Рішення

від 10.01.2017 по справі 910/6038/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2017№910/6038/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/6038/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Умиг Мьюзік , м. Київ,

організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав - приватна організація Організація колективного управління авторськими та суміжними правами , м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю Маракеш , м. Київ, та

товариства з обмеженою відповідальністю Контент Делівері Сервіс , м. Київ,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

державна організація Українське агентство з авторських та суміжних прав , м. Київ,

про стягнення 72 500 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав,

за участю представників:

позивача - Молчанова П.В. (довіреність від 30.12.2015 №б/н);

відповідача-1 - не з'явився;

відповідача-2 - не з'явився;

третьої особи - Мельника В.А. (довіреність від 12.01.2016 №б/н).

Приватна організація Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (далі - Організація) звернулася до господарського суду міста Києва в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю Умиг Мьюзік (далі - ТОВ Умиг Мьюзік ) з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Маракеш (далі - Товариство) 68 900 грн. компенсації за повторне порушення виключних майнових авторських прав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2016 (суддя Прокопенко Л.В.) порушено провадження у справі.

Товариство 27.04.2016 подало суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що акт фіксації прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, наданий позивачем, не відповідає вимогам належності та допустимості доказів, адже фіксація була зроблена одноособово представником Організації, який, зокрема, не має повноважень здійснювати контроль за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності; ні Організація, ані позивач не зверталися до відповідача при фіксації порушення за інформацією про наявність у останнього прав на використання спірного музичного твору; використання відповідачем всіх об'єктів авторського права у своєму приміщенні здійснюється на підставі договору доручення від 01.09.2014 №09-01/10/2014/КДС (далі - Договір від 01.09.2014), укладеного Товариством і товариством з обмеженою відповідальністю Контент Делівері Сервіс (далі - ТОВ Контент Делівері Сервіс ), та договору від 27.12.2013 №01/2014 (далі - Договір від 27.12.2013), укладеного державною організацією Українське агентство з авторських та суміжних прав (далі - ДО УААСП ) і Товариством; з доданих до позовної заяви договорів не можливо встановити обсягу майнових авторських прав на музичний твір Wish you were here ; з доданого відеозапису неможливо ідентифікувати ні назви музичного твору, ані його виконавця.

Організація 29.04.2016 подала суду письмові пояснення №1, №2 та №3, в яких зазначила, що відповідач не має права здійснювати перевірку належності і допустимості доказів; стосовно звернення до відповідача за інформацією про наявність у останнього прав на використання музичного твору, то слід зазначити, що листом від 28.09.2015 №28/09/15-03 відповідачу було направлено претензію; наявність майнових авторських прав позивачів на, зокрема, спірний музичний твір підтверджується наданими чинними договорами і виписками із каталогів до них; договори, на які посилається відповідач, не підтверджують існування у відповідача з ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав будь-яких правовідносин; в матеріалах справи відсутні договори із суб'єктами майнових авторських прав, які мали бути укладені від імені і за рахунок відповідача відповідно до Договору від 01.09.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2016 залучено до участі у справі ТОВ Контент Делівері Сервіс і ДО УААСП як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У зв'язку із прийняттям Верховною Радою України постанови від 22.09.2016 №5157 про звільнення судді Прокопенко Л.В. 27.09.2016 здійснено повторний автоматичний розподіл даної справи, за результатами якого справу №910/6038/16 передано судді Марченко О.В. для розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2016 суддею Марченко О.В. прийнято справу № 910/6038/16 до свого провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2016 залучено до участі у справі ТОВ Контент Делівері Сервіс як іншого відповідача.

Організація 18.11.2016 подала суду:

- письмові пояснення, в яких зазначила похвилинну розшифровку відеозапису, долученого до матеріалів справи;

- письмові пояснення спеціаліста №4, в яких зазначила, що якість наданого до акта від 14.09.2015 №11/09/15 відеозапису дозволяє чітко почути з 00:00 до 01:00 виконання тексту і музики музичного твору Wish u were here у виконанні Bliss .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2016 прийнято до розгляду позовну заяву Організації в оновленій редакції, яку розцінено судом як заяву про збільшення розміру позовних вимог про стягнення солідарно з Товариства і ТОВ Контент Делівері Сервіс 72 500 грн. компенсації за повторне порушення виключних майнових авторських прав.

