Рішення

від 16.01.2017 по справі 922/3850/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.01.2017 Справа № 922/3850/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сунфло Трейд (м. Жовква, Львівська область)

до - Товариства з обмеженою відповідальністю Тайфун С (с. Рябина, Великописарівський район, Сумська область)

про стягнення 232 505 грн. 58 коп.

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - не з'явився.

У засіданні брав участь секретар судового засідання - Бублик Т.Д.

Судове засіданні 16.01.2017 відбувалось в режимі відеоконференції.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 44488 грн. 38 коп. інфляційних втрат, 191017 грн. 20 коп. штрафу за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 17.06.2015 договору купівлі-продажу № ST01-06/2015.

Представник позивача в судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні заявлених вимог.

Позивач вимог ухвали суду від 04.01.2017 стосовно надання пояснень та перерахунку суми пені не виконав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав.

Ухвала про порушення провадження у справі направлена відповідачу на адресу, зазначену позивачем, була повернута на адресу господарського суду.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі - ЄДР) згідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (№ 755-15, в редакції від 02.11.2016).

Наданим суду витягом з ЄДР було підтверджено місцезнаходження відповідача - вул. Леніна, буд. 46, с. Рябина, Великописарівський район, Сумська область, 42842.

Ухвала направлялась на адресу відповідача, зазначену позивачем та підтверджену вищезазначеним витягом з ЄДР, а тому відповідно до ст. 64 ГПК України вважається, що вона вручена відповідачу належним чином.

Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився та відзив на позовну заяву не подав, то справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

17.06.2015 між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № ST01-06/2015 (надалі - Договір).

Відповідно до Договору відповідач продає, а позивач купує гранули палевні (пеллети) з деревини (надалі - товар).

Ціна товару, відповідно до п. 2.1 Договору, складала 1740 грн. за тону.

На виконання умов вищезазначеного Договору позивач здійснив передоплату за товар на загальну суму 38280 грн. (за 22 тони).

Факт проплати підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 90 від 19.06.2015.

Відповідно до п. 3.2 Договору від моменту отримання передоплати (оплати) за товар відповідач зобов'язаний доставити позивачу товар в термін до 5-ти днів , якщо з домовленості не виникає інакше. За кожен день затримки відповідач зобов'язується оплатити штраф у розмірі 1% від вартості товару.

Позивач зазначає, що відповідач свої зустрічні зобов'язання перед позивачем щодо поставки товару до 24.06.2015 не виконав, сплачену суму грошових коштів не повернув, а тому з 25.06.2015 почалось прострочення виконання зобов'язання.

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь:

- штраф за прострочення поставки товару відповідно до п. 3.2 Договору;

- 41488 грн. 38 коп. інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме:

Стосовно стягнення 191017 грн. 20 коп. штрафу, то суд дійшов висновку, що вимога підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 230 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції.

Статтею 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно до п. 3.2 Договору передбачено обов'язок оплати відповідачем позивачу штрафу у розмірі 1% від суми вартості товару за кожен день затримки.

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони у Договорі не змінювали (не збільшували) період для нарахування штрафних санкцій.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 191017 грн. 20 коп. штрафу за період з 25.06.2015 по 04.11.2016 .

Позивач, вірно визначивши початок періоду для нарахування штрафних санкцій, не врахував положень ст. 232 ГК України про 6 місячний період нарахування, а тому кінцевою датою нарахування штрафних санкцій є 25.12.2015.

Суд здіснивши розрахунок штрафних санкцій за період з 25.06.2015 по 25.12.2015 дійшов висновку, що задоволенню підлягає штраф у розмірі 70435 грн. 20 коп.

Вимога про стягнення 41488 грн. 38 коп. інфляційних втрат не підлягає задоволенню, оскільки:

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І Загальні положення про зобов'язання , тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статей 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті). Така правова позиція підтверджується й практикою Верховного Суду України (Постанова від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12).

Той факт, що за порушення передбаченого строку поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 1 % від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення товару, не перетворює цю неустойку в пеню за порушення грошового зобов'язання, так само, як і обов'язок постачальника поставити товар не стає грошовим зобов'язанням.

Вищезазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду України від 03.12.2013 по справі № 908/43/13-г, яка, відповідно до ст. 82 ГПК України, має бути врахована при винесенні рішення по справі.

Отже, до відповідача за непоставку товарів у строки передбачені у Договорі, не можуть бути застосовані норми, які передбачають застосування відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, а саме ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання поставити товар за Договором не є грошовим.

Враховуючи вищезазначене, суд відмовляє позивачу в частині стягнення 41488 грн. 38 коп. інфляційних втрат за період з 25.06.2015 по 04.11.2016.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Тайфун С (вул. Леніна, 46, с. Рябина, Великописарівський район, Сумська область, 42842, код 37948479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сунфло Трейд (вул. Львівська, 98а/19, м. Жовква, 80300, код 39241472) 70435 грн. 20 коп. штрафу, 1056 грн. 53 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.01.2017.

Суддя ОСОБА_2