Постанова

від 02.02.2017 по справі 922/3534/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2017 р. Справа № 922/3534/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Гребенюк Н. В., суддя Істоміна О.А.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_1О.( за довіреністю б/н від 30.08.2016 р.),

розглянувши матеріали апеляційної скарги позивача (вх. №07 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 08.12.16 р. у справі № 922/3534/16

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосклад", м. Харків

про розірвання договору та стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосклад", в якому просив суд: розірвати договір купівлі-продажу від 29 лютого 2016 року № 25, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергосклад; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосклад" на підставі пунктів 7.2., 7.3. Договору 18427,20 грн. штрафу в розмірі 20% від вартості поставлених неякісних товарів, 7409,53 грн. штрафу за прострочення поставки товару понад тридцять днів в розмірі 7% від вартості непоставлених товарів, а також 14184,12 грн. пені за прострочення поставки товарів на 134 дні (з 01.06.2016 р. по 12.10.2016 р.), а всього 40020,85 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08 грудня 2016 року у справі № 922/3534/16 (суддя Лаврова Л.С.) позов задоволено частково. З Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосклад" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова стягнуто 13,72 грн. штрафу за несвоєчасну поставку товару та 0,47 грн. витрат зі сплати судового збору. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач -Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова подав на зазначене рішення до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати в частині незадоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким ці вимоги задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, зокрема, що в порушення п.16, п.20 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затв. постановою Держарбітражу при ОСОБА_2 СРСР №П-7 від 25.04.1996 року, позивачем було здійснено перевірку якості поставлених дров лише 31.05.2016 року, тобто через 2 місяця після їх поставки (29.03.2016 року) та складено акт у складі комісії, яка складалася тільки з представників Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова. Також відповідач зазначає у відзиві, що 19,65 скл/м дров позивачем було поставлено 31.05.2016 року, відповідачем вказана партія дров фактично була прийнята 01.06.2016 року, як у своїх письмових поясненнях суду першої інстанції повідомила завідуюча паливним складом позивача ОСОБА_3, яка цей товар приймала. Проте, як вказує далі відповідач, позивачем видаткова накладна №14 від 31.05.2016 року, згідно якої була поставлена вказана партія дров, не підписана. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

В судове засідання 02.02.2017 року представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

29.02.2016 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (замовник) та ТОВ "Енергосклад" (постачальник) укладено договір № 25 купівлі - продажу товару (далі-договір) ( а.с.10-12).

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язався поставити товар (Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010:, код 02.20.1- Деревина необроблена (дрова твердолистяної породи ( дуб, граб, акація, ясен або еквівалент), довжиною 1 метр, а замовник прийняти та оплатити його ( п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 договору, кількість товару: 1666,65 скл/м.

Найменування, кількість та ціна товару зазначено у специфікації ( п.1.3 договору).

Як зазначено в п.п.2.1, 2.2 договору, постачальник повинен поставити замовнику якісний товар. Дрова повинні відповідати діючим стандартам і технічним умовам на відповідний вид палива.

У відповідності до п. 2.4 договору, дрова повинні бути очищені від сучків і гілок. Деревина паливна ( дрова твердолистяної породи ( дуб, граб, акація , ясен), довжиною 1 метр), ГОСТ 3243-88"Дрова паливні" і ТУУ 56.196-95 "Дрова технологічні"

Дрова повинні бути без гнилі та трухляви ( п. 2.6 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, сума договору становить 1163321,70 грн. ПДВ.

Порядок здійснення оплати передбачено розділом 4 договору.

Так, згідно п.4.1 договору, розрахунки проводяться замовником безготівковим розрахунком на рахунок постачальника після отримання оформлених обома сторонами накладних на товар.

Оплата повинна здійснюватися частинами в впродовж 14 календарних днів з моменту отримання оформлених видаткових накладних на товар , відповідно до ст. 46,49 Бюджетного кодексу України ( п.4.2 договору).

Згідно п.5.1 договору, поставка та отримання товару здійснюється в період лютий - квітень 2016 року.

