Рішення

від 23.01.2008 по справі 2-267/08

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Справа № 2 - 267 / 2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2008 року Київськи й районний суд м. Полтави в скл аді:

головуючого судді Якове нко Н.Л.

при секретарі Куліш О.Г.

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позив ача, адвоката ОСОБА_2,

відповідача ОСОБ А_3,

представника відпо відача, адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в м. Полтав і в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Другої Полтавс ької державної нотаріальної контори про визнання догово ру дарування недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в Київський районний суд міста Полтави з позовом до ОСОБА _3 про визнання договору да рування недійсним.

В позовній заяві посилал ася на те, що відповідно до сві доцтва про право на спадщину за заповітом є власником ? час тини будинку в АДРЕСА_1. Р ішенням Київського районног о суду м. Полтави від 06.08.1990 року з мінені частки співвласників , які склали ОСОБА_1 - 16/25, а ОСОБА_5 - 9/25. ОСОБА_5, яка є матір'ю позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Тільки після смерті мате рі відповідач ОСОБА_3, яка є сестрою позивача, повідо мила про те, що є власником 9/25 ч астини домоволодіння, яку їй подарувала ОСОБА_5 .

Позивач вважає, що ОСОБ А_5 на час укладення договор у дарування знаходилася в та кому стані, коли не могла повн ою мірою розуміти значення с воїх дій. Крім того вважає, що при житті матері перехід пра ва власності на частину жило го будинку з господарськими спорудами насправді не відбу вся, мати не передавала, а відп овідач фактично і реально не прийняла в дар об'єкт нерух омості. Тому відповідач прав а власності на нього не набул а.

В позовній заяві просила суд договір дарування від 18.03.1 996 року, укладений між ОСОБА_ 5 та ОСОБА_3, посвідчений Другою Полтавською держан ою нотаріальною конторою, ви знати недійсним.

В судовому засіданні пози вач повністю підтримала свої позовні вимоги, посилаючись на викладені в заяві обстави ни. Позивач та її представник адвокат ОСОБА_2, підтриму ючи в судовому засіданні вим оги по визнання договору дар ування недійсним, одночасно посилалися на укладення дог овору дарування ОСОБА_5 в такому стані, коли вона не мог ла повною мірою розуміти зна чення своїх дій, а також на те, що перехід права власності н а частину будинку насправді не відбувся, ОСОБА_5 продо вжувала проживати в будинку, не передавала його відповід ачу, а відповідач фактично і р еально не прийняла в дар об' єкт нерухомості.

Відповідач ОСОБА_3 по зовні вимоги не визнавала. По яснила, що за усною домовлені стю з ОСОБА_5 остання до дн я смерті продовжувала прожив ати в належній відповідачу ч астині житлового будинку. Ві дповідач та її представник а двокат ОСОБА_4 просили від мовити в задоволенні позову за його безпідставністю.

Друга Полтавська державн а нотаріальна контора своїх представників для участі в с праві не направила, подавала заяви з проханням проводити розгляд справи без представ ника нотаріальної контори.

Суд заслухавши пояснення сторін, адвокатів, дослідивш и зібрані по справі докази, пр иходить до наступних виснов ків.

Судом встановлено, що відпо відно до свідоцтва про право на спадщину від 28 листопада 1979 року та рішення Київського р айонного суду м. Полтави від 06 серпня 1990 року позивач ОСОБ А_1 є власником 16/25 частин домо володіння по АДРЕСА_1

Згідно договору дарування від 18 березня 1996 року ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_3 пр ийняла в дар 9/25 частин жилого б удинку з частиною господарсь ких споруд в АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 243 ЦК Україн и 1963 року за договором даруван ня одна сторона передає без оплатно другій стороні май но у власність.

За нормами ст. 52 ЦК України (в редакції 1963 року) недійсною є у года, укладена громадянином, визнаним недієздатним.

Відповідно до ст. 55 ЦК Україн и (в редакції 1963 року) угода укл адена громадянином, хоч і є ді єздатним, але який в момент її укладення перебував в таком у стані, коли він не міг розумі ти значення своїх дій або кер увати ними, може бути визнан а судом недійсною.

Пленум Верховного Суду Укр аїни від 28 квітня 1978 р. “Про судо ву практику в справах про виз нання угод недійсними ” у п. 10 роз'яснив, що правила ст. 55 ЦК України поширюються на випа дки, коли немає законних підс тав для визнання громадянин а недієздатним, однак є дані про те, що в момент укладення угоди він перебував у тако му стані, коли не міг розуміт и значення своїх дій або керу вати ними (тимчасовий психіч ний розлад, нервове потрясін ня та ін.).

Відповідно до ст. 58 ЦПК Украї ни належними є докази, які міс тять інформацію щодо предмет а доказування. За ст. 145 ЦПК Укр аїни призначення експертиз и є обов'язковим за клопота нням хоча б однієї із сторін, я кщо у справі необхідно встан овити психічний стан особи.

Дослідженими по справі док азами не встановлено, що на ч ас укладання договору дарува ння 18 березня 1996 року ОСОБА_5 перебувала у такому стані, коли не могла розуміти знач ення своїх дій або керувати н ими. Клопотання про призначе ння по справі психіатричної експертизи сторонами не зая влялося, хоча судом роз'ясн ювалося право сторін на це.

За таких обставин, суд, розг лядаючи справу на засадах зм агальності, відповідно до до казів та матеріалів, наданих сторонами та іншими особами , які приймають участь в розгл яді справи, не вбачає підстав для визнання недійсним дого вору дарування, укладеного 18 березня 1996 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3. з підстав у кладення її громадянином, хо ч і дієздатним, але який в мом ент її укладення перебував в такому стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними.

Відповідно до ст. 243 ЦК Україн и в редакції 1963 року договір да рування вважається укладени м з моменту передачі речі обд арованому. Згідно ч. 3 ст. 244 ЦК У країни в редакції 1963 року до д оговорів дарування нерухомо го майна застосовуються прав ила ст. 227 Кодексу, згідно з якою договір щодо жилого будинку повинен бути нотаріально по свідчений та підлягає реєс трації.

Відповідно до ст. 58 ЦК Україн и в редакції 1963 року, на яку так ож посилається позивач в под аній до суду заяві, недійсною є угода, укладена про людськ е око, без наміру створити юр идичні наслідки (мнима угода ).

В судовому засіданні встан овлено, що спірний договір да рування від 18 березня 1996 року б уло посвідчено нотаріально.

За договором дарування від 18 березня 1996 року ОСОБА_5 подарувала , а ОСОБА_3 прийняла в дар 9/25 ча стин жилого будинку в АДРЕС А_1. Договір було зареєстро вано в реєстрі 20 грудня 1999 року за реєстровим № 8.

За таких обставин посиланн я позивача та її представник а на те, що відповідач не набул а права власності у зв'язку з тим, що річ фактично передан а не була є безпідставним, пр аво власності на 9/25 частин дом оволодіння за договором дару вання у ОСОБА_3 виникло з м оменту нотаріального посвід чення договору.

Дослідженими по справі док азами встановлено, що дії сто рін були спрямовані на реаль не настання правових наслідк ів договору дарування: ОСОБ А_5 мала намір та бажання пер едати належну їй на праві вла сності частину домоволодінн я доньці ОСОБА_3, а остання мала намір та бажання прийня ти частину домоволодіння в д ар.

Подальше проживання ОСОБ А_5 в 9/25 частинах домоволодін ня, переданих в дар ОСОБА_3 , не проживання відповідача в жилому приміщенні, не вчинен ні відповідачем заходів по у триманню частини домоволоді ння, судом не оцінюється як н е бажання сторін настання пр авових наслідків договору, а є безпосереднім розпоряджен ням ОСОБА_3 належною їй на праві власності частиною до моволодіння.

Не здійснення відповідаче м ОСОБА_3 заходів по утрим анню належних їй 9/25 частин бу динку АДРЕСА_1 не є підста вою для припинення чи позбав лення її права власності.

Зазначення прізвища ОСОБ А_5 як споживача в договорах про надання послуг з газопос тачання, користування електр ичною енергією, електрозв'я зку не спростовує перехід пр ава власності за договором д арування до ОСОБА_3

За таких обставин, врахову ючи, що жодні підстави вважат и укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 18.03.1996 року договір да рування мнимою угодою в судо вому засіданні встановлені н е були, суд приходить до висн овку, що позовні вимоги ОСО БА_1 про визнання договору д арування є безпідставними, в їх задоволенні солід відмов ити в повному обсязі.

Відповідно до ст.88 ЦПК Украї ни понесені позивачем судові витрати не підлягають відшк одуванню.

Керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК Ук раїни, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних ви мог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Д ругої Полтавської державної нотаріальної контори про ви знання договору дарування не дійсним відмовити.

Рішення суду може бути ос каржено до апеляційного суду Полтавської області через К иївський районний суд м. Полт ави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протя гом десяти днів з дня проголо шення рішення та подачі апел яційної скарги на рішення су ду протягом двадцяти днів пі сля подання заяви про апеля ційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без п опереднього подання заяви пр о апеляційне оскарження прот ягом десяти днів з дня прогол ошення рішення.

Рішення суду набирає чинні сть після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо подано заяв у про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не бул а подана, рішення набирає зак онної сили після закінчення строку на подання апеляційно ї скарги. У разі подання апеля ційної скарги, рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після розгляду сп рави апеляційним судом.

Головуючий /підпис/ Н.Л.Яковенко