Рішення

від 30.01.2017 по справі 159/3809/16-ц

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/3809/16-ц

Провадження № 2/159/65/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне рішення)

30 січня 2017 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської обл. в складі:

головуючого - судді Логвинюк І. М.,

при секретарі судового засідання Щесюк Н.Й.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, обгрунтованим тим, що 21.05.13 р. за рішенням Ковельського міськрайсуду Волинської області було стягнуто з відповідача на його користь заборгованість за договірним зобов'язанням у розмірі 37 299, 45 доларів США, 2 917 грн. 85 коп. пені та 3 010 грн. 52 коп.. Так як вказане вище рішення ще не виконане, вбачає необхідність у зверненні з розглядуваним позовом. 22.08.08 р. між АТ "УкрСиббанк" як кредитором та відповідачем як позичальником було укладено кредитний договір № 113 863 350 00 (далі - кредитний договір), за яким позичальник отримала кредит на суму 59 000 доларів США строком до 21.08.15 р. (якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту). З метою забезпечення виконання зобов'язань, встановлених кредитним договором, між кредитором та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки від 22.08.08 р. (далі - договір іпотеки), посвідчений нотаріально, за яким іпотекою забезпечується виконання усіх грошових зобов'язань позичальника за кредитними договорами. Відповідно до договорів іпотеки, в заставу передано нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальна площа якого складає 73,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований у КП Волинське обласне бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 128 265 06, а також земельну ділянку пл. 799,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Предмет іпотеки є власністю іпотекодавця, та належав йому на праві приватної власності за договором купівлі - продажу будинку, посвідченим Ковельською держнотконторою 19.05.06 р. за реєстром № 1-731. Відповідно до п. 1.2. кредитних договорів, позичальник взяла на себе зобов'язання щомісячно здійснювати погашення кредиту та процентів за користування кредитом: коштами у строки та в розмірах, встановлених Графіком погашення кредиту (додаток № 1 до кредитного договору (якщо не застосовується інший термін повернення кредиту), але в будь - якому разі не пізніше 21.08.15 р.). Покликаючись на положення ст. ст. 525, 526, 530, 536 ЦК України, зазначає, що п. 1.3.1. кредитних договорів було встановлено, що за користування наданими коштами позичальник сплачує банку проценти. Покликаючись на ст. 612 ЦК України, зазначає, що кредит є обов язковим до повернення у порядку, встановленому розд. 11 кредитного договору першого, розд. 12 кредитного договору другого. Покликаючись на ч. 2 ст. 1 050 ЦК України, зазначає, що відповідно до п. 5.5 кредитних договорів, банк має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту і повної сплати плати за кредит. Посилаючись на положення п. 7, 1 кредитного договору першого та п. 8.1 кредитного договору другого, зазначає, що 21.05.13 р. за рішенням Ковельського міськрайсуду Волинської області було стягнуто з відповідача на його користь заборгованість за договірними зобов язаннями в розмірі 37 299, 45 доларів США, 2 917 грн. 85 коп. пені та 3 010 грн. 52 коп.. Вказане вище судове рішення на даний час не виконане, борг за відсутності оплат, збільшився. Покликаючись на ч. 1 ст. 598, ст. ст. 599, 629 ЦК України, ст. 33 Закону України Про іпотеку , зазначає, що загальний борг позичальника перед АТ УкрСиббанк за станом на 22.06.16 р. складає 64 725, 36 доларів США, у т. ч.: за кредитом - 33 789, 46 доларів США; за відсотками - 30 935, 90 доларів США; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості складає всього 649 899 грн. 90 коп., у т. ч.: за кредитом - 371 077 грн. 15 коп., за відсотками - 278 822 грн. 75 коп.. Покликаючись на ст. ст. 589, 590 ЦК України, ст. ст. 7, 23 Закону України Про іпотеку , п. п. 4.1 кредитних договорів, зазначає, що термін повернення кредиту у повному обсязі настав. ІНФОРМАЦІЯ_1. помер ОСОБА_3, а відповідач своїм листом від 14.03.13 р. до Ковельської держнотконтори заявила про успадковування майна ОСОБА_3. 22.07.16 р. ним було надіслано відповідачеві вимогу, що була проігнорована. Покликаючись на ч. 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку , п. 4. 2.1 договорів іпотеки, просить позов задовольнити та звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 22.08.08 р., посвідченим нотаріально, на задоволення його вимог в сумі 64 725, 36 доларів США і пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 649 899 грн. 90 коп., що виникли на підставі кредитного договору № 113 863 350 00 від 22.08.08 р. встановити спосіб реалізації іпотечного нерухомого майна, а саме: шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки в межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України Про іпотеку , встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнути з відповідача на його користь судові витрати у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю, суду додатково пояснив, що вважає за необхідне, щоб звернення стягнення на предмет іпотеки було проведено з прилюдних торгів згідно з положеннями ст. 39 Закону України Про іпотеку . Відповідач є проживаючою у спірному будинку. Просить позов задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з явилась, хоча належно оповіщена. Причини неявки суду не повідомила, письмового заперечення проти позову до суду не подала.

Суд вважає, що розгляд справи, з врахуванням позиції представника позивача, можливий у відсутності відповідача, згідно з положеннями ст. ст. 224 - 228 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивач, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 1 054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Копією кредитного договору та додатку № 2 до нього, доводиться та обставина, що відповідачеві як позичальникові банком було надано кредит в сумі 59 000 доларів США., що є еквівалентним сумі 285 784 грн. 20 коп., строком до 21.08.15 р. із сплатою узгоджених сторонами кредитного договору платежів, на споживчі цілі.

Копією договору іпотеки, посвідченого 22.08.08 р. нотаріально, доводиться та обставина, що на забезпечення виконання зобов язань відповідачем як позичальником за кредитним договором, між банком як іпотекодержателем та ОСОБА_3 як іпотекодавцем було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_3 було передано в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1, з надвірними будівлями та спорудами, що має заг. площу 73, 5 кв. м., житлову площу 53,0 м. кв., а також - земельна ділянка, на якій розташоване вказане вище нерухоме майно, розташована за тією ж адресою, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 799 кв. м., кадастровий № НОМЕР_1.

Як вбачається з копій матеріалів спадкової справи № 757/2012, заведеної у нотконторі після смерті ОСОБА_3, останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1., попередньо склавши заповіт від 07.02.12 р. на користь позивача, яким, серед іншого, і спірне майно заповів останній.

Відповідач 14.03.13 р. повідомила нотконтору про бажання прийняти спадщину після смерті спадкодавця, інших спадкоємців немає.

Смерть іпотекодавця не є підставою для припинення іпотеки, як це випливає із змісту ст. 17 Закону України Про іпотеку .

Для відповідача як спадкоємиці майна спадкодавця, одночасно, позичальника за кредитним договором, умови договору іпотеки є обов язковими до виконання.

Відповідно до копії рішення Ковельського міськрайсуду Волинської області від 21.05.13 р. у цивільній справі № 159/1 971/13 - ц провадження № 2/159/622/13 за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, що набрало законної сили 08.07.13 р., такий позов було задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача, серед іншого, 37 299 доларів США 45 центів заборгованості за кредитним договором, що виникла за станом на 11.03.13 р., а також - 2 917 грн. 85 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов язань.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В судовому засіданні доведено ту обставину, що відповідач як позичальник свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі та належно не виконала, що стверджується як наданою позивачем копією вищезазначеного судового рішення, так і розрахунком заборгованості за станом на 22.07.16 р., копіями письмової вимоги позивача, адресованої відповідачеві, про необхідність виконання зобов язань за кредитним договором і намір звернення стягнення на предмет іпотеки.

За змістом договору іпотеки, іпотекодержатель має право на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмету іпотеки. З метою задоволення своїх вимог - звернути стягнення на майно у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого - небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані; у разі порушення іпотекодавцем обов'язків за кредитним договором іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань зі сплати кредиту та (або) відсотків, винагород, а в разі невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь - якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Стаття 33 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, оскільки відповідач як позичальник умови кредитного договору належно не виконує, в рахунок погашення заборгованості останньої перед позивачем (банком) за кредитним договором, позивач має, як це передбачено законодавством, право звернення стягнення на предмет іпотеки, що визначений у договорі іпотеки.

За змістом ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, наявність судового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно.

Однак, 07.06.14 р. набув чинності Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", дія якого, на думку суду, поширюється на правовідносини, що склались між сторонами спору.

Як слідує з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", що набрав чинності 07.06.14 р., протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку; 2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки); 3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Так, відповідач як позичальник одержала кредит в іноземній валюті. У забезпечення виконання нею зобов язань за кредитним договором ОСОБА_3 передав банку в іпотеку вищезазначене нерухоме майно, у т.ч. - спірний будинок, заг. площа якого не перевищує 250 кв. м., що на час укладення договору іпотеки використовувався іпотекодавцем для проживання, а з 11.05.12 р. - використовується для проживання відповідачем. Крім того, як слідує з вищезазначених договорів, це нерухоме майно використовується відповідачем як житло - місце її постійного проживання, де вона є зареєстрованою і відомостей протилежного у розпорядженні суду немає

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставах, передбачених цим Законом.

Даних про те, що у відповідача є інше, крім вищезазначеного житлового будинку, житло, у справі немає.

Даних про те, що відповідач оформила на своє ім я право власності на спірне майно, у розпорядженні суду немає, але суд враховує, що майно, відповідно до положень ст. ст. 1 216, 1 217, 1 225, 1 268 ЦК України, належить особі - спадкоємцю - з моменту відкриття спадщини.

Неоформлення позивачем на протязі певного проміжку часу від дня відкриття спадщини і її прийняття, у встановленому законом порядку свого права власності на спірне майно як успадковане після смерті ОСОБА_3, не означає того, що відповідач не є його власником, але перешкоджає реалізації умов, зазначених у розд. 5 Застереження про задоволення вимог іпотекодерателя в частині укладення угод, пов язаних з можливістю позасудового вирішення спору.

Спірний житловий будинок переданий іпотекодавцем банкові відповідно до положень ст. 5 Закону України Про іпотеку разом з іншим нерухомим майном, що випливає із змісту обґрунтування позовних вимог позивача.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про звернення стягнення на спірний житловий будинок та земельну ділянку слід задовольнити, але врахувати положення Закону України № 1304 - VII від 03.06.14 р. Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" стосовно такої складової частини предмета договору іпотеки як житловий будинок.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 30, 60, 61, 88, 212 - 218, 224 - 228 ЦПК України, ст. ст. 8, 11, 203, 204, 525 - 527, 533, 627 - 529, 589, 590, 1 054, 1 216, 1 217, 1 225, 1 268 ЦК України ЦК України, ст. ст. 33, 35, 39, ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України Про іпотеку , ст. ст. 2, 19, 47 Закону України Про банки і банківську діяльність , ст. 109 ЖК України, ч. 1 ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22.08.08 р. № 113 863 350 00, що був укладений між акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство УкрСиббанк , та ОСОБА_2, що за станом на 22.06.16 р. становить:

- 64 725, 36 (шістдесят чотири тисячі сімсот двадцять п"ять доларів 36 центів) доларів США, що на дату подання позову до суду є еквівалентною сумі 1 669 914 грн. 29 коп.,

- 649 899 грн. 90 коп. пені, та що складається із:

- 33 789, 46 доларів США заборгованості за кредитом;

- 30 935, 90 доларів США заборгованості за відсотками,

- 371 077 грн. 15 коп. пені за кредитом,

- 278 822 грн. 75 коп. пені за відсотками, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме:

- житловий будинок загальною площею 73, 5 кв. м., житловою площею 57, 0 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами, а саме: гараж Г - 1, хлів - Б - 1, літня кухня В - 1, вбиральня В, огорожа 1 - 2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,

- земельну ділянкуплощею 799 кв. м., кадастровий № НОМЕР_1, на якій розташоване вказане вище нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, шляхом проведення прилюдних торгів з дотриманням вимог Закону України Про іпотеку , зі встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стаді оцінки майна.

Рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок - на час дії Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті не підлягає виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства УкрСиббанк 1 378 (одну исячу триста сімдесят вісмім) грн. судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайсуд Волинської області у строки та в порядку згідно ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

Головуючий:І. М. Логвинюк