Рішення

від 31.01.2017 по справі 915/1284/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року Справа № 915/1284/16

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом ОСОБА_1 господарства «Бардін» , вул. І. Франка, 49, с. Благодатне, Очаківський район, Миколаївська область, 57532 (код ЄДРПОУ 33895628)

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Талмер» , Ставкове господарство, с. Дмитрівка, Очаківський район, Миколаївська область, 57545 (код ЄДРПОУ 32143984)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача гр. ОСОБА_3, вул. Садова, 10, село Червоне Парутино, Очаківський район, Миколаївська область, 57546.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача гр. ОСОБА_4, вул. Садова, 10, село Червоне Парутино, Очаківський район, Миколаївська область, 57546.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача гр. ОСОБА_5, вул. Степова, 7, село Червоне Парутино, Очаківський район, Миколаївська область, 57546.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача гр. ОСОБА_6, вул. Комсомольська, 18, село Солончаки, Очаківський район, Миколаївська область, 57543.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача гр. ОСОБА_7, вул. Садова, 27, село Солончаки, Очаківський район, Миколаївська область, 57543.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача гр. ОСОБА_8, село Червоне Парутино, Очаківський район, Миколаївська область, 57546.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача гр. ОСОБА_9, вул. Комсомольська, 8-А, село велика Корениха, Очаківський район, Миколаївська область.

про стягнення заборгованості в сумі 1 133 000, 00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_10, голова, паспорт ЕО676709 виданий 16.03.1999 року;

від відповідача: представник не з'явився;

від третіх осіб: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Фермерське господарство «Бардін» з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Талмер» про стягнення загальної суми боргу в сумі 1 133 000, 00 грн., що становило еквівалент 43 577 доларів США по курсу 26 грн. за 1 долар, в тому числі: 780 000 грн. - основної суми сплаченої наперед частини прибутку по договору про спільну діяльність, що становить еквівалент 30 000 доларів США по курсу 26 грн. за 1 долар США; 119 000 грн. - компенсації за понесені витрати по обробітку земельних ділянок, що становить еквівалент 4 577 доларів США по курсу 26 грн. за 1 долар США; 234 000 грн. - штрафу за порушення умов договору, що становить еквівалент 9 000 доларів США по курсу 26 грн. за 1 долар США.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.11.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи та розгляд заяви про забезпечення позову призначено в судовому засіданні на 15.12.2016 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.12.2016 року відмовлено в задоволенні заяви вх. № 19657/16 від 23.11.2016 року позивача ОСОБА_1 господарства «Бардін» про забезпечення позову.

15.12.2016 року до господарського суду Миколаївської області від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (арк. 45-46), в якій позивач, керуючись ст. 22 ГПК України, просить суд без зміни предмету та підстав позову, збільшити суму позовних вимог ФГ «Бардін» до ОСОБА_11 «Талмер» по договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року на 39 000, 00 (тридцять дев'ять тисяч грн.) та стягнути з ОСОБА_11 «Талмер» (код ЄДРПОУ: 32143984 Ставкове господарство, с. Дмитрівка, Очаківський район, Миколаївська область 57545) загальну суму боргу в сумі 1 172 000 (один мільйон сто сімдесят дві тисячі грн. 00 коп., що становить еквівалент 45 077 (сорок п'ять тисяч сімдесят сім) доларів США по курсу 26 грн. за 1 долар, в тому числі:

- 780 000 грн. (сімсот вісімдесят тисяч грн.) - основної суми сплаченої наперед частини прибутку по договору про спільну діяльність, що становить еквівалент 30 000 (тридцять тисяч) доларів США по курсу 26 грн. за 1 долар США;

- 119 000 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч грн.) - компенсації за понесені витрати по обробітку земельних ділянок, що становить еквівалент 4 577 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят сім) доларів США по курсу 26 грн. за 1 дол. США;

- 273 000 грн. (двісті сімдесят три тисячі грн.) - штрафу за порушення умов договору (за шість місяців), що становить еквівалент 10 500,00 (десять тисяч п'ятсот) доларів США по курсу 26 грн. за 1 дол. США.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.12.2016 року заява прийнята судом до розгляду. Позовні вимоги розглядаються судом з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.12.2016 року залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача гр. ОСОБА_3, гр. ОСОБА_4, гр. ОСОБА_5, гр. ОСОБА_6, гр. ОСОБА_7, гр. ОСОБА_8, гр. ОСОБА_9 Відкладено розгляд справи на 17.01.2017 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.01.2017 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 31.01.2017 року.

В судовому засіданні 31.01.2017 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог з підстав, зазначених у позовній заяві, заяві про збільшення розміру позовних вимог та додаткових правових обґрунтувань позовних вимог (арк. 119), просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

27.04.2016 року між ОСОБА_11 Талмер та ФГ Бардін було укладено договір про спільну діяльність по обробітку земельних ділянок, які знаходяться в оренді господарства.

