Ухвала

від 16.01.2017 по справі 923/1095/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 січня 2017 року Справа № 923/1095/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Сибіги О.М., Кравчука Г.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Геніченської районної державної адміністрації на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 у справі№ 923/1095/14 Господарського судуХерсонської області за заявоюУправління Державної казначейської служби України у Геніченському районі Херсонської області прозміну способу та порядку виконання рішення суду за позовомПриватного акціонерного товариства "Туристична компанія "Визит-Центр" до 1. Геніченської районної державної адміністрації 2. Управління Державної казначейської служби України у Геніченському районі Херсонської області третя особаФінансове управління Геніченської районної державної адміністрації простягнення суми,

В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Геніченської районної державної адміністрації не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.11.2016, клопотання відповідача-2 про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 відхилено, касаційну скаргу повернуто особі, що її подала, на підставі пункту 5 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Звернувшись четвертий раз із касаційною скаргою на постанову господарського суду апеляційної інстанції скаржник просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження.

Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана повторно після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті.

Таким чином наведеною нормою права передбачено право повторно подати касаційну скаргу після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої вказаної статті, однак такого права не передбачено у разі повернення касаційної скарги на підставі пункту 5 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України, а саме на підставі останньої норми касаційну скаргу і було повернуто вищенаведеною ухвалою суду від 28.09.2016.

При цьому положення наведених норм передбачають право лише на повторну подачу касаційної скарги після усунення недоліків, та не надають права подавати її в четверте.

У зв'язку із не однаковим застосуванням пункту 5 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення однакового застосування норм права відповідно до положень статті 36 частини другої п.п.2, 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) роз'яснив у пункті 5, що в такому випадку Вищий господарський суд України відмовляє у прийнятті касаційної скарги і виносить з цього приводу відповідну ухвалу.

При цьому, як вбачається із рішення Європейський суд з прав людини від 05.05.2011 зі справи "Редакція газети "Правоє дєло" та Штекель проти України", якщо є докази вважати, що суди були схильні до широкого тлумачення законодавчих положень, суди мають виходити саме із такого широкого тлумачення законодавчих положень.

Таке тлумачення не буде суперечити принципу юридичної визначеності.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказане рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права, тому враховуючи широке тлумачення наведених вище законодавчих положень правові підстави для прийняття касаційної скарги відсутні.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 86, 107 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Відмовити Геніченській районній державній адміністрації у прийнятті касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 у справі №923/1095/14 Господарського суду Херсонської області до провадження Вищого господарського суду України, та повернути касаційну скаргу особі, що її подала.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді О.М. Сибіга

Г.А. Кравчук