Рішення

від 25.01.2017 по справі 759/18196/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер справи 759/18196/15-ц Головуючий в І інстанції: Макаренко В.В.

Апеляційне провадження 22-ц/796/1748 /201 7 Доповідач: Слободянюк С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк С.В.,

суддів - Кравець В.А., Мазурик О.Ф.

при секретарях - Гоін В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Національна будівельна компанія на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2016 року за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Національна будівельна компанія , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ДЕННІК , Товариство з обмеженою відповідальністю СТИЛЬ-БЛЮЗ про стягнення неустойки, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з наведеним позовом в порядку захисту прав споживачів, в якому просив стягнути з Приватного акціонерного товариства (далі ПрАТ) Національна будівельна компанія неустойку у розмірі 987 999, 13 грн. за несвоєчасне виконання умов за договором щодо передачі об'єкту нерухомості інвестору.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Національна будівельна компанія" на користь ОСОБА_1 неустойку у вигляді пені в сумі 987 999 грн. 13 коп.

Ухвалою цього ж суду від 17 серпня 2016 року залишено без задоволення заяву про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2016 року (а.с.83-84).

Додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2016 року доповнено резолютивну частину заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2016 року щодо стягнення з ПрАТ Національна будівельна компанія на користь держави судовий збір у розмірі 6 890 грн. (а.с.100-101).

Не погоджуючись із заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2016 року, ПрАТ "Національна будівельна компанія" подали апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення , ухвалення нового, про відмову у позові..

Апелянт зазначає, що позивач, як сторона договору, не може бути визнана споживачем, оскільки він є інвестором, в розумінні ЗУ Про інвестиційну діяльність , таким чином, інвестуючи в цінні папери, а саме в дисконтні облігації, позивач мав на меті створення доходу, що не може регулюватись законодавством про захист прав споживачів.

В судове засідання ТОВ ДЕННІК , ТОВ СТИЛЬ-БЛЮЗ , будучи належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи, не з'явились.

Відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові.

В судовому засіданні представник ПрАТ "Національна будівельна компанія" - Шевченко Т.Л. апеляційну скаргу підтримав, ОСОБА_1 скаргу не визнав.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 15 серпня 2011 року між ПрАТ Національна будівельна компанія та ОСОБА_1 укладено договір № НБ-1015 про створення резерву активів (нерухомості) для обміну на облігації, відповідно до умов договору, ПрАТ Національна будівельна компанія зобов'язався створити об'єкт нерухомості, а саме 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 та передати його ОСОБА_1 в строк до 30 червня 2012 року (а.с.7-8).

Предметом Договору є те, що ПрАТ Національна будівельна компанія зобов'язується створити або набути майнові права на резерв активів (майнові права на об'єкт нерухомості) для наступної передачі у власність Інвестора майнових прав на резерв активів (майнових прав на об'єкт нерухомості) в обмін на випущені Емітентом облігації. Інвестор зобов'язується у визначені цим Договором строки придбати через Торговця облігації Емітента та обміняти ці облігації на майнові права на об'єкт нерухомості в строки та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2.7. Договору Строк закінчення будівництва об'єкту будівництва 30 червня 2012 року.

Відповідно до розділу 2. Договору Обов'язки сторін , не зазначено, що Емітент (Відповідач) зобов'язується передати майнові права на об'єкт нерухомості в будь який конкретний строк, а в п.2.1 визначено, що Відповідач зобов'язаний у разі готовності укласти Основний договір (надалі за текстом - Договір міни) направити Інвестору повідомлення про час та місце укладання Основного договору.

Відповідно до п.2.2. вказаного договору ОСОБА_1 зобов'язався замовити та придбати у власність через торговця лот облігацій в кількості 1305480 штук.

Відповідно до договору комісії № БО-621 від 15 серпня 2011 року укладеного між ТОВ ДЕННІК та ОСОБА_1 (а.с.10-11), останній придбав у ТОВ ДЕННІК лот облігацій емітента ПрАТ Національна будівельна компанія в кількості 1305480 штук сплативши ТОВ ДЕННІК 987999,13 грн. відповідно до платіжного доручення № 1 від 23 серпня 2011 року.

ТОВ ДЕННІК надало довідку б/н без дати засвідчення факту придбання ОСОБА_1 100 % лоту облігацій (а.с.12).

