Рішення

від 17.01.2017 по справі 495/3442/16-ц

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/3442/16-ц

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

17 січня 2017 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - судді Заверюха В.О.,

при секретарі - Червинській І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгород-Дністровському Одеської області цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Красилівське ремонтно-транспортне підприємство до Приватного Підприємства Поділля , ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Олімпія-О , ОСОБА_4 селищної ради про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2016 року Відкрите акціонерне товариство Красилівське ремонтно-транспортне підприємство звернулось до Білгород-Дністровського міськрайонного суду із позовом, у якому просить визнати за Відкритим акціонерним товариством Красилівське ремонтно-транспортне підприємство право власності на будівлі та споруди бази відпочинку Поділля , що складається з: котеджу для відпочинку літ. А , загальною площею 316,1 кв. м., адміністративної будівлі літ. Б , котеджу для відпочинку літ. Ш , загальною площею 319,1 кв. м., їдальні літ. Ч , загальною площею 663,1 кв. м., душової літ. Ф , загальною площею 29,4 кв. м., вбиральні літ. Ц , 1Ч , літнього бару (навісу) 1Х , котеджу для відпочинку (незавершене будівництво) літ. 1Ц , споруд № 1, 4, 12, 20, 21 - ворота, № 13, 14, 18 - огорожа, № 16, 17 - оглядовий колодязь, І - покриття, 1298,3 кв. м., літ. Щ , Ю , Я , 1М , 1Н , 1О , 1П , 1Р , 1С , 1Т , 1У , 1Ф - торгівельні павільйони, літ. 1А , 1Є , 1Ж , 1З , 1И , 1І , 1К , 1Л , 1Ш , 1Щ , 1Ю - будинки відпочинку, літ. 2Б - сарай, будівлі тимчасового характеру, що знаходяться за адресою: вул. Приморська 100, смт. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока база відпочинку Поділля (район Центральний) та Одеська область, м. Білгород-Дністровський смт. Затока вул. Приморська, б/н); витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Приватного Підприємства Поділля будівлі та споруди бази відпочинку Поділля , що складається з: котеджу для відпочинку літ. А , загальною площею 316,1 кв. м., адміністративної будівлі літ. Б , котеджу для відпочинку літ. Ш , загальною площею 319,1 кв. м., їдальні літ. Ч , загальною площею 663,1 кв. м., душової літ. Ф , загальною площею 29,4 кв. м., вбиральні літ. Ц , 1Ч , літнього бару (навісу) 1Х , котеджу для відпочинку (незавершене будівництво) літ. 1Ц , споруд № 1, 4, 12, 20, 21 - ворота, № 13, 14, 18 - огорожа, № 16, 17 - оглядовий колодязь, І - покриття, 1298,3 кв. м., літ. Щ , Ю , Я , 1М , 1Н , 1О , 1П , 1Р , 1С , 1Т , 1У , 1Ф - торгівельні павільйони, літ. 1А , 1Є , 1Ж , 1З , 1И , 1І , 1К , 1Л , 1Ш , 1Щ , 1Ю - будинки відпочинку, літ. 2Б - сарай, будівлі тимчасового характеру, що знаходяться за адресою: вул. Приморська 100, смт. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока база відпочинку Поділля (район Центральний) та Одеська область, м. Білгород-Дністровський смт. Затока вул. Приморська, б/н).

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2012 порушено провадження у справі №11/5025/1265/12 про визнання боржника ВАТ Красилівське ремонтно-транспортне підприємство м. Красилів вул. Грушевського, 1 (ЄДРПО - 00902292) банкрутом як відсутнього божника у відповідності до вимог ст. 52 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Постановою Господарського суду Хмельницької області від 22.11.2012 року ВАТ Красилівське ремонтно-транспортне підприємство визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.01.2016 у справі №11/5025/1265/12 продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора до 22.07.2016 року. У відповідності до ч. 2 ст. 23, ч. 1 ст. 25 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції від 19.01.2013р.), з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше, а ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також здійснює інші повноваження. На даний час єдиною уповноваженою особою на представництво інтересів банкрута ВАТ Красилівське РТП є ліквідатор - арбітражний керуючий ОСОБА_5

Арбітражний керуючий ОСОБА_5 звернувся до суду із вище вказаним позовом з метою захисту інтересів банкрута, а саме: виявлення та повернення майна банкрута для формування ліквідаційної маси, посилаючись на те, що треті особи шляхом злочинних дій заволоділи майном банкрута, а саме цілісним майновим комплексом - базою відпочинку Поділля .

У своєму позові ліквідатор стверджує, що ВАТ Красилівське РТП (далі по тексту - Позивач) було створене відповідно до Наказу № 76 від 27.12.1995 Начальника представництва Фонду Державного майна України у Красилівському районі Хмельницької області шляхом перетворення державного підприємства Красилівське ремонтно-транспортне підприємство у відкрите акціонерне товариство згідно з Указом Президента України від 26.11.1994 № 699/94 Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів .

Наказом № 76 Начальника представництва ФДМ України у Красилівському районі Хмельницької області № 75 від 26.12.1995 р. був затверджений акт оцінки вартості майна Красилівського РТП.

Позивач стверджує, що 12 грудня 1982 року комісія у складі головного інженера Красилівського РТП ОСОБА_6, інженера-енергетика ОСОБА_7, інженера по т/б ОСОБА_8, інженера-будівельника ОСОБА_9 склала акт про те, що на відведеній ОСОБА_4 селищною радою земельній ділянці площею 1,2 га була побудована база відпочинку Поділля .

18 травня 1982 року КП Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації було складено план бази відпочинку Поділля , на якому, як стверджує Позивач, вказано конфігурацію відведеної земельної ділянки та планування бази, а також вказана загальна кількість будівель та споруд бази - всього 23 шт.

Також позивач стверджує, що 10 червня 1998 року КП Білгород-Дністровським бюро технічної інвентаризації проведено інвентаризацію земельної ділянки та будівель і споруд бази відпочинку та складено план земельної ділянки б/в Поділля , згідно з яким б/в Поділля ВАТ Красилівське РТП розміщувалася на земельній ділянці площею 11 892 кв. м, в тому числі під забудовою: 2 286 кв. м., під двором 9 606 кв. м., кількість будівель - 28, з них основних 19 шт., службових 9 шт., а саме: 1 - столова, 2 - адміністративний корпус, 3 - 6 будинки відпочинку, 7 - 19 будинки відпочинку, 20 - альтанка (бесідка), 21 - сміттєзбирач, 22 - душові, 23 - туалет, 24 - склад, 25 - підсобна будівля, 26 - більярдна, 27 - 28 - будинки відпочинку. Балансова вартість бази відпочинку складала 1 017 174, 94 грн., а залишкова вартість на початок 2003 року - 253 660, 71 грн., залишкова вартість на кінець 2003 року 241 161, 74 грн., залишкова вартість на початок 2004 рік - 240 491, 27 грн., залишкова вартість на кінець 2004 року - 228 690, 33 грн.. Позивач також стверджує, що відповідно до копії довідки від 04 жовтня 2004 року ВАТ Красилівське РТП база відпочинку Поділля (станом на той час) знаходилася на балансі ВАТ Красилівське РТП , а залишкова вартість будівель станом на 01 жовтня 2004 рік становила - 237 485, 13 грн. та складалася з: їдальні, адміністративного корпусу, 17 - будинків для відпочинку, бесідки (альтанка), сміттєзбірника, душової, туалету. У листопаді 2004 року КП Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації була проведена інвентаризація земельної ділянки та будівель і споруд бази відпочинку, що знаходиться за адресою: смт. Затока, вул. Приморська, 100, на замовлення ВАТ Красилівське РТП в особі голови правління ОСОБА_10, підтвердженням чого є копії листів № 34 від 19 жовтня 2004 року та № 324 від 16 листопада 2004 року. Позивач стверджує, що згідно плану земельної ділянки бази відпочинку, складеного у листопаді 2004 року, складалась з тих же самих об'єктів, що і у 1998 році, за виключенням котеджу для відпочинку літ. А розміром 13,26 х 12,84 м., який був побудований станом на листопад місяць 2004 рік.

Крім того, позивач посилається на те, що 11 червня 1999 року згідно з наказом № 39 ВАТ Красилівське РТП від 11.05.1999 було створено та зареєстровано як юридична особа Дочірнє підприємство База відпочинку Поділля , що підтверджується витягом з ЄДР та копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП .

03 січня 2000 року між ВАТ Красилівське РТП та ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП було укладено договір оренди, на підставі якого ВАТ Красилівське РТП передало ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП в користування на умовах оренди строком на 10 років основні засоби, серед яких будівлі бази відпочинку, балансовою вартістю 999742, 12 грн., що за твердженням позивача згідно з довідкою № 39 від 20 листопада 2009 року ВАТ Красилівське РТП відповідає балансовій вартості бази відпочинку станом на 01.12.2002 рік.

12 грудня 2002 року між ВАТ Красилівським РТП та ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП було укладено договір оренди № 13, на підставі якого ВАТ Красилівське РТП передало ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП в користування на умовах оренди строком на 3 роки (з 01.01.2003 по 01.01.2006) частину майнового комплексу залишковою вартістю 208 560, 71 грн., що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, вул. Приморська, 100, перелік якого вказано в акті приймання-передачі від 12.12.2002 (додаток №1 до договору).

27 квітня 2001 року, на виконання розпорядження ОСОБА_4 селищної ради №28 від 27.04.2000 було проведено інвентаризацію земель, на яких знаходилися будівлі і споруди бази відпочинку Поділля та рекомендовано надати в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 1,112 га для експлуатації та обслуговування бази відпочинку, яка знаходиться в оренді. Відповідно до довідки вих. № 613-01/04-6 від 29.05.2001 в користуванні під базою відпочинку Поділля знаходилася земельна ділянка площею 1,112 га. Рішенням ОСОБА_4 селищної ради № 1074 від 12 лютого 2002 року було затверджено вищевказаний акт інвентаризації земельної ділянки площею 1,112 га. ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП та надано у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 9 років земельну ділянку площею 1,112 га. забудованих земель, на яких знаходяться в оренді будівлі та споруди, які використовуються під розміщення бази відпочинку Поділля з укладенням відповідного договору оренди.

04 червня 2002 року між ОСОБА_4 селищною радою та ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП як орендарем бази відпочинку Поділля було укладено договір оренди земельної ділянки площею 11 120 кв. м. під розміщення бази відпочинку Поділля строком на 9 років, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрований в реєстрі за № 1901.

12 грудня 2002 між ВАТ Красилівське РТП та ПП Поділля було укладено договір оренди № 9/12, згідно якого ВАТ Красилівське РТП передало у тимчасове володіння та користування, строком на 25 років, цілісний майновий комплекс база відпочинку Поділля , що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, вул. Приморська, 100, склад якого визначено в акті приймання-передачі майна, і складається із будівель залишковою вартістю 204 660, 71 грн. Як стверджує Позивач, договір оренди за № 9/12 колишнім головою правління ВАТ Красилівське РТП ОСОБА_10 було укладено в порушення вимог п. 12 Статуту, зловживаючи своїм посадовим становищем, всупереч інтересам служби, з ОСОБА_12 Підприємством Поділля , директором і засновником якого був ОСОБА_13. На підставі вище вказаного договору оренди мала місце незаконна передача ПП Поділля в тимчасове користування, строком на 25 років, цілісного майнового комплексу - бази відпочинку Поділля , яка, за твердженням Позивача, була побудована ВАТ Красилівське РТП та введена в експлуатацію 12 грудня 1982 р., загальною вартістю 88 243 грн..

Позивач також стверджує, що вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду у кримінальній справі № 1-88/2010 від 16.12.2010 р. було встановлено, що ВАТ Красилівське РТП побудувало та ввело в експлуатацію базу відпочинку Поділля 12.12.1982 р., а також те, що 14.05.2003 р., голова правління ВАТ Красилівське РТП ОСОБА_10 без згоди правління товариства, зловживаючи своїм посадовим становищем, згідно з листом № 218 від 14.05.2003 надав ПП Поділля згоду на проведення за рахунок товариства капітального ремонту та переобладнання бази відпочинку Поділля в смт. Затока по вул. Приморській 100 Білгород-Дністровського району Одеської області. В результаті вище вказаних дій рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2005 у справі № 2-2070/2005 (з урахуванням ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.11.2005 в справі № 2-2070/2005) за ПП Поділля було визнано право власності на комплекс будівель і споруд бази відпочинку Поділля у смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області по вул. Приморській, 100. В подальшому 29 серпня 2005 року за ПП Поділля в КП Білгород-Дністровському БТІ було зареєстроване право власності на приміщення та споруди бази відпочинку Поділля : котедж для відпочинку загальною площею 316,1 м. кв., вартістю 98 256 грн., літера А ; душову загальною площею 29,4 м. кв., вартістю 10 016 грн., літера Ф ; вбиральню, вартістю 7 147 грн., літера Ц ; їдальню загальною площею 663,1 м. кв., вартістю 95 422 грн., літера Ч ; адміністративну будівлю, вартістю 6 111 грн., літера Б ; будиночок відпочинку, вартістю 4 177 грн., літера В ; будиночок відпочинку, вартістю 4 177 грн., літера Г ; будиночок відпочинку, вартістю 3 464 грн., літера Д ; будиночок відпочинку, вартістю 3 464 грн., літера Є ; 13 будиночків відпочинку, кожен вартістю 2 519 грн., літери Ж , З , К , Л , М , Н , О , П , Р , С , Т , И , І ; альтанку, вартістю 536 грн., літера У ; сміттєзбиральник, вартістю 674 грн., літера Х ; споруди, вартістю 5 253 грн., без літери № 1-11, всього загальною площею 1 008,6 м. кв.