ТОВ Контент Делівері Сервіс 02.12.2016 подало суду відзив на позовну заяву, в якому наголосило на тому, що протягом чинності Договору від 01.09.2014 і Договору від 27.12.2013 використання музичних творів відповідачем способом їх публічного виконання є цілком законним.

Організація 09.12.2016 подала суду письмові пояснення №6, в яких зазначила, що відповідач не переконався, чи є ТОВ Контент Делівері Сервіс організацією колективного управління та чи отримані вказаним товариством права, обсяг повноважень яких дозволяє надавати дозволи на використання музичних творів; договір про взаємне представництво, наданий третьою особою, не стосується предмету позовних вимог і предмету судового дослідження; виписка із системи IPI не є допустимим доказом.

ТОВ Контент Делівері Сервіс 12.12.2016 подало суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, зокрема, таке: виключні майнові авторські права на спірний музичний твір належать зазначеним на сторінці 2 позовної заяви фізичним особам як співавторам відповідного твору та знаходяться в управлінні ДО УААСП .

Представник позивача у судовому засіданні 10.01.2017 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник третьої особи надав пояснення у справі, проти задоволення позовних вимог заперечив.

Представники Товариства і ТОВ Контент Делівері Сервіс у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 12.12.2016 було надіслано Товариству на адресу (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 24), зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відміткою канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з адреси Товариства.

Представника ТОВ Контент Делівері Сервіс Бригинця С.М. про дату, час та місце проведення судового засідання було повідомлено у судовому засіданні 12.12.2016, що підтверджується підписом вказаного представника у розписці та протоколом судового засідання від 12.12.2016.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 10.01.2017 без участі представника Товариства за наявними в ній матеріалами (стаття 75 ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, ТОВ Контент Делівері Сервіс і ДО УААСП , господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2014 Організацією (організація) і ТОВ Умиг Мьюзік (видавник) укладено договір №АУ003К про управління майновими авторськими правами (далі - Договір №АУ003К), за умовами якого:

- видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, що належать або протягом дії Договору №АУ003К належатимуть видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами відповідно до умов Договору №АУ003К (пункт 2.1 Договору №АУ003К);

- у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень з управління названими правами (пункт 8.3 Договору №АУ003К);

- Договір №АУ003К набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016; при цьому сторони можуть продовжити строк дії Договору №АУ003К, підписавши відповідну угоду про це (пункт 11.1 Договору №АУ003К в редакції додаткової угоди від 22.12.2015 №3).

Відповідно до пункту 3.1 Договору №АУ003К ТОВ Умиг Мьюзік надано декларацію від 15.01.2015 №7 щодо переданого в управління музичного твору Wish u were here ; автори музики та тексту: Erlandsson Lars Anders, Lenander Fredrik Carl, Aaskoven Steffen, Jensen Klaus Bau, Andersen Marc George, Winther Jan Chanla; виконавець Bliss ; контрольна частка видавника щодо публічного виконання - 13,89%; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 13,89%.

Із названої декларації вбачається, що позивач отримав від товариства з обмеженою відповідальністю Національне музичне видавництво (далі - Видавництво) майнові права на зазначений твір на підставі ліцензійного договору від 31.12.2014 №НЛВ-138/15 (далі - Ліцензійний договір), чинного до 31.12.2016.

Отже, на підставі Договору №АУ003К Організація набула повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на музичний твір Wish u were here .

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України Про авторське право і суміжні права (далі - Закон) майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав (далі - Постанова №5) зазначено, що відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з підпунктом г частини першої статті 49 Закону організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

Разом з тим, така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.

У пункті ж 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності (далі - Постанова №12) наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України Про авторське право і суміжні права - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 №18/2011.

Судом враховано, що: відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним; зазначені вище договори є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися.

З урахуванням наведеного господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що Організацією належними та допустимими доказами доведено її право на звернення до господарського суду з позовом, направленим на захист виключних майнових авторських прав позивача на музичний твір Wish u were here (автори музики та тексту: Erlandsson Lars Anders, Lenander Fredrik Carl, Aaskoven Steffen, Jensen Klaus Bau, Andersen Marc George, Winther Jan Chanla; виконавець Bliss ).

