Постанова

від 23.01.2017 по справі 815/3733/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3733/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого по справі судді Бжассо Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальності ЕПОХА СТИЛЮ до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимогу про сплату боргу

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальності ЕПОХА СТИЛЮ (далі - ТОВ ЕПОХА СТИЛЮ ) до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області), за результатом розгляду якого позивач просить суд визнати незаконними та скасувати:

податкове повідомлення - рішення від 15.07.2016 року № НОМЕР_1 на суму 205 650,00 (двісті п'ять тисяч шістсот п'ятдесят гривень 00 копійок) за платежем із податку на додатну вартість (код платежу - 14010100), в тому числі 137 100,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 68 550,00 грн. за штрафними санкціями;

податкове повідомлення - рішення від 15.07.2016 року № НОМЕР_2 на суму 181 053,00 (сто вісімдесят одна тисяча п'ятдесят три гривні 00 коп.) за податком на прибуток приватних підприємств (код платежу - 11021000), в тому числі 124 703,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 56 450,00 грн. за штрафними санкціями;

податкове повідомлення - рішення від 04.05.2016 року № НОМЕР_3 на суму 45 620,98 (сорок п'ять тисяч шістсот двадцять гривень 98 копійок) - за платежем з податку на доходи фізичних осіб (код платежу - 14010100), в тому числі 23 453,83 грн. за податковими зобов'язаннями та 17 124,21 грн. за штрафними санкціями;

податкове повідомлення - рішення від 15.07.2016 року № НОМЕР_4 на суму 2 369,45 (дві тисячі триста шістдесят дев'ять гривень 45 копійок) за платежем військового збору (код платежу - 11011000), в тому числі 1 229,29 грн. - за податковими зобов'язаннями, 911,43 грн. - за штрафними санкціями та 228,73 грн. - пеня відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України;

податкове повідомлення - рішення від 15.07.2016 року № НОМЕР_5 на суму 510 (п'ятсот десять гривень) штрафні санкції за не нарахування податку на доходи фізичних осіб (код платежу - 11010100), де 510 грн. складають штрафні (фінансові) санкції;

вимогу про сплату боргу від 15.07.2016 р. № Ю-0012831301 на суму 2052,85 (дві тисячі п'ятдесят дві гривні 85 копійок) за недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15.07.2016 року № НОМЕР_6 на суму 1 026,43 (одна тисяча двадцять шість гривень 43 копійки) за своєчасно не нарахований єдиний внесок штрафні санкції у сумі 1 026,43 грн.;

рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховуються єдиний внесок (авансових платежів) від 15.07.2016 року №0012851301 на суму 265,62 (двісті шістдесят п'ять гривень 62 копійки) за несвоєчасну сплату суми єдиного податку стягнення суми штрафу у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;

рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності від 15.07.2016 року № НОМЕР_7, яким застосовано штрафні санкції на суму 170 (сто сімдесят гривень);

стягнути з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної Фіскальної Служби в Одеській області на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЕПОХА СТИЛЮ (Код ЄДРПОУ 34873034, 65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, буд. 20, р/р №26007311334201 у ПАТ Акціонерний банк Південний , МФО 328209, тел.: 749-15-00, 749-15-05) грошову суму сплаченого судового збору у розмірі 6 582,28 гривень.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначив наступне.

Наказом ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 08.06.2016 року № 286-п про проведення перевірки було проведено позапланову виїзну документальну перевірку TOB ЕПОХА СТИЛЮ код 34873034 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період від 08.06.2013 року по 08.06.2016 року.

Перевірка була проведена на підставі направлень від 25.05.2016 року №№ 284, 285, 286, виданих ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області:

-ОСОБА_1 - головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту ДНІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області,

-ОСОБА_2 - головним державним ревізором інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ДНІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

-ОСОБА_3 - головним державним ревізором інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту ДНІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області

29 червня 2016 року за наслідками перевірки складений акт № 1949/14-02/34873034 Про результати позапланової виїзної документальної перевірки TOB ЕПОХА СТИЛЮ код 34873034 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період від 08.06.2013 року по 08.06.2016 року (далі - акт).

Відповідно до акту, перевіркою встановлені наступні порушення:

пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, п. 5, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за №27/4248, із змінами та доповненнями, п. 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 року за №336/22868, із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в розмірі 124 703 грн., в тому числі: -2014 рік - 92 164 гри., - 2015 рік - 11 803 грн., 2016 рік - 20 736 грн.

п. 44.1 ст. 44, 198.1, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено, що підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 127 100 грн. у тому числі по періодам: квітень2014р. - 68 530 грн; серпень 2014р. - 20 000 грн.; листопад 2014р. - 8 026 грн.; грудень 2014р. - 231 грн.; травень 2015р. - 1 807 грн.; червень 2015р. - 1 960 грн.; жовтень 2015р. - 2 117 грн.; січень 2016р. - 3 393 грн.; лютий 2016р. - 27 344 грн.; березень 2016р. - 3 692 грн.

п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, е п.п. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями донараховано податку на доходи фізичних осіб 23 453,89 грн.

ст. 51, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями та в порушення Наказу ДПА України від 24.12.2010 N 1020 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (зареєстрованого в Мінюсті України 13 січня 2011р. за № 46/18784), Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4 Про затвердження форми Податкового розрахунку с^м доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015р. за № 111/2655), а саме до податкових розрахунків внесені недостовірні дані щодо доходів нарахованих виплачених за ознакою 157 , не відображено нарахований дохід у негрошовій формі (сплата мешкання в готелях) за ознакою 126 у І кв. - IV кв. 2014 p., І кв. - IV кв. 2015 р.

п. 5 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із змінами та доповненнями в наслідок чого нараховано єдиного внеску у сумі - 1 923,58 грн.

п. 7 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із змінами та доповненням в наслідок чого нараховано єдиного внеску у сумі - 129,27 грн.

п. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підприємством несвоєчасно перераховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень у розмірі 142,19 грн., за квітень 2014р. у розмірі 390,79 грн., за листопад 2015р. у розмірі 17,82 грн., за грудень 2015р. у розмірі 17,49 грн., за лютий 2016р. у розмірі 17,49 грн., за квітень 2016р. у розмірі 17,49 грн. - не сплачено.

пп. 1.3, п.п. 1.4, п.п. 1.5 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX, ст. 163, п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями донараховано військового збору у розмірі 1 229,29 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимога.

Податкове повідомлення-рішення від 15.07.2016 року № НОМЕР_1 на суму 205 650,00 (двісті п'ять тисяч шістсот п'ятдесят гривень 00 копійок) за платежем із податку на додатну вартість (код платежу - 14010100), в тому числі 137 100,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 68 550,00 грн. за штрафними санкціями.

Податкове повідомлення-рішення від 15.07.2016 року № НОМЕР_2 на суму 181 053,00 (сто вісімдесят одна тисяча п'ятдесят три гривні 00 коп.) за податком на прибуток приватних підприємств (код платежу - 11021000), в тому числі 124 703,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 56 450,00 грн. за штрафними санкціями.

Податкове повідомлення-рішення від 04.05.2016 року № НОМЕР_3 на суму 45 620,98 (сорок п'ять тисяч шістсот двадцять гривень 98 копійок) - за платежем донарахованого податку на доходи фізичних осіб (код платежу - 14010100), в тому числі 23 453,83 грн. за податковими зобов'язаннями та 17 124,21 грн. за штрафними санкціями.

Податкове повідомлення-рішення від 15.07.2016 року № НОМЕР_4 на суму 2 369,45 (дві тисячі триста шістдесят дев'ять гривень 45 копійок) за платежем військового збору (код платежу - 11011000), в тому числі 1 229,29 грн. - за податковими зобов'язаннями, 911,43 грн. - за штрафними санкціями та 228,73 грн. - пеня відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України.

Податкове повідомлення-рішення від 15.07.2016 року № НОМЕР_5 на суму 510 (п'ятсот десять гривень) за платежем донарахованого податку на доходи фізичних осіб (код платежу - 11010100), де 510 грн. складають штрафні (фінансові) санкції.

Вимога про сплату боргу від 15.07.2016 р. № Ю-0012831301 на суму 2052,85 (дві тисячі п'ятдесят дві гривні 85 копійок) за недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15.07.2016 року № НОМЕР_6 на суму 1 026,43 (одна тисяча двадцять шість гривень 43 копійки) за своєчасно не нарахований єдиний внесок штрафні санкції у сумі 1 026,43 грн.

Рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховуються єдиний внесок (авансових платежів) від 15.07.2016 року №0012851301 на суму 265,62 (двісті шістдесят п'ять гривень 62 копійки) за несвоєчасну сплату суми єдиного податку стягнення суми штрафу у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності від 15.07.2016 року № НОМЕР_7, яким застосовано штрафні санкції на суму 170 (сто сімдесят гривень).

Представник позивача зазначає, що зазначені податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних фінансових санкцій та вимога були отриманні позивачем нарочно, 18.07.2016 року, про що свідчить витяг з електронного реєстру Укрпошта за штрих-кодом на конверті.

На думку представника позивача, висновки викладені у Акті перевірки є такими, що не відповідають дійсності, є надуманими, суб'єктивними та такими, що не підтверджуються жодними реальними фактичними даними, а дії та рішення відповідача незаконними, такими, що суперечать Конституції України, Податковому кодексу України та іншим законам та підзаконним актам та підлягають скасуванню.

Представники позивача під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх, з підстав викладених в адміністративному позові.

Відповідач до судового засідання не з'явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду. 16.11.2016 року судом приєднано до матеріалів справи письмові заперечення відповідача на адміністративний позов, згідно яких податкові повідомлення-рішення винесені правомірно та відповідають чинному законодавству, аргументи, наведені в адміністративному позові, не спростовують висновків акта перевірки.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_4 наказу ДПІ у Київському р-ні м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 08.06.2016 року № 286-п, призначено проведення позапланової виїзної документальної перевірки суб'єкта господарської діяльності ТОВ ЕПОХА СТИЛЮ код за ЄДРПОУ 34873034 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.06.2013 року по 08.06.2016 року, проведення перевірки призначено з 09.06.2016 року тривалістю 5 робочих днів.

ОСОБА_4 наказу ДПІ у Київському р-ні м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 15.06.2016 року № 301-п, продовжено термін проведення перевірки з 16.06.2016 року тривалістю 2 робочих дні.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт, згідно якого встановлено наступні порушення ТОВ ЕПОХА СТИЛЮ :

пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, п. 5, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за №27/4248, із змінами та доповненнями, п. 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 року за №336/22868, із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в розмірі 124 703 грн., в тому числі: -2014 рік - 92 164 гри., - 2015 рік - 11 803 грн., 2016 рік - 20 736 грн.;

п. 44.1 ст. 44, 198.1, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено, що підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 127 100 грн. у тому числі по періодам: квітень 2014р. - 68 530 грн.; серпень 2014р. - 20 000 грн.; листопад 2014р. - 8 026 грн.; грудень 2014р. - 231 грн.; травень 2015р. - 1 807 грн.; червень 2015р. - 1 960 грн.; жовтень 2015р. - 2 117 грн.; січень 2016р. - 3 393 грн.; лютий 2016р. - 27 344 грн.; березень 2016р. - 3 692 грн.;

п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, е п.п. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями донараховано податку на доходи фізичних осіб 23 453,89 грн.;

ст. 51, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями та в порушення Наказу ДПА України від 24.12.2010 N 1020 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (зареєстрованого в Мінюсті України 13 січня 2011р. за № 46/18784), Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4 Про затвердження форми Податкового розрахунку с^м доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015р. за № 111/2655), а саме до податкових розрахунків внесені недостовірні дані щодо доходів нарахованих виплачених за ознакою 157 , не відображено нарахований дохід у негрошовій формі (сплата мешкання в готелях) за ознакою 126 у І кв. - IV кв. 2014 p., І кв. - IV кв. 2015 р.;