Місце поставки товару: Харківська область, м.Чугуїв, вул.Богдана Хмельницького, 31 (п.5.2 договору).

В п.6.1.1 договору замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплатити поставлений товар, а в п.6.1.2 договору - прийняти отриманий товар згідно з видатковими накладними.

Пунктом 6.2.1 договору передбачено право замовника достроково розірвати даний договір у разі невиконання зобов'язання постачальником, повідомивши про це його у строк 10 календарних днів.

В п.7.2 договору сторони погодили, що у разі порушення умов зобов'язання щодо якості товарів стягується штраф у розмірі 20 % вартості неякісних товарів.

Відповідно до п.7.3 договору, у разі порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 30 квітня 2016 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п.10.1 договору).

Сторонами підписано Специфікацію №1 до договору, в якій визначено кількість та вартість товару (п.14 договору).

21.03.2016 року сторони уклали додаткову угоду № 1, якою внесли зміни до п.1.2 договору та вказали кількість товару - 1432,65 скл./м.

Вказаною додатковою угодою сторони змінили п.3.1 договору та зазначили, що сума договору становить 999 989,70 грн.

У зв'язку із укладенням додаткової угоди №1 до договору, сторонами погоджено Специфікацію №2 до договору, в якій визначено найменування, кількість та вартість товару (а.с.15).

29.04.2016 року сторони підписали додаткову угоду за № 2, якою п. 5.1 договору виклали в наступній редакції: Поставка та отримання товару буде відбуватися в період з лютого по травень 2016 року . Також вказаною угодою (п.2) визначено, що додаткова угода набирає чинності з дня її підписання і діє до 31.05.2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (а.16).

Позивач зазначає, що під час проведення процедури закупівель відповідач направив позивачу пропозицію конкурсних торгів, яка містила технічні характеристики деревини необробленої ( а.с.17-19), а також постачальником була надана специфікація з найменуванням товару, її кількістю, розміром по довжині дров та розміру дров по товщині ( а.с.20).

08.04.2016 року позивач направив відповідачу претензію №1957, в якій просив ТОВ" Енергосклад" у 5-ти денний строк замінити дрова не належної якості та розміру у кількості 132 скл/м, які були поставлені 29.03.2016 року на склад позивача, на дрова належної якості та розміру, а саме: довжина - 1метр, діаметр - 12 см і більше, у кількості 132 складометрів (а.с.21-22).

31.05.2016 року позивачем в односторонньому порядку був складений акт перевірки якості дров опалювальних, яким встановлено: три ряда дров, загальною кількістю близько 132 скл/м. уявляють собою пересортицю з дров належної та неналежної якості, частина дров має товщину та довжину, яка не відповідає вимогам по якості ; більшість дров з вищевказаних 132 скл/метрів має товщину менше 12 см. , частина дров трухляві з ознаками плісняви; частина дров має довжину менше 1 метра, але їх товщина перевищує 12 см.; інша частина дров відповідає вимогам по якості.

Як зазначено в акті, за результатом опитування начальника складу ОСОБА_3 було встановлено, що згідно наданих накладних від ТОВ Енергосклад , постачальник поставив весь договірний об'єм дров, але по факту недопоставлено 19.65 скл./м.

У висновку комісії вказано, що станом на 31.05.2016 року на паливно-матеріальному складі Квартирно-екплуатаційного відділу м.Харкова знаходиться близько 200 скл/м. дров паливних, з яких майже 132 скл./м не відповідають вимогам по якості , 19.65 кс/м дров взагалі не поставлено від ТОВ" Енергосклад" ( а.с.23).

29.06.2016 року позивач направив відповідачу лист №3220, в якому повідомив про розірвання договору №25 від 29.02.2016 року, на підставі п.6.2.1 договору (а.с.24).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 29.03.2016 року поставлено позивачу 132 скл/м дров неналежної якості, які замінено не було, а також, як вказує позивач, відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо поставки 19,65 скл/м дров.

Позивач, звертаючись до суду із позовом, зазначає про невиконання відповідачем зобов'язань за договором, у зв'язку з чим просить визнати договір купівлі-продажу №25 від 29.02.2016 року розірваним., на підставі п.6.2.1 договору.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача, на підставі п.7.2 договору, 20 % штрафу в розмірі 18427 грн. за поставку неякісного товару у кількості 132 скл/м.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач не замінив 132 скл/м неякісних дров, у зв'язку з чим вони вважаються непоставленими, а отже, загалом, на думку позивача, відповідачем не поставлено товар в кількості 157,65 скл/м дров.

Позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 7409,53 грн. від вартості непоставленого товару та 14184,12 грн. пені за прострочення поставки в погоджені між сторонами строки, за 134 дні.

Відповідач проти позову заперечував у відзиві на позов вказав, що протягом березня-травня 2016 року поставив позивачу партії дров відповідно до наступних видаткових накладних:

-видаткова накладна № 1 від 21.03.2016 року на 180 скл/м.,

-видаткова накладна № 2 від 28.03.2016 року на 251 скл/м.,

-видаткова накладна № 3 від 28.04.2016 року на 390 скл/м.,

-видаткова накладна № б/н від 29.03.2016 року на 132 скл/м.,

-видаткова накладна № 6 від 04.05.2016 року на 40 скл/м.,

-видаткова накладна № 7 від 06.05.2016 року на 65 скл/м.,

- видаткова накладна № 8 від 07.05.2016 року на 65 скл./м.,

-видаткова накладна № 9 від 13.05.2016 року на 70 скл/м.,

-видаткова накладна № 10 від 16.05.2016 року на 55 скл.м.,

- видаткова накладна № 11 від 20.05.2016 року на 57 скл/м.,

-видаткова накладна № 12 від 25.05.2016 року на 54 скл.м.,

- видаткова накладна № 13 від 30.05.2016 року на 54 скл/м.

Вказані накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін (а.с.76-87).

Також відповідач вказав, що 31.05.2016 року ним поставлено, а позивачем прийнято 19,65 скл/м. дров, проте відповідачем видаткова накладна №14 від 31.05.2016 року, згідно якої було поставлено товар, не підписана.

Відповідач листами №195/16 від 10.06.2016 року, №222/16 від 21.07.2016 року направляв позивачу видаткову накладну №14 від 31.05.2016 року для підписання (а.с.56,57), втім, як вказує відповідач, позивач відповіді не надав.

В матеріалах справи міститься рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2016 року у справі №922/2927/16, яким стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова на користь ТОВ Енергосклад заборгованість за договором купівлі-продажу №25 від 29.02.2016 року в розмірі 321080 грн. (а.с.35).

Також позивач надав до матеріалів справи вирок Київського районного суду м.Харкова від 06.10.2016 року у справі №640/13545/16-к, яким директора ТОВ Енергосклад ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України (а.с.37).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач надав суду заяву від 09.11.2016 року про застосування строку позовної давності до позовних вимог в частині стягнення штрафу за поставку неякісних дров, посилаючись на ч.8 ст.269 ГК України, відповідно до якої позови, що випливають із договору поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом 6 місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів. Відповідач вважає, що з моменту направлення претензії №1957 від 08.04.2016 року позивачу було відомо про недоліки поставленого товару, а отже, строк позовної давності для звернення до суду із позовом у вказаній частині сплинув (а.с.62).

Судова колегія приймає до уваги наступне.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначено в п.п.2.1, 2.2 договору, постачальник повинен поставити замовнику якісний товар. Дрова повинні відповідати діючим стандартам і технічним умовам на відповідний вид палива.

У відповідності до п. 2.4 договору, дрова повинні бути очищені від сучків і гілок. Деревина паливна ( дрова твердолистяної породи ( дуб, граб, акація , ясен), довжиною 1 метр), ГОСТ 3243-88"Дрова паливні" і ТУУ 56.196-95 "Дрова технологічні"

Дрова повинні бути без гнилі та трухляви ( п. 2.6 договору).