Рішенням ОСОБА_4 селищної ради № 1570 від 16.08.2005 за результатами розгляду листа ПП Поділля про надання в оренду строком на 25 років земельної ділянки площею 1,112 га., що використовувалася для експлуатації, обслуговування бази відпочинку Поділля та перебувала в оренді у ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП , враховуючи рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2005 у справі № 2-2070/2005, було визнано таким, що втратив чинність договір оренди земельної ділянки площею 1,112 га., розташованої у Центральному районі смт. Затока, що використовується для експлуатації, обслуговування бази відпочинку Поділля , укладений з ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП 04.06.2002 р., посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстровано в реєстрі за № 1901, зареєстрований у Білгород-Дністровському міському відділі земельних ресурсів за № 322 від 05.06.2002. На підставі рішення ОСОБА_4 селищної ради від 05.10.2005 р. між ОСОБА_4 селищною радою та ПП Поділля було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 25 років площею 1,112 га., на якій розташована база відпочинку Поділля , за адресою: Одеська область, смт.Затока, м. Білгород-Дністровський, Центральний район, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_14, зареєстрованого в реєстрі за № 2672, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 04.05.506.00150 від 07.10.2005 року.

10 травня 2006 року між ПП Поділля та ТОВ ЕМОС було укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд бази відпочинку Поділля за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 100, посвідчений державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_15 та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.06.2006 р. (реєстраційний номер 11876654 р.), згідно з яким ПП Поділля продало ТОВ ЕМОС комплекс будівель і споруд бази відпочинку Поділля . Проте ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.02.2007 р. за апеляційною скаргою арбітражного керуючого - керуючого санацією ВАТ Красилівське РТП ОСОБА_16 рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2005 р. у справі № 2-2070/2005 було скасоване, а провадження у справі закрите. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2011 р. у справі № 7/6960 за позовом ВАТ Красилівське РТП до ПП Поділля , ТОВ Емос , залишеного без змін Постановою Вищого Господарського суду України від 30.05.2012 р., визнано недійсним договір оренди № 9/12 від 12.12.2002 р., укладений між ВАТ Красилівське ремонтно-транспортне підприємство та ПП Поділля , визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд бази відпочинку Поділля (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул.Приморська, 100) від 10.05.2006 р., укладений між ПП Поділля та ТОВ ЕМОС . На думку позивача, вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду у кримінальній справі №1-88/2010 від 16.12.2010 встановлено факт незаконного відчуження майна ВАТ Красилівське РТП , а отже і факт того, що майно (база відпочинку) вибуло з володіння власника майна ВАТ Красилівське РТП поза його волею.

Позивачем до суду було надано копію постанови Вінницького Апеляційного Адміністративного суду від 16.04.2015 р. в справі № 822/3474/14, якою з врахуванням ухвали Вінницького Апеляційного Адміністративного суду від 06.08.2015 р. про виправлення описки, задоволені позовні вимоги ВАТ Красилівське РТП ; визнано протиправною та скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 142141000529 від 10.04.2014 р., проведену інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області; визнано протиправним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 24304745, видане 16.07.2014 р. реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області на будівлі та споруди бази відпочинку Поділля (Одеська область, м. Білгород -Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, б/н); зобов'язано реєстраційну службу Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області скасувати державну реєстрацію права власності за приватним підприємством Поділля , проведену за № 14472758 на будівлі та споруди бази відпочинку Поділля , які знаходяться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, б/н, право власності на базу відпочинку.

Позивач стверджує, що в подальшому база відпочинку, яка вибула з володіння ВАТ Красилівське РТП поза його волею, була переоформлена на фізичну особу ОСОБА_1 на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду по цивільній справі № 2-3515 від 18.07.2011, яким визнано дійсним договір купівлі-продажі комплексу будівель і споруд бази відпочинку Поділля від 10.03.2011, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Емос . ОСОБА_1 придбала комплекс будівель і споруд бази відпочинку Поділля (смт. Затока район Центральний м. Білгород-Дністровський Одеської області), що складається: з одного котеджу для відпочинку під літ. А , загальною площею 316,1 кв. м., будівель - душової під літ. Ф ; вбиральні під літ. Ц ; їдальні під літ. Ч ; адміністративної будівлі під літ. Б , будинку відпочинку під літ. Д ; будинку відпочинку під літ. Є , будинку відпочинку під літ. Ж , будинку відпочинку під літ. З , будинку відпочинку під літ. К , будинку відпочинку під літ. Л , будинку відпочинку під літ. М , будинку відпочинку під літ. Н , будинку відпочинку під літ. О , будинку відпочинку під літ. П , будинку відпочинку під літ. Р , будинку відпочинку під літ. С , будинку відпочинку під літ. Т , альтанки під літ. У , сміттєзбиральника під літ. Х , будинку відпочинку під літ. И , будинку відпочинку під літ. І , № 1-11 споруд, розташованих на земельній ділянці площею 11 120 кв. м.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21.11.2013 р. апеляційну скаргу ВАТ Красилівське РТП в особі ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_5 задоволено частково, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду у цивільній справі № 2-3515 від 18.07.2011 р. скасоване, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Емос про визнання договору дійсним та визнання права власності відмовлено.

Крім того, рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду в справі № 1505/8575/2012 від 11.10.2012 р. за ОСОБА_1 визнано право власності на самочинно збудовані приміщення триповерхового котеджу загальною площею 318,4 м. кв. літ. Ш , торгівельні павільйони літ. Щ , Ю , Я , 1М , 1Н , 1О , 1П та 1Р за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку Поділля (район Центральний). Однак, рішенням апеляційного суду Одеської області від 02.07.2013 апеляційну скаргу Білгород-Дністровської прокуратури задоволено, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду в справі № 1505/8575/2012 від 11.10.2012 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 селищної ради Білгород-Дністровської міської ради та ПП Поділля відмовлено. На підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду в справі № 1505/8575/2012 від 11.10.2012 реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер - 548726, реєстраційний номер - № 13248151103, номер запису про право власності № 210247. Постановою Хмельницького окружного Адміністративного суду від 13.10.2015 р. в справі № 822/4801/15, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 р., визнано протиправним та скасовано рішення реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер - 548726 від 25.02.2015; зобов'язано реєстраційну службу Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області скасувати запис про право власності на комплекс будівель та споруд бази відпочинку Поділля (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Поділля база відпочинку (район Центральний ), номер запису про право власності № 210247 від 08.02.2013. Позивач надав суду інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 43224307 від 03.09.2015 р., відповідно до якої власником 72/100 частин комплексу будівель та споруд бази відпочинку Поділля (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку Поділля (район Центральний ) є ОСОБА_1.

На підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду в справі № 495/7453/14-ц від 12.11.2014 р. право власності на котедж для відпочинку літ. А , загальною площею 316,1 кв. м. (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку Поділля (район Центральний ) визнано за ОСОБА_17 та ОСОБА_18 в рівних частинах. Додатковим рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 25.11.2014 р. в справі № 495/7453/14-ц рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.11.2014 р. було доповнено, зазначено склад нерухомого майна: котедж для відпочинку літ. А , загальною площею 316,1 кв. м., що становить 28/100 часток комплексу будівель та споруд бази відпочинку Поділля (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку Поділля (район "Центральний").

Проте, рішенням апеляційного суду Одеської області від 31.03.2015 рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 12.11.2014 р. в справі № 495/7453/14-ц було скасоване, а у задоволенні позову було відмовлено.

Крім того позивачем до суду було надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 43224307 від 03.09.2015 р., згідно з якою власником 28/100 часток комплексу будівель та споруд бази відпочинку, що складається з котеджу для відпочинку літ. А , загальною площею 316,1 кв. м., є ОСОБА_2 на підставі договору дарування № 337 від 26.02.2015 р., посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу ОСОБА_19, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19656335 від 26.02.2015 р..

Позивачем до суду також було надано рішення господарського суду Одеської області від 25.03.2015 у справі № 916/580/15-г за позовом ТОВ Олімпія-О до ПП Поділля про визнання права власності, позов було задоволено та визнано за ТОВ Олімпія-О право власності на котедж для відпочинку літ. Ш , площею 319,1 кв. м, їдальню літ. Ч , площею 663,1 кв. м, літній бар (навіс) літ. 1Х , площею 275,10 кв. м, за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, б/н.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 43228269 від 03.09.2015 р., власником вище вказаних об'єктів нерухомості є ТОВ Олімпія-О на підставі рішення господарського суду Одеської області від 25.03.2015 у справі № 916/580/15-г згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) (індексний номер - 20807110 від 25.04.2015 р.) внесено запис про право власності № 9486168 державним реєстратором Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 р. по справі № 916/580/15-г рішення господарського суду Одеської області від 25.03.2015 р. скасовано, у задоволенні позовних вимог ТОВ Олімпія-О відмовлено.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.10.2015 р. в справі № 822/4801/15, залишеної без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 р., визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України м. Київ про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) (індексний номер 20807110 від 25.04.2015) за ТОВ Олімпія-О (код ЄДРПО - 33624621) на котедж для відпочинку, їдальня, літній бар (навіс) за адресою (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, б/н); зобов'язано реєстраційну службу Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області скасувати запис про право власності на котедж для відпочинку, їдальню, літній бар (навіс), за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, б/н., зареєстроване за номером запису про право власності № 9486168 від 14.04.2015 року за ТОВ "Олімпія-О" (код ЄДРПО - 33624621), вчинений реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Позивач у своєму позові також стверджує, що вищенаведеними судовими рішеннями встановлено, що комплексу будівель та споруд бази відпочинку Поділля було майном ВАТ Красилівське РТП , однак в результаті протиправних дій незаконно поза волею ВАТ Красилівського РТП вибуло із його володіння. Спірне майно незаконно, самочинно третіми особами було реконструйоване, перебудоване, зведено нові будівлі та споруди на території бази відпочинку Поділля , а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав в порядку ст. 388 ЦК України. Крім того, позивач зазначає, що на даний момент вся реконструкція, нове будівництво будівель та споруд бази відпочинку Поділля є самочинним будівництвом, тому в порядку ст. 376 ЦК України просить визнати право власності, посилаючись на єдине законне користування земельною ділянкою.

Від Відповідача ПП Поділля (надалі по тексу - Відповідач) через канцелярію Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшло заперечення на позовну заяву. Відповідач заперечує проти задоволення позову ВАТ Красилівського РТП , в обґрунтування своїх заперечень посилається на наступне.:

Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 01.09.2016 року № 22204043 ВАТ Красилівський РТП як юридична особа було створене 26.06.1996 року.

Відповідач наполягає на тому, що позивач як юридична особа був створений шляхом перетворення ДП Красилівське ремонтно-транспортне підприємство у ВАТ, яке є правонаступником ДП Красилівського РТП . Отже 1982 році позивача як юридичної особи не існувало, а отже ВАТ Красилівське РТП не могло побудувати та ввести в експлуатацію базу відпочинку Поділля . Також Відповідач у своєму запереченні зазначив, що Позивач надав суду копію з посвідченої копії довідки, у якій відсутні підписи усіх членів комісії, та ця довідка посвідчена печаткою ВАТ Красилівський РТП , якого не могло існувати у 1982 році. Згідно з довідками від 04.10.2004 р. та від 12.10.2004 р. будиночки для відпочинку (без зазначення літер) бази відпочинку Поділля знаходились лише на балансі у Позивача. На підставі вищевикладеного, Відповідач просив суд виключити із числа доказів та не обрати до уваги під час прийняття рішенням як допустимий доказ акт від 12.12.1982 року.

Відповідачем було надано до суду копії інформаційних запитів до архівного відділу Білгород-Дністровської міської ради. За результатами розгляду інформаційних запитів архівним відділом Білгород-Дністровської міської ради було надано лист від 16.08.2016 року вих. № 186/П, в якому зазначено, що з 1974 року по 1989 рік виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради надавався дозвіл ОСОБА_4 селищній раді укладати договори на тимчасове використання земельних ділянок організаціям, підприємствам, закладам. Згідно з рішеннями виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради договори відносно бази відпочинку Поділля мали укладатися із Красилівською районною сільхозтехнікою Хмельницької області. Відповідач стверджує, що підприємство Позивача не є правонаступником Красилівської районної сільгосптехніки Хмельницької області.

Крім того, відповідачем разом із запереченням було надано висновок за № 1091, який було складено Одеським науково - дослідним інститутом судових експертиз в рамках кримінальної справи № 1-88/2010, в якому зазначено, що із 12.12.2002 року по 2010 рік на території бази відпочинку збереглись лише окремі конструктивні елементі, які залишились від часу коли майном розпоряджався ВАТ Красилівський РТП . Крім того, експертом зазначено, що на момент передачі цілісного майнового комплексу у грудні місяці 2002 року, він перебував у незадовільному технічному стані, потребували ремонту. На 2010 рік: вбиральня літ. - Ц , душова літ. Ф (із азбестових листів) знесені, а на їх місці збудовано нові будівлі з цегли, а будівлі літ. 24 , 25 , 26 , 27 , 28 відчужено сумісним землевласникам, споруди літ. 6 , 7 , 8 , 9 , 10 , 11 - відсутні.

Нове будівництво проводилось на підставі дозволу на проектування (рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 селищної ради від 27.06.2003 року за № 433) та розробленого проекту Генеральний план реконструкції бази відпочинку Поділля (затверджений рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4 селищної ради від 14.09.2005 року). Крім того, вищевказаним рішенням було надано дозвіл Відповідачу на будівництво нових спальних котеджів для відпочинку. За результатами розгляду вище вказаного Генерального плану реконструкції бази відпочинку Поділля Одеська обласна епідеміологічна надавала свої позитивні висновок від 22.03.2004 року, отримувалися висновки щодо вибору земельної ділянки під забудову, дозволи на будівництво спальних котеджів бази відпочинку Поділля , дозволи на виконання будівельних робіт, здавалися об'єкти в експлуатацію, які не були оскаржені, а отже є законними.

