майно в оренду на підставі розпоряджень міського голови.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Тобто, зокрема вимоги ч. 1 ст. 203 ЦК України про те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як зазначено в п. 2.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 12 Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна : Вирішуючи спори, пов'язані з укладенням договору оренди державного майна, господарські суди повинні з'ясовувати, чи додержано визначений статтею 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна порядок укладення відповідного договору, в тому числі щодо погодження з органом, уповноваженим управляти майном, та органом Антимонопольного комітету України питання про передачу майна в оренду.

Господарський суд звертає увагу, що зміст оспорюваних правочинів - угод від 02.03.2016 року та від 30.05.2016 року про передачу прав та обов'язків за договорами оренди, а також зміст додаткових договорів від 04.03.2016 р. та від 31.05.2016 року, суперечить положенням вимог ч. 5 ст. 13 ЦК України, ст. 9 закону України Про оренду державного та комунального майна , ст. 13, 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , Положення про порядок проведення конкурсу на право укладання договору оренди будівель (споруд, приміщень), які є комунальною власністю та ОСОБА_4 розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста ОСОБА_6.

Крім цього, господарський суд Одеської області зазначає, що відповідно до п.2.5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року за № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними слід мати на увазі, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону.

Суд зазначає, що положення пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року за № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними додатково підтверджує наявність порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ КРОКУС .

Отже, для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також, що внаслідок його укладення порушені права позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05 листопада 2015 року у справі № 910/2472/15-г

Враховуючи той факт, що Товариством з обмеженою відповідальністю КРОКУС належним чином обґрунтовано та доведено за допомогою належних та допустимих доказів обставини наявності порушення його законних прав та невідповідність оспорюваних правочинів вимогам чинних на момент їх укладення нормативно-правових актів вимоги щодо визнання їх недійсними є законними та такими що підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги доводи сторін, щодо обсягу дієздатності та законності повноважень ОСОБА_8 на підписання спірних договорів, а також визнання недійсності рішення, оформленого протоколом № 8 від 18.03.2013 року про обрання ОСОБА_8 на посаду директора ТОВ КРОКУС , так як дані обставини не відносяться до предмету спору по справі №916/2941/16.

Враховуючи викладене, судом відмовлено у задоволенні клопотань від 27.12.2016р. про надання оригіналу протоколу № 8 від 18.03.2013 року про обрання ОСОБА_8 на посаду директора ТОВ КРОКУС для огляду в засіданні суду та копій матеріалів реєстраційної справи ТОВ КРОКУС у зв'язку з тим, що дані документи не є допустимими доказами по справі №916/2941/16 так як не відносяться до предмету спору.

Також, господарський суд Одеської області, відмовляє в задоволенні забезпечення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд Одеської області звертає увагу, що відповідно до положень статті 66 ГПК України, забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, однак, враховуючи, що предметом розгляду справи №916/2941/16 є визнання недійсним правочинів, а не позов віндикаційного характеру, позивачем не доведено, в чому саме полягає неможливість такого виконання.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову із змінами та доповненнями, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову із змінами та доповненнями, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Інші наявні у матеріалах справи документи та доводи сторін вищевикладених висновків господарського суду Одеської області не спростовують.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

За приписами п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України встановлено, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,50,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю КРОКУС - задовольнити.

2. Визнати недійсною Угоду про передачу прав та обов'язків, укладену 02.03.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю КРОКУС (65012, АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ: 31677378) та товариством з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 (65069, АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ: 40254385), посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровану в реєстрі за номером № 250, про передачу прав та обов'язків за договорами оренди берегозахисних споруд від 26.02.2004 року №№ 47-юр та 48-юр, укладених товариством з обмеженою відповідальністю КРОКУС з Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради.

3. Визнати недійсною Угоду про передачу прав та обов'язків, укладену 30.05.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю КРОКУС (65012, АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ: 31677378) та Товариством з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 65069, АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ: 40254385), посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровану в реєстрі за номером № 619, про передачу прав та обов'язків за договором оренди нежилого приміщення № 10 від 07.08.2013 року, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю КРОКУС з Комунальним підприємством УЗБЕРІЖЖЯ .

4. Визнати недійсним Додатковий договір № 1 від 04.03.2016 року про внесення змін до договору оренди берегозахисної споруди від 26.02.2004 року № 47-юр, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 65069, АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ: 40254385) та Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (65007, м. Одеса, вул. Б. Хмельницького, 18 код ЄДРПОУ: 24760454) щодо заміни орендаря.

5. Визнати недійсним Додатковий договір № 1 від 31.05.2016 року про внесення змін до нової редакції договору оренди нежилого приміщення № 10 від 07.08.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю КРОКУС ОСОБА_1 (65069, АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ: 40254385) та Комунальним підприємством УЗБЕРІЖЖЯ (65009, м. Одеса, вул. Пляж Аркадія код ЄДРПОУ: 31228684) щодо заміни орендаря.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 30 грудня 2016 р.

Суддя О.Ю. Оборотова