Товариство, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує на те, що:

- зі змісту Ліцензійного договору і Договору №АУ003К не можливо встановити правомірності набуття виключних авторських прав Видавництвом на спірний музичний твір, можливість їх передачі позивачу, обсягу майнових прав позивача на спірний музичний твір, оскільки Організацією не надано всіх доказів, які б дозволили встановити перехід ( по ланцюгу ) виключних майнових авторських прав;

- в якості обґрунтування позивачем своїх майнових авторських прав на спірний музичний твір позивачем зазначено - авторські майнові права, % 13,89%, проте відповідно до статті 1 Закону виключне право - це право лише однієї особи, тобто особи, у якої 100% прав; однак в даному випадку контрольний процент надає право позивачу на отримання доходу у вказаному розмірі (проценті) від публічного виконання/сповіщення, а не є процентним правом на захист майнових авторських прав.

Разом з тим, ТОВ Умиг Мьюзік на підставі Ліцензійного договору, укладеного з Видавництвом, отримало виключні майнові авторські права, зокрема, на музичний твір Wish u were here ; Ліцензійний договір є чинним, в судовому порядку недійсним не визнаний, а тому є належним доказом наявності у ТОВ Умиг Мьюзік прав на музичний твір.

Крім того, статтею 1 Закону встановлено, що виключне право - це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Так, авторами музичного твору Wish u were here є значна кількість осіб, шість з яких передали Видавництву свої авторські майнові права у розмірі 13,89%, а останній надав право позивачу захищати авторські майнові право у вказаному розмірі.

Розмір авторських майнових прав впливає на відносини між Видавництвом і авторами, які надали Видавництву авторські майнові права, проте жодним чином не впливає на розмір суми компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, тому доводи Товариства є безпідставними і необґрунтованими.

Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною другою статті 32 Закону встановлено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

У пункті 28 Постанови №12 зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

14.09.2015 представником Організації ОСОБА_4 (представник Товариства заступник директора Наталя відмовилась назвати свої дані, а також відмовилась підписувати акт) проведено фіксації фактів використання музичних творів у ресторані Marrakesh (Товариство; м. Київ, вул. Саксаганського, 24), у зв'язку з чим складено акт №11/09/15, яким зафіксовано факти публічного виконання музичних творів, зокрема, твору під назвою Wish u were here у виконанні Bliss ; актом зафіксовано, що публічне виконання музичних творів для фонового озвучення приміщення закладу здійснюється за допомогою наявного в закладі обладнання, а саме з колонок вмонтованих на стіні під стелею.

Що ж до доводів Товариства стосовно того, що акт фіксації не може бути належним доказом у справі, оскільки він складений представником Організації одноосібно, а не державним інспектором, то слід зазначити таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 №71 Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 № 450) надано право представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

Таким чином, Організація наділена правом фіксувати факт публічного виконання спірних музичних творів.

Крім того, законодавством України не встановлено кількість представників Організації, які мають складати та підписувати акт фіксації факту використання музичних творів, тобто не існує заборони складати такі акти одноособово, а отже доводи Товариства є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно зі статтею 1 Закону публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Перебування ОСОБА_4 у ресторані Marrakesh підтверджується також фіскальним чеком від 14.09.2015 №2656007946; факт публічного виконання спірного музичного твору засвідчується також відеозаписом на диску, яким підтверджено час і місце використання саме у закладі Товариства музичного твору Wish u were here .

До матеріалів справи долучено вказаний диск; суд оглянув відеозапис фіксації порушення та встановив таке:

- використання музичного твору Wish u were here здійснювалося у ресторані Marrakesh , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 24, шляхом публічного виконання у приміщенні ресторану;

- якість відеозапису та безперервна зйомка дає підстави виключити можливість монтажу.

Отже, судом встановлено, що виключні майнові авторські права на музичний твір Wish u were here належать позивачу; відповідач не надав доказів укладення Товариством угод із правовласниками, які б дозволяли публічне виконання вказаних творів.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Товариство вказує на те, що: Товариством і ТОВ Контент Делівері Сервіс укладено Договір доручення, згідно з яким відповідач приєднався до усіх правочинів, як вже укладених, так і тих, що можуть бути укладені ТОВ Контент Делівері Сервіс у майбутньому, зокрема, до Договору №01/2014, укладеного Товариством та ДО УААПС , яким останнє гарантувало, що самостійно та за власний рахунок врегулює всі претензії, які можуть виникнути у авторів та/або їх правонаступників з приводу використання ТОВ Контент Делівері Сервіс та/або користувачами передбаченими цим договором способами творів.