Найменування, кількість та ціна товару зазначено у специфікації ( п.1.3 договору).

Відповідно до додаткової угоди №1 від 21.03.2016 року та Специфікації №2 до договору, відповідач зобов'язався поставити позивачу товар у кількості 1432,65 скл/м.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору, відповідач поставив, а позивач прийняв товар, про що свідчать видаткові накладні № 1 від 21.03.2016 року на 180 скл/м., № 2 від 28.03.2016 року на 251 скл/м.,№ 3 від 28.04.2016 року на 390 скл/м.,№ б/н від 29.03.2016 року на 132 скл/м., № 6 від 04.05.2016 року на 40 скл/м.,№ 7 від 06.05.2016 року на 65 скл/м.,№ 8 від 07.05.2016 року на 65 скл./м.,№ 9 від 13.05.2016 року на 70 скл/м., № 10 від 16.05.2016 року на 55 скл.м., № 11 від 20.05.2016 року на 57 скл/м.,№ 12 від 25.05.2016 року на 54 скл.м., № 13 від 30.05.2016 року на 54 скл/м., загалом на 1413 скл/м.

Вказані видаткові накладні (а.с.76-87) підписані представниками сторін, а факт поставки не заперечується позивачем.

Разом із тим, позивач зазначає, що відповідачем не виконано договірні зобов'язання щодо поставки позивачу 19,65 скл/м дров.

В матеріалах справи міститься видаткова накладна №14 від 30.05.2016 року на поставку 19,65 скл/м дров, яка не підписана представником позивача (а.с. 88).

Однак, як вбачається з письмових пояснень завідуючої паливного складу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова ОСОБА_3 ( а.с. 97), дрова в кількості 19, 65 скл./м поставлені позивачу 01.06.2016 року за накладною № 14 на суму 13715,70 грн.; вказаний товар в кількості 19,65 скл/м був вивантажений на складі та переміряний, претензій до якості немає.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, відповідач неодноразово направляв позивачу листи (№195/16 від 10.06.2016 року, №222/16 від 21.07.2016 року) з вимогою підписати видаткову накладну №14 від 31.05.2016 року на поставку 19,65 скл/м дров (а.с.56,57).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про виконання відповідачем в повному обсязі умов договору та Додаткової угоди №1 до нього в частині, що стосується кількості товару, який відповідач зобов'язався поставити позивачу, а саме 1432,65 скл/м, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано позивачем.

При зверненні до суду із позовом, позивач зазначив, що 29.03.2016 року відповідач поставив позивачу товар неналежної якості у кількості 132 скл/м.

В якості доказу поставки відповідачем товару неналежної якості позивачем надано суду акт перевірки якості дров опалювальних від 31.05.2016 року, в якому зазначено: три ряда дров, загальною кількістю близько 132 скл/м. уявляють собою пересортицю з дров належної та неналежної якості, частина дров має товщину та довжину яка не відповідає вимогам по якості ; більшість дров з вищевказаних 132 скл/метрів має товщину менше 12 см. , частина дров трухляві з ознаками плісняви; частина дров має довжину менше 1 метра але їх товщина перевищує 12 см.; інша частина дров відповідає вимогам по якості (а.с.23).

Колегія суддів приймає до уваги наступне.

Відповідно до п. 16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_2 СРСР № П-7 від 25.04.1966р. (далі Інструкція П-7) при виявленні невідповідності якості, комплектності маркування продукції, що поступила, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції, одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів.

Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішення з іншою однорідною продукцією.

Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складення двостороннього акту представника немісцевого виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних та особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах чи договорі.

У повідомленні про виклик, направленому виготовлювачу (відправнику), повинно бути зазначено: найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документу, якщо до моменту виклику рахунок не отриманий; основні недоліки, виявлені в продукції; час, на який призначено приймання продукції за якістю чи комплектності (в межах встановленого для приймання терміну); кількість продукції неналежної якості або некомплектної (п. 17 Інструкції П-7).

Таким чином, п.п.16, 17 Інструкції П-7 визначає послідовність дій позивача у випадку отримання партії товару неналежної якості.

Враховуючи наведене, у разі поставки товару, що не відповідає умовам договору ( в тому числі щодо якості товару), позивач повинен призупинити подальше приймання продукції і скласти акт, в якому необхідно вказати кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів.

При цьому, позивач зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складення двостороннього акту представника відповідача, як це передбачено п.16 Інструкції П-7.

Отже, у випадку поставки товару неналежної якості, призупинення приймання товару та складання акту про неналежну якість товару є обов'язком саме позивача.

Як свідчать матеріали справи, поставлений відповдачем товар у кількості 132 скл/м був прийнятий позивачем без зауважень, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною б/н від 29.03.2016 року (а.с.79).

В подальшому позивач продовжував приймати товар, поставлений відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні за травень 2016 року (а.с.80-87).

Акт перевірки якості дров опалювальних, в якому зафіксовано поставку 132 скл/м дров неналежної якості складено позивачем лише 31.05.2016 року, тоді як поставка вказаної партії відбулась 29.03.2016 року, тобто після спливу 2 місяців з дня поставки.

Вказаний акт складено та підписано комісією лише із представників Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова, тобто без участі представника відповідача.

Отже, акт перевірки якості дров опалювальних не є належним доказом поставки 29.03.2016 року відповідачем товару неналежної якості.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано доказів виявлення неналежної якості товару на час його прийняття від відповідача, відповідні акти відсутні, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 18427,20 грн. штрафу на підставі п.7.2 договору та правомірно відмовив в задоволенні позову в цій частині.

Стосовно заяви відповідача від 09.11.2016 року про застосування строку позовної давності до позовних вимог про стягнення штрафу за поставку неякісних дров, колегія суддів зазначає наступне.

Як роз'яснено в п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів": за змістом ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність сплила і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу за неналежну якість товару на підставі п.7.2 договору задоволенню не підлягають, відсутні підстави для застосування строків позовної давності у вказаній частині позову.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача 14184,12 грн. пені за прострочення поставки товару відповідачем за період з 01.06.2016 року по 12.10.2016 року.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з вимогами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.7.3 договору, у разі порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Отже, стягнення пені у разі неналежного виконання взятих на себе зобов'язань покупця передбачено умовами укладеного сторонами договору та узгоджується з приписами чинного законодавства.

Пунктом 5.1 договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 29.04.2016 року) передбачено, що поставка та отримання товару здійснюється протягом лютого-травня 2016 року.

З видаткових накладних, які підписані сторонами та містяться в матеріалах справи (а.с.76-87) вбачається, що товар поставлявся позивачу партіями 21.03.2016 року, 28.03.2016 року, 28.04.2016 року, 29.03.2016 року, 04.05.2016 року, 06.05.2016 року, 07.05.2016 року, 13.05.2016 року, 16.05.2016 року, 20.05.2016 року, 25.05.2016 року, 30.05.2016 року.

В видаткових накладних №6 від 04.05.2016 року, №7 від 06.05.2016 року, №8 від 07.05.2016 року під підписом особи, що отримала товар зазначені дати, відмінні від дати складення накладних.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.11.2016 року та від 22.11.2016 року (а.с.69, 102) викликано в судове засідання посадову особу позивача - завідуючу паливним складом Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова ОСОБА_3 для дачі пояснень.

Вказана посадова особа з'явилася в судове засідання 22.11.2016 року та надала суду наступні пояснення (а.с.97): за накладними №6 від 04.05.2016 року, №7 від 06.05.2016 року, №8 від 07.05.2016 року товар поставлений датою, яка вказана під номером накладної та є фактичною датою поставки. При цьому, дата, яка вказана під підписом особи, який прийняла товар відрізняється від дати видаткової накладної, оскільки ці накладні готувались для казначейства, для оплати.

Таким чином, вказані поставки товару відбулися в межах строків, передбачених п.5.1 договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 29.04.2016 року).

Як встановлено колегією суддів вище, дрова в кількості 19,65 скл./м поставлені позивачу 01.06.2016 року за накладною № 14 на суму 13715,70 грн.

Враховуючи, що договором (п.5.1) (з урахуванням (Додаткової угоди №2 від 29.04.2016 року) передбачено поставку товару по травень 2016 року, відповідачем прострочено виконання зобов'язання з поставки товару в кількості 19,65 скл/м на суму 13715,70 грн. на 1 день (01.06.2016 року), у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 13,72 грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки прострочення відповідачем строків виконання зобов'язання становить 1 день, підстави для стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7%, на підставі п.7.3 договору, відсутні.

Стосовно позовних вимог в частині визнання договору купівлі-продажу №25 від 29.02.2016 року розірваним, колегія суддів зазначає наступне.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частини друга статті 651 ЦК України).

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (частина друга статті 653 ЦК України).

У відповідності до частини третьої статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до п.10.1 договору, він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 30 квітня 2016 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

29.04.2016 року сторони підписали Додаткову угоду за № 2, якою п. 5.1 договору виклали в наступній редакції: Поставка та отримання товару буде відбуватися в період з лютого по травень 2016 року . Також вказаною угодою (п.2) визначено, що додаткова угода набирає чинності з дня її підписання і діє до 31.05.2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (а.16).

Таким чином, договір купівлі-продажу №25 від 29.02.2016 року закінчив свою дію 31.05.2016 року.

29.06.2016 року, тобто після закінчення строку дії договору, позивач направив відповідачу лист №3220 про розірвання вказаного договору (а.с.24).

20.10.2016 року позивач звернувся до суду із позовом до суду про розірвання договору купівлі-продажу №25 від 29.02.2016 року.

Враховуючи, що договір купівлі-продажу №25 від 29.02.2016 року припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, позовні вимоги в частині його розірвання задоволенню не підлягають, а отже, судом першої інстанції правомірно відмовлено в позові в цій частині.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення Інструкції П-7, яка є актом часів Радянського Союзу , а у даному випадку, на думку позивача, факт поставки товару неналежної якості встановлено вироком Київського районного суду м.Харкова від 06.10.2016 року у справі №640/13545/16-к.

Статтею 674 ЦК України передбачено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно -правовими актами.

Постановою Верховної ОСОБА_2 України від 12.09.1991 року № 1545-ХІІ встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзі РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови , що вони не суперечать Конституції і законам України.

Згідно з роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України від 12.11.1993 року №01-6/1205 (зі змінами від 18.11.1997 року, 31.05.2002 року), Інструкція про порядок приймання продукції (товарів) за якістю застосовується при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції та товарів неналежної якості або некомплектної, а також в неналежній тарі (упаковці).

Про необхідність застосування Інструкцій про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджених постановами Державного арбітражу Союзу РСР відповідно від 15.06.65 р. N П-6 і від 25.04.66 р. N П-7 вказав також Вищий господарський суд в листі №01-6/270 від 17.09.2003 року.

Таким чином, судом першої інстанції під час вирішення даного спору правомірно застосовано до спірних правовідносин положення Інструкції П-7.

Апелянт посилається на вирок Київського районного суду м.Харкова від 06.10.2016 року у справі №640/13545/16-к, яким директора ТОВ Енергосклад визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України (а.с.37).

Відповідно до ч.1 ст.35 ГПК України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні події та ким вони вчинені.

Преюдиційне значення для господарського суду має вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, якщо господарський суд розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльність особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, і лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою (п.2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Дослідивши вказане рішення суду, колегія суддів зазначає, що судом під час розгляду справи №640/13545/16-к встановлено подію вчинення директором ТОВ Енергосклад злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, а саме надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища.

Разом із тим, даний спір не стосується правових наслідків вчинення директором ТОВ Енергосклад злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, у зв'язку з чим преюдиційний факт чи мало місце діяння та ким воно вчинене не є предметом дослідження у даній справі.

Якість поставлених позивачу дров не досліджувалась та не встановлювалась судом під час розгляду кримінальної справи №640/13545/16-к, а наведені в рішенні суду обставини не звільняють позивача від доказування, на підставі статті 35 ГПК України.

Відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено колегіє суддів вище в постанові, позивачем не доведено факт поставки відповідачем товару неналежної якості в порядку, передбаченому Інструкцією П-7, а отже, доводи апелянта є безпідставними.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що документально не підтверджено факт поставки позивачу 19,65 скл/м дров 01.06.2016 року.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

22.11.2016 року господарським судом Харківської області задоволено клопотання відповідача від 09.11.2016 року про виклик в судове засідання посадової особи позивача - завідуючого паливного складу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова.

Завідуюча паливного складу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова ОСОБА_3 надала суду письмові пояснення про те, що дрова в кількості 19, 65 скл./м поставлені позивачу 01.06.2016 року за накладною № 14 на суму 13715,70 грн.; вказаний товар в кількості 19,65 скл/м був вивантажений на складі та переміряний, претензій до якості немає (а.с.97).

При цьому, видаткова накладна №14, згідно якої поставлена вказана партія дров, позивачем не підписана, будь-які пояснення щодо відмови підписати накладну відповідачем не надано, хоча відповідач неодноразово направляв позивачу листи (№195/16 від 10.06.2016 року, №222/16 від 21.07.2016 року) з вимогою підписати вказану накладну на поставку 19,65 скл/м дров (а.с.56,57).

Таким чином, судом встановлено факт поставки позивачу товару 01.06.2016 року в кількості 19,65 скл/м, що підтверджено особою, яка безпосередньо отримала вказану партію товару.

З огляду на наведене, доводи апелянта є необґрунтованими.

Позивач в апеляційній скарзі також вказав, що судове засідання, в якому ОСОБА_3 надавала свої пояснення, проводилось за відсутності представника позивача, а клопотання відповідача та ухвала про виклик начальника паливного складу позивача судом взагалі не розглядалося, у зв'язку з чим суд першої інстанції позбавив позивача права на з'ясування всіх обставин справи.

Колегія суддів зазначає, що в судовому засіданні 09.11.2016 року, яке відбувалось за участю представника позивача, вирішено відкласти розгляд клопотання відповідача про виклик завідуючої паливним складом позивача до наступного судового засідання (а.с.69).

Позивач в судове засідання 22.11.2016 року не з'явився, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи від 21.11.2016 року у зв'язку із неможливістю прибуття представника в судове засідання (а.с.72).

В судовому засіданні 22.11.2016 року судом задоволено клопотання відповідача про виклик завідуючої паливним складом; ОСОБА_3 були надані письмові пояснення, зокрема, з приводу поставки парті дров 01.06.2016 року (а.с.100).

Таким чином, позивач був обізнаний про те, що 22.11.2016 року господарським судом Харківської області буде розглянуто клопотання відповідача про виклик завідуючої паливного складу, а отже, позивач мав можливість забезпечити в судове засідання явку іншого представника та бути присутнім при наданні ОСОБА_3Г пояснень суду.

Крім того, ухвалою господарського суду Харківської області від 22.11.2016 року розгляд справи відкладено на 05.12.2016 року (а.с.102).

В судовому засіданні 05.12.2016 року, яке відбулось за участю представника позивача, оголошено перерву в розгляді справи до 08.12.2016 року (а.с.107).

Таким чином, позивач мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи (в тому числі письмовими поясненнями ОСОБА_3Г.) та надання з цього приводу своїх заперечень та пояснень.

Враховуючи викладене, доводи позивача є безпідставними та не приймаються колегією суддів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2016 року у справі №922/3534/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 07.02.2017 року.

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Гребенюк Н.В.

Суддя Істоміна О.А.