28.04.2016 року ОСОБА_11 Талмер отримав від ФГ Бардін всю суму оплати частини прибутку від спільної діяльності по договору про спільну діяльність в сумі 756 600 грн., що становило еквівалент 30 000, 00 доларів США по курсу 25, 22 грн. за 1 долар. В підтвердження отримання коштів директором ОСОБА_11 Талмер в присутності свідків було видано розписку та квитанцію.

Загальна сума вказаної заборгованості, яка заявлена до стягнення, складається з основної суми боргу (суми сплаченої наперед частини прибутку по договору про спільну діяльність) в розмірі 780 000, 00 грн., суми компенсації за понесені витрати по обробітку земельних ділянок в розмірі 119 000, 00 грн., а також суми штрафу за порушення умов договору в розмірі 234 000, 00 грн.

Вказана сума штрафу була розрахована відповідно до умов додаткової угоди від 15 липня 2016 року до договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року. На момент подачі позову штраф був нарахований у розмірі 5 відсотків від суми сплаченої наперед частини прибутку по договору про спільну діяльність за 6 (шість) місяців з моменту підписання договору про спільну діяльність (з 28 квітня 2016 року по 28 жовтня 2016 року включно).

В вересні 2016 року, після збирання врожаю соняшнику на інших земельних ділянках, директор ОСОБА_11 Талмер запевнила голову ФГ Бардін , що фермерське господарство може приступити до обробітку і інших земельних ділянок, спільна діяльність на яких передбачена договором, а офіційна їх передача, за словами директора ОСОБА_11 Талмер , мала відбутися наприкінці вересня після повернення директора з відрядження. А тому фермерським господарством також було розпочато частковий обробіток земельних ділянок, вказаних директором ОСОБА_11 Талмер . Загальна сума витрачених господарством коштів на обробіток зазначених вище земельних ділянок становить 119 (сто дев'ятнадцять) тис.грн., що складає 4 577 дол. США по курсу 26 грн. за 1 долар.

Таким чином, ОСОБА_11 Талмер порушило свої зобов'язання за договором про спільну діяльність, що призвело до отримання збитків фермерським господарством.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами ч. 1 ст. 509, 526, 530, 610, ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України, ч. 2 ст. 55, ст. 174, ч. 1, 2, 7 ст. 193 ГК України та умовами договору.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 31.01.2017 року не забезпечив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

31.01.2017 року до господарського суду Миколаївської області від представника відповідача, засобом електронного зв'язку, надійшла заява вх. № 1383/17, у якій відповідач просить суд проводити розгляд судового засідання без участі представника ОСОБА_11 Талмер та за наявними в матеріалах справи документами.

Явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 вищевказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_11 Талмер позовні вимоги визнав в повному обсязі з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, про що зазначено в заяві про визнання позову вх. 21017/16 від 15.12.2016 року (арк. 96).

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Треті особи гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 гр. ОСОБА_7 явку повноважних представників в судове засідання 31.01.2017 року не забезпечили.

16.01.2017 року до господарського суду Миколаївської області від третіх осіб надійшли письмові пояснення (арк. 187), у яких треті особи зазначили наступне.

Стосовно укладання та виконання сторонами зобов'язань за договором про спільну діяльність між ФГ Бардін та ОСОБА_11 Талмер треті особи нічого повідомити не можуть, так як тільки дізналися про існування цього договору. Своєї згоди, як власники земельних ділянок треті особи не надавали, в договорах оренди землі, які раніше були укладені між третіми особами та ОСОБА_11 Талмер відсутнє право ОСОБА_11 Талмер передавати в користування земельні ділянки іншим третім особам.

З 2009 року ОСОБА_11 Талмер уклало з третіми особами договори оренди землі, але з 2013 року ОСОБА_11 Талмер не виконувало свої зобов'язання стосовно обробітку земельних ділянок, тому в 2014 році треті особи були вимушені звернутися до суду з позовами про розірвання договорів оренди землі. Позови було задоволено, винесені заочні рішення суду щодо розірвання договорів оренди землі.

В 2015 році треті особи уклали договори оренди земельних ділянок з іншим Орендарем, який належним чином виконує свої зобов'язання щодо обробітку земельних ділянок та своєчасно сплачує орендну плату.

В 2016 році ОСОБА_11 Талмер звернулося до суду з вимогою про перегляд справ 2014 року про розірвання договорів оренди землі, укладених між третіми особами та ОСОБА_11 Талмер . Рішеннями суду заяви були задоволені, але так як між третіми особами та іншим Орендарем на той час вже були укладені та зареєстровані в установленому законодавством порядку договори оренди землі, та земля перебувала в іншого Орендаря в користуванні, між третіми особами та директором ОСОБА_11 Талмер було укладено угоди про розірвання договорів оренди землі, укладених в 2009 році між третіми особами та ОСОБА_11 Талмер , а також Акти прийому-передачі земельних ділянок, тобто документально було підтверджено, що ОСОБА_11 Талмер не має ніякого відношення до земельних ділянок. Таким чином, ОСОБА_11 Талмер не має ніякого відношення до земельних ділянок, які належать третім особам, та не знаходяться в користуванні ОСОБА_11 Талмер . ОСОБА_7 ОСОБА_11 Талмер не повідомило ФГ Бардін про те, що земельні ділянки не знаходяться в користуванні ОСОБА_11 Талмер з 2015 року, а також той факт, що землю повернуто власникам земельних ділянок, не відомо.

На підставі вищенаведеного, треті особи просили суд розглядати справу без їх участі, виключити їх з числа осіб, які беруть участь у справі, так як вважають, що не мають жодного відношення до цієї справи.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.01.2017 року судом відмовлено в задоволенні заяви про виключення третіх осіб з переліку осіб, які беруть участь у справі, оскільки ГПК України не передбачено виключення третіх осіб з числа учасників судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

27.04.2016 року між ОСОБА_1 господарством «Бардін» (сторона І) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Талмер» (сторона ІІ) було укладено договір про спільну діяльність, відповідно до умов якого сторони уклали даний договір про спільну господарську діяльність для досягнення господарських і комерційних цілей з оброблення та ефективного використання земель сільськогосподарського призначення та отримання прибутку від реалізації продуктів сільськогосподарського призначення, для досягнення яких зобов'язуються спільно й погоджено здійснювати необхідні фактичні і юридичні дії (п. 1.1 Договору) (арк. 19-24).

Відповідно до п. 6.5 Договору договір вступає в дію та набирає законної сили з моменту його підписання.

Відповідно до п. 6.6 Договору договір діє до сплину термінів оренди земельних ділянок (по кожній земельній ділянці окремо), які орендуються Стороною II у власників земельних ділянок та які надані Стороні І для спільної діяльності.

Доказів розірвання чи визнання недійсним договору суду не подано.

До договору між сторонами було укладено додаткові угоди від 15.07.2016 року та від 09.08.2016 року (арк. 27, 120-121).

Договір та додаткові угоди підписані та скріплені печатками сторін.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до ст. 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Приписами чинного законодавства не встановлено вичерпного переліку умов, необхідних для даного виду договорів, відтак сторони вправі за власною домовленістю визначати й інші умови договору про спільну діяльність, проте, у договорі такого виду, насамперед, мають визначатися аспекти щодо його предмету та мети, взаємних обов'язків сторін та обов'язків кожної зі сторін щодо спільної діяльності, порядок здійснення контролю за спільною діяльністю, а також визначення розміру вкладів і часток учасників, порядок розподілу між ними результатів спільної діяльності.

Відповідно до п. 6.1. Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України № 02-5/302 від 28.04.95 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням договорів про сумісну діяльність" при укладанні договору про сумісну діяльність, сторони визначають обов'язок кожної з них щодо внесків, необхідних для досягнення мети сумісної діяльності. Такими внесками можуть бути грошові суми, майно, трудова участь, надання послуг, розробка і забезпечення проектною документацією тощо.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 2.1 Договору господарська діяльність по даному договору про спільну діяльність здійснюється без створення юридичної особи та без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору для виконання умов договору Сторона II надає для спільної діяльності земельні ділянки, які знаходяться у її користуванні на підставі договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до п. 3.2.5 Договору Сторона І зобов'язана сплатити Стороні II суму частки прибутку від спільної діяльності в розмірах та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 4.3 Договору сторони домовились та встановили, що не залежно від результатів діяльності Сторони І за цим договором, частина суми прибутку від спільної діяльності Сторони II за весь період дії цього договору складає сімсот п'ятдесят шість тисяч шістсот грн. (еквівалент 30 000 дол. США по курсу 25, 22 грн. за 1 долар).

Відповідно до п. 4.4 Договору підписанням цього договору Сторона ІІ підтверджує, що отримала від Сторони І наперед всю суму частини прибутку від спільної діяльності, яка встановлена п. 4.3 цього розділу. Претензій до Сторони І стосовно оплати їй частини суми прибутку від спільної діяльності Сторона II не має. В подальшому, Сторона II не має права вимагати від Сторони І будь-яких додаткових виплат по цьому договору. Кошти, отримані Стороною II від Сторони І, до моменту їх сплати, були власними коштами Сторони І та будуть в подальшому компенсовані за рахунок реалізації цього договору.

Відповідно до п. 8.1 Договору умови даного договору сторонами узгоджені в повному обсязі і можуть бути змінені виключно за взаємною згодою сторін з обов'язковим складанням письмового документу, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 10.2 Договору всі додатки до договору, що підписані сторонами, є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 10.4 Договору підписанням цього договору, Сторона І підтверджує, що була попереджена Стороною II про те, що на даний час земельні ділянки знаходяться у володінні та користуванні третьої особи (надалі - неналежного орендаря), яка уклала з власниками земельних ділянок договори оренди на підставі заочних рішень суду, які в подальшому були скасовані. На даний час рішення суду про відмову в розірванні договорів оренди з власниками земельних ділянок та Стороною 2, ще не набрали законної сили. Повернення земельних ділянок може відбутися лише після отримання рішень суду вступившого в законну силу та збору неналежним орендарем врожаю посіяних ним культур.

Відповідно до п. 10.5 Договору перелік земельних ділянок, які надаються Стороною II для спільної діяльності, із зазначенням власників земельних ділянок, підстав користування, розмірів земельних ділянок, строку дії договорів оренди, наведений в ОСОБА_12 № 1 до цього договору, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 10.6 Договору земельні ділянки надаються з відповідними копіями правовстановлюючих документів та планами - схемами знаходження цих земельних ділянок.

Відповідно до п. 3.1.9 Договору Сторона II зобов'язана передати земельні ділянки Стороні І протягом 14 робочих днів з дня виникнення можливості (з врахуванням обставин зазначених в п. 10.4) їх повернення від неналежного орендаря. У випадку неможливості передати земельні ділянки, або їх частину, Стороні І з причин, що не залежать від волі Сторони II, остання повинна повернути отримані відповідно до п. 4.3 від Сторони І кошти (або їх частину пропорційно площі земельних ділянок які неможливо передати) протягом 7 днів з дня, коли Стороні II стало відомо про обставини, що унеможливлюють передання земельних ділянок, або їх частини.

09.08.2016 року між ФГ Бардін (Сторона І) та ОСОБА_11 Талмер (Сторона ІІ) було укладено додаткову угоду до договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року (арк. 120-121).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди підписанням цієї додаткової угоди ОСОБА_11 Талмер (Сторона II) зазначає та підтверджує ту обставину, що всі судові рішення про відмову в розірванні договорів оренди з власниками земельних ділянок та ОСОБА_11 Талмер (згідно п. 10.4 основного договору про спільну діяльність від 27 квітня 2016 року) набрали законної сили, отримані Стороною II та є в її розпорядженні.

Сторона II підтверджує, що на момент підписання цієї угоди, вона має всі юридичні підстави та можливості для виконання умов та вимог пункту 3.1.9 договору про спільну діяльність від 27 квітня 2016 року та передачі земельних ділянок ОСОБА_13

В той же час, з врахуванням положень п. 10.4 договору від 27.04.2016 року та того факту, що частина земельних ділянок засіяна насінням соняшнику, збирання врожаю якого здійснюється в серпні - вересні місяцях, а сам врожай належить третій особі, яка і повинна здійснити збирання цього врожаю, беручи до уваги строки здійснення осінніх польових робіт та строки посіву озимих сільськогосподарських культур, Сторони домовилися, що в будь-якому випадку всі земельні ділянки, які повинні передаватися Стороні І за умовами договору від 27.04.2016 року, повинні бути передані Стороною II не пізніше 20 (двадцятого) вересня 2016 року.

Вказана дата є граничною та не підлягає перегляду, окрім як за додатковою згодою Сторін.

Сторони домовилися, що у зв'язку з встановленням граничного строку виконання свого обов'язку Стороною II щодо передачі земельних ділянок, з 20 вересня 2016 року втрачає свою юридичну силу та дію положення пункту 3.1.9 договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року щодо зобов'язання Сторони II передати земельні ділянки протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з дня виникнення можливості. Всі інші положення цього пункту продовжують свою дію.

Таким чином, за умовами договору Сторона І ФГ Бардін взяла на себе зобов'язання сплатити Стороні ІІ ОСОБА_11 Талмер суму частини прибутку від спільної діяльності (п. 4.3 договору), а Сторона ІІ ОСОБА_11 Талмер взяла на себе зобов'язання передати Стороні І ФГ "Бардін" не пізніше 20 вересня 2016 року земельні ділянки, що знаходяться в користуванні Сторони ІІ ОСОБА_11 Талмер та належать на праві власності фізичним особам (п. 3.1.1, п. 3.1.9, п. 10.5 договору).

Судом встановлено, що на виконання умов п. 4.3 договору про спільну діяльність Сторона І Фермерське господарство Бардін сплатило Стороні ІІ ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Талмер суму частини прибутку від спільної діяльності, а саме: грошові кошти в сумі 756 600 грн., що є еквівалентом 30 000 доларів США по курсу 25, 22 грн. за один долар, що підтверджується розпискою директора ОСОБА_11 Талмер ОСОБА_14 від 08.04.2016 року та квитанцією до прибуткового касового ордера № 1 від 28.04.2016 року (арк. 25-26).