Так, відповідно до пункту 1.1 Договору доручення довіритель даним приєднується до усіх правочинів, як вже укладених ТОВ Контент Делівері Сервіс , так і тих, що можуть бути укладені від його імені ТОВ Контент Делівері Сервіс у майбутньому, у такий спосіб надаючи відповідне уповноваження ТОВ Контент Делівері Сервіс на укладення від імені довірителя таких правочинів, виконання їх умов, їх подальшу зміну та/або припинення, положеннями яких забезпечується врегулювання усіх питань правомірності використання першим об'єктів права інтелектуальної власності з музичного репертуару у погоджених згідно з умовами Договору доручення закладах довірителя; вказане схвалення обмежується довірителем погодженим сторонами у Договорі доручення розміром сум винагороди (роялті), які довіритель сплачує через ТОВ Контент Делівері Сервіс на користь суб'єктів майнових прав за використання способом публічного виконання (показу) об'єктів права інтелектуальної власності з музичного репертуару у погоджених згідно із умовами Договору доручення закладах довірителя.

Проте Договір №01/2014 укладено від імені ТОВ Контент Делівері Сервіс і в інтересах останнього, вказаний договір підтверджує право ТОВ Контент Делівері Сервіс на публічне виконання творів у своїй господарській діяльності, і не містить положень стосовно того, що Товариству надано право на використання спірного музичного твору у своїй господарській діяльності.

Крім того, Договором №01/2014 не передбачено право ТОВ Контент Делівері Сервіс надавати дозвіл іншим юридичним особам на використання у своїй господарській діяльності музичних творів.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про правомірне використання Товариством спірного музичного твору, а тому використання Товариством спірного музичного твору у власній господарській діяльності відбулося без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди.

Що ж до позовних вимог до ТОВ Контент Делівері Сервіс , то слід зазначити, що укладений Товариством і ТОВ Контент Делівері Сервіс Договір доручення надає ТОВ Контент Делівері Сервіс право укладати від імені Товариства правочини і не є доказом здійснення ТОВ Контент Делівері Сервіс у приміщенні ресторану Marrakesh господарської діяльності, а тому у задоволенні позовних вимог до ТОВ Контент Делівері Сервіс слід відмовити.

Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Водночас використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим пунктом а статті 50 Закону, за яке пунктом г частини другої статті 52 цього Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Так, у пункті 42 Постанови №5 зазначено, що розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт г частини другої статті 52 Закону), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.

Організацією у зверненні до господарського суду з даним позовом визначено суму компенсації 72 500 грн. (5*10*1 450 грн.) за порушення за виконання музичного твору Wish u were here на користь ТОВ Умиг Мьюзік , виходячи з того, що мінімальна заробітна плата складає 1 450 грн.; сума компенсації складає п'ятдесят мінімальних заробітних плат як компенсація за використання твору.

У підпункті 51.3 пункту 51 Постанови №12 наведено, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У позовній заяві та в уточненій позовній заяві Організація зазначає про те, що Товариством вчинено повторне порушення виключного права позивача, проте доказів первинного вчинення порушення прав позивача Організацією суду не подано.

Згідно з долученою до матеріалів справи претензією від 28.09.2015 №28/09/15-03, яку Організацією було надіслано Товариству 28.09.2015, Організацією зазначено два рішення, які підтверджують первинне порушення Товариством прав позивача, а саме: рішення господарського суду міста Києва від 26.12.2013 у справі №910/20402/13 і рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2013 у справі №910/18287/13.

Разом з тим, відповідно до рішення суду від 26.12.2013 №910/20402/13 Товариством порушено виключне право приватного підприємства Світова музика . У справі ж №910/18287/13 Товариство участі не брало.

Таким чином, судом враховано, що Товариство припустилося порушення щодо музичного твору вперше, а тому, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, доцільно притягнути Товариство до відповідальності у вигляді сплати компенсації у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України Про державний бюджет України на 2017 рік встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3 200 гривень.

Отже, станом на дату прийняття господарським судом рішення з цієї справи з Товариства підлягає стягненню 32 000 грн. (3 200 грн. х 10) компенсації.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на позивача і Товариство пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю Контент Делівері Сервіс відмовити.

2. Позовні вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю Маракеш задовольнити частково.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Маракеш (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 24; ідентифікаційний код 32423324) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на поточний рахунок приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (ідентифікаційний код 37396151; п/р 26001010052453 в АТ Укрексімбанк , м. Києва, МФО 322313) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Умиг Мьюзік (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7А; ідентифікаційний код 39040213) 32 000 (тридцять дві тисячі) грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача та 608 (шістсот вісім) грн. 22 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.01.2017.

Суддя О. Марченко