Рішення

від 19.12.2011 по справі 2-2360/11

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-2360-11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі судді Бабенко С.С., при секретарі Федорцовій І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ :

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.

На доведеність заявлених вимог зазначила, що 17 травня 2011 року між нею та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого відповідач зобов'язався передати у власність позивачу земельну ділянку розташовану за адресою м. Дзержинськ, Донецька область, вулиця Комсомольська, 6 площею 0,1000 га кадастровий номер 1411200000:00:001:0208, у межах, які визначені в натурі (на місцевості) та закріплені межовими знаками, а саме від А до Б садиба № 8 по вул. Комсомольська в м. Дзержинську Донецької області; від Б до А -землі Дзержинської міської ради.

Зазначена земельна ділянка належала відповідачу на праві особистої приватної власності, що підтверджується Державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 320157 від 15 грудня 2009 року та була придбана ним у результаті її безоплатної передачі йому за рішенням сесії Дзержинської міської ради від 22.07.2009 року № 5/29-39.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання, оплативши відповідачу земельну ділянку за умовами договору, що підтверджується розпискою відповідача про отримання грошей у сумі 7000 грн. від 17 травня 2011 року.

Відповідач передав позивачу у володіння та користування земельну ділянку, що підтверджується передавальним актом від 17 травня 2011 року та оригінал Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 320157 від 15.12.2009 року, як додаток до договору.

Відповідно до п. 3.2 договору відповідач був зобов'язаний організувати нотаріальне посвідчення цього договору у строк до 20 червня 2011 року.

Відповідач свої зобов'язання щодо нотаріального посвідчення договору у визначений строк не виконав. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою припинити ухилятися від нотаріального посвідчення договору, але відповідач ігнорував такі звернення. На цей час відповідач продовжує ухилятися від нотаріального посвідчення договору, у зв'язку з чим порушує законні цивільні права позивача на набуття права власності на земельну ділянку за договором.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 17 травня 2011 року містить всі істотні умови, тобто сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Відбулося повне виконання договору, а саме : відповідач передав позивачу оригінал Державного акту про право власності на земельну ділянку, відповідач фактично передав позивачу у володіння та користування зазначену земельну ділянку, позивач прийняв і фактично користувався земельною ділянкою та ним були виконанні роботи із підготовки земельної ділянки під забудову домоволодіння та введення садово-огороднього господарства. Позивач повністю оплатив земельну ділянку у день укладення договору.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 17 травня 2011 року повністю відповідає загальним вимогам щодо дійсності правочину, встановленим ст. 203 ЦК України.

11 листопада 2011 року відповідач звернувся до позивача з вимогою повернути йому Державний акт про право власності на земельну ділянку, мотивуючи тим, що він має намір продати земельну ділянку іншій особі, яка запропонувала йому купити її за більшу ціну і зазначений Державний акт потрібний йому для укладення та нотаріального посвідчення договору із цією особою.

Позивач відмовився повертати відповідачу зазначений Державний акт та став вимагати від нього припинити ухилятися від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 травня 2011 року та виконати свої зобов'язання.

У відповідь відповідач заявив позивачу, що він не має наміру посвідчувати нотаріально укладений між ними договір і у разі, якщо позивач не поверне йому зазначений державний акт, то він отримає його дублікат і все одно продасть земельну ділянку іншій особі.

Таким чином, відповідач не визнає право власності позивача на земельну ділянку.

Просить визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 17 травня 2011 року укладений між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем селища Юр ївка, Павлоградського району, Дніпропетровської області, НОМЕР_1 виданий Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області 18 травня 2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою 85200 м. Дзержинськ, Донецька область, вул. Комсомольська, 8 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки селища Жукове, Микитівського району, Бєлгородської області, НОМЕР_3 виданий Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області 04 грудня 2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, зареєстрованій за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3; визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки селища Жукове, Микитівського району, Бєлгородської області, НОМЕР_3 виданий Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області 04 грудня 2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, зареєстрованій за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою м. Дзержинськ, Донецька область, вулиця Комсомольська, 6 площею 0,1000 га кадастровий номер 1411200000:00:001:0208, у межах, які визначені в натурі (на місцевості) та закріплені межовими знаками, а саме від А до Б садиба № 8 по вул. Комсомольська в м. Дзержинську Донецької області; від Б до А -землі Дзержинської міської ради; судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача в суді наполягав на задоволенні заявлених вимог.

