Постанова

від 26.01.2017 по справі 923/788/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2017 р.Справа № 923/788/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Разюк Г.П.,

суддів: Головея В.М., Колоколова С.І.,

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н, дата видачі : 25.01.17;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № б/н, дата видачі : 20.12.16;

ОСОБА_3, довіреність № б/н, дата видачі : 20.12.16;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Гарантія" Херсонської міської ради, м. Херсон

на рішення Господарського суду Херсонської області від 06.10.2016 р.

у справі № 923/788/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз", м. Херсон

до скаржника

про стягнення 150915 грн. 89 коп..

/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України/,

встановив:

У липні 2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - ТОВ ) "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Міського комунального підприємства "Гарантія" Херсонської міської ради (далі - МКП "Гарантія" ХМР) про стягнення з останнього (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог - т. 1 а.с. 94-95) 129375,47 грн., з яких: 93000 грн. - сума основного боргу, 30367,46грн. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляції, 2317,01 грн. - пеня, 3691 - 3% річних, крім того, позивач просив стягнути судовий збір, сплачений за подачу позову.

Позовні вимоги з посилання на приписи ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 629, 631 ЦК України та ст.ст. 230-232 ГК України, мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору №10 про бухгалтерське обслуговування від 15.01.2013р. не здійснив оплати вартості наданих в період з січня 2014р. по липень 2016р. консультаційних послуг з ведення бухгалтерського й податкового обліку.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 06.10.2016 року (суддя Немченко Л.М.) позов задоволено частково та стягнуто на користь ТОВ "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" суму основного боргу в розмірі 81200 грн., 30367 грн. 46 коп. інфляційних втрат, 2317,01 грн. - пені, 3691 грн. - 3% річних та 1940,63 грн. - витрат по сплаті судового збору. Стосовно11800грн основного боргу, сплачених під час розгляду спору, провадження припинено на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України через відсутність предмету спору в цій частині.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, МКП "Гарантія" ХМР звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. На думку скаржника стягнення 48 811,35грн. основного боргу, 30367,46грн. інфляційних витрат, 2317,01грн. пені і 3691грн. 3% річних є таким, що суперечить нормам матеріального права та не відповідає обставинам справи, а тому рішення підлягає скасуванню в цій частині з відповідною відмовою в позові.

Відповідач наголошує на тому, що обумовлені договором послуги надавалися лише до листопада 2014 року, про що свідчать акти виконаних робіт, які складалися сторонами з моменту укладання договору щомісячно аж до 31.10.2014р., та після вказаного терміну взаємовідносини між сторонами фактично припинилися. МКП "Гарантія" ХМР у відповідь на лист інституту №4 від 05.11.2014р. визнає заборгованість за договором №10 від 15.01.2013р. в сумі 30000грн. станом на 05.11.2014р. і зазначає, що сплату заборгованості здійснить після надходження грошових коштів від Департаменту ЖКГ.

Скаржник зазначає, що в період листопад 2014р. - серпень 2016р. позивач послуги за договором не надавав ним не отримувались, акти виконаних робітне складав, та стверджує що матеріалами справи підтверджується відсутність взаємовідносин між сторонами договору, що не було враховано місцевим господарським судом при винесенні рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу та у письмових поясненнях позивач зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не свідчать про допущені судом порушенням норм матеріального чи процесуального права та позбавлені правового обґрунтування. ТОВ "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" просив зазначену апеляційну скаргу МКП "Гарантія" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 06.10.2016 р. по даній справі - без змін.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, між ТОВ «Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз» (далі-виконавець), та МКП «Гарантія» ХМР (далі-замовник) було укладено договір №10 на бухгалтерське обслуговування від 15.01.2013 р., згідно умов якого виконавець зобов'язується надавати замовнику консультаційні послуги з ведення бухгалтерського й податкового обліку відповідно до його господарської діяльності, а замовник оплачувати ці послуги на умовах даного договору. У відповідності із п. 1 договору, замовлення (доручення) вважається доведеним замовником і прийнятим виконавцем у момент підписання договору (т. 1 а.с. 16/.

За п. 3 замовник зобов'язався оплачувати замовлені ним послуги у строки та на умовах, передбачених даним договором. Послуги за даним договором характеризуються невідчутністю. В окремих випадках процес надання послуг може супроводжуватись видачею документів у вигляді письмових консультацій, роз'яснень виконавця, представників ряду державних органів.

У термінах Договору під замовленням (завданням) замовника виконавцеві сторони погодилися вважати інформування (консультування) замовника у встановленому виконавцем обсязі з питань, перерахованих у п.п. 2.1. договору, які виконавець зобов'язується здійснювати у формах, передбачених даним договором, а замовник оплачувати їх протягом усього терміну дії договору. Відповідно до волевиявлення замовника інформування (консультування) індивідуалізується шляхом конкретизації кола питань.

У відповідності до п.п. 4.1 даний договір укладається на період з 15.01.2013р. по 31.12.2013р.

П.п. 4.3 передбачено, що договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, якщо за один тиждень до закінчення його строку дії жодна із сторін не заявить про його припинення.

П.п. 4.4. визначає, що якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, цей договір може бути розірваний за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

За п.п. 5.1 вартість послуг встановлюється у розмірі 3000 грн. за кожен місяць обслуговування. Оплата здійснюється щомісяця до 5-го числа кожного місяця /п.п. 5.2./

Крім того, сторони узгодили між собою, що підставою для оплати послуг за даним договором є укладений даний договір. Не є підставою для несплати послуг за даним договором не підписання акту виконаних послуг.

Згідно з п.п. 6.1, 6.2 сторони відповідають за порушення або неналежне виконання умов договору відповідно до норм цивільно-правового законодавства. За затримку розрахунку замовник сплачує пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 526,525 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ТОВ "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" виконало свої зобов'язання за даним договором та протягом періоду з січня 2014р. по липень 2016р. надало МКП «Гарантія» ХМР консультаційні послуги з ведення бухгалтерського й податкового обліку, що підтверджується умовами даного договору, який є чинним на даний час.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з вищезазначеним позовом.

Комунальне підприємство визнало позовні вимоги частково, за період з 01.01.2014 р. по 21.07.2014 року, у загальній сумі 32388, 65 грн, з посиланням на акт звіряння підписаний сторонами 22.07.2014 р.. Згідно з двосторонніми актами за серпень-жовтень 2014 року підприємство заборгувало ще 9000 грн. З зазначених сум відповідачем добровільно в рахунок погашення визнаної суми в ході розгляду справи було сплачено 11800 грн, відносно яких суд цілком обґрунтовано припинив провадження за п.1.1 ст.80 ГПК України.

Перевіривши обґрунтованість розрахунків позивача щодо заборгованості за період з січня 2014р. по липень 2016р. та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про дію договору №10 на бухгалтерське обслуговування від 15.01.2013 р. протягом всього спірного періоду та в межах загальної позовної давності на підставі ст.ст.525,526,629,625 ЦК України вірно стягнув з відповідача 81200 грн. основного боргу (31місяць х 3000грн - 11800 сплачених грн.), а також нарахованих на нього 30367 грн. 46 коп. інфляційних втрат, 2317 грн. 01 коп. пені, 3691 грн. 3% річних.

Щодо доводів скаржника стосовно відсутності актів виконаних робіт починаючи з листопада 2014р., яка на його думку, свідчить про відсутність взаємовідносин між сторонами в наступний період, оскільки такі акти складалися сторонами з моменту укладання договору щомісячно лише до 31.10.2014р., то колегії суддів не може з ними погодитися, оскільки зазначене суперечать умовам договору сторін, згідно до п.п. 5.3 якого єдиною підставою для оплати послуг за даним договором є саме його укладання. За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що наявність підписаних актів виконаних робіт в даному випадку не є обов'язковою умовою для здійснення оплати за консультаційні послуги.

Крім того, судова колегія зазначає, що у 2014році сторони не досягли між собою згоди щодо розірвання договору та відповідач не надав доказів які б свідчили про припинення зобов'язань по ньому, тому судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про чинність договору №10 на бухгалтерське обслуговування від 15.01.2013 р. аж до 31.12.2016 року.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для його скасування, а апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Гарантія" Херсонської міської ради залишає без задоволення.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2016р. по справі №923/788/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Гарантія" Херсонської міської ради - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до ст. 110 ГПК України може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 30.01.17р.

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя В.М. Головей

Суддя С.І. Колоколов