Вирок

від 04.11.2015 по справі 1-288

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-288

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2015 року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора: ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_4

підсудного: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янка-Бузька кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Васильків Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ч.2 ст.122 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 04.09.2011 року біля 18 год. 50 хв., перебуваючи біля футбольного стадіону, що в с.Ременів Кам`янка-Бузького району Львівської області, наніс удари руками та головою ОСОБА_7 у різні ділянки тіла, в результаті чого останній були спричинені наступні тілесні ушкодження: перелом лівої виличної кістки з травматичним ушкодженням гілки трійчастого нерва, ускладнений післятравматичним артритом скронево-нижньощелепового суглобу зліва, струс головного мозку, синяки у лівій орбітально-вилично-щічній ділянці, на лівому плечі, у ділянці молочної залози та відносяться - перелом виличної кістки зліва до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров`я, струс головного мозку до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, синяки до легкого тілесного ушкодження.

У судовому засіданні підсудний своєї вини у пред`явленому йому обвинувачені не визнав повністю та показав, що він перебував з потерпілою у шлюбі з 2007 року. З 2009 року їхні шлюбні відносини погіршились, у них часто виникали конфлікти і 26.10.2011року вони розірвали шлюб. 04.09.2011 року після обіду потерпіла зателефонувала йому та попросила про зустріч. Вони зустрілись в с.Ременів біля стадіону та розмовляли про розірвання шлюбу. При цьому вона попросила його привести ОСОБА_8 , його знайому, з якою, на думку потерпілої, він зраджував їх у подружній вірності для з`ясування відносин. Приїхавши з ОСОБА_8 на стадіон, він зупинився біля машини потерпілої. ОСОБА_9 , вийшовши із салону свого автомобіля, попрямувала до передніх пасажирських дверей автомобіля підсудного, де сиділа ОСОБА_8 та відкривши дверцята автомобіля, почала у грубій і нецензурній формі виражатися у сторону ОСОБА_8 і зненацька нанесла їй удар правою ногою в обличчя. Він підбіг до жінок для того, щоб припинити конфлікт. Він взяв потерпілу за плече та відвів назад від ОСОБА_10 . У подальшому він надавав медичну допомогу ОСОБА_8 , а ОСОБА_9 продовжувала конфлікт. Збіглись люди, які просили потерпілу припинити конфлікт. Категорично заперечує, що наносив потерпілій будь-які тілесні ушкодження, зазначив, що міг лише ненавмисно відштовхнути потерпілу від ОСОБА_10 . Цивільного позову, заявленого до нього не визнає. Просить суд його виправдати.

Незважаючи на невизнання вини підсудним, його винність у вчиненні злочину стверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка у судовому засіданні показала, що підсудний є її колишнім чоловіком. У червні 2011 року їй стало відомо, що чоловік зраджує їй у подружній вірності. 02.09.2011 року вона подала позов про розірвання шлюбу в Жовківський районний суд. 04.09.2011 року приблизно о 17.00 год. вона зустрілась з ОСОБА_11 на стадіоні, що в с.Ременів та повідомила його, що подає на розлучення і вона поїхала в село. Підсудний передзвонив їй та попросив повернутись, на що вона погодилась. Приїхавши на стадіон, вона підійшла до автомобіля ОСОБА_5 , в якому сиділа ОСОБА_12 . Підсудний сказав їй сісти в автомобіль, на що вона відмовилась. Тоді підсудний, вийшовши із салону автомобіля, почав наносити їй удари в обличчя та по тілу, бив головою в голову, також бив руками. Вона почала кричати і збіглись люди, які відтягнули підсудного він неї. Вона поїхала додому до батьків в м. Дубляни, вночі їй стало погано і вона була госпіталізована у 8-му МКЛ, де проходила тривалий курс лікування. Внаслідок заподіяної шкоди їй спричинено значну матеріальну та моральну шкоду та нею заявлений цивільний позов. Просить стягнути з підсудного в її користь 4159,68грн. матеріальної та 100000,00грн. моральної шкоди. При обранні покарання покладається на розсуд суду.

Показаннями свідка ОСОБА_13 , який в судовому засіданні показав, що він є батьком потерпілої. У зятя та доньки були суперечки, але він вважав, що це звичайні непорозуміння. У нього із зятем були добрі стосунки. 04.09.2011 року до нього зателефонував підсудний та сказав, що посварився з потерпілою, побив її та повідомив, що ОСОБА_9 їде до них і він також їде за нею. Підсудний приїхав до них з якоюсь жінкою і він ( ОСОБА_14 ) сказав, щоб вони їхали назад. Він з донькою поїхали в лікарню і їм рекомендували звернутись до травматолога. У потерпілої не закривалось око та було пошкоджене обличчя. Вночі доньці стало погано і 05.09.2011р. її було госпіталізовано в лікарню.

Показаннями свідка ОСОБА_15 , який в судому засіданні показав, що 04.09.2011 року близько 17.00 год. він разом з своїм знайомим ОСОБА_16 знаходились на футбольному стадіоні, що в с. Ременів Кам`янка-Бузького району, де проходив футбольний матч. По закінченні матчу, вони пішли у кафе, яке розташоване на території стадіону, щоб випити пива. До нього прийшла дружина і повідомила, що ОСОБА_17 свариться з дружиною. Коли він з ОСОБА_18 , вийшли надвір, то побачили, що ОСОБА_17 тримає за плече свою дружину ОСОБА_9 і вони сваряться. Він з товаришем розборонили їх. Він не бачив як підсудний наносив тілесні ушкодження потерпілій.

Показаннями свідка ОСОБА_19 , який в судовому засіданні показав, що 04.09.2011р. близько 16.45 год. він перебував на футбольному стадіоні, що в с. Ременів Кам`янка-Бузького району. В цей час на стадіон прийшов його товариш ОСОБА_5 , приблизно через 15-20 хв. до ОСОБА_20 підійшла потерпіла з малолітнім сином. Вони розмовляли і він пішов в село. Про подальші події йому відомо зі слів знайомих, сам він особисто конфлікту між підсудним та потерпілою не бачив.

Показаннями свідка ОСОБА_21 , яка в судовому засіданні показала, що 04.09.2011року вона була в барі на стадіоні в с.Ременів, де святкувала день народження. Вона почула крики і вибігла надвір та побачила підсудного з дружиною, які сварились. Вона бачила як підсудний тримав потерпілу за руку, а та викручувалась. Тоді вона ( ОСОБА_22 ) побігла до свого чоловіка та повідомила про конфлікт і чоловік з товаришем розняли ОСОБА_23 . Вона не бачила чи наносив ОСОБА_17 тілесні ушкодження ОСОБА_24 .

Висновком судово-медичного експерта № 618/2011 від 08.11.2011 року згідно якого у гр. ОСОБА_7 є слідуючі ушкодження: перелом лівої виличної кістки з травматичним ушкодженням гілки трійчастого нерва, ускладнений після травматичним артритом скронево-нижньощелепового суглобу зліва, струс головного мозку, синяки в лівій орбітально-вилично-щічній ділянці, на лівому плечі, в ділянці лівої молочної залози. Пошкодження утворилися від контакту з тупими предметами, могли бути причинені 04 вересня 2011 року від ударів руками, ногами, або іншими тупими предметами, не характерні для мимовільного падіння або падіння з прискоренням з висоти росту площину, відносяться: перелом виличної кістки зліва - до тілесного ушкодження серед тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров`я, струс головного мозку - до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, синяки - до легкого тілесного ушкодження.

Показаннями експерта ОСОБА_25 , яка в судовому засіданні підтримала свій висновок та показала, що у потерпілої було виявлені тілесні ушкодження, які могли бути причинені 04.09.2011року. Зокрема, згідно оглянутою нею рентгенограми, підтверджено порушення цілості виличної кістки зліва в ділянці вилично-верхньощелепового зчленування із задовільним стоянням уламків. Їй відомо, що потерпіла проходила курс лікування у 8 МКЛ , а у подальшому, у зв`язку із відсутністю у даній лікарні відділення щелепно-лицевої хірургії була переведена у КМЛ ЛШМД для подальшого лікування.

Суд не приймає до уваги покази підсудного, що він не наносив тілесних ушкоджень потерпілій, оскільки такі спростовують зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема, показаннями потерпілої, свідків щодо конфлікту між підсудним та потерпілою саме 04.09.2011 року, даними судово-медичної експертизи, показаннями судово-медичних експертів даних ними в судовому засіданні; покликання підсудного та захисту на висновок судово-медичної комісійної експертизи № 34 від 18.05.2013 року, згідно якого на момент проведення експертизи об`єктивних даних про наявність у ОСОБА_7 перелому лівої виличної кістки у минулому, в тому числі 2011 року, немає, як на спростування висновку судово-медичного експерта від № 618/2011 від 08.11.2011 року спростовуються показаннями експерта ОСОБА_26 , який в судовому засіданні показав, що комісія не могла категорично стверджувати про наявність перелому лівої виличної кісти з травматичним ушкодженням, оскільки на експертизу не було представлено ренгенограм, що проте не заперечує наявності саме такої травми у потерпілої; про наявність перелому лівої виличної кістки у потерпілої свідчать дані зазначені у висновку експерта, який підтверджений експертом ОСОБА_25 у судовому засіданні; крім того, згідно даних медичної картки стаціонарного хворого №8165 8-ої міської клінічної лікарні ОСОБА_7 при проходженні лікування проходила огляд у ренгенкабінеті 06.09.2011року та лікарем ренгенологом ОСОБА_27 зазначено, що на краніограмі зафіксовано перелом лівої виличної кістки з задовільним стоянням відламків; згідно даних вищезгаданої медкарти та медкарти № 20543 потерпіла проходила лікування з 05.09.2011 року по 14.09.2011року у 8-ій МКЛ та з 15.09.2011року по 30.09.2011 року у КМК ЛШМД, де їй було встановлено діагноз перелом виличної кістки зліва.

Невизнання підсудним своєї вини, суд розцінює як обраний ним спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Показання свідка ОСОБА_28 , яка в судовому засіданні показала, що 04.09.2011року вона була присутня при конфлікті між підсудним та потерпілою та ОСОБА_5 не наносив жодних тілесних ушкоджень потерпілій, суд оцінює критично, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, підсудний та свідок тривалий час підтримують особисті відносини і на час розгляду справи мають спільну дитину ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому такі показання свідка спрямовані на уникнення підсудним відповідальності за вчинений злочин.

Що стосується долученого до матеріалів кримінальної справи компакт-диску CD-PS2X ELLITEX із записом розмови ОСОБА_7 з ОСОБА_5 , який визнано речовим доказом, то відповідно до роз`яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. №7 Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина згідно з ч. 3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. У зв`язку з цим судам при розгляді кожної справи необхідно перевірити, чи були докази, якими органи попереднього слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, одержані відповідно до норм КПК України. Якщо буде встановлено, що ті чи інші докази були одержані незаконним шляхом, суди повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувачення у вироку. Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20.10.2011 року за №2012-рп/2011 р. у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, слід розуміти так, що обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання Конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України Про оперативно-розшукову діяльність особою не уповноваженою на здійснення такої діяльності. Як встановлено у судовому засіданні, здійснення звукозапису потерпілою проведено без додержання встановленого законом порядку для здійснення записів розмов, а відтак даний звукозапис визнається судом недопустимим доказом та не береться до уваги при постановленні вироку.

Органами досудового слідства підсудний ОСОБА_5 обвинувачується у спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, вчинене з метою залякування потерпілого. Однак в ході судового слідства дана кваліфікація дій підсудного не знайшла свого підтвердження. Так, із показів даних в судовому засіданні потерпілою, вбачається, що 04.09.2011 року саме вона запропонувала підсудним зустрітись, щоб поговорити про їх відносини; при виниклому конфлікті підсудний наносив їй тілесні ушкодження вживав нецензурну лайку, однак не залякував. Таким чином дії підсудного слід кваліфікувати як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке спричинило тривалий розлад здоров`я ОСОБА_7 .

Таким чином, суд вважає доведеною вину підсудного у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України - умисному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень, яке спричинило тривалий розлад здоров`я потерпілої ОСОБА_7 .

Обираючи покарання підсудному, суд враховує, ступінь тяжкості скоєного злочину, який є злочином середньої тяжкості, обставини справи, думку потерпілої і вважає за необхідне обрати йому покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи особу винного, який позитивно характеризується за місцем свого проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих вину обставин, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання й вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд вважає, що позов потерпілої підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Шкода, яка завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

Згідно ч.1 ст.1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності. Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Оскільки ОСОБА_7 перебувала на стаціонарному лікуванні з 05.09.2011р. по 30.09.2011р., що становить 26 календарних днів, розмір втраченого заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню становить 86,66% (26*100/30) від суми 4800,00грн. і складає 4159,68грн.

Заподіяння моральної шкоди потерпілій внаслідок вчинення злочину підсудним, суд вважає встановленим і така полягає у спричиненні позивачу моральних страждань (фізичного та душевного болю та інших негативних для неї наслідків) у зв`язку із отриманими тілесними ушкодженнями. Потерпіла є молодою особою та нанесення їй тілесних ушкоджень підсудним спричинило ряд негативних наслідків. Зокрема, фізичний біль (від отриманих тілесних ушкоджень), стрес, переживання, загальний стан здоров`я, необхідність докладати значних додаткових зусиль для відновлення своїх життєвих зв`язків та укладу свого життя. Неможливість протягом тривалого періоду часу в повній мірі (у зв`язку з нанесеними тілесними ушкодженнями та необхідністю лікування) реалізовувати свої звички, бажання, уподобання. Відчуття страху, почуття дискомфорту у повсякденному житті. Суд при визначенні розміру заподіяної моральної шкоди враховує обсяг і розмір моральних страждань потерпілої та вважає, що сума коштів необхідна для відшкодування моральної шкоди позивача, складає 20000 грн.

Керуючись ст.ст.323, 324, 328 КПК України 1960 року, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та обрати йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст.76 КК України обов`язки - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; періодично з`являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_7 4159 /чотири тисячі сто п`ятдесят дев`ять/ грн. 68 коп. матеріальної та 20000 /двадцять тисяч/ грн. 00 коп. моральної шкоди.

В задоволенні решти позову відмовити.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити попередній - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через Кам`янка-Бузький районний суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Головуючий:

Оригінал вироку.