Як вказано вище, Сторона ІІ ОСОБА_11 Талмер на виконання умов п. 3.1.1, п. 3.1.9 та п. 10.5 договору про спільну діяльність зобов'язана була не пізніше 20.09.2016 року передати Стороні І ФГ Бардін земельні ділянки, які знаходились в користуванні ОСОБА_11 Талмер на умовах оренди та належали на праві приватної власності фізичним особам.

Позивачем на підтвердження переліку земельних ділянок, які повинні були бути передані відповідачем на виконання умов договору подано суду ОСОБА_12 № 1 до договору, в якому наведено перелік земельних ділянок, які надаються ОСОБА_11 Талмер до ФГ Бардін , власниками яких є наступні фізичні особи ОСОБА_15, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (арк. 78).

В судовому засіданні 15.12.2016 року представник відповідача усно підтвердив, що перелік земельних ділянок, вказаний у поданому позивачем ОСОБА_12 № 1, дійсно відповідає домовленостям сторін, а земельні ділянки дійсно повинні були бути передані на виконання умов договору про спільну діяльність.

Сторона ІІ ОСОБА_11 Талмер на виконання умов п. 3.1.1, п. 3.1.9 та п. 10.5 договору про спільну діяльність передало Стороні І ФГ Бардін земельні ділянки, які знаходились в користуванні ОСОБА_11 Талмер на умовах оренди та належали на праві приватної власності фізичним особам, а саме:

- земельна ділянка площею 25, 01 га, що належить ОСОБА_15 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку МК № 087722 від 25.02.2003 року, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 10.08.2016 року (арк. 28);

- земельна ділянка площею 27 га, що належить ОСОБА_6 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку МК № 082546 від 25.02.2003 року, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 10.08.2016 року (арк. 29);

- земельні ділянки площею 20, 32 га та 5, 30 га, що належать ОСОБА_9 згідно державних актів ЯЛ № 647676, ЯЛ № 647677 від 07.12.2010 року, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 10.08.2016 року (арк. 30).

Акти приймання-передачі земельних ділянок від 10.08.2016 року підписані та скріплені печатками сторін.

Таким чином, відповідачем ОСОБА_11 "Талмер" в порушення взятих на себе за договором зобов'язань передано ФГ "Бардін" не всі земельні ділянки, які були предметом договору про спільну діяльність.

З усних пояснень представників сторін, письмових пояснень третіх осіб та матеріалів справи судом встановлено, що в 2008-2010 роках між ОСОБА_11 "Талмер" та фізичними особами ОСОБА_15, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 були укладені договори оренди земельних ділянок, розташованих в межах території Острівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області зі строком дії 15, 25 років (арк. 50-71).

В 2014 році заочними рішеннями судів загальної юрисдикції розірвано вищевказані договори оренди землі, укладені між ОСОБА_11 "Талмер" та фізичними особами.

Як вбачається з Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна на підставі заочних рішень судів про розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених між ОСОБА_11 "Талмер" та фізичними особами, в жовтні 2015 року внесено запис про припинення речового права - права оренди та зареєстровано договори оренди укладені фізичними особами з іншим орендарем (ОСОБА_17 В.) (арк. 222-298).

В 2016 році ОСОБА_11 Талмер звернулося до суду з вимогою про перегляд заочних рішень 2014 року про розірвання договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_11 Талмер та фізичними особами. Рішеннями судів загальної юрисдикції відмовлено в цивільних позовах вищевказаних фізичних осіб про розірвання договорів оренди земельних ділянок (арк. 153-183).

Станом на день розгляду даної справи суду не подано доказів передачі Стороною ІІ ОСОБА_11 "Талмер" Стороні І ФГ "Бардін" на виконання умов договору про спільну діяльність всіх земельних ділянок, які є предметом договору, чим порушено взяте на себе господарське зобов'язання.

Як вказано вище, відповідачем ОСОБА_11 "Талмер" вищевказані обставини не заперечуються, у зв'язку з чим подано заяву про визнання позовних вимог.

18.10.2016 року позивач ФГ Бардін звертався до відповідача ОСОБА_11 Талмер із претензією про сплату заборгованості (повернення суми частини прибутку та штрафних санкцій) (арк. 31), у відповідь на яку відповідач ОСОБА_11 Талмер повідомив, що заборгованість визнається та буде перерахована не пізніше 02.11.2016 року (арк. 32).

Станом на день звернення до суду із позовом суду не подано доказів повернення відповідачем позивачу заявлених до стягнення коштів, що і стало підставою для звернення до суду із позовом.

Щодо вимоги про стягнення основної суми сплаченої наперед частини прибутку по договору про спільну діяльність в сумі 780 000 грн., то слід зазначити наступне.