Відповідач в суді з позовом згодний.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно положень ст. 203 ЦК України умовами чинності правочинів є дотримання вимог: 1) щодо змісту правочину. Зміст правочину не повинен суперечити цивільному законодавству та моральним принципам суспільства, тобто фізичні та юридичні особи, повинні враховувати вимоги щодо здійснення цивільних прав, встановлених у ЦК та інших актах цивільного законодавства; 2) щодо цивільної дієздатності суб'єктів правочину. Правочини можуть укладати лише особи, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3) щодо відповідності волевиявлення внутрішній волі суб'єкта (суб'єктів) правочину; 4) щодо форми правочину. При укладенні правочину обов'язкове дотримання передбаченої законом форми (простої або нотаріальної); 5) щодо реальності правочину. Правочин має бути реальним, тобто спрямованим на настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 81 Земельного Кодексу України право власності на землю громадяни набувають на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-

правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно з вимогами ст. 132 Земельного Кодексу України Угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються. Угоди повинні містити:

а) назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи);

б) вид угоди;

в) предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового

призначення, складу угідь, правового режиму тощо);

г) документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;

ґ) відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;

д) відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної

ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);

е) договірну ціну;

є) зобов'язання сторін.

Угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 320157 від 15 грудня 2009 року земельна ділянка розташована за адресою м. Дзержинськ, Донецька область, вулиця Комсомольська, 6 площею 0,1000 га кадастровий номер 1411200000:00:001:0208З належить на праві власності ОСОБА_2 та була придбана ним у результаті її безоплатної передачі йому за рішенням сесії Дзержинської міської ради від 22.07.2009 року № 5/29-39. цільове призначення земельної ділянки -для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. (а.с. ).

З матеріалів справи вбачається, що 17 травня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого відповідач зобов'язався передати у власність позивачу земельну ділянку розташовану за адресою м. Дзержинськ, Донецька область, вулиця Комсомольська, 6 площею 0,1000 га кадастровий номер 1411200000:00:001:0208, у межах, які визначені в натурі (на місцевості) та закріплені межовими знаками, а саме від А до Б садиба № 8 по вул. Комсомольська в м. Дзержинську Донецької області; від Б до А -землі Дзержинської міської ради. (а.с. ).

З тексту договору вбачається, що стосовно земельної ділянки на неї відсутні будь-які обтяження чи обмеження з боку будь-яких осіб, відсутні будь-які сервітути та інші обмеження та права будь-яких осіб щодо використання цієї ділянки. Покупець зобов'язується використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення. (а.с. ).

17 травня 2011 року ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 земельну ділянку та оригінал Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 320157 від 15.12.2009 рок, що підтверджується передавальним актом від 17 травня 2011 року, як додаток до договору. (а.с. ).

ОСОБА_1 оплатила за вказаним договором вартість земельної ділянки ОСОБА_2, що підтверджується розпискою відповідача про отримання грошей у сумі 7000 грн. від 17 травня 2011 року.

Частиною 2 ст. 220 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,212 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 17 травня 2011 року укладений між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем селища Юр ївка, Павлоградського району, Дніпропетровської області, НОМЕР_1 виданий Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області 18 травня 2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою 85200 м. Дзержинськ, Донецька область, вул. Комсомольська, 8 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки селища Жукове, Микитівського району, Бєлгородської області, НОМЕР_3 виданий Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області 04 грудня 2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, зареєстрованій за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки селища Жукове, Микитівського району, Бєлгородської області, НОМЕР_3 виданий Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області 04 грудня 2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, зареєстрованій за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою м. Дзержинськ, Донецька область, вулиця Комсомольська, 6 площею 0,1000 га кадастровий номер 1411200000:00:001:0208, у межах, які визначені в натурі (на місцевості) та закріплені межовими знаками, а саме від А до Б садиба № 8 по вул. Комсомольська в м. Дзержинську Донецької області; від Б до А -землі Дзержинської міської ради.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 94 грн. 10 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя