Ухвала від 05.01.2017 по справі 906/289/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"05" січня 2017 р. Справа № 906/289/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Демянчук Ю.Г. ,

судді Дужич С.П.

розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Житомирської області від 13 грудня 2016 року у справі №906/289/15 (скарга ПАТ "Банк Камбіо" на діяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "НАСТ"

про звернення стягнення на предмет застави, борг 102616740,90 грн. (6498000 доларів США)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 13 грудня 2016 року у справі №906/289/15 було задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" №04/2269 від 04 листопада 2016 року на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України; визнано незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України щодо винесення Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 12 жовтня 2016 року по виконанню наказу господарського суду Житомирської області №906/289/15, виданого 27 травня 2015 року; скасовано Повідомлення державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 12 жовтня 2016 року по виконанню наказу господарського суду Житомирської області №906/289/15, виданого 27 травня 2015 року; зобов'язано відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України вчинити дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", для вирішення питання з прийняття до виконання наказу господарського суду Житомирської області №906/289/15 від 27 травня 2015 року.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 13 грудня 2016 року №906/289/15 та відмовити в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо".

Відповідно до частини 3 статті 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази, зокрема, сплати судового збору.

До апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, але в апеляційній скарзі Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є структурним підрозділом Міністерства юстиції України, яке є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань, а законодавством передбачені досить стислі строки подачі апеляційних скарг на судові рішення.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до пункту 3 листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 року, №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 N 484-VIII)" за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Частиною 1 статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 1 статті 43 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 2 статті 43 ГПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Однак, апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору в установленому порядку і розмірі.

Крім того, закріплене статтею 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком.

Оскільки клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі в силу статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не обґрунтоване та не підтверджене належними та допустимими доказами колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду відмовляє у його задоволенні.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Житомирської області від 13 грудня 2016 року у справі №906/289/15 повернути заявникові без розгляду.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 7 арк., в тому числі конверт

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Дужич С.П.