п. 5 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із змінами та доповненнями в наслідок чого нараховано єдиного внеску у сумі - 1 923,58 грн.;

п. 7 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із змінами та доповненням в наслідок чого нараховано єдиного внеску у сумі - 129,27 грн.;

п. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підприємством несвоєчасно перераховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень у розмірі 142,19 грн., за квітень 2014р. у розмірі 390,79 грн., за листопад 2015р. у розмірі 17,82 грн., за грудень 2015р. у розмірі 17,49 грн., за лютий 2016р. у розмірі 17,49 грн., за квітень 2016р. у розмірі 17,49 грн. - не сплачено;

пп. 1.3, п.п. 1.4, п.п. 1.5 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX, ст. 163, п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями донараховано військового збору у розмірі 1 229,29 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Київському р-ні м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимога.

Податкове повідомлення-рішення від 15.07.2016 року № НОМЕР_1 на суму 205 650,00 (двісті п'ять тисяч шістсот п'ятдесят гривень 00 копійок) за платежем із податку на додатну вартість (код платежу - 14010100), в тому числі 137 100,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 68 550,00 грн. за штрафними санкціями.

Податкове повідомлення-рішення від 15.07.2016 року № НОМЕР_2 на суму 181 053,00 (сто вісімдесят одна тисяча п'ятдесят три гривні 00 коп.) за податком на прибуток приватних підприємств (код платежу - 11021000), в тому числі 124 703,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 56 450,00 грн. за штрафними санкціями.

Податкове повідомлення-рішення від 04.05.2016 року № НОМЕР_3 на суму 45 620,98 (сорок п'ять тисяч шістсот двадцять гривень 98 копійок) - за платежем донарахованого податку на доходи фізичних осіб (код платежу - 14010100), в тому числі 23 453,83 грн. за податковими зобов'язаннями та 17 124,21 грн. за штрафними санкціями.

Податкове повідомлення-рішення від 15.07.2016 року № НОМЕР_4 на суму 2 369,45 (дві тисячі триста шістдесят дев'ять гривень 45 копійок) за платежем військового збору (код платежу - 11011000), в тому числі 1 229,29 грн. - за податковими зобов'язаннями, 911,43 грн. - за штрафними санкціями та 228,73 грн. - пеня відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України.

Податкове повідомлення-рішення від 15.07.2016 року № НОМЕР_5 на суму 510 (п'ятсот десять гривень) за платежем донарахованого податку на доходи фізичних осіб (код платежу - 11010100), де 510 грн. складають штрафні (фінансові) санкції.

Вимога про сплату боргу від 15.07.2016 р. № Ю-0012831301 на суму 2052,85 (дві тисячі п'ятдесят дві гривні 85 копійок) за недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15.07.2016 року № НОМЕР_6 на суму 1 026,43 (одна тисяча двадцять шість гривень 43 копійки) за своєчасно не нарахований єдиний внесок штрафні санкції у сумі 1 026,43 грн.

Рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховуються єдиний внесок (авансових платежів) від 15.07.2016 року №0012851301 на суму 265,62 (двісті шістдесят п'ять гривень 62 копійки) за несвоєчасну сплату суми єдиного податку стягнення суми штрафу у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності від 15.07.2016 року № НОМЕР_7, яким застосовано штрафні санкції на суму 170 (сто сімдесят гривень).

До податкових повідомлень-рішень надано розрахунки застосування штрафних (фінансових) санкцій по ТОВ ЕПОХА СТИЛЮ по податку на прибуток та податку на додану вартість.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ ФІШТРЕЙД ГРУП , судом встановлено наступне.

ТОВ ФІШТРЕЙД ГРУП , згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 18.07.2014 року взято на облік як платник податків Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.

Так, в акті перевірки зазначено, що згідно договору постачання № 146/29-14 від 29.08.2014 року TOB ФІШТРЕЙД ГРУП зобов'язується постачати та передавати у власність TOB ЕПОХА СТИЛЮ , а TOB ЕПОХА СТИЛЮ зобов 'язується прийняти та оплатити за меблі.

Однак, посадовими особами ТОВ ЕПОХА СТИЛЮ до перевірки жодних документів, якими підтверджується факт перевезення (отримання) товарно-матеріальних цінностей автомобільним або іншим транспортом від постачальника до покупця не надано.

Також в акті зазначено, що з Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області отриманий Лист від 10.11.2014 року № 1420/7/10-08-22-01/4672 в доповнення до листа від 28.10.2014 року № 1362/7/10-08- 22-01/4502 про направлення акт Про результати проведення зустрічної звірки TOB ФІШТРЕЙД ГРУП (код за ЄДРПОУ 39308264) щодо господарських відносин із платниками податків за серпень-вересень 2014 року, згідно якого встановлено наступне:

TOB ФІШТРЕЙД ГРУП декларуються значні обсяги податкових зобов'язань при фактичній відсутності податкового кредиту.

Отже, TOB ФІШТРЕЙД ГРУП (код за ЄДРПОУ 39308264) формує вигоду контрагентам-покупцям маніпулюючи звітними даними та уникаючи наявності розбіжностей із завищення податкового кредиту в Системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів.

Враховуючи наведене вище у TOB ФІШТРЕЙД ГРУП (код за ЄДРПОУ 39308264) вбачається відсутність факту придбання реалізованого товару.

Крім того, актом від 28.10.2014р. № 198/10-08-22-01/39308264 Про результати проведення зустрічної звірки TOB ФІШТРЕЙД ГРУП (код за ЄДРПОУ 39308264) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень - вересень 2014 року встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за серпень-вересень 2014 року.

ОСОБА_4 наданої у якості додатків до позову товарно-транспортної накладної № P44 від 29.08.2014 року вбачається, що ТОВ ФІШТРЕЙД ГРУП відправив ТОВ ЕПОХА СТИЛЮ вантаж на загальну суму 120 000 грн., у тому числі ПДВ 20000 грн. ( Т. 1 арк. с. 108-109).

ОСОБА_4 відомостей про вантаж (Т.1 арк. с. 109) асортимент вантажу та загальна вартість вантажу відповідають даним видаткової накладної № 2908/34 від 29.08.2014 року та податкової накладної № 19 від 29.08.2014 року, які зазначено у акті перевірки (Т.1 арк. с. 34).

Таким чином, суд приходить висновку, що позивачем підтверджено факт перевезення товарно-матеріальних цінностей та факт господарських відносин з ТОВ ФІШТРЕЙД ГРУП .

Суд зазначає, що надані представником позивача, у якості доказу по справі, копії фотознімків меблів не приймаються судом до уваги, оскільки неможливо визначити коли і ким були зроблені фотознімки.

Щодо правовідносин позивача з ПП ВІВА ТРЕЙДІНГ , судом встановлено наступне.

ОСОБА_4 № 1415534500089 з реєстру платників податку на додану вартість, ПП ВІВА ТРЕЙДІНГ зареєстровано платником податку на додану вартість 13.03.2014 року.

Так, в акті перевірки зазначено, що згідно договору на участь у виставці та розміщення реклами від 21.04.2014 року TOB ЕПОХА СТИЛЮ надає для екпонирування, ПП ВІВА ТРЕЙДІНГ код ЄДРПОУ 39070777 організовує екпонирування виробів TOB ЕПОХА СТИЛЮ , а також надає і додаткові послуги.

Окрім договору та актів надання послуг, до перевірки не були надані інші документи. Вищевказаний договір та акти надання послуг мають знеособлений характер та не можуть бути належним доказом факту здійснення відповідних господарських операцій.

Відповідно відсутності детальних пунктів у договорі (місце проведення виставки, не зазначений період проведення виставки, у договорі не зазначена вартість участі, не зазначений організаційний внесок, не можливість встановлення номенклатури рекламних послуг) актам надання послуг неможливо зробити висновок про те що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання економічного ефекту у господарської діяльності підприємства.

Крім того, зміст розглянутих послуг передбачає матеріалізацію їх результату, зокрема у вигляді складених звітів, оформлених документів, розроблених матеріалів та продуктів. Втім відповідні документи до перевірки надані не були.

Втім, умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі, наявних документів зробити однозначний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту у господарської діяльності підприємства.

В акті перевірки, також, зазначено, що з ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеської області отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ВІВА ТРЕЙДІНГ , код за ЄДРПОУ 39070777 щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період квітень-травень 2014 року, згідно якого встановлено, що ПП ВІВА ТРЕЙДІНГ не має основних засобів, трудових ресурсів та виробничих потужностей. Факт відсутності управлінського та технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів свідчить про відсутність адміністративно- господарських можливостей на виконання будь яких послуг, та постачання товарів, що являється доказом про відсутність реальності господарських операцій згідно податково- судової доктрини Реальності господарської операції

ОСОБА_4 акту перевірки вбачається, що позивачем до перевірки було надано не лише акти надання послуг та договір, а й податкові накладні.

ОСОБА_4 наданих актів надання послуг (Т.1 арк. с. 114-120) та податкових накладних (Т.1 арк. с. 121-127) вбачається, що вартість робіт (послуг) співпадає. Зазначені первинні документи відповідають вимогам Закону, їх знеособлений характер, на думку суду, не є доказом, що господарська операція не є реальною.

Крім того, твердження відповідача, що зміст розглянутих послуг передбачає матеріалізацію їх результату, зокрема у вигляді складених звітів, оформлених документів, розроблених матеріалів та продуктів, суд не приймає до уваги, оскільки нормами законодавства не передбачено надання зазначених документів для підтвердження реальності господарських операцій.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ Альфа-777 , судом встановлено наступне.

Так, в акті перевірки зазначено, що предметом договору № 46 від 04.11.2014 року Про реалізацію готельних послуг є продаж TOB Альфа-777 код ЄДРПОУ 35404158 власного готельного продукту на користь TOB ЕПОХА ЄТИЛЮ.

До перевірки надано договір № 46 від 04.11.2014 року Про реалізацію готельних послуг, у якому у п. 11 відсутні взагалі дані/реквізити TOB ЕПОХА СТИЛЮ .

До перевірки не надано жодних документів, що підтверджували зазначені взаємовідносини, а саме: підтверджуючі документи про ціль розміщення у готелі (чи проведення TOB ЕПОХА СТИЛЮ виставок, презентацій, конференцій тощо), про кількість осіб які будуть розміщені у готелі.

Окрім договору та актів надання послуг до перевірки не були надані інші документи. Вищевказаний договір та акти виконаних робот мають знеособлений характер та не можуть бути належним доказом факту здійснення відповідних господарських операцій.

Крім того, зміст розглянутих послуг передбачає матеріалізацію їх результату, зокрема у вигляді складених звітів, оформлених документів, розроблених матеріалів та продуктів. Втім відповідні документи до перевірки надані не були.

Втім, умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити однозначний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту у господарської діяльності підприємства.

Наведені факти свідчать про невідповідність сформованих TOB ЕПОХА СТИЛЮ витрат критеріям реальності господарської операції та її документального підтвердження, які є основними умовами для формування податкового обліку.

ОСОБА_4 акту перевірки вбачається, що позивачем до перевірки було надано не лише акти надання послуг та договір, а й податкові накладні.

ОСОБА_4 наданого, у якості додатків до позову, примірника договору № 46 від 04.11.2014 року, у п. 11 якого зазначено повне найменування, адреса позивача, код за ЄДРПОУ, ІПН. Зазначений договір підписаний із зазначенням прізвища та ім'я посадової особи позивача та скріплений печаткою ТОВ ЕПОХА СТИЛЮ .

Відповідачу разом з ухвалою про відкриття провадження у справі було надано примірник адміністративного позову із додатками, проте жодних зауважень до зазначеної копії договору у представника відповідача не виникало.

ОСОБА_4 додатку № 1 до Договору № 46 від 04.11.2014 року, сторони погодили тарифи на розміщення у готелі з 01.10.2014 року по 30.04.2015 року.

Надані представником позивача первинні документи відповідають вимогам Закону, їх знеособлений характер, на думку суду, не є доказом того, що господарська операція не є реальною.

Крім того, твердження відповідача, що зміст розглянутих послуг передбачає матеріалізацію їх результату, зокрема у вигляді складених звітів, оформлених документів, розроблених матеріалів та продуктів, суд не приймає до уваги, оскільки нормами законодавства не передбачено надання зазначених документів для підтвердження реальності господарських операцій.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ ІЛЛІС , судом встановлено наступне.

Так, в акті перевірки зазначено, що до перевірки надано договір на проживання в готелі, складений між TOB ІЛЛІС код ЄДРПОУ 19482310 з TOB ЕПОХА СТИЛЮ , але не надано жодних документів, що підтверджували зазначені взаємовідносини, а саме: підтверджуючі документи про ціль розміщення готелі, (чи то виїзд керівництва чи персоналу TOB ЕПОХА СТИЛЮ на виставку, презентацію, конференцію тощо до м. Києва), про кількість осіб, які будуть розміщені у готелі, не надано Наказ про командировку працівників TOB ЕПОХА СТИЛЮ .

Крім того, зміст розглянутих послуг передбачає матеріалізацію їх результату, зокрема у вигляді складених звітів, оформлених документів, розроблених матеріалів та продуктів. Втім відповідні документи до перевірки надані не були.

Втім, умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити однозначний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту у господарської діяльності підприємства.

Наведені факти свідчать про невідповідність сформованих TOB ЕПОХА СТИЛЮ витрат критеріям реальності господарської операції та її документального підтвердження, які є основними умовами для формування податкового обліку

ОСОБА_4 акту перевірки вбачається, що позивачем до перевірки було надано не лише договір, а й акти надання послуг та податкові накладні.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ ІЛЛІС позивачем надано копію договору від 18.02.2015 року, податкові накладні, акти надання послуг. Крім того, в матеріалах справи, наявний лист від 30.11.2016 року, згідно якого вбачається, що ТОВ ІЛЛІС має у власності готельний комплекс ВЕРХОВИНА та те, що відповідно до Статуту товариства, предметом діяльності є, у тому числі, готельні послуги.

Твердження відповідача, що зміст розглянутих послуг передбачає матеріалізацію їх результату, зокрема у вигляді складених звітів, оформлених документів, розроблених матеріалів та продуктів, суд не приймає до уваги, оскільки нормами законодавства не передбачено надання зазначених документів для підтвердження реальності господарських операцій.

Щодо правовідносин позивача з ПП Гран Марін , судом встановлено наступне.

Так, в акті перевірки зазначено, що згідно договору №б/н від 2014 року Про готельне обслуговування TOB ЕПОХА СТИЛЮ замовляє та оплачує, а ПП Гранд Марін код ЄДРПОУ 36851831 за рахунок TOB ЕПОХА СТИЛЮ надає комплекс по розміщенню клієнтів (груп клієнтів) в готелі СПА- готель ОСОБА_5 та додаткові послуги клієнтам, на умовах, визначених цим договором і на підставі замовлень TOB ЕПОХА СТИЛЮ , підтверджених ПП Гранд Марін .

До перевірки надано договір На готельне обслуговування в якому відсутні такі обов'язкові реквізити, як: номер, дата, строк дії договору. Предметом договору є комплекс послуг по розміщенню клієнтів (груп клієнтів) в готелі СПА-готель ОСОБА_5 та додаткові послуги клієнтам, на умовах, визначених цим договором і на підставі замовлень.

Проте згідно акту надання послуг №1916 від 15.11.2014 року предметом взаємовідносин між підприємствами є Організація проведення конференції , а не комплекс послуг по розміщенню клієнтів (груп клієнтів) в готелі СПА-готель ОСОБА_5 .

Крім того, зміст розглянутих послуг передбачає матеріалізацію їх результату, зокрема у вигляді складених звітів, оформлених документів, розроблених матеріалів та продуктів. Втім відповідні документи до перевірки надані не були.

Втім умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити однозначний висновок про те, шо витрати фактично і понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту господарської діяльності підприємства.

Наведені факти свідчать про невідповідність сформованих TOB ЕПОХА СТИЛЮ витрат критеріям реальності господарської операції та її документального підтвердження, які є основними умовами для формування податкового обліку.

ОСОБА_4 наданого у якості додатків до позову примірника договору № 198 від 11.11.2014 року, ТОВ ЕПОХА СТИЛЮ замовляє та оплачує, а ПП Гранд Марін , за його рахунок надає замовнику комплекс послуг по розміщенню клієнтів (груп клієнтів) в готелі СПА-готель ОСОБА_5 , який розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський р-н, с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, пров. Південосанаторний, 5 та додаткові послуги клієнтам, на умовах визначених цим договором і на підставі замовлень замовника, підтверджених виконавцем. Термін дії договору до 31.12.2014 року.

Позивачем на підтвердження реальності господарських відносин із контрагентом ПП Гран Марін надано податкові накладні та акт надання послуг.

Крім того, твердження відповідача, що зміст розглянутих послуг передбачає матеріалізацію їх результату, зокрема у вигляді складених звітів, оформлених документів, розроблених матеріалів та продуктів, суд не приймає до уваги, оскільки нормами законодавства не передбачено надання зазначених документів для підтвердження реальності господарських операцій.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ Київський міжнародний контрактовий ярмарок , судом встановлено наступне.

Так, в акті перевірки зазначено, що на виконання договору про надання послуг від 15.09.2014 року № 65 укладеного між TOB ЕПОХА СТИЛЮ та ТОВ Київський міжнародний контрактовий ярмарок , на адресу TOB ЕПОХА СТИЛЮ складено акт надання послуг від 04.10.2014 року № 1652 та податкові накладні № 2208 від 23.09.2014 року та № 2294 від 01.10.2014 року .

До перевірки не надано договір про надання послуг від 15.09.2014 року №65, не надані акти про надання послуг, запрошення на виставку та заявки на участь у виставках.

Крім того, зміст розглянутих послуг передбачає матеріалізацію їх результату, зокрема у вигляді складених звітів, оформлених документів, розроблених матеріалів та продуктів. Втім відповідні документи до перевірки надані не були.

Втім, умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити однозначний висновок про те, що витрати фактично і понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту господарської діяльності підприємства.

Наведені факти свідчать про невідповідність сформованих TOB ЕПОХА СТИЛЮ витрат критеріям реальності господарської операції та її документального підтвердження, які є основними умовами для формування податкового обліку.

ОСОБА_4 наданого, у якості додатків до позову примірника договору № 65 від 15.09.2014 року, що укладений між ТОВ ЕПОХА СТИЛЮ та ТОВ Київський міжнародний контрактовий ярмарок , предметом договору є виконання/надання організатором комплексу робіт/послуг по організації участі експонента у виставці Design Living Tendency.

На підтвердження факту виконання зазначеного договору, позивачем, надано: податкові накладні, акти надання послуг, копія договору між ТОВ Київський міжнародний контрактовий ярмарок та ПАТ Центр агропромислових технологій від 19.09.2014 року № 41-В/14, план виставкового павільйону №1, що є додатком №1 до договору № 41-В/14, павільйон №2, що є додатком №2 до договору № 41-В/14, лист від 01.12.2016 року № 135.

Крім того, твердження відповідача, що зміст розглянутих послуг передбачає матеріалізацію їх результату, зокрема у вигляді складених звітів, оформлених документів, розроблених матеріалів та продуктів, суд не приймає до уваги, оскільки нормами законодавства не передбачено надання зазначених документів для підтвердження реальності господарських операцій.

Щодо правовідносин позивача з ФОП ОСОБА_6 судом встановлено наступне.

Так, в акті перевірки зазначено, що на підтвердження взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_6 надано акт надання послуг № 10 від 15.11.2014 року, згідно якого предметом взаємовідносин є Організація та проведення конференції , проте до перевірки не надані замовлення на проведення конференції, запрошення на конференцію, кількість запрошених осіб на конференцію та Договір про надання послуг.

Крім того, зміст розглянутих послуг передбачає матеріалізацію їх результату, зокрема, у вигляді складених звітів, оформлених документів, розроблених матеріалів та продуктів. Втім, відповідні документи до перевірки надані не були.

Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити однозначний висновок про те, що витрати фактично і понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту господарської діяльності підприємства.

Суд зазначає, що приписами ст. ст. 43, 44, 2016 Цивільного кодексу України передбачено можливість укладення усних договорів.

Відповідачем під час перевірки було досліджено акт надання послуг № 10 від 15.11.2014 року, жодних зауважень до зазначеного первинного документу відповідачем у акті перевірки не наведено, у зв'язку з чим відсутність письмового договору між позивачем та контрагентом ФОП ОСОБА_6 та інформації щодо проведення конференції, на думку суду, не є доказом на підтвердження факту нереальності господарських відносин між зазначеними суб'єктами.

Крім того, твердження відповідача, що зміст розглянутих послуг передбачає матеріалізацію їх результату, зокрема у вигляді складених звітів, оформлених документів, розроблених матеріалів та продуктів, суд не приймає до уваги, оскільки нормами законодавства не передбачено надання зазначених документів для підтвердження реальності господарських операцій.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ СОЮЗ-ПРЕС , судом встановлено наступне.

Так, в акті перевірки зазначено, що на підтвердження взаємовідносин між ТОВ ЕПОХА СТИЛЮ та ТОВ СОЮЗ-ПРЕС до перевірки надано акт надання послуг № 2 від 31.01.2014 року, згідно якого предметом взаємовідносин між підприємствами є Рекламні послуги в журналі Дом и интерьер , проте до перевірки не надано: Договір про надання послуг, замовлення на отримання рекламних послуг, рахунок-фактуру № СФ-000148 від 30.01.2014 року, у зв'язку з чим неможливо встановити, які рекламні послуги були отримані позивачем.

Крім того, зміст розглянутих послуг передбачає матеріалізацію їх результату, зокрема у вигляді складених звітів, оформлених документів, розроблених матеріалів та продуктів. Втім відповідні документи до перевірки надані не були.

Втім, умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити однозначний висновок про те, що витрати фактично і понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту господарської діяльності підприємства.

Наведені факти свідчать про невідповідність сформованих TOB ЕПОХА СТИЛЮ витрат критеріям реальності господарської операції та її документального підтвердження, які є основними умовами для формування податкового обліку.

ОСОБА_4 наданого у якості додатків до позову примірника договору № 16/01-2 від 16.01.2014 року, що укладений між ТОВ ЕПОХА СТИЛЮ та ТОВ СОЮЗ-ПРЕС , організатор надає учаснику послуги у відповідності до п.2.1 договору по розміщенню реклами в журналі Дом и интерьер .

На підтвердження факту виконання зазначеного договору позивачем надано акт надання послуг № 2 від 31.01.2014 року.

Відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про нереальність господарських операцій між ТОВ ЕПОХА СТИЛЮ та ТОВ СОЮЗ-ПРЕС . Крім того, відповідач в акті зазначає, що згідно наданих документів до перевірки неможливо встановити, які саме рекламні послуги отримані позивачем, тобто відповідач не заперечує факту здійснення між підприємствами господарської діяльності у перевіряємому періоді, на думку суду, відповідачем під сумнів ставиться лише види такої діяльності.

Крім того, твердження відповідача, що зміст розглянутих послуг передбачає матеріалізацію їх результату, зокрема у вигляді складених звітів, оформлених документів, розроблених матеріалів та продуктів, суд не приймає до уваги, оскільки нормами законодавства не передбачено надання зазначених документів для підтвердження реальності господарських операцій.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ КЕЙТЕР , судом встановлено наступне.

Так, в акті перевірки зазначено, що на підтвердження взаємовідносин між ТОВ ЕПОХА СТИЛЮ та ТОВ КЕЙТЕР до перевірки надано акт прийому передачі виконаних робіт № М0858 від 05.12.2015 року та Рахунок № Сч-М0858 від 04.12.2015 року, згідно акту прийому передачі виконаних робіт, предметом взаємовідносин є Обслуговування заходу 05.12. 15 , проте до перевірки не надано: Договір про надання послуг, замовлення на отримання послуг, у зв'язку з чим неможливо встановити, номенклатуру послуги,строки її виконання.

Крім того, зміст розглянутих послуг передбачає матеріалізацію їх результату, зокрема у вигляді складених звітів, оформлених документів, розроблених матеріалів та продуктів. Втім відповідні документи до перевірки надані не були.

Втім умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити однозначний висновок про те, шо витрати фактично і понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту господарської діяльності підприємства.

Наведені факти свідчать про невідповідність сформованих TOB ЕПОХА СТИЛЮ витрат критеріям реальності господарської операції та її документального підтвердження, які є основними умовами для формування податкового обліку.

ОСОБА_4 наданого у якості додатків до позову примірника договору № 041215/1 від 04.12.2015 року, що укладений між ТОВ ЕПОХА СТИЛЮ та ТОВ КЕЙТЕР , виконавець ТОВ КЕЙТЕР зобов'язується за заявками та графіком постачання, де зазначається детальна інформація щодо послуг, які надаються за Договором (Додаток 1 до Договору) шляхом передання по факсу або електронною поштою у 1-но денний строк надавати Замовнику за плату наступні послуги: постачання готових комплексних обідів для працівників Замовника, а замовник зобов'язується оплачувати зазначені послуги.

Таким чином твердження відповідача в акті перевірки щодо неможливості встановлення номенклатури послуги, строків її виконання є хибними, зауважень щодо первинних документів у відповідача не було.

Крім того, твердження відповідача, що зміст розглянутих послуг передбачає матеріалізацію їх результату, зокрема у вигляді складених звітів, оформлених документів, розроблених матеріалів та продуктів, суд не приймає до уваги, оскільки нормами законодавства не передбачено надання зазначених документів для підтвердження реальності господарських операцій.

ОСОБА_4 з пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПКУ, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПКУ, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПКУ встановлює, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

ОСОБА_4 з п. 198.2 статті 198 ПКУ, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

ОСОБА_4 з п. 201.1 статті 201 ПКУ, На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 134.1.1 статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування податку на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Відповідно до п. 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ОСОБА_4 з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи, в розумінні, наведених норм законодавства.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, що процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналогічний підхід, на думку суду, необхідно застосовувати і до права платника податків на віднесення сплачених за своїми зобов'язаннями коштів до сум валових витрат підприємства.

Позивачем на підтвердження позовних вимог надано первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій з зазначеними в акті перевірки контрагентами.

Наявні в матеріалах справи документи, відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

Докази того, що вказані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - у суду відсутні.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товару, в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим п. 201.1 статті 201 ПК України.

Слід зазначити, що податковий орган не посилається на відсутність реєстрації податкових накладних у встановленому порядку, що виписані контрагентами позивача, на підставі яких останнім і нараховано податок на додану вартість.

Відповідачем не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання господарських операцій за вказаними договорами, узгодженості дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з можливими протиправними діями постачальника.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки на податкову інформацію відносно контрагентів позивача ТОВ ФІШТРЕЙД ГРУП та ПП ВІВА ТРЕЙДНГ , як на підставу нереальності господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами, суд вважає необхідним зазначити наступне.

На думку суду, в акті перевірки висновки про нереальність господарських відносин, за укладеними ТОВ ЕПОХА СТИЛЮ з його контрагентами правочинами, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Недопустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків визнано ДПА України та доведено до відома підпорядкованих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року Щодо підстав для визнання договорів нікчемними .

Доказів про самостійне дослідження податковим органом обставин укладання договорів між позивачем з вищезазначеними контрагентами, предметів даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених позивачем грошових коштів акт перевірки не містить. При цьому, надані позивачем в ході судового розгляду справи документи підтверджують дійсність всіх операцій і правильність податкового обліку ТОВ ЕПОХА СТИЛЮ .

Суд зазначає, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Слід також зазначити, що висновки, викладені в акті перевірки, порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до якого суб'єкт господарювання не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, а може бути притягнений до юридичної відповідальності лише за власні правопорушення.

При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Така правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України у постанові від 10.09.2014 року по справі № 2а-13207/12/2670.

Суд зазначає, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій не спростовано, як і не зазначено жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умовами договорів послуги ТОВ ЕПОХА СТИЛЮ не отримано та в подальшому не реалізовано у своїй господарській діяльності іншим контрагентам.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 15.07.2016 року № НОМЕР_1 та № № НОМЕР_2 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо висновків відповідача відносно правильності обчислення, повноти та сплати до бюджету позивачем податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), суд вважає зха необхідне зазначити наступне.

Перевіркою встановлено факт надання доходу у не грошовій формі на користь фізичних осіб (не робітників підприємства та директора підприємства ОСОБА_7Е.), у вигляді сплати за мешкання в готелях на користь підприємств, які надають вищезазначені послуги у розмірі 130 835,83 грн. Вищезазначені послуги були сплачені за фізичних осіб, а саме засновників підприємства, запрошених осіб до проведеної конференції, згідно розшифровки по мешканцям в готелях (додається до акту перевірки). ОСОБА_4 наданих до перевірки документів, відряджень не було, грошові кошти від звіт не видавались.

Відповідно до положень пп. 14.1.54, п.14.1 ст.14 ПКУ, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до положень пп. е пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу) (пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України.

ОСОБА_4 приписів п. 176.2 ст. 176 ПКУ, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку; в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень пп. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 ПКУ, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідачем не надано до матеріалів справи розшифровки по мешканцям в готелях про яку зазначено в акті перевірки, відповідачем також не встановлено, за яких саме осіб, окрім директора підприємства позивача, було сплачено кошти за мешкання в готелях.

Додаткове благо повинно бути персоніфікованим та пов'язано із конкретною фізичною особою - платником податків, створювати певні вигоди для такої особи, надаватися податковим агентом та бути виражене у формі коштів, матеріальних або нематеріальних цінностях, послугах чи інших видах доходу.

Відповідач під час визначення додаткового блага повинен обов'язково вказувати фізичну особу - платника податків, у якої це благо виникає, та період, у який це додаткове благо виникло.

Донарахування податку на доходи фізичних осіб здійснено не шляхом визначення податку з доходу, отриманого конкретною фізичною особою, а з суми за мешкання в готелях, сплаченої підприємством.

Такий підхід до визначення податкового зобов'язання податковим органом, не ґрунтується на нормах Податкового кодексу України.

Зазначений висновок суду кореспондує висновку Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 16.02.2016 року у справі № 804/6678/14.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку щодо помилковості висновків відповідача відносно порушення правильності обчислення, повноти та сплати до бюджету позивачем ПДФО та відповідно військового збору.

Щодо висновків відповідача відносно правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства, суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що підприємством було надано дохід у не грошовій формі на користь фізичної особи, робітника підприємства ОСОБА_8, у вигляді мешкання в готелі, на загальну суму 6252,80 грн., а саме у 2014 році (вересень) - 1041,94 грн., у 2015 році: лютий - 978,89 грн., березень 2015 року - 1569.97 грн.; 2016 році (березень) - 2662 грн..

ОСОБА_4 з абз. а пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК України ( в редакції чинній станом на 01.09.2014 року), до складу інших витрат включаються: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати.

Проте на думку суду, проживання директора підприємства у готелях під час проведення різних заходів не входить до складу адміністративних витрат.

ОСОБА_4 приписів п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР ), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

ОСОБА_4 приписів пп. 2.3.4 п.2.3 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України від 13.01.2004 N 5, до складу виплат соціального характеру у грошовій і натуральній формі, що входять до фонду оплати праці, включається, у тому числі, інші виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів у групи здоров'я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством).

Таким чином, суд приходить висновку щодо правильності висновків відповідача, в частині порушень позивачем порядку нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, оскільки позивачем було сплачено кошти за проживання позивача у готелі, проте до перевірки та до суду не було надано документів, які б свідчили про те, що директор підприємства перебував у відрядженні під час проживання у готелях, а тому в цій частині суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову щодо скасування вимоги про сплати боргу від 15.07.2016 року, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно ненарохованого єдиного внеску від 15.07.2016 року, рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховуються єдиний внесок (авансових платежів) від 25.07.2016 року, рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності від 15.07.2016 року.

Щодо вимог позивача про визнання оскаржуваних рішень відповідача незаконними, суд зазначає, що податковий орган приймав рішення у межах повноважень, що визначені законодавством та керуючись законодавством, у зв'язку оскаржувані рішення, відносно яких суд дійшов висновку щодо їх скасування, є протиправними, а не незаконними.

ОСОБА_4 з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

ОСОБА_4 зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОСОБА_4 з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом встановлено, що при поданні адміністративного позову, позивачем сплачений судовий збір у розмірі 6 582,28 грн. Судом відмовлено у задоволенні позову по вимозі та рішенням про застосування штрафних санкцій зі сплати єдиного внеску на загальну суму 3514, 90 грн. Судовий збір за зазначені майнові вимоги склав 52,72 грн. (3514, 90 грн. х 0,015), отже різниця щодо повернення суми сплаченого судового збору складає: 6 582,28 грн. - 52,72 грн. = 6529,56 грн..

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що адміністративний позов ТОВ ЕПОХА СТИЛЮ підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7-12, 14, 71, 86, 122, 128, 158-164, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальності ЕПОХА СТИЛЮ до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимогу про сплату боргу.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.07.2016 року № НОМЕР_1 на суму 205 650,00 (двісті п'ять тисяч шістсот п'ятдесят гривень 00 копійок) за платежем із податку на додатну вартість (код платежу - 14010100), в тому числі 137 100,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 68 550,00 грн. за штрафними санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.07.2016 року № НОМЕР_2 на суму 181 053,00 (сто вісімдесят одна тисяча п'ятдесят три гривні 00 коп.) за податком на прибуток приватних підприємств (код платежу - 11021000), в тому числі 124 703,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 56 450,00 грн. за штрафними санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.05.2016 року № НОМЕР_3 на суму 45 620,98 (сорок п'ять тисяч шістсот двадцять гривень 98 копійок) - за платежем з податку на доходи фізичних осіб (код платежу - 14010100), в тому числі 23 453,83 грн. за податковими зобов'язаннями та 17 124,21 грн. за штрафними санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.07.2016 року № НОМЕР_4 на суму 2 369,45 (дві тисячі триста шістдесят дев'ять гривень 45 копійок) за платежем військового збору (код платежу - 11011000), в тому числі 1 229,29 грн. - за податковими зобов'язаннями, 911,43 грн. - за штрафними санкціями та 228,73 грн. - пеня відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.07.2016 року № НОМЕР_5 на суму 510 (п'ятсот десять гривень) штрафні санкції за не нарахування податку на доходи фізичних осіб (код платежу - 11010100), де 510 грн. складають штрафні (фінансові) санкції.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної Фіскальної Служби в Одеській області (місцезнаходження: проспект Ак. Глушко, 17/3, м. Одеса, 65104, код ЄДРПОУ 39549642) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕПОХА СТИЛЮ (Код ЄДРПОУ 34873034, 65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, буд. 20, р/р №26007311334201 у ПАТ Акціонерний банк Південний , МФО 328209) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6529,56 гривень (шість тисяч п'ятсот двадцять девять гривень 56 копійок).

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В. Бжассо