Відповідач у своїх запереченнях також зазначає, що згідно технічної інвентаризації, проведеної КП Білгород-Дністровським БТІ (станом на 06.03.2006 р.) на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 06.04.2005 року по справі № 2-2070/2005, до складу бази відпочинку Поділля входили будівлі та споруди: котедж для відпочинку літ. А , душова - Ф , вбиральня - Ц , їдальня - Ч (металева), котедж для відпочинку Щ (дерево), котедж для відпочинку Д (дерево), котедж для відпочинку - Є (дерево), котедж для відпочинку - Ж (шифер), котедж для відпочинку - З (шифер), котедж для відпочинку - К (шифер), котедж для відпочинку Л (шифер), котедж для відпочинку - М (шифер), котедж для відпочинку Н (шифер), котедж для відпочинку - О (шифер), котедж для відпочинку - П (шифер), котедж для відпочинку Р (шифер), котедж для відпочинку С (шифер), котедж для відпочинку Т (шифер), альтанка - У (із дерева), сміттєзбірник Х (шифер), котедж для відпочинку - И (шифер), котедж для відпочинку - І (шифер), директорський будиночок - Б (із дерева), споруди № № 1, 2, 1-1.

Відповідачем було надано копії договору на виконання ремонтних робіт № 1 від 01.09.2011 р., акт зносу споруд від 11.12.2011, підписаний також ПП Поділля , локальний кошторис демонтажу, відповідно до яких з грудня місяця 2011 року на території бази відпочинку Поділля були знесені дерев'яні та металеві (обкладені цеглою) споруди та будівлі: дерев'яні будиночки для відпочинку під літ. В , Г , Д , Є , шиферні Ж , З , І , К , Л , М , И , Н , О , П , Р , С , Т , пожежні ємності № 6, 7.

Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (станом на 06.12.2012 рік): будиночки для відпочинку літ. Д , Є , Ж , З , К , Л , М , Н , О , П , р , С , Т , И , І , споруди № № 6, 7- знесені, торгівельні павільйони літ. Щ , Ю , Я , 1М , 1Н , 1О , 1П , 1Р , адміністративна будівля літ. - Б , альтанка - літ. У , сміттєзбиральник - літ. Х носять тимчасовий характер.

Відповідач зазначає, що замість знесених будиночків ним за власний рахунок на земельній ділянці, яка була передана йому в оренду, були зведені нові об'єкти нерухомості - спальні корпуси. Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (станом на 16.07.2014 р.) будівлі та споруди бази відпочинку Поділля (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, б/н) складаються в цілому із: котеджу для відпочинку літ. А , котедж для відпочинку літ. Ш , їдальня літ. Ч , душової літ. Ф , вбиральні літ. Ц , літній бар 1Х , туалет 1Ч , незавершене будівництво котеджу літ. 1Ц , споруд № 1,4, 12, 20, 21 - ворота, № 3, 15 - хвіртка, № 8, 9 - пожежна ємність, № 10 - водопровід, № 11 - каналізація, № 13, 14, 18 - огорожа, № 16,17 - оглядовий колодязь, 1 - покриття, альтанки - літ. У , 1Я , 2А , 2В , 2Г , адміністративна будівля - літ. Б , сміттєзбірник - літ. Х , торгівельні павільйони - літ. Щ , Ю , Я , 1М , 1Н , 1О , 1П , 1Р , 1С , 1Т , 1У , 1Ф , будиночки для відпочинку - літ. 1А , 1Є , 1Ж , 1З , 1И , 1І , 1К , 1Л , 1Ш , 1Щ , 1Ю , сарай - літ. 2Б , будівель тимчасового характеру.

Відповідач зазначає, що на виконання вироку Білгород-Дністровського міськрайонного суду у кримінальній справі № 1-88/2010 від 16.12.2010 р., згідно з яким матеріальна шкода у розмірі 88 243,00 грн., що встановлена висновком експертизи та відповідає загальній вартості бази відпочинку Поділля, була відшкодована позивачу особисто ОСОБА_13 шляхом перерахування коштів на рахунок позивача. Крім того, Відповідач зазначає, що за Позивачем ні коли не було оформлене право власності на будівлі та споруди бази відпочинку Поділля , а перша державна реєстрація була проведена КП Білгород-Дністровському БТІ 29 серпня 2005 року за ПП Поділля на приміщення та споруди бази відпочинку Поділля , які були побудовані відповідачем. Відповідач зазначає, що у Позивача відсутні правові підстави для захисту свого права в порядку ст. ст. 376, 387, 388 ЦК України.

Інші Відповідачі не скористались своїм правом закріпленим у ст. ст. 27, 128 ЦПК України, заперечення на позов до суду не надали.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся. Через канцелярію суду від представника Позивача надійшла заява від 17.01.2017 року, у якій просить справу розглянути у відсутності Позивача та його представника, позов підтримує та просить його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_12 Підприємство Поділля в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось до канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, ПП Поділля отримало судову повістку 27.12.2016 року на судове засідання, яке було призначено на 17.01.2017 року.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась. Через канцелярію суду від Відповідачки надійшла заява від 17.01.2017 року, у якій просить справу розглянути у її відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує, просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_20 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась. На адресу Відповідачки судом направлявся лист із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. На попередні судові засідання, які мали відбутися 03.11.2016, 22.11.2016 ОСОБА_2 судові повістки, за адресою вказаною у позові, отримувала, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень16.11.2016.

Відповідач ОСОБА_3 з Обмеженою Відповідальністю Олімпія-О в судове засідання не з'явилось, про час та місце розгляду справи повідомлявся. Через канцелярію суду від Відповідача надійшла заява від 17.01.2017 року, у якій просить справу розглянути за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує, просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 селищна рада в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлявся. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось до канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, ОСОБА_4 селищна рада отримало судову повістку 27.12.2016 року на судове засідання, яке було призначено на 17.01.2017 року. Через канцелярію суду від Відповідача надійшла заява від 22.11.2016 року, у якій просить справу розглянути за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечують, просили відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Частиною 2 ст. 197 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та надавши оцінку в сукупності наявних в матеріалах справи доказам, дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так судом встановлено, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14.11.2012 р. порушено провадження у справі №11/5025/1265/12 про визнання боржника ВАТ Красилівське ремонтно-транспортне підприємство (ЄДРПО - 00902292) банкрутом у відповідності до вимог ст. 52 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Постановою Господарського суду Хмельницької області від 22.11.2012 року ВАТ Красилівське ремонтно-транспортне підприємство визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. ВАТ Красилівське РТП було створене відповідно до Наказу № 76 від 27.12.1995 р. Начальника представництва Фонду Державного майна України у Красилівському районі Хмельницької області шляхом перетворення ДП Красилівське ремонтно-транспортне підприємство у ВАТ згідно з Указом Президента України від 26.11.1994 р. № 699/94 Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів . Наказом № 76 Начальника представництва ФДМ України у Красилівському районі Хмельницької області № 75 від 26.12.1995 р. був затверджений акт оцінки вартості майна Красилівського РТП. Проте Позивач не надав суду ні оригінал, ні належним чином посвідчену копію акта оцінки, акту інвентаризації майна переданого боржнику в обґрунтування своїх доводів.

Що стосується тієї обставини, що 12 грудня 1982 року комісією у складі головного інженера Красилівського РТП ОСОБА_6, інженера-енергетика ОСОБА_7, інженера по т/б ОСОБА_8, інженера-будівельника ОСОБА_9 складено акт, що на відведеній ОСОБА_4 селищною радою земельній ділянці площею 1,2 га побудована база відпочинку Поділля , то суд звертає увагу, що позивач також не надав суду оригінал вищевказаного акту, а надана копія акту, виготовлена на основі раніше посвідченої копії, не містить підписів усіх членів комісії та є не якісною. При цьому перша копія акту посвідчена печаткою ВАТ Красилівський РТП , на якій міститься данні про ЄДРПО підприємства - 00902292, які могли бути зазначені лише 26.01.1996 року - дати проведення державної реєстрації підприємства згідно витягу від 01.09.2016 року № 22204043. Згідно з листом від 16.08.2016 року вих. № 186/П із архівного відділу Білгород-Дністровської міської ради відповідно до документів архіву рішеннями виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради з 1974 рік по 1989 рік надавалися дозволи ОСОБА_4 селищній раді укладати договори на тимчасове використання земельних ділянок організаціям, підприємствам, закладам. Архівним відділом зазначено, що рішеннями виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради договори відносно бази відпочинку Поділля мали укладатися із Красилівською районною сільгосптехнікою Хмельницької області. Позивачем до суду не було надано документів про правонаступництво ДП Красилівське ремонтно-транспортне підприємство після Красилівської районної сільгосптехніки Хмельницької області в результаті реорганізації чи зміни назви. Наведені Позивачем у позові матеріали інвентаризації КП Білгород-Дністровським БТІ бази відпочинку Поділля від 18.05.1982 р. та від 10.06.1998 р., а саме складені за їх результатами оригінали планів, також не були надані позивачем на підтвердження своїх доводів. Також суд виходить з того, що ці документи на час їх виготовлення не були правовстановлюючими документами, які могли б підтверджувати право власності на будівлі та споруди бази відпочинку та право користування земельною ділянкою на умовах довгострокової оренди відносно підприємства Позивача. Відомості про балансову вартість бази відпочинку, що складає 1 017 174,94 грн., залишкова вартість на початок 2003 р. 253 660,71 грн., залишкова вартість на кінець 2003 р. 241 161,74грн, залишкова вартість на початок 2004 р. 240 491,27 грн., залишкова вартість на кінець 2004 р. 228 690,33 грн., є односторонніми документами позивача, тобто такими, що виготовлені ним особисто в його особистих інтересах, та їх оригінали також не були надані суду на підтвердження доводів наведених у позові.

Судом також встановлено, що 11 червня 1999 року відповідно до наказу № 39 ВАТ Красилівське РТП від 11.05.1999 р. було створено та зареєстровано, як окрему юридичну особу - Дочірнє Підприємство База відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП (ЄДРПО - 304558940). У витягу з ЄДР та копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи вказано ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП . 03 січня 2000 між ВАТ Красилівським РТП та ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП було укладено договір оренди, на підставі якого ВАТ Красилівське РТП передало ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП в користування на умовах оренди строком на 10 років основні засоби, серед яких будівлі бази відпочинку. На виконання розпорядження ОСОБА_4 селищної ради № 28 від 27.04.2000 р. було проведено інвентаризацію земель, на яких знаходилися будівлі і споруди бази відпочинку Поділля , які перебували в оренді у ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП . Рішенням ОСОБА_4 селищної ради № 1074 від 12.02.2002 р. було затверджено акт інвентаризації земельної ділянки площею 1,112 га., ДП Бази Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП надано у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 9 років земельну ділянку площею 1,112 га забудованих земель, на яких знаходяться в оренді будівлі та споруди, що використовуються під розміщення бази відпочинку Поділля . 04 червня 2002 року між ОСОБА_4 селищною радою та ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП як орендарем бази відпочинку Поділля було укладено договір оренди земельної ділянки площею 11 120 кв. м. під розміщення бази відпочинку Поділля строком на 9 років, який був посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрований в реєстрі за № 1901. Право користування земельною ділянкою із 2000 року по 2005 рік належало ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП (ЄДРПО - 30455894), тобто іншій юридичній особі, а не позивачу ВАТ Красилівське РТП (ЄДРПО - 00902292).

Позивачем не було надано до суду інших документів, які б підтверджували його право забудови та власності на будівлі та споруди бази відпочинку Поділля , а також право користування земельною ділянкою на умовах довгострокової оренди, окрім вищевказаних.

10 травня 2006 року між ПП "Поділля" та ТОВ "ЕМОС" було укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд бази відпочинку Поділля , за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 100, посвідчений державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_15 та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.06.2006 р. (реєстраційний номер 11876654), згідно якого ПП Поділля (яке було власником будівель та споруд бази відпочинку Поділля на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2005 р. у справі № 2-2070/2005) продало ТОВ ЕМОС комплекс будівель і споруд бази відпочинку Поділля . Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2011 р. у справі № 7/6960 за позовом ВАТ Красилівське РТП до ПП Поділля , ТОВ Емос , залишено без змін Постановою Вищого Господарського суду України від 30.05.2012 року, визнано недійсним договір оренди № 9/12 від 12.12.2002 р., укладений між ВАТ Красилівське ремонтно-транспортне підприємство та ПП Поділля , визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд бази відпочинку Поділля (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 100) від 10.05.2006 р., укладений між ПП Поділля та ТОВ ЕМОС . Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21.02.2007 р. за апеляційною скаргою арбітражного керуючого - керуючого санацією ВАТ Красилівське РТП - ОСОБА_16 рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2005 р. у справі № 2-2070/2005 скасоване, а провадження у справі закрито. Вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду у кримінальній справі № 1-88/2010 від 16.12.2010 р. встановлено, що ОСОБА_21 та його син ОСОБА_21, здійснивши незаконне відчуження бази відпочинку та в подальшому її реконструкцію шляхом знесення будинків та будівництва нових об'єктів, завдали Позивачу шкоду у розмірі 88 243,00 грн., що відповідає загальній вартості об'єктів бази відпочинку Поділля . На підставі цього вироку на користь Позивача з ОСОБА_22 були стягнуті збитки у розмірі 88 243,00 грн., які, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_13 відшкодував Позивачу у повному обсязі, а Позивач отримав ці кошти, а отже отримав належну та відповідну (справедливу) сатисфакцію за спричинені збитки шляхом відчуження та реконструкції бази відпочинку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі знищення майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як вбачається з висновку за № 1091, складеного Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз в рамках кримінальної справи № 1-88/2010, з 12.12.2002 року по 2010 рік на території бази відпочинку збереглись лише окремі конструктивні елементі, які залишились від часу, коли майном розпоряджався ВАТ Красилівський РТП . На момент передачі цілісного майнового комплексу у грудні місяці 2002 року база відпочинку Поділля перебувала у незадовільному технічному стані, потребували ремонту. На 2010 рік: вбиральня літ. - Ц , душова літ. Ф (із азбестових листів) знесені, на їх місці збудовано нові із цегли, будівлі літ. 24 , 25 , 26 , 27 , 28 відчужені сумісним землевласникам, споруди літ. 6 , 7 , 8 , 9 , 10 , 11 - відсутні.

Позивач у своєму позові та доданих до нього документах фактично підтверджує, що на території бази відпочинку Поділля вже розташовані нові та реконструйовані будівлі та споруди, зведення яких проводилось ПП Поділля .

Так, 28 лютого 2003 року між ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП та ПП Поділля було укладено договір суборенди земельної ділянки за № 10/12. Відповідно до умов договору суборенди ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП (ЄДРПО - 30455894) передало ПП Поділля (ЄДРПО - 32222956) у тимчасове довгострокове володіння та користування земельну ділянку площею 11 120 кв. м, яка використовується під розміщення бази відпочинку Поділля за адресою: (Центральний курортний район, смт. Затока). Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4 селищної ради від 27.06.2003 р. за № 433 ПП Поділля було надано дозвіл на проектування генерального плану бази відпочинку Поділля (Центральний курортний район, смт. Затока). Як вбачається з рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 06.04.2004 року за № 898, ПП ОСОБА_23 (ліцензія АА № 237034 від 26.11.2001 року), узгоджений із Одеською обласною санітарно-епідеміологічною станцією (висновок № 294 від 22.03.04 р.) та інших документів дозвільного характеру, вище вказаним рішенням було затверджено проект генеральний план реконструкції бази відпочинку Поділля . Другим пунктом вище вказаного рішення надано дозвіл ПП Поділля на реконструкцію бази відпочинку Поділля . 09.11.2004 року Інспекцією ДАБК в Одеській області було надано ПП Поділля дозвіл на виконання будівельних робіт за № 54. Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4 селищної ради від 26.05.2005 року за № 192 було затверджено акт державної технічної комісії від 15.03.2005 року про готовність закінченого будівництва об'єкту до експлуатації. Проте, позивачем не було надано доказів про скасування чи визнання недійсними вищевказаних документів дозвільного характеру.

На підставі рішення ОСОБА_4 селищної ради від 05.10.2005 р. між ОСОБА_4 селищною радою та ПП Поділля було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 25 років площею 1,112 га., на якій розташована база відпочинку Поділля , за адресою: Одеська область, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Центральний район, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_14, зареєстрований в реєстрі за № 2672, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 04.05.506.00150 від 07.10.2005 року.

16.10.2005 року Інспекцією ДАБК в Одеській області було надано ПП Поділля дозвіл на виконання будівельних робіт. На підставі договору на виконання ремонтних робіт № 1 від 01.09.2011, акту зносу споруд від 11.12.2011, локального кошторису демонтажу, з грудня 2011 року на території бази відпочинку Поділля проводились роботи зі знесення дерев'яних та металевих (обкладені цеглою) споруд та будівель: дерев'яні будиночки для відпочинку під літ. В , Г , Д , Є , шиферні Ж , З , І , К , Л , М , И , Н , О , П , Р , С , Т , пожежні ємкості № 6, 7, акт підписаний в тому числі ПП Поділля .

Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (станом на 06.12.2012 рік): будиночки для відпочинку літ. Д , Є , Ж , З , К , Л , М , Н , О , П , р , С , Т , И , І , споруди № № 6, 7- знесені, торгівельні павільйони літ. Щ , Ю , Я , 1М , 1Н , 1О , 1П , 1Р , адміністративна будівля літ. - Б , альтанка - літ. У , сміттєзбиральник - літ. Х носять тимчасовий характер.

Декларацією про готовність до експлуатації від 10.04.2014 року за № ОД 142141000529 було введено в експлуатацію літній котедж літ. Ш , літній бар (навіс) літ. 1Х , туалет літ. 1Ч за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський смт. Затока Центральний район.

На підставі вище вказаних документів дозвільного характеру реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області було видано ПП Поділля свідоцтво про право власності, серії та номер: індекс № 24304745 видане 16.07.2014 року та проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 14472758 від 16.07.2014 року. Згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (станом на 16.07.2014 рік) будівлі та споруди бази відпочинку Поділля (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, б/н) складаються в цілому із: котеджу для відпочинку літ. А , котедж для відпочинку літ. Ш , їдальня літ. Ч , душової літ. Ф , вбиральні літ. Ц , літній бар 1Х , туалет 1Ч , незавершене будівництво котеджу літ. 1Ц , споруд № 1,4, 12, 20, 21 - ворота, № 3, 15 - хвіртка, № 8, 9 - пожежна ємкість, № 10 - водопровід, № 11 - каналізація, № 13, 14, 18 - огорожа, № 16,17 - оглядовий колодязь, 1 - покриття, альтанки - літ. У , 1Я , 2А , 2В , 2Г , адміністративна будівля - літ. Б , сміттєзбірник - літ. Х , торгівельні павільйони - літ. Щ , Ю , Я , 1М , 1Н , 1О , 1П , 1Р , 1С , 1Т , 1У , 1Ф , будиночки для відпочинку - літ. 1А , 1Є , 1Ж , 1З , 1И , 1І , 1К , 1Л , 1Ш , 1Щ , 1Ю , сарай - літ. 2Б , будівель тимчасового характеру.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 р. в справі № 822/3474/14, з врахуванням ухвали Вінницького Апеляційного Адміністративного суду від 06.08.2015 р. про виправлення описки, задоволені позовні вимоги ВАТ Красилівське РТП ; визнано протиправною та скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 142141000529 від 10.04.2014 р., проведену інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області; визнано протиправним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 24304745, видане 16.07.2014 р. реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області на будівлі та споруди бази відпочинку Поділля (Одеська область, м. Білгород -Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, б/н).

Інші Відповідачі - ОСОБА_1, ТОВ Олімпія-О набули право власності на підставі судових рішень. ОСОБА_2 набула право власності на підставі договору дарування № 337 від 26.02.2015 р., посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу ОСОБА_19, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19656335 від 26.02.2015 р. укладений на підставі набуття права власності за рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду в справі № 495/7453/14-ц від 12.11.2014 р. на котедж для відпочинку літ. А , загальною площею 316,1 кв. м. (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку Поділля (район Центральний ) ОСОБА_17 та ОСОБА_18 в рівних частинах, яке було скасоване рішенням апеляційного суду Одеської області від 31.03.2015 р..

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Як вбачається зі змісту ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Позовні вимоги про витребування майна на підставі ст. 388 ЦК України є віндикаційним позовом. Однією з особливостей віндикаційного позову є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі. Витребувати можна лише індивідуально визначене існуюче майно, що спрямовано на повернення власнику саме того майна, що незаконно проти його волі вибуло з його володіння.Тобто, для задовлення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння необхідно, щоб майно, якого позбавився власник, збереглося в натурі і перебувало у фактичному володінні іншої особи. Якщо майно вже знищене, перероблене чи спожите, право власності на нього як таке припиняється і його витребування є неможливим.

Право власності за власником зберігається, тому що в нього є право приналежності, що може бути підтверджено правовстановлюючими документами.

Встановлений ст. 388 ЦК України спосіб судового захисту речових прав на майно, передбачає безпосереднє передання індивідуально визначеного майна в натурі законному власнику, при вирішенні такого спору перевірці підлягає, у тому числі, факт наявності такого майна в натурі.

Позиція суду щодо зазначеного порядку застосування норм ст. 388 ЦК України кореспондується і з усталеною практикою застосування Європейським судом з прав людини положень ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950 р. (зокрема, ст. ст. 6, 13, згідно яких кожній особі гарантовано право на доступ до суду та на ефективний судовий захист у відповідному національному органі), яка (практика) згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права для національних судів. Пунктом 95 остаточного Рішення Європейського суду з прав людини від 21.05.2003 р. у справі Компанія Вестберга Таксі Актіеболаг та Вулич проти Швеції , зазначено: ....Конвенція покликана гарантувати не теоретичні чи ілюзорні права, а права конкретні та ефективні .

Як вбачається із матеріалів справи і про що не заперечує Позивач майно бази відпочинку Поділля , яке існувало до передання його відповідачу, перестало існувати як об'єкт матеріального світу, будівлі та споруди знесені. Фактична відсутність майна, яке підлягає витребуванню за даним позовом, унеможливлює його задоволення, оскільки в даному випадку таке рішення не призведе до поновлення порушеного права позивача по справі.

Крім того, суд звертає увагу, що матеріалами справи встановлено, що 03 січня 2000 року та 12 грудня 2002 року на підставі відповідних правочинів, укладених між позивачем та ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП , будівлі та споруди бази відпочинку, а також сама земельна ділянка, на якій вони знаходилися, були передані в користування на умовах оренди ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП . Тобто, майно бази відпочинку в тому стані, в якому воно існувало до його реконструкції та на час його передачі ПП Поділля , фактично не знаходилося у володінні позивача і вибуло саме з його володіння за його волею, адже, вищевказані договори оренди, укладені між позивачем та ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП , судом не були визнанні недійсними, при цьому сам позивач посилається на них в обґрунтування своїх позовних вимог.

Позивачем також не було надано до суду доказів наявності права власності на котедж для відпочинку літ. А , загальною площею 316,1 кв. м., комплексу будівель та споруд бази відпочинку Поділля (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку Поділля (район "Центральний") до набуття на нього право власності ОСОБА_1., потім ОСОБА_2 Крім того, із матеріалів справи вбачається наявність спору з приводу належності Позивачеві нерухомого майна, відносно якого заявлено вимогу про витребування із чужого незаконного володіння від ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПП Поділля .

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Як вбачається з ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Наданими Позивачем судовими рішеннями не розглядалися та не встановлювалися обставини, які пов'язані із участю ВАТ Красилівського РТП у зведенні вже нових об'єктів нерухомості, які на даний момент існують та розташовані на території бази відпочинку Поділля і відносно, яких заявлено позивачем позовні вимоги. За таких обставин суд не може звільнити Позивача від доведення тих обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, стверджуючи, що ці обставини встановлені вироком суду та іншими рішеннями у цивільних, господарських та адміністративних справах.

Враховуючи відсутність майна, яке просить витребувати позивач, а також те, що це майно вибуло з володіння позивача за його волею, то у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ВАТ Красилівського РТП шляхом витребування майна на підставі ст. 388 ЦК України.

Як вбачається з ч. 3 ст. 376 ЦПК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно п. п. 3, 8, 12 Постанова Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України із розгляду цивільних та кримінальних справ Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) від 30.03.2012 року за № 6, право власності у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 376 ЦК, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв'язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом. Визнання права власності на незавершений об'єкт самочинного будівництва не допускається, оскільки це суперечить змісту як ч. 3 ст. 376, так і ст. 331 ЦК.

Право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (ст. 90 ЗК), землекористувачі (ст. 95 ЗК), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (ст. 1021 ЗК) або з інших передбачених законом підстав. Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством. Право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених ст. 26 - 32 Закону № 3038-VI.

У справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК).

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2 ст. 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК).

Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

На підставі ч. 3 ст. 376 ЦК суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (ч. 3 ст. 375 ЦК).

При цьому суд має враховувати, що відсутність заперечень власника проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво, чи визнання такого позову має бути обґрунтовано відповідними доказами, що підтверджують право на вчинення таких процесуальних дій, зокрема, договорами купівлі продажу земельної ділянки, оренди, міни.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України по справі № 6-1328цс15 від 02.12.2015 року. Верховний суд України наголосив на тому що, аналіз норм ч. 3 ст. 376 ЦК України дає підстави для висновку про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки забудовнику власником та користувачем, якщо такий є та не являється забудовником. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду. При цьому слід ураховувати положення ч. 1 ст. 376 ЦК України, а саме: наявність в особи, що здійснила будівництво, належного дозволу та належно затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об'єкті нерухомості.

Позивачем до суду не надано підтверджуючих документів, що він є забудовником майна відносно якого заявлено вимогу в порядку ст. 376 ЦК України, а також те, що він є власником або законним землекористувачем земельної ділянки, на якій розташований комплекс будівель та споруд бази відпочинку Поділля . Позивач також не надав доказів, чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття новозбудованих об'єктів до експлуатації, чи наявні істотні порушення будівельних норм та правил.

Суд вважає, що у зв'язку з відсутністю майна, яке просить витребувати позивач, питання щодо визнання права власності на новостворене майно бази відпочинку Поділля , яке, як вважає позивач, було самочинно збудовано ПП Поділля , на підставі положень ст. 376 ЦК України може бути вирішено лише після вирішення питання щодо права користування земельною ділянкою, спір про яке розглядається в порядку господарського судочинства (справа № 916/1041/16).

З врахуванням викладеного у суду відсутні правові підстави для задоволення позову ВАТ Красилівського РТП в порядку ст. 376 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння не підлягають задоволенню.

У зв'язку із відмовою ВАТ Красилівському РТП у задоволені позовних вимог в повному обсязі відсутні підстави для стягнення із Відповідачів судових витрат в порядку ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, ч. 4 ст. 169, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 209, 212, 214, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства Красилівське ремонтно-транспортне підприємство до Приватного Підприємства Поділля , ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Олімпія-О , ОСОБА_4 селищної ради про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя