Рішення

від 05.01.2017 по справі 569/2630/15-ц

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/2630/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2017 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі :

головуючого судді Рогозіна С.В.,

при секретарі Марченко А.А.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_2, ОСОБА_4 підприємства - Фірми Інтур про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ УкрСиббанк звернулося з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 підприємства - Фірми Інтур про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на торговий павільйон загальною площею 157,3 кв. м, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Київська 40 ж, та є власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Підприємства - Фірми Інтур на підставі Договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 31.01.2007 року за реєстровим № 382, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк , що виникли на підставі Договору про надання споживчого кредиту № 11293361000 від 04 лютого 2008 року в розмірі 32 112,62 доларів США - заборгованість по кредиту та процентам та 11 090,21 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості. Встановити спосіб реалізації нерухомого майна, що належить ОСОБА_2, ОСОБА_4 Підприємству - Фірмі Інтур на підставі Договору купівлі-продажу, а саме, шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України Про іпотеку та встановити початкову ціну, визначеною на підставі оцінки майна здійсненої суб'єктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства. Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 Підприємства - Фірма Інтур на користь Публічного Акціонерного товариства УкрСиббанк сплачений судовий збір.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив їх задоволити. Додатково пояснив, що рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 12 липня 2016 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк 29 252,09 доларів США заборгованості по кредиту, 2 860,53 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом та 11 090 гривень пені за порушення термінів повернення кредиту та процентів за користування кредитом. Однак вказана сума зоборгованості відповідачами банку не повернута. Крім цього, наявність судового рішення про стягнення заборгованості по кредитному договору не позбавляє права позивача на пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки, у випадку реалізації предмета іпотеки виручена сума буде направлена на погашення заборгованості. Жодного подвійного стягнення зі сторони позивача не буде.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав викладених у запереченнях, просив відмовити в їх задоволенні. Додатково пояснив, що виходячи з аналізу та зіставлення змісту правочинів та долучених представником позивача письмових доказів до імперативних норм і вимог чинного законодавства вбачається, що банк не підтвердив належними і допустимими первинними доказами виконання взятих на себе зобов'язань за вказаним кредитним договором. Тому суд має відмовити повністю у задоволенні пред'явленого банком позову.

Представник відповідача ОСОБА_4 підприємства - Фірми Інтур в судове засіданням не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.

Суд, зі згоди учасників судового процесу, вважає можливим провести розгляд справи у відсутності представника відповідача ОСОБА_4 підприємства - Фірми Інтур на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими обґрунтовується позов, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

За змістом ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Судом встановлено, що 04 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк - з 21.12.2009 року Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк (надалі - Банк) та ОСОБА_2укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11293361000 (надалі - Кредитний договір).

Згідно з вимогами Закону України Про акціонерні товариства № 514-VІ від 17.09.2008 р. були внесені зміни у Статут АКІБ УкрСиббанк , відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк . Згідно з положеннями Цивільного кодексу України та Закону України Про акціонерні товариства дані зміни не є реорганізацією або ліквідацією юридичної особи АКІБ УкрСиббанк .

Відповідно до умов кредитного договору, позивач надав ОСОБА_2 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 49 900 доларів США, а остання зобов'язалася повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 03.01.2018 року та сплачувати протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 13,4% річних.

Банком надано ОСОБА_2 кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок № 26200137311900 у Банку.

Тобто, Банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором.

В свою чергу, умовами Кредитного договору передбачено, що ОСОБА_2 зобов'язана здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами та інші грошові платежі в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому договорі пункті рахунок Банку.

ОСОБА_2 не здійснює платежів в рахунок погашення кредиту та нарахованих по ньому відсотках, чим порушує прийняті на себе договірні зобов'язання.

Пункт 2.1 Кредитного договору встановлює, що виконання зобов'язань ОСОБА_2 забезпечується заставою нерухомості, а саме: торгового павільйону заг. пл. 157,3 кв. м, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Київська 40ж, та є власністю ОСОБА_2 та ПП - Фірми Інтур .

ОСОБА_2 неналежно виконує взяті на себе зобов'язання в результаті чого станом на 08.01.2015 року заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування складає 32 112,62 доларів США, що за курсом НБУ станом на 08.01.2015 року становить 506 723,21 гривень - заборгованість по кредиту та процентам та 11 090,21 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, з яких: 9 252,09 доларів США, що за курсом НБУ станом на 08.01.2015 року становить 461 585,28 гривень - кредитна заборгованість; 2 860,53 доларів США, що за курсом НБУ станом на 08.01.2015 року становить 45 137,92 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості: 7 557,79 гривень - пеня за прострочення сплати кредиту; 3 532,42 гривень - пеня за прострочення сплати процентів. Дана обставина підтверджується розрахунком заборгованості.

