Рішення

від 25.09.2009 по справі 8/356

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/356

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/356

25.09.09

За позовом            Закритого акціонерного товариства "Трубосталь"

до             Приватного підприємства "Дніпр - Спецмонтаж Інвест"      

про                           стягнення 41 438,41 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача         представник –Вигівська О.В.(дов. № б/н від 12.05.2009р.)                         

Від відповідача     не з`явились

Обставини справи:

Позивач   звернувся  до Господарського суду м. Києва з  позовом  про стягнення з відповідача 32 966,12 грн., що становить заборгованість за поставлений товар згідно видаткових накладних № РН4-41.000141 від 03.03.2008р. та № РН4-41.000153 від 06.03.2008р. та 8 472,29 грн. збитків від інфляції.    

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 28.07.2009р. порушено провадження у справі № 8/356, розгляд справи призначений на 27.08.2009р.

У судовому засіданні, яке відбулося 27.08.2009р. представник позивача подав власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між цими ж сторонами про цей же предмет і з цих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивача, а також клопотання про продовження строку розгляду даної справи, яке було задоволено судом.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 27.08.2009р. розгляд справи був відкладений на 25.09.2009р., у зв'язку з не з'явленням представника відповідача у судове засіданні та неподанням сторонам усіх витребуваних доказів; продовжено строк розгляду справи № 8/356 та звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.  

У судове засідання, призначене на 25.09.2009р. з‘явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

Позивач відвантажив на адресу відповідача металопродукцію на суму 37 966,12 грн. згідно видаткових накладних № РН4-41.000141 від 03.03.2008р. на суму 10 459,12 грн. та № РН4-41.000153 від 06.03.2008р. на суму 27 507,00 грн. (копії в матеріалах справи).

Вищевказана металопродукція була отримана відповідачем на підставі довіреностей серія ЯОЯ № 039396 від 03.03.2008р. та № 039450 від 06.03.2008р., виданих ПП «Дніпр-СпецмонтажІнвест»на ім'я Шпонарського Леонтіна Йосиповича.

Нормою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дію (сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст.509 ЦК України).

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ст. 11 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та відповідачем існували правовідносини.     

Позивач виконав власні зобов'язання належним чином, відвантажив відповідачу металопродукцію,  а відповідач в свою чергу не виконав власні зобов'язання належним чином, за отриману металопродукцію не розрахувався   у повному обсязі.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури на оплату.

Крім того, позивач звернувся до відповідача з претензію вих. № 0056/ж від 24.03.2009р., в якій просив відповідача у семиденний термін перерахувати заборгованість в сумі 32 966,12 грн., але відповідач відповіді не надав, кошти не перерахував.  

Станом на день розгляду справи відповідач за відвантажену металопродукцію не розрахувався у повному обсязі, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 32 966,12 грн.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача  32 966,12 грн. основного боргу за відвантажену металопродукцію згідно видаткових накладних № РН4-41.000141 від 03.03.2008р. та № РН4-41.000153 від 06.03.2008р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача  8 472,29 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті відвантаженої металопродукції виникло згідно видаткових накладних № РН4-41.000141 від 03.03.2008р. та № РН4-41.000153 від 06.03.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань, а саме не сплатив вартість отриманої металопродукції у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем збитків від інфляції в розмірі 8 472,29 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі 8 472,29 грн. правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог,  відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.   

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Дніпр - Спецмонтаж Інвест" (юридична адреса: 03150, м.Київ, вул. Горького, 158, кв. 100; 02099, м.Київ, вул. Ялтинська, 5/Б; фактична адреса: 01113, м.Київ, вул. Дегтярівська, 43; код ЄДРПОУ 32823814) на користь Закритого акціонерного товариства "Трубосталь" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Шатрищанська, 65; код ЄДРПОУ 13548581) 32 966 (тридцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят шість) грн. 12 коп.  основного боргу, 8 472 (вісім тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 29 коп. збитків від інфляції, 414 (чотириста чотирнадцять) грн. 38 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 30.09.2009р.