Ухвала

від 20.01.2017 по справі 344/13702/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/13702/15-ц

Провадження № 22-ц/779/148/2017

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.

Суддя-доповідач Василишин Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Василишин Л.В.

суддів: Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.

секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою ОСОБА_2 про забезпечення його позову до ТзОВ Перко , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, про визнання права власності на квартиру, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 20 вересня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20 вересня 2016 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, замовником будівництва якої є ТзОВ Перко (м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 10А, ідентифікаційний номер 33859841) до набрання чинності рішенням у справі.

На дану ухвалу суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального закону.

Апелянт вказав, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не взяв до уваги, що власником квартири АДРЕСА_1 є він, ОСОБА_3, право власності якого зареєстровано на підставі рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19.07.2016 року.

Таким чином, накладення арешту на дану квартиру порушує його права як власника.

Зазначає також, що його залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ Перко про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Однак, арешт накладено на квартиру НОМЕР_1, яка не є предметом спору.

Крім того, вважає, що судом відкрито провадження по даній справі з порушенням п. 3 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, так як на розгляді в Івано-Франківському міському суді знаходиться справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З наведених підстав ОСОБА_3 просив суд скасувати оскаржувану ухвалу.

В судовому засіданні Апеляційного суду представник апелянта вимоги скарги підтримала, просила її задоволити з підстав, вказаних в скарзі.

Представники відповідача просили ухвалу суду залишити без змін, оскільки вона винесена обґрунтовано.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 10 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ТзОВ Перко про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2

Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що 10.08.2013 року між ним та ТзОВ Перко було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири № 2013-08-10-НОМЕР_2, відповідно до якого відповідач зобов'язався в майбутньому, впродовж 1-го кварталу 2014 року, укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створене в майбутньому в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_3 (Основний Договір), на двокімнатну квартиру, проектний НОМЕР_2 На виконання умов даного договору ним було сплачено відповідачу 228000,00 грн.

На даний час будівництво вищезазначеного будинку завершено, він введений в експлуатацію, йому присвоєна наступна адреса: АДРЕСА_1 Однак, відповідач ухиляється від укладення Основного Договору, не передає йому документів на придбану квартиру.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 11.11.2016 року залучено до участі в даній справі ОСОБА_3 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

20.09.2016 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення вищевказаного позову, яку мотивував тим, що до постановлення рішення суду по вказаній справі ТзОВ Перко може надати третім особам документи, необхідні для оформлення права власності на спірну квартиру, на підставі яких державний реєстратор зможе зареєструвати право власності. Зазначив, що спірній квартирі з будівельним проектним номером НОМЕР_2 присвоєно адресний номер НОМЕР_1.

Тому з метою забезпечення позову просив суд накласти арешт на квартиру НОМЕР_1, яка знаходиться в будинку АДРЕСА_1 замовником будівництва якої є ТзОВ Перко (м. Івано-Франківськ, вул. Івана Франка, 10/А, ідент. код 33859841).

Відповідно до ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 152 ЦПК позов забезпечується зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 та накладаючи арешт на спірну квартиру, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду на випадок його прийняття, оскільки як вказав заявник, відповідач може надати третім особам документи, необхідні для оформлення права власності на спірну квартиру, на підставі яких державний реєстратор зможе зареєструвати право власності.

Разом з тим, на думку колегії суддів, судом не враховано, що на час вирішення даного питання, згідно наданої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 28.07.2016 року власником квартири АДРЕСА_1 міської ради є ОСОБА_3 (а.с. 16-17).

Тобто, задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що власником спірного майна станом на 20 вересня 2016 року, був ОСОБА_3, тобто воно не належить відповідачеві по справі.

При цьому , судом не обґрунтовано з яких підстав предметом обтяження є квартира № НОМЕР_1, виходячи зі змісту позовної вимоги.

З представлених апелянтом доказів вбачається, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 липня 2016 року задоволено позов ОСОБА_3 до Приватного підприємства Екватор-ІФ , Товариства з обмеженою відповідальністю Перко , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 18-21).

Таким чином, судом застосовано захід забезпечення позову в порушення права власності третьої особи, яка не є відповідачем по справі і право якої належно зареєстровано.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про необхідність задоволення заяви. Тому ухвала підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали з цього питання про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313-314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 20 вересня 2016 року скасувати.

Постановити нову ухвалу. В задоволенні заяви ОСОБА_2 до ТзОВ Перко про забезпечення позову відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча: Василишин Л.В.

Судді: Мелінишин Г.П.

Пнівчук О.В.