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 12 липня 2016 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк 29 252,09 доларів США заборгованості по кредиту, 2 860,53 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом та 11 090,21 гривень пені за порушення термінів повернення кредиту та процентів за користування кредитом.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 12 липня 2016 року встановлено факт наявності заборгованості та стягнуто заборгованість, яка визначена в розмірі 32 112,62 доларів США заборгованості по кредиту і процентам та 11 090,21 гривень пені за порушення термінів повернення кредиту та процентів за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором від 04 лютого 2008 року між сторонами укладено Іпотечний договір № 13281, відповідно до якого ОСОБА_2 та Приватне підприємство - Фірма Інтур передали банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: торговий павільйон заг. пл. 157,3 кв. м, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Київська 40 ж. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцям (ОСОБА_2 та Приватне підприємство - Фірма Інтур ) на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 31.01.2007 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 382.

Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору ринкова та експерта вартість предмету іпотеки визначена в розмірі 967 700 грн.

Згідно п. 4.1 Іпотечного договору, іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцями будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором; у разі виникнення загрози знищення чи втрати предмета іпотеки; в інших випадках, відповідно до діючого законодавства.

Пунктом 4.2 Іпотечного договору передбачено, що звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, позасудового врегулювання у відповідності до умов цього договору та Закону України Про іпотеку ; з інших, передбачених законодавством України, підстав.

Відповідно до п. 4.3 Іпотечного договору, право визначення підстави та способу звернення стягнення належить іпотекодержателю.

Представником банку відповідачам 06 листопада 2014 року були надіслані письмові вимоги про усунення порушення основного зобов'язання за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, що відповідає положенням ст. 35 Закону України "Про іпотеку" та змісту Іпотечного договору.

Оскільки вказана вимога позивача була відповідачами залишена без задоволення, сума зоборгованості не повернута, банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки, тому пред'явлення позову про звернення стягнення є обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про іпотеку , якою визначено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За рахунок предмета іпотеки він має право задовольнити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель (іпотекодержатель) набуває право звернення стягнення на предмет застави (іпотеки). За рахунок предмета застави, іпотеки він має право задовольнити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.

Відповідачі свої зобов'язання за кредитним договором не виконували належним чином, тому у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спосіб реалізації предмета застави, іпотеки встановлений ст. 591 ЦК України та ст. 39 Закону України Про іпотеку .

Пунктом 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин закріплено, що резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України Про іпотеку , так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України . Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Відповідно до положень ст.ст. 16 , 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Суд звертає увагу, що наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно (постанова Верховного Суду України від 04 вересня 2013 р. у справі № 6-73цс13).

В Постанові Верховного Суду України від 03.02.2016 р. у справі № 6-1080цс15, зазначено, що право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя. Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суди повинні розглядати питання про можливість застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі. При цьому здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов'язанням, оскільки, домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов'язанням відсутня. Такий самий правовий висновок щодо застосування норм статті 33 Закону України Про іпотеку міститься й у постанові Верховного Суду України від 9 вересня 2014 року, який відповідно до статті 3607 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а також має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні цієї норми права. Отже, стягнення заборгованості за основним зобов'язанням не виключає можливості задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального зобов'язання.

Враховуючи правову позицію, яка висловлена в постанові Верховного Суду України від 08 червня 2016 року у справі за № 6-1239цс16 та правову позицію, яка висловлена в постанові Верховного Суду України від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1907цс16, суд приходить до висновку, що у розумінні норми статті 39 Закону України "Про іпотеку" встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 38 цього Закону. З огляду на вказане, суд вважає за необхідне встановити початкову ціну предмета іпотеки не у межах процедури виконавчого провадження, як це просить позивач, а у грошовому еквіваленті, який згідно ст. 39 Закону України Про іпотеку може бути визначений за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем, яка на момент укладення договору іпотеки становила 967 700 гривень або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Враховуючи, що відповідачі порушили зобов'язання перед банком, яке забезпечене іпотекою нерухомого майна, банком як іпотекодержателем дотримано процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк".

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, підлягає до стягнення з відповідачів в рівних частинах в дохід держави судовий збір в розмірі 3 654 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 208-209, 212-215, 217, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_2, ОСОБА_4 підприємства - Фірми Інтур про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволити повністю.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме торговий павільйон загальною площею 157,30 кв. м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Київська 40ж, та є власністю ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) та ОСОБА_4 підприємства - Фірми Інтур (код ЄДРПОУ 30647295) на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 31.01.2007 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 382, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (код ЄДРПОУ 09807750), що виникли на підставі Договору про надання споживчого кредиту № 11293361000 від 04 лютого 2008 року в розмірі 32 112,62 (тридцять дві тисячі сто дванадцять) доларів США 62 центи - заборгованість по кредиту та процентам та 11 090,21 (одинадцять тисяч дев'яносто) гривень 21 копійки - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості.

Встановити спосіб реалізації нерухомого майна, що належить ОСОБА_2, ОСОБА_4 підприємству - Фірмі Інтур на підставі Договору купівлі-продажу, а саме, шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України Про іпотеку та встановити початкову ціну предмета іпотеки за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем, яка на момент укладення договору іпотеки становила 967 700 (дев'ятсот шістдесят сім тисяч сімсот) гривень або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна .

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 підприємства - Фірми Інтур , в рівних частинах, на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" сплачений судовий збір в розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.В. Рогозін