Постанова

від 21.12.2016 по справі 442/2491/16-а

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/2491/16-а

Провадження № 2-а/442/218/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого судді Коваль Р.Г. з участю секретаря Бучок М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобич справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Дрогобицької міської ради, за участю третьої особи ОСББ Юність-2 про визнання недійним рішення та заборону чинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вищезгаданим позовом, в підтвердження позовних вимог покликається на те, що 23 травня 2013 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області прийняв постанову у справі № 2-а-881/11, якою було зобов'язано виконавчий комітет Дрогобицької міської ради розробити проект облаштування заїзду, а Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради облаштувати заїзд до будинковолодіння №40, яке належить ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вул. Ю.Дрогобича, у м. Дрогобичі зі сторони житлових будинків № 30, 34, 36 з тильної сторони від споруди вбиральні довжиною 17,0 м. та шириною 3,50 м. з урахуванням пропозицій, викладених у висновку будівельно-технічної експертизи № 4367 від 17 грудня 2012 року у строк не більше трьох місяців. Дане рішення залишене в силі Львівським апеляційним адміністративним судом та Вищим адміністративним судом України.

Вказує на те, що Дрогобицька міська рада не виконувала рішення суду і вони звернулися до державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області, в результаті чого було відкрите виконавче провадження з виконання Виконавчого листа №2-а-881/11, виданого 18.06.2014 року.

Проте Дрогобицька міська рада й надалі продовжувала ігнорувати рішення суду. У результаті цього начальник відділу ПВР УДВС Головного управління юстиції у Львівській області направив подання державного виконавця від 05 грудня 2014 року № 09.1-45/2843/В7- 12750 про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.

Усвідомлюючи, що Дрогобицька міська рада не має наміру виконувати рішення суду, вони самостійно облаштували заїзд до свого будинковолодіння, згідно постанови Дрогобицького міськрайонного суду від 23 травня 2013 року у справі № 2-а-881/11, яким користуються по даний час.

Проте навіть після цього виконавчий комітет Дрогобицької міської ради не розробив проект облаштування заїзду до будинковолодіння № 40, яке належить позивачам, та знаходиться на вул. Ю.Дрогобича, у м.Дрогобичі.

Їм стало відомо, що 26.06.2014 року рішенням Дрогобицької міської ради №1382 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСББ Юність-2 , площею 1792 кв.м. на вул. Ю.Дрогобича, буд. 30, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. В межі ділянки, на яку було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою входить проїзд загального користування площею 282 кв.м., який був визнаний судом заїзду до будинку № 40 по вул. Ю. Дрогобича, про що на той час Дрогобицькій міській було достеменно відомо. На сьогоднішній час проект землеустрою ОСББ Юність - 2 на земельну ділянку площею 1792 кв.м. за адресою м. Дрогобич, вул. Ю.Дрогобича, буд.30, розроблений, погоджений та отримав позитивне рішення земельної комісії Дрогобицької міської ради, на підставі чого дане питання включено в проект рішення Дрогобицької міс ради про затвердження проектів землеустрою та передачу в приватну власність.

Вказують на те, що під час прийняття даного рішення Дрогобицькій міській раді було відомо, що вони користуємося даним заїздом до свого будинковолодіння, а саме проїздом загального користування по вул. Ю.Дрогобича, у м. Дрогобичі зі сторони житлових будинків № 30,34, 36 по вул. Ю.Дрогобича з тильної сторони від споруди, окрім зазначеного проїзду загальні користування, вони не мають можливості здійснювати під'їзд з іншого місця до їхнього будинковолодіння, так як технічно облаштувати інший заїзд не видається можливим.

Враховуючи вищенаведене, прийняте рішення порушує їхні права, які встановлені в постанові Дрогобицького міськрайонного суду від 23 травня 2013 року та спричиняє незаконну передачу у приватну власність ОСББ Юність - 2 проїзду загального користування будинків №№ 30, 34, 36, 40 по вул. Ю. Дрогобича.

В зв язку з вищенаведений, позивачі змушені звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

В судовому засідання позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги, посилаючись на підстави, викладені в позовній заяві. Просили суд задоволити позов.

Представник позивачів ОСОБА_3 підтримав думку своїх довірителів з підстав, викладених в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце слухання справи. Відтак, суд визнав неявку представника відповідача неповажною та продовжив розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на підстави, викладені в письмовому запереченні.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши письмові докази по справі суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимог п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 23 травня 2013 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області було задоволено позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Дрогобицького міської ради, департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради, виконкому Дрогобицької міської ради, за участю третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, Дрогобицького державного педагогічного університету, управління Держкомзему у.м.Дрогобичі, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСББ Юність про зобов язання облаштування проїзду та зобов'язано виконавчий комітет Дрогобицької міської ради розробити проект облаштування заїзду, а Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради облаштувати заїзд до будинковолодіння №40, яке належить позивачам на вул. Ю.Дрогобича, у м. Дрогобичі зі сторони житлових будинків № 30, 34, 36 з тильної сторони від споруди вбиральні довжиною 17,0 м. та шириною 3,50 м. з урахуванням пропозицій, викладених у висновку будівельно-технічної експертизи № 4367 від 17 грудня 2012 року у строк не більше трьох місяців.

З оглянутої ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 року вбачається, що вищезгадане рішення Дрогобицького міськрайонного суду залишене в силі.

Не погодившись з рішенням апеляції, ОСББ Юність було подано касаційну скаргу.

Так, з оглянутої ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.05.2014 року вбачається, що касаційну скаргу ОСББ Юність повернуто заявникові в зв язку з відмовою у відкритті касаційного провадження.

Відтак, рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 23 травня 2013 року набрало законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судом встановлено, що в зв'язку з тим, що відповідач не виконувала рішення суду першої інстанції, позивачі зверталися до державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області.

З оглянутої постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2014 року (ВП №44364279) вбачається, що державним виконавцем відділу ПВР управління ДВС ГУЮ у Львівській області було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-а-881/11 виданого 18.06.2014 року на підставі рішення суду від 23.05.2013 року.

Крім того, начальником відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області було направлено подання від 05 грудня 2014 року № 09.1-45/2843/В7- 12750 про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.

Так як Дрогобицька міська рада не виконала рішення суду, позивачі самостійно облаштували заїзд до свого будинковолодіння, яким користуються по даний час.

З оглянутого рішення LI сесії шостого скликання Дрогобицької міської ради вбачається, що надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСББ Юність-2 , площею 1792 кв.м. на вул. Ю.Дрогобича, буд. 30, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до п. а ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Відповідно до ст. 7 Закону України Про автомобільні дороги автомобільні дороги загального користування є складовою Єдиної транспортної системи України і задовольняють потреби суспільства в автомобільних пасажирських і вантажних перевезеннях. Автомобільні дороги загального користування перебувають в державній власності і не підлягають приватизації. Автомобільні дороги загального користування, які у зв'язку з розширенням меж територій міст стають частиною їх вулично-дорожньої мережі, можуть передаватися безоплатно в комунальну власність рішенням Кабінету Міністрів України.

З оскаржуваного рішення вбачається, що воно прийнято з порушенням обмеження, передбаченого п. а ч.3 ст.83 ЗК України, так як до складу ділянки включено проїзд площею 282 кв.м, який був визнаний судом для заїзду до будинку №40 по вул. Ю.Дрогобича, а відтак, не може передаватися у приватну власність.

На неправомірність прийняття оскаржуваного рішення вказує також Ухвала Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року у справі К/800/47164/14, в якому зазначено те, що земельні ділянки, що знаходяться під проїздом загального користування, не можуть передаватися у приватну власність.

Відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010 року встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Згідно з п. 3.12. цього ж наказу закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. В матеріалах справі відсутні докази належного повідомлення позивачів про вчинення таких дій та отримання згоди на погодження меж.

Згідно п. г ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувач ів.

У разі приватизації проїзду загального користування будинків №№30,34,36,40 по вул..Ю.Дрогобича, позивачів буде позбавлено права під їзду до їхнього будинковолодіння.

Разом з тим, з оглянутого витягу з рішення VІІІ сесії сьомого скликання Дрогобицької міської ради від 31.03.2016 року за №204 Про відмову в затвердженні проектів відведення земельних ділянок щодо зміни їх цільового призначення, у передачі в оренду, у державну власність та у наданні дозволів на розробку проектів відведення земельної ділянки, про відмову у внесенні змін до рішення та у включенні в перелік для продажу земельних ділянок вбачається, що, ОСББ Юність відмовлено у затвердженні матеріалів проекту відведення та у передачі у власність земельної ділянки площею 1792 кв.м на вул..Ю.Дрогобича, 30 для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Згідно ч. 1 ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ті порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною білянкою , і відшкодування завданих збитків.

Згідно п. б ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Суд, на основі досліджених в судовому засіданні доказів, на підставі вищевказаних норм матеріального права, приходить до висновків щодо задоволення позовних вимог позивачів в частині визнання недійсним рішення Дрогобицької міської ради №1382 від 26.06.2014 року в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСББ Юність-2 , площею 1792 кв.м. на вул.Ю.Дрогобича, буд. 30, для обслуговування даного будинку.

Що стосується позовної вимоги позивачів щодо заборони Дрогобицькій міській раді відчужувати проїзд загального користування будинків №№ 30,34,36,40 по вул. Ю.Дрогобича в м. Дрогобичі то на думку суду така вимога не може бути задоволена, оскільки відповідно до ухвали судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.03.2016 року з метою забезпечення позову зупинено дію рішення Дрогобицької міської ради від 26.06.2014 року №1382 в частині надання ОСББ Юність-2 дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1792 кв.м на вул. Ю.Дрогобича, 30 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, заборонено Дрогобицькій міській раді вчиняти будь-які дії, пов язані з відчуженням спірної земельної ділянки.

Згідно ст.71 ч.2 КАС України, адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання протиправним рішення, дії, бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії та інше.

Відповідно до частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Керуючись ст. ст. 9 - 12, 71, 86, 93, 138, 139, 158-163, 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити частково.

Визнати недійсним рішення Дрогобицької міської ради №1382 від 26.06.2014 року в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСББ Юність-2 , площею 1792 кв.м. на вул.Ю.Дрогобича, буд. 30, для обслуговування даного будинку.

Стягнути з відповідача на користь позивачів сплачений судовий збір в розмірі 551,30 гривень.

В решті задоволення позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з моменту її проголошення шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.

Суддя Р.Г.Коваль