В обгрунтування підстав позову в частині стягнення основної суми сплаченої наперед частини прибутку позивач посилається на порушення відповідачем п. 3.1.2, п. 3.1.3, п. 3.1.4, п. 3.1.5 договору про спільну діяльність, п. 3.1.9 додаткової угоди до договору про спільну діяльність.

Відповідно до п. 3.1.2 Договору Сторона II зобов'язується не вчиняти будь-яких дій по достроковому припиненню дії договорів оренди земельних ділянок, які надані для спільної діяльності в рамках дії цього договору.

У разі виникнення обставин, коли ці договори оренди буде намагатися достроково припинити будь-хто інший (в тому числі і самі власники земельних ділянок), Сторона II зобов'язана на протязі 3 (трьох) календарних днів з дня коли їй стало про це відомо, повідомити Сторону І про наявність такої обставини. У випадку не здійснення такого повідомлення, у Сторони І виникає право вимоги на повернення всієї наперед сплаченої суми частки прибутку від спільної діяльності.

Суду не подано жодних доказів вчинення відповідачем Стороною ІІ ОСОБА_11 "Талмер" будь-яких дій по достроковому припиненню дії договорів оренди земельних ділянок, які надані для спільної діяльності в рамках дії цього договору. Таким чином, відсутні підстави для тверджень про порушення відповідачем п. 3.1.2 договору.

Відповідно до п. 3.1.3 Договору Сторона II зобов'язується не здійснювати з власної волі відступлення третім особам договорів оренди землі, які укладені нею із землевласниками, та які передані нею для ведення спільної діяльності, та не відчужувати права оренди цих земельних ділянок третім особам з власної волі, до закінчення строку дії цього договору.

Відповідно до п. 3.1.4 Договору у разі існування наміру у Сторони II відступити договори оренди, земельних ділянок, які передані для здійснення спільної діяльності, або відчужити право оренди цих земельних ділянок, першочергове право на придбання (викуп) цих договорів, або права оренди земельних ділянок за ними, має ОСОБА_13

Відповідно до п. 3.1.5 Договору у випадку не забезпечення Стороною II права Сторони І на першочерговий викуп договорів оренди або права оренди земельних ділянок (шляхом надання пропозиції), у Сторони І виникає право вимоги на повернення всієї наперед сплаченої та отриманої Стороною II суми частки прибутку від спільної діяльності вказаної в п. 3.1.4 із застосуванням курсової різниці у випадку зміни курсу гривні по відношенню до долара. Крім того, у цьому випадку Сторона II сплачує на користь Сторони І три відсотка річних від суми боргу за період з дня отримання коштів до дня їх повернення.

Суду не подано жодних доказів вчинення відповідачем Стороною ІІ ОСОБА_11 "Талмер" відступлення третім особам договорів оренди землі, які укладені нею із землевласниками, та які передані нею для ведення спільної діяльності, та відчуження права оренди цих земельних ділянок третім особам з власної волі, внаслідок чого не виникло право на першочерговий викуп у Сторони І ФГ "Бардін" відповідно до п. 3.1.5 договору. Таким чином, відсутні підстави для тверджень про порушення відповідачем п. 3.1.3, п. 3.1.4, п. 3.1.5 договору.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди сторони домовилися, що у випадку не передачі, з будь-яких причин, ОСОБА_11 Талмер (Сторона II) до 20 вересня 2016 року (включно) всіх земельних ділянок , передбачених договором про спільну діяльність від 27.04.2016 року Стороні І, Сторона ІІ повинна повернути всю наперед отриману суму частини прибутку по вказаному вище договору, яка зазначена в п. 4.3 цього договору із застосуванням положень щодо відповідальності за порушення умов договору встановлених Додатковою угодою від 15 липня 2016 року до договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року.

Як вказано вище, на виконання умов п. 4.3 договору про спільну діяльність Сторона І Фермерське господарство Бардін сплатило Стороні ІІ ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Талмер суму сплати частини прибутку від спільної діяльності, а саме: грошові кошти в сумі 756 600 грн., що є еквівалентом 30 000 доларів США по курсу 25, 22 грн. за один долар, що підтверджується розпискою директора ОСОБА_11 Талмер ОСОБА_14 від 08.04.2016 року та квитанцією до прибуткового касового ордера № 1 від 28.04.2016 року (арк. 25-26).

Натомість, в порушення умов договору про спільну діяльність Сторона ІІ ОСОБА_11 Талмер не передала Стороні І ФГ Бардін всі земельні ділянки, передбачені договором про спільну діяльність від 27.04.2016 року, що є підставою для застосування до відповідача передбаченої п. 2 Додаткової угоди до договору відповідальності у вигляді повернення всієї наперед отриманої суми частини прибутку по вказаному вище договору, яка зазначена в п. 4.3 цього договору.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Положення чинного законодавства (зокрема, ст. 524, 533 ЦК України) хоч і передбачають обов'язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов'язань в іноземній валюті (постанова ВСУ від 07.10.2014 року по справі № 3-133гс-14).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення 780 000 грн. - основної суми сплаченої наперед частини прибутку по договору про спільну діяльність, що становить еквівалент 30 000 (тридцять тисяч) доларів США по курсу 26 грн. за 1 долар США. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення штрафу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 5.1 Договору невиконання умов договору з вини учасника договору тягне за собою відповідальність згідно законодавства.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 15.07.2016 року до договору у випадку порушення Стороною II (ТОВ Талмер ) договору про спільну діяльність будь-якого з підпунктів 3.1.2 -3.1.9 пункту 3.1 (обов'язки Сторони II) розділу 3 (Права та обов'язки сторін) вказаного вище договору, Сторона II сплачує на користь Сторони І (ФГ Бардін ) штраф у розмірі 5(п'яти) відсотків від суми, вказаної в пункті 4.3 договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року, щомісячно, з урахуванням курсових різниць та індексу інфляції, до моменту усунення такого порушення з боку Сторони II або до моменту повного повернення всієї наперед отриманої суми частини прибутку по вказаному вище договору, яка зазначена в п.4.3 цього договору.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди умови відповідальності Сторони II, встановлені в пунктах 5.2 та 5.3 розділу 5 договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року вважати такими, що не підлягають застосуванню.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди умови відповідальності Сторони II, встановлені цією Додатковою угодою, застосовуються з моменту підписання (укладання) основного договору про співпрацю, тобто з 27.04.2016 року (арк. 27).

Як вказано вище, 09.08.2016 року між ФГ Бардін (Сторона І) та ОСОБА_11 Талмер (Сторона ІІ) було укладено додаткову угоду до договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року (арк. 120-121), якою сторони домовилися, що в будь-якому випадку всі земельні ділянки, які повинні передаватися Стороні І за умовами договору від 27.04.2016 року, повинні бути передані Стороною II не пізніше 20 (двадцятого) вересня 2016 року . Вказана дата є граничною та не підлягає перегляду, окрім як за додатковою згодою Сторін (п. 1 додаткової угоди).

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди сторони домовилися, що у випадку не передачі, з будь-яких причин, ОСОБА_11 Талмер (Сторона II) до 20 вересня 2016 року (включно) всіх земельних ділянок, передбачених договором про спільну діяльність від 27.04.2016 року Стороні І, Сторона ІІ повинна повернути всю наперед отриману суму частини прибутку по вказаному вище договору, яка зазначена в п. 4.3 цього договору із застосуванням положень щодо відповідальності за порушення умов договору встановлених Додатковою угодою від 15 липня 2016 року до договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року. У випадку не передачі до 20.09.2016 року всіх земельних ділянок Стороні І, Сторона II сплачує на користь Сторони І штраф, встановлений додатковою угодою від 15.07.2016 року (у розмірі 5 (п'яти) відсотків від суми, вказаної в пункті 4.3 договору про спільну діяльність від 27.04.2016 року), щомісячно, рахуючи від дня підписання договору про спільну діяльність.

Позивачем заявлено до стягнення штраф в розмірі 273 000 грн. за порушення умов договору, а саме не передачі земельних ділянок. Штраф нараховано за шість місяців з 28.04.2016 року по 28.10.2016 року.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи, що додатковою угодою від 09.08.2016 року сторони встановили строк виконання зобов'язання до 20.09.2016 року, боржник є таким, що прострочив виконання зобов'язання 21.09.2016 року, тобто порушення зобов'язання має місце з 21.09.2016 року. За таких обставин, нарахування штрафу за 5 місяців, починаючи з дати укладення договору є безпідставним, оскільки до 20.09.2016 року боржник не є таким, що порушив зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, судом здійснено перерахунок штрафу, починаючи з дня порушення: 780 000 грн. (сума, вказана в п. 4.3 договору з урахуванням курсової різниці відповідно до умов додаткової угоди від 15.07.2016 року) х 5 % х 1 місяць (в межах заявленого позивачем періоду) = 39 000 грн.

Відповідно до ст. 55 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог; 4) у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею.

Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Аналіз норм ст. 99 Конституції України, статей 192, 533 ЦК України дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій визначена сума зобов'язання) валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і його виконання, є національна валюта України - гривня. Отже, у національній валюті України підлягають обчисленню та стягненню й інші складові грошового зобов'язання (пеня, штраф, неустойка, проценти) та виплати, передбачені ст. 625 ЦК України (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 02.07.2014 р. у справі № 6-79цс14).

Враховуючи, що основне зобов'язання виконано в гривні, штраф за порушення зобов'язання нараховано в валюті гривні, а законодавством не передбачено зазначення еквіваленту штрафних санкцій в іноземній валюті, суд дійшов висновку про необхідність стягнення штрафу в валюті гривня без зазначення еквіваленту в іноземній валюті.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога в частині стягнення штрафу в сумі 39 000 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню. В решті штрафу слід відмовити.

Щодо вимоги про стягнення компенсації за понесені витрати по обробітку земельних ділянок, то слід зазначити наступне.

Як вказано позивачем в позовній заяві у вересні 2016 року, після збирання врожаю соняшнику на інших земельних ділянках, директор ОСОБА_11 Талмер запевнила голову ФГ Бардін , що фермерське господарство може приступити до обробітку і інших земельних ділянок, спільна діяльність на яких передбачена договором, а офіційна їх передача, за словами директора ОСОБА_11 Талмер , мала відбутися наприкінці вересня після повернення директора з відрядження. А тому фермерським господарством також було розпочато частковий обробіток земельних ділянок, вказаних директором ОСОБА_11 Талмер .

Загальна сума витрачених коштів господарством на обробіток зазначених вище земельних ділянок становить 119 000 грн., що складає 4 577 дол. США по курсу 26 грн. за 1 долар.

На підтвердження заявленої до стягнення компенсації за понесені витрати по обробітку земельних ділянок позивачем подано суду:

- відомість витрат на виконання договору про сумісну діяльність ФГ Бардін та ОСОБА_11 Талмер за вересень 2016 року, відповідно до якої витрати на мінеральні добрива становлять 97 104, 95 грн., витрати на зарплату - 4 743, 75 грн., витрати на дизельне паливо - 17 151, 30 грн. Всього 119 000 грн. (арк. 73);

- акт № 2 про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив, отрутохімікатів та гербіцидів від 25.09.2016 року (арк. 74);

- видаткову накладну № 565870 від 08.07.2016 року на суму 288 000 грн. на придбання мінеральних добрив (арк. 75);

- обліковий лист № 9 тракториста-машиніста за вересень 2016 року щодо внесення амофосу та дискування поля ОСОБА_11 Талмер (арк. 76);

- видаткову накладну № 10156 від 11.08.2016 року на придбання дизельного палива на суму 10 684, 50 грн. (арк. 77).

За своєю правовою природою заявлені до стягнення вищевказані витрати є збитками.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Системний аналіз ст. 22, 623 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України дозволяє дійти висновку, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) противоправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Підставою для відшкодування збитків є вина особи, яка їх заподіяла, за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями винної особи і самими збитками.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди від 09.08.2016 року сторони домовилися, що у разі понесення Стороною І витрат на обробіток земельних ділянок, та у разі неможливості, в подальшому, користування цими земельними ділянками Стороною І з причин, незалежних від її волі, та неможливості компенсації понесених затрат за рахунок коштів, отриманих від спільної діяльності, Сторона II повинна компенсувати всі понесені Стороною І витрати за власний рахунок.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення компенсації за понесені витрати по обробітку земельних ділянок, оскільки з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається яка саме земельна ділянка оброблялась позивачем та на якій підставі (неможливо ідентифікувати на обробіток якої саме земельної ділянки понесені заявлені до стягнення витрати). Як вказано позивачем в позовній заяві, останнім здійснювався обробіток земельної ділянки, яка йому відповідачем не передавалась (відсутній акт прийому-передачі земельної ділянки). Тобто, за відсутності достатньої правової підстави (акту прийому-передачі) відповідачем розпочато обробіток земельної ділянки, яка не була йому передана для відповідної мети. За таких обставин, відсутня вина відповідача в понесенні позивачем вищевказаних витрат та причинний зв'язок між діями відповідача та заявленими до стягнення збитками. Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено повний склад цивільного правопорушення, що є підставою для відмови в позові в цій частині.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 33, 34, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

частково задовольнити позов.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Талмер» , Ставкове господарство, с. Дмитрівка, Очаківський район, Миколаївська область, 57545 (код ЄДРПОУ 32143984) на користь позивача ОСОБА_1 господарства «Бардін» , вул. І. Франка, 49, с. Благодатне, Очаківський район, Миколаївська область, 57532 (код ЄДРПОУ 33895628):

- 780 000 грн. (сімсот вісімдесят тисяч грн. 00 коп.) - основної суми сплаченої наперед частини прибутку по договору про спільну діяльність, що становить еквівалент 30 000, 00 доларів США (тридцять тисяч доларів США 00 центів) по курсу 26 грн. за 1 долар США;

- 39 000 грн. (тридцять дев'ять тисяч грн. 00 коп.) - штрафу за порушення умов договору;

- 12 285 грн. (дванадцять тисяч двісті вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Судовий збір в розмірі 5 295, 00 грн. (п'ять тисяч двісті дев'яносто п'ять грн. 00 коп.) покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 03.02.2017 року

Суддя Е.М. Олейняш