22 вересня 2015 року між ПрАТ Національна будівельна компанія та ОСОБА_1 був укладений договір міни № БН-1015/1 (а.с.13-14), відповідно до п. 4.2.1 ПрАТ Національна будівельна компанія зобов'язується передати ОСОБА_1 в строк 10-ти днів з моменту підписання цього Договору (міни) майнові права на об'єкт нерухомості, а саме 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1, в обмін на цінні папери.

Зі змісту розділу 4. Договору від 15 серпня 2011 року вбачається, що Договір є Попереднім по відношенню до Основного договору, а саме Договору міни, в Договорі сторони лише дійшли згоди, що в майбутньому укладуть Основний договір (а.с.8). Отже Договір є попереднім Договором в розумінні ст. 635 Цивільного кодексу. Сторони домовились про укладання основного договору, відповідно до п.2.1 та п. 4.4. в строк, ПрАТ Національна будівельна компанія зобов'язалась повідомити ОСОБА_1 про готовність укладення Основного договору.

На виконання договору міни 05 жовтня 2015 року між ПрАТ Національна будівельна компанія та ОСОБА_1 був підписаний акт приймання-передачі майнових прав в обмін на цінні папери, згідно якого ОСОБА_1 передав відповідачу у власність цінні папери, які є предметом обміну по договору а в подальшому ПрАТ Національна будівельна компанія передали ОСОБА_1 майнові права на об'єкт, предметом обміну по договору є квартира АДРЕСА_2 (а.с.15).

Відповідно до ст. 10 п.5. Закону України Про захист прав споживачів , у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта стосовно того, що судом першої інстанції неправильно визначено правовідносини сторін, відповідно до встановлених обставин, а саме, що судом застосовано ст. 10 Закону України про захист прав позивачів.

Предметом Договору є те, що ПрАТ Національна будівельна компанія зобов'язується створити або набути майнові права на резерв активів (майнові права на Об'єкт нерухомості) для наступної передачі у власність Інвестора майнових прав на резерв активів (майнових прав на об'єкт нерухомості) в обмін на випущені Емітентом облігації. Інвестор зобов'язується у визначені цим Договором строки придбати через Торговця облігації Емітента та обміняти ці облігації на майнові права на об'єкт нерухомості в строки та на умовах, визначених цим Договором. Договором не передбачено жодних грошових зобов'язань між сторонами.

ОСОБА_1 не сплачував ПрАТ Національна будівельна компанія грошових коштів.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання. По суті законодавством передбачено, що пеня встановлюється виключно на випадок прострочення виконання грошових зобов'язань.

ОСОБА_1 не замовляв ПрАТ Національна будівельна компанія послуг з будівництва нерухомого майна.

ОСОБА_1, як сторона Договору, не може бути визнаний споживачем, адже він є інвестором в розумінні Закону України Про інвестиційну діяльність ,

Відповідно до ст..1 Закону України Про інвестиційну діяльність інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про інвестиційну діяльність об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Відповідно до ст.. 5 Закону України Про інвестиційну діяльність інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Відповідно до Закону України Про цінні папери та фондовий ринок інвестори в цінні папери - фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства.

Дисконтні облігації - облігації, що розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації, яка виплачується власнику облігації під час її погашення становить доход (дисконт) за облігацією.

Між позивачем і відповідачем фактично укладався договір купівлі-продажу цінних паперів, шляхом укладання між позивачем і ТОВ ДЕННІК договору комісії, за яким позивач придбав лот облігацій емітента ПрАТ Національна будівельна компанія .

За вищенаведеним договором міни від 22 вересня 2015 року відповідач зобов`язувався перед позивачем передати в строк 10-ти днів з моменту підписання цього договору майнові права на об'єкт нерухомості, який було передано за актом прийому-передачі 05 жовтня 2015 року, що відповідає обумовленого строку передачі.

Таким чином, інвестуючи в цінні папери, а саме дисконтні облігації, ОСОБА_1 мав на меті створення доходу, що не може регулюватись законодавством про захист прав споживачів.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції, яке ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Національна будівельна компанія задовольнити.

Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2016 року скасувати, ухвалити нове рішення наступного.

Відмовити у позові ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Національна будівельна компанія , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ДЕННІК , Товариства з обмеженою відповідальністю СТИЛЬ-БЛЮЗ про стягнення неустойки.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: