Рішення

від 02.02.2017 по справі 914/3044/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2017р. Справа№ 914/3044/16

За первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробничий центр , м. Новояворівськ, Яворівський р-н., Львівська обл.

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Шевченка 15 , м. Новояворівськ, Яворівський р-н., Львівська обл.

про стягнення 117 496, 93 грн.

із за зустрічним позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Шевченка 15 , м. Новояворівськ, Яворівський р-н., Львівська обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробничий центр , м. Новояворівськ, Яворівський р-н., Львівська обл.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

на стороні позивача: ОСОБА_1 міської ради, м. Новояворівськ

про: визнання договору №15-15 від 27 травня 2015 року про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії (компенсація теплових втрат в мережах (балансоутримувача) недійсним,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Кияк І.В.

За участю представників:

від позивача за первісним позовом та від відповідача за зустрічним позовом: ОСОБА_2 - дов. б/н від 28.11.2016 р.,

від відповідача за первісним позовом та від позивача за зустрічним позовом: не з'явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

на стороні позивача: не з'явився.

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось.

За клопотанням представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно ст. 81-1 ГПК України.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробничий центр до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Шевченка 15 про стягнення 117 496, 93 грн. Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.12.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.12.2016 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 49713/16 від 12.12.2016 р. від позивача поступив супровідний лист в якому на виконання вимог ухвали суду від 01.12.2016 р. долучив витяг ЄДР та ФОП на позивача.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 5917/16 від 12.12.2016 р. від відповідача поступило клопотання про залучення третьої особи до участі у справі на стороні позивача ОСОБА_1 міську раду. Оскільки, рішення суду може вплинути на проава та обов'язки ОСОБА_1 міської ради.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 49828/16 від 12.12.2016 р. від відповідача поступило клопотання про розгляд справи колегіально в складі трьох суддів у зв'язку складністю справи № 914/3044/16. Крім того, подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості відповідачу належним чином підготувати та подати до суду зустрічний позов по справі (вх. № 49829/16 від 12.12.2016 р.)

Фіксація судового засідання 12.12.2016 року здійснювалась в протокольній формі.

В судове засідання 12.12.2016 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 01.12.2016 року виконав частково.

В судове засідання 12.12.2016 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, вимоги ухвали суду від 01.12.2016 року не виконав, відзиву не подав.

Суд вирішив клопотання представника відповідача про залучення третьої особи до участі у справі на стороні позивача (вх. № 5917/16 від 12.12.2016 р.) та клопотання про про розгляд справи колегіально в складі трьох суддів ( вх. № 49828/16 від 12.12.2016 р.) розглянути по суті у наступному судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.12.2016 р. розгляд справи відкладено на 12.01.2017 року.

30.12.02016 р. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Шевченка 15 звернулось до господарського суду Львівської області із зустрічним позовом до ТзОВ Інженерно-виробничий центр про визнання договору №15-15 від 27 травня 2015 року про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії (компенсація теплових втрат в мережах (балансоутримувача) недійсним.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.01.2017 року зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом у справі №914/3044/16

Рух справи відображено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 1061/17 від 12.01.2017 р. представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) подав клопотання про здійснення технічної фіксації судового засідання, в зв'язку з чим здійснювалась фіксація судових засідань, починаючи з судового засідання 12.01.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 1062/17 від 12.01.2017 р. представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) подав заяву на виконання вимог ухвали суду, а саме долучив: оригінал витягу про місцезнаходження ОСББ Шевченка 15 від 08.12.2016 Р. за № 22431274.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 1063/17 від 12.01.2017 р. представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) подав доповнення до заяви від 12.12.2016 р. про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 міську раду для участі у вищезазначеній справі.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 1064/17 від 12.01.2017 р. представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) подав відзив на первісний позов.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 5917/16 від 12.12.2016 р. від відповідача поступило клопотання про залучення третьої особи до участі у справі на стороні позивача ОСОБА_1 міську раду. Оскільки, рішення суду може вплинути на права та обов'язки ОСОБА_1 міської ради.

В судове засідання 12.01.2017 року представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) з'явився, первісний позов підтримав, зустрічний позов не визнає. Вимоги ухвали суду виконав частково.

В судове засідання 12.01.2017 року представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) з'явився, первісний позов не визнає, зустрічний позов підтримав. Вимоги ухвали суду виконав частково. Просить задоволити клопотання (вх. № 5917/16 від 12.12.2016 р.) про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 міську раду із підстав, викладених у даному клопотанні та у поясненні (вх. № 1063/17 від 12.012017 р.).

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) заперечив і покладається на розсуд суду у вирішенні даного клопотання.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Суд, вважає за доцільне задоволити клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (вх. № 5917/16 від 12.12.2016 р.) ОСОБА_1 міську раду до участі у даній справі.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.01.2017 року залучено до участі у справі №914/1877/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 міську раду та відкладено розгляд справи на 23.01.2017 року.

12.12.2016 року за вх. №49877/16 представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) через канцелярію суду подав клопотання про стягнення удових витрат (послуг адвоката) в розмірі 5000,00 грн.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 2509/17 від 23.01.2017 р. представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) подав заяву на виконання ухвали суду від 12.01.2017 р. до якої долучив як додаток оригінал заяви ОСББ Шевченка 15 від 05.01.2017 р. до ОСОБА_1 міської ради з копією зустрічного позову ОСББ Шевченка 15 від 30.12.2016 р. по справі господарського суду Львівської області № 914/3044/16, із якої вбачається, що така отримана третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 05.01.2017р.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 2510/17 від 23.01.2017 р. представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) подав заперечення на пояснення представника первісного позивача.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) поступило електронним засобом зв'язку клопотання про відкладення розгляду справи 23.01.2017 р. о 16:00 год. у зв'язку неможливістю прибути в судове засідання (вх. № 2646/17 від 23.01.2017 р.)

В судове засідання 23.01.2017 року представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду від 12.01.2017 р. не виконав.

В судове засідання 23.01.2017 року представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) з'явився, первісний позов не визнає, зустрічний позов підтримав. Вимоги ухвали суду виконав частково. Вважає, що справу можна розглядати за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання так як вони були повідомлені про час і місце розгляду справи. Щодо виконання вимог ухвали суду від 12.01.2017 р. відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом), то покликається на викладення ним у заяві (вх. № 2509/17 від 23.01.2017 р.)

В судове засідання 23.01.2017 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, причин неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

У зв'язку неявкою представників позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, в зв'язку з невиконання учасниками судового процесу вимог ухвал суду та беручи до уваги заявлене клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 2646/17 від 23.01.2017 р.), ухвалою господарського суду Львівської області від 23.01.2017 року розгляд справи відкладено на 02.02.2017 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №4319/17 від 01.02.2017 року представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) подав заяву, якій вказує, що як вбачається з витягу про знаходження об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 15» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 08 грудня 2016 року за № 22431274, що знаходиться в матеріалах вищезазначеної справи, голова правління ОСББ «Шевченка 15» ОСОБА_3 безперервно здійснює свої повноваження від 31 жовтня 2013 року.

ОСОБА_3 уповноважена представляти юридичну особу ОСББ «Шевченка 15» у правовідносинах з третіми особами, та має право за наявності відповідних повноважень, наданих їй правлінням ОСББ «Шевченка 15» , підписувати договори від імені ОСББ «Шевченка 15» без довіреності.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №4321/17 від 01.02.2017 року представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) подав заяву про недотримання судом строку розгляду даної справи, обгрунтовуючи її наступним. Відповідно до ч. 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони в судовому процесі мають право наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.

Частиною першою ст. 69 ГПК України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Вищий господарський суд України в п. 17 інформаційного листа від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" зазначив таке. Відповідно до частини першої статті 60 ГПК України зустрічний позов подається для спільного розгляду з первісним позовом. Оскільки первісний позов підлягає розглядові у строк, визначений згідно із статтею 69 названого Кодексу починаючи від дня одержання позовної заяви, то й зустрічний позов має бути розглянутий у той же строк починаючи від дня одержання первісної позовної заяви.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів вищезазначеної справи, первісний позов було подано до суду 30 листопада 2016 року.

Ухвалою від 23 січня 2017 року суд відклав розгляд справи на 02 лютого 2017 року, тобто, на думку відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) з недотриманням вищезазначеного строку та в порушення вищенаведених норм права.

Суд зазначає, що первісний позов поступив до суду 29.11.2016 року і порушено провадження у справі №914/3044/16 ухвалою господарського суду Львівської області від 01.12.2016 року.

Зустрічний позов ОСББ «Шевченка 15» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробничий центр" про визнання договору №15-15 від 27 травня 2015 року про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії (компенсація теплових втрат в мережах (балансоутримувача) недійсним поступив до суду 30.12.2016 року і ухвалою господарського суду Львівської області від 10.01.2017 року прийнято для спільного розгляду з первісним позовом у справі №914/3044/16.

Згідно ч. 1 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

За приписами п. 3.8. Постанови Пленуму ВГС України №18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , у разі залучення до участі у справі іншого відповідача або заміни неналежного відповідача розгляд справи починається заново (стаття 24 ГПК), заново розгляд справи починається і в разі прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору. Продовження цього строку можливе у порядку і з підстав, зазначених у частині третій статті 69 ГПК.

Таким чином із врахуванням прийнятого зустрічного позову, суд розглядає дану справу№914/3044/16 в межах строків визначених ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 4-6 ГПК України, справу у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Враховуючи категорію та складність справи №914/3044/16, суд розглядає дану справу одно особо, а відтак відмовляє представнику відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) в задоволенні клопотання (вх. №49828/16 від 12.12.2016 року) про розгляд вищезазначеної справи колегіально в складі трьох суддів.

В судове засідання 02.02.2017 року представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) з'явився, позов підтримав із підстав викладених у позові, вимоги ухвал суду виконав частково.

Надав суду усні пояснення в обґрунтування заявленого первісного позову і заперечень на зустрічний позов. Просить первісний позов задоволити повністю, а також стягнути з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 5000,00 грн. за послуги адвоката. В задоволені зустрічного позову просить відмовити повністю.

В судове засідання 02.02.2017 року представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не з'явився, вимоги ухвали суду виконав частково. Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №4323/17 від 01.02.2017 року представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) подав заяву, в якій просить розглянути дану справу без участі представника ОСББ "Шевченка 15" за поданими ОСББ "Шевченка 15" до суду доказами, задоволити зустрічний позов ОСББ "Шевченка 15" про визнання договору № 15-15 укладеного 27 травня 2015 року між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 15» та товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробничий центр" про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії (компенсація теплових втрат в мережах (балансоутримувача) недійсним з моменту його укладення, а в задоволенні первісного позову відмовити та стягнути з відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробничий центр" (код ЄДРПОУ 19167671) на користь позивача за зустрічним позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 15» (код ЄДРПОУ 39055675) суму сплаченого позивачем за подання такого зустрічного позову судового збору в розмірі 1378 грн.

В судове засідання 02.02.2017 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду виконав частково.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №4282/17 від 01.02.2017 року представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) подав відзив на зустрічну позовну заяву.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №4329/17 від 02.02.2017 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача подав заяву, в якій повідомляє наступне.

Ухвалою господарського суду від 12.01.2017 року у справі № 914/3044/16 ОСОБА_1 міську раду залучено до участі у справі №914/3044/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, а також зобов'язано позивача та відповідача направити третій стороні копії позовної заяви та зустрічної позовної заяви із додатками. Однак на адресу ОСОБА_1 міської ради надійшла лише позовна заява ТзОВ Інженерно виробничий центр , жодних документів, а саме зустрічного позову, від відповідача (ОСББ Шевченка 15 ) не надходило.

Відповідно до ст. 27 ПІК України третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є учасники справи, які вступають до справи на стороні позивача або відповідача для захисту власних інтересів оскільки рішення суду може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Окрім відсутності самостійних вимог на предмет спору, такі особи також характеризуються наявністю матеріально-правових відносин з однією зі сторін спору, які можуть зазнати змін в результаті винесення судом рішення за таким спором.

ОСОБА_1 міська рада не є стороною укладеного договору №15-15 від 27 травня 2015 року про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії (компенсація теплових втрат в мережах (балансоутримувача), не має ніяких прав і обов'язків відповідно до вказаного договору. Крім цього, ОСОБА_1 міська рада не може втручатися ні в господарську, ні в будь-яку іншу діяльність жодної із сторін даної справи. Тому рішення господарського суду Львівської області по даній справі жодним чином не вплине на права і обов'язки, а також матеріально - побутові відносин з однією із сторін спору та ОСОБА_1 міської ради.

На підставі вище викладеного та у зв'язку із призначенням судових справ в Яворівському районному суді, де орган місцевого самоврядування виступає в якості позивача, ОСОБА_1 міська рада не зможе забезпечити явку уповноваженого представника.

Просить розгляд справи проводити за наявних матеріалів та без участі уповноваженого представника органу місцевого самоврядування.

Таким чином, судом вжито усі передбачені дії і дотримано встановлені вимоги щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового розгляду даної справи.(докази містяться в матеріалах справи)

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) та за відсутності представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.02.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 02.02.2017 року, суд при прийнятті рішення у даній справі виходив з такого.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладення господарського договору, за приписами ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

27 травня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю Інженерно - виробничий центр (надалі - постачальник, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Шевченка 15 (надалі - споживач, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) укладено договір про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії (компенсація теплових втрат в мережах (балансоутримувача) №15-15. (надалі - Договір)

Згідно п. 1.1 даного договору, постачальник зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання теплової енергії для системи опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно оплатити надані послуги (різниця в показах між загально будинковими та поквартирними засобами обліку, тобто компенсувати вартість теплових втрат у внутрішньо будинкових мережах, місцях загального користування та інших втрат, що відносяться до сфери обслуговування споживача), за встановленими тарифами і на умовах передбачених договором.

На момент укладення договору тариф становить 627,46 грн. за 1 Г кал. (п. 1.5 Договору)

Згідно п. 1.6. цього Договору, сторони домовились, що тариф може змінюватись при зміні вартості енергоносіїв, а також при зміні нормативних актів.

Відповідно до п. 8.1. Договору, договір укладається на термін з 01.10.2015р. до 31.12.2016р. і набуває чинності з дня його укладання. Договір вважається щороку продовженим якщо за 3 місяці, до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

По умовах Договору, аварійні та ремонтні служби внутрішньобудинкових мереж знаходяться у власника (балансоутримувача) житлового будинку.

Сторони погодили у п. 5 Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг даного Договору, що Відповідальність за постачання послуг до буднику несе Постачальник. Відповідальність за постачання послуг всередині будинку несе власник (балансоутримувач) житлового буднику.

Позивач вказує, що взяті на себе зобов'язання він виконав в повному обсязі та надав ОСББ Шевченка 15 послуги з центреалізованого постачання теплової енергії для системи опалення та гарячого водопостачання (річниця в показах між загально будинковими та по квартирними засобами обліку) на загальну суму 107 482,34 гривень, а саме:

в жовтні 2015 року на суму 213,34 три. (акт №ОУ-000318 здачі-прийняття робі і (надання послуг) від 31.10.2015р.);

в листопаді 2015 року на суму 746,68 грн. (акт №ОУ-000347 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2015р.)

в грудні 2015 року на суму 17 600,14 грн. (акт №ОУ-000369 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2015р.);

в січні 2016 року на суму 31 108,15 грн. (акт №()У-0000006 здачі-прийняття я робіт (надання послуг) від 29.01.2016р.):

в лютому 2016 року на суму 21 302,26 грн. (акт №ОУ-0000030 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.02,2016р.):

в березні 2016 року на суму 20 611,93 грн. (акт №ОУ-0000054 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2016р.);

в квітні 2016 року - 15 899,84 грн. (акт №ОУ-0000071 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2016р.).

Оригінали вказаних актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) в двох примірниках, разом із рахунками-фактура та відповідними розрахунками надсилались відповідачу поштою, що підтверджується супровідними листами та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, копії яких додаються до матеріалів справи.

Згідно п. 1.3 Договору, Постачальник не несе відповідальності за внутрішньо будинкові інженерні мережі та комунікації, якщо вони знаходяться на його балансі.

Пунктом 2.1 укладеного договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. 3.2.1 Договору, споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені Договором строки.

У разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановленому законом розмірі (п.3.2.5 Договору).

Згідно п. 3.3.1. Договору, нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги пеню у розмір встановленому законодавством.

Однак, до сьогоднішнього дня ОСББ Шевченка 15 оплату за надані послуги не здійснило, підписані акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) позивачу не повернуто.

Таким чином, заборгованість ОСББ Шевченка 15 перед ТзОВ ІВЦ за договором про надання послуг централізованого постачання теплової енергії (компенсація теплових втрат в мережах (балансоутримувача) від 27.05.2015р. №15-15 за надання послуг позивачем за первісним позовом (відповідачу за зустрічним позовом) з жовтня 2015 року по квітень 2016 року, згідно вказаних вище актів становить 107 482,34 гривень.

У лютому 2016 року позивач за первісним позов (відповідач за зустрічним позовом) звернувся до відповідача за первісним позов (позивача за зустрічним позовом) із вимогою виконати в повному обсязі власні грошові зобов'язання перед ТзОВ ІВЦ та повернути підписані всі попередньо направлені акти здачі-приймання робіт (наданих послуг).

10 травня 2016 року позивачем за первісним позовом, на адресу відповідача за первісним позовом надіслано акти звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2016р. для підписання, які отримані відповідачем 06.06.2016р. (докази містяться в матеріалах справи)

Однак ОСББ Шевченка 15 07 жовтня 2016 року ТзОВ ІВЦ скерувало в адресу відповідача претензію від 05.10.2016р. з вимогою погасити наявну заборгованість. До претензії повторно додавались такти здачі-приймання робіт (наданих послуг) та акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2016р. Дана претензія із вказаними додатками та актом звірки скеровувалась рекомендованим листом з описом вкладення 07.10.2016 року і отримана ОСББ Шевченка 15 18.10.2016 року ОСОБА_3 особисто.

Однак, як вказує позивач за первісним позов (відповідач за зустрічним позовом), до сьогоднішнього дня ОСББ Шевченка 15 власні грошові зобов'язання перед ТзОВ ІВЦ по договору про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії (компенсація теплових втрат в мережах (балансоутримувача) від 27.05.2015р. №15-15 не виконало, підписані акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) та акти звірки взаєморозрахунків на адресу товариства не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надані послуги, сплатиш гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання, як встановлено ч. 2 ст. 509 ЦК України, виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Аналогічна норма закріплена в ст. 174 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, яка кореспондується із положеннями ст. 526 ЦК

України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні

виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки відповідач за первісним позов (позивач за зустрічним позовом), у встановлені договорами строки не оплатив надані ТзОВ ІВЦ послуги, то він порушив свої грошові зобов'язання, які виникли у нього з моменту надання таких послуг.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його

виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За неналежне виконання відповідачем за первісним позовом договірних зобов'язань, йому позивачем за первісним позовом було нараховано до стягнення 117 496,93 грн., заборгованості, що включає в себе: 107 482,34 грн. - сума основного боргу: 7450,54 грн. сума інфляційних втрат; 2264,05 грн. - сума 3% річних, згідно доданих до позову розрахунків.

Відповідач за первісним позовом не погоджуючись із твердженнями позивача за первісним позовом подав відзив та заперечення на первісний позов, в якому зазначає, що первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно- виробничий центр» по вищезазначеній справі не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Як вбачається з первісного позову, на думку відповідача за первісним позовом ТзОВ «Інженерно-виробничий центр» не довело жодної обставини своїх вимог.

Як зазначає відповідач за первісним позовом до позову первісним позивачем додано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які є оформленими тільки зі сторони позивача. Отже, необхідно на його погляд стверджувати про те, що вищезазначений первісний позов є необгрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» первинні облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наведені позивачем у первісному позові обставини можливо встановити лише шляхом

проведення судової технічної експертизи, вважає відповідач за первісним позовом.

На підставі викладеного, відповідач за первісним позовом просить у задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно - виробничий центр» по справі № 914/3044/16 відмовити повністю.

Він також, зазначає, що у судовому засіданні 12 січня 2017 року представник позивача за первісним позовом, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, послався на наказ ОСОБА_4 будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359 «Про затвердження ОСОБА_4 розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення» .

Як зазначає відповідач за первісним позовом, в тексті первісного позову позивач не посилається на таку норму права. Окрім того, таке посилання є на його думку неправомірним з огляду на нижченаведене ним.

ОСОБА_5 містить розрахунки споживання теплової енергії на опалення

місць загального користування лише для будинків, зведених за типовими для всіх областей України проектами масових серій до 1995 року та не застосовується до пізніших серій будинків та нестандартних проектів.

Також, відповідно до п. 1.4. вищезазначеної ОСОБА_5 кількість теплової енергії на опалення МЗК окремо не визначається, а входить до загальної кількості теплової енергії, виставленої до плати за опалення, якщо в багатоквартирному будинку незалежно від наявності або відсутності загальнобудинкового обліку теплової енергії відсутні помешкання з індивідуальним опаленням, усі житлові квартири не обладнані приладами обліку витрат теплової енергії на опалення.

У офіційному роз'ясненні від 24 квітня 2014 року за № 8/20-357-14 стосовно зазначеної

вище ОСОБА_4 регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального

господарства України констатує таке. У будинках, де проектом не передбачено встановлення

опалювальних приладів на сходових клітинах, підтримання температури вище 0° С у місцях

загального користування відбувається за рахунок теплопередачі крізь огороджувальні конструкції житлових приміщень. У таких випадках плата за опалення місць загального користування окремо не встановлюється.

Відповідач не скористався своїми процесуальними права, які передбачені ст. 22 ГПК України, явки свого представника в судове засідання 02.02.2017 року не забезпечив, протилежного суду не довів і не спростував первісних позовних вимог належними і допустимими письмовими доказами у справі.

Отже, відповідно до вищевказаного основна заборгованість, 3 % річних та інфляційні втрати нараховані позивачем за первісним позовом згідно приведених розрахунків правомірно та підлягають до задоволення повністю в межах заявлених позовних вимог у первісному позові.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.

Не погоджуючись з доводами вищеназваного позову ОСББ Шевченка 15 подало зустрічну позовну заяву та вважає вищезазначений договір від 27.05.2015 року про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії (компенсація теплових втрат в мережах (балансоутримувача) недійсним з таких підстав.

При укладенні оспорюваного договору мало місце перевищення повноважень представником об'єднання - головою правління ОСББ Шевченка 15 .

Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами.

Згідно ст. ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Відповідно до п. 4.5. статуту ОСББ «Шевченка 15» голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів об'єднання та рішень правління. Пунктом 4.4. статуту позивача встановлено, що до компетенції правління об'єднання належить укладення договорів із суб'єктами підприємництва, які виконують роботи, надають житлово-комунальні та інші послуги. Таким чином голова правління ОСББ «Шевченка 15» уклала оспорюваний договір без необхідних на те повноважень.

Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи, не перевищувати своїх повноважень. Позов про визнання недійсним відповідного правочину підлягає задоволенню у разі доведеності позивачем у господарському суді тієї обставини, що його контрагент знав або повинен був знати про наявніобмеження повноважень представника цієї юридичної особи-позивача, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

В преамбулі оспорюваного договору зазначено, що голова правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 15» діє на підставі статуту. Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень. Отже, слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, (підпункт 3.3 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Відсутність повноважень представника позивача, ОСББ «Шевченка 15» і відповідно недійсність вищезазначеного договору, підтверджується також відсутністю схвалення юридичною особою (об'єднанням) правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, (відповідно до норми 241 ЦК України). В матеріалах справи господарського суду Львівської області № 914/3044/16 відсутні будь-які докази схвалення уповноваженим органом ОСББ (правлінням, загальними зборами членів ОСББ) підписання оспорюваного договору - ОСББ «Шевченка 15» не зверталося до відповідача стосовно схвалення оспорюваного договору, органи ОСББ в межах своєї компетенції не приймали відповідних рішень про таке схвалення, ОСББ не здійснювало жодних оплат згідно оспорюваного договору.

Оспорюваний договір укладено під впливом помилки зазначає позивач за зустрічним позовом і просить зустрічний позов задоволити.

За змістом статті 229 ЦК України правочин. вчинений під впливом помилки, є оспорюваним.

Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину (п.3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Положеннями статті 20 Закону України "Про теплопостачання" чинними на момент укладення оспорюваного договору встановлено, що тариф на теплову енергію для споживача

визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Рішенням ОСОБА_1 міськради №89 від 29 квітня 2015 року «Про встановлення тарифів ТзОВ «ІВЦ» з центрального опалення та гарячого водопостачання для населення (житлових будинків по вул. Шевченка 15, 24, 26, Вербицького 9а)» для товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробничий центр" встановлено тариф з центрального опалення та гарячого водопостачання для населення.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що з доданих до цього зустрічного позову договору про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води від 01 жовтня 2008 року та вищезазначеного рішення ОСОБА_1 міської ради, тариф, на підставі якого ТзОВ Інженерно-виробничий центр , мало здійснювати розрахунки зі своїми споживачами послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, включає витрати на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії кінцевим споживачам. ОСОБА_5 тариф впливає на істотну умову оспорюваного договору - ціну послуги з централізованого опалення і гарячого водопостачання.

Згідно п. 7 частини другої ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в

редакції на момент укладення оспорюваного договору) виконавець (надавач послуги) зобов'язаний утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством. За частиною першою ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Як вбачається з договору б/н про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води, укладеного 01 жовтня 2008 року між фізичною особою ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробничий центр", ТзОВ «ІВЦ» , починаючи з 2008 року уклало відповідні прямі договори з споживачами-співвласниками будинку № 15, по вул. Шевченка в м. Новояворівськ, без участі ОСББ «Шевченка 15» . Тариф для таких споживачів включав всі витрати на подання послуги конкретному споживачу до квартири. Укладення оспорюваного договору створило умови за яких члени ОСББ - споживачі - співвласники будинку по вул. Шевченка, 15, змушені сплачувати більше встановленого згідно чинного законодавства тарифу, який повинен включати витрати (в тому числі теплові втрати при транспортуванні послуги) стосовно яких помилково укладено оспорюваний договір, оскільки, як члени ОСББ, такі споживачі також несуть усі витрати по утриманню будинку, згідно укладених ОСББ договорів.

Як стверджує представник позивача за зустрічним позовом, помилка підтверджується також відсутністю оплат за оспорюваним договором, оскільки споживачі-фізичні особи сплачували всі належні суми згідно чинного законодавства відповідно до своїх прямих договорів з ТзОВ «Інженерно-виробничий центр» .

Тому, ОСББ «Шевченка 15» (позивач за зустрічним позовом та відповідач за первісним позовом) просить ухвалити рішення, яким зустрічний позов задовольнити повністю та визнати договір № 15-15 укладений 27 травня 2015 року між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 15» та товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно- виробничий центр" про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії (компенсація теплових втрат в мережах (балансоутримувача) недійсним з моменту його укладення. А відповідно і відмовити в задоволенні первісного позову.

Всупереч зазначеному позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом подав заперечення на зустрічний позов і в вважає його безпідставним та необгрунтованим.

Як вже наголошувалось у первісному позові, 27.05.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробничий центр (постачальник) та об'єднанням

співвласників багатоквартирного будинку Шевченка 15 (споживач) укладено договір про

надання послуг з централізованого постачання теплової енергії (компенсація теплових втрат в мережах (балансоутримувача) №15-15.

Однією з підстав визнання даного договору недійсним відповідач за первісним позовом

вказує, що при укладенні оспорюваного договору мало місце перевищення повноважень представником об'єднання - головою правління ОСББ Шевченка 15 .

Частиною 3 ст. 92 ЦК України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в

інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

В пункті 3.3 постанови Поенуму ВГС України від 29.05.2013р. № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.

У зв'язку з наведеним позивач за первісним позовом вважає, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо: - такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України); - про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Як вбачається з преамбули оспорюваного договору, голова правління ОСББ Шевченка 15 ОСОБА_3 підписуючи договір діяла ні підставі Статуту.

Пунктом 4.5 Статуту ОСББ Шевченка 15 визначено, що правління об'єднання зі свого складу обирає голову правління і його заступника. Голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів об'єднання та рішень правління, діє без доручення

від імені об'єднання, укладає в межах своєї компетенції угоди, розпоряджається коштами об'єднання відповідно до затвердженого кошторису.

При цьому, статут не містить жодних обмежень чи застережень щодо укладення головою правління договорів, як і не містить будь-яких вимог щодо обов'язкового прийняття

правлінням рішень про схвалення такого договору.

Крім того, згідно відомостей на офіційному веб-сайті розпорядника інформації Єдиного

державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців - ОСОБА_4 юстиції України щодо ОСББ Шевченка 15 , ідентифікаційний код юридичної особи 39055675, в графі Прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії

від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридично особи вказується, що ОСОБА_3 є керівником та підписантом з 31.102013 року.

При цьому, жодних обмежень у голови правління ОСОБА_3 щодо представництва від імені ОСББ Шевченка 15 , в тому числі щодо укладення правочинів, не встановлено. Відтак, твердження відповідача за первісним позовом про перевищення повноважень представником об'єднання - головою правління ОСББ Шевченка 15 при укладенні оспорюваного договору є голослівним та надуманим.

Ще однією підставою визнання вищевказаного договору недійсним, відповідач вказує,

що такий договір вчинений під впливом помилки.

Зокрема, відповідач за первісним позовом наголошує, що: Укладення оспорюваного договору створило умови за яких члени ОСББ - споживачі - співвласники будинку по вул. Шевченка, 15, змушені сплачувати більше встановленого згідно чинного законодавства тарифу, який повинен включати витрати (в тому числі теплові втрати при транспортуванні послуги) стосовно яких помилково укладено оспорюваний договір, оскільки, як члени ОСББ, такі споживачі також: несуть усі витрати по утриманню будинку, згідно укладених ОСББ договорів.

Дане твердження є безпідставним, вважає позивач за первісним позовом та спростовується наступними доказами.

Так, згідно укладених між ТзОВ ІВЦ та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень житлового будинку по вул. Шевченка договорів про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води, розмір щомісячної плати за надані послуги, у

разі відсутності розрахункових засобів обліку, вираховується згідно нормативами (нормами)

споживання.

Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється

за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Крім того, частиною 2 ст. 32 Закону України від 24.06.2004р. Про житлово-комунальні

послуги (із змінами) встановлено, що у разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Таким чином, нарахування плати за централізоване опалення споживачам, які мають встановлені засоби обліку (теплові лічильники) здійснюється на підставі їх показань, як це визначено укладеними договорами та вимогами діючого законодавства України.

При цьому, до встановленого тарифу на централізоване опалення не входять витрати на

транспортування теплової енергії по внутрішньо будинкових мережах (опалення місць загального користування), що підтверджується калькуляцією розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з виробництвом теплової енергії, її транспортування та постачання (до діючого тарифу). (докази містяться в матеріалах справи).

Крім того, всі внутрішньо будинкові мережі житлового будинку Шевчкенка, 15 перебувають на балансі ОСББ Шевченка 15 , що підтверджується актом розмежування балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін, зазначає позивач за первісним позовом. (докази є у справі)

Про вищенаведені обставини достовірно було відомо відповідачу за первісним позовом, що підтверджується кореспонденцією між ТзОВ ІВЦ та ОСББ Шевченка 15 ,щодо укладення спірного Договору, яка додана позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом).

Згідно ч.1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 3.9. постанови від 29.05.2013р. № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними роз'яснив, що під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину.

Обов'язок доведення відповідних обставин покладається на позивача.

Не вважається помилкою щодо якості продукції (товару, іншого майна) неможливість її

використання або утруднення в її використанні, які сталися після виконання хоча б однією з

сторін зобов'язань, що виникли з правочину, і не пов'язані з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка у мотивах правочину (тобто в обставинах, у

зв'язку з якими особа вчиняє правочин) або незнання стороною правочину норм законодавства.

Аналогічну правову позицію висловив Пленум Верховного суду України в п. 19 постанови від 06.11.2009р. №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання

правочинів недійсними .

Представник позивач за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) не довів суду належними і допустимими письмовими доказами підставності і обґрунтованості зустрічних позовних вимог, а відтак суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову повністю.

Як уже зазначалося судом вище, згідно п. 1.1 даного договору, постачальник зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання теплової енергії для системи опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно оплатити надані послуги (різниця в показах між загально будинковими та поквартирними засобами обліку, тобто компенсувати вартість теплових втрат у внутрішньо будинкових мережах, місцях загального користування та інших втрат, що відносяться до сфери обслуговування споживача), за встановленими тарифами і на умовах передбачених договором.

Взяті на себе зобов'язання позивач за первісним позовом виконав в повному обсязі та надав ОСББ Шевченка 15 послуги з централізованого постачання теплової енергії для системи опалення та гарячого водопостачання (річниця в показах між загально будинковими та по квартирними засобами обліку) на загальну суму 107 482.34 гривень в період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року, згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), які вказувались вище.

Оригінали вказаних актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) в двох примірниках, разом із рахунками-фактура та відповідними розрахунками надсилались відповідачу поштою, що підтверджується супровідними листами та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно п. 1.3 Договору, Постачальник не несе відповідальності за внутрішньо будинкові інженерні мережі та комунікації, якщо вони знаходяться на його балансі.

Пунктом 2.1 укладеного договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

У лютому 2016 року позивач за первісним позов (відповідач за зустрічним позовом) звернувся до відповідача за первісним позов (позивача за зустрічним позовом) із вимогою виконати в повному обсязі власні грошові зобов'язання перед ТзОВ ІВЦ та повернути підписані акти здачі-приймання робіт (наданих послуг).

10 травня 2016 року позивачем, на адресу відповідача надіслано акти звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2016р., які отримані відповідачем 06.06.2016р. 07 жовтня 2016 року ТзОВ ІВЦ скерувало в адресу відповідача претензію від 05.10.2016р. з вимогою погасити наявну заборгованість. До претензії повторно додавались акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) та акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2016р.

Однак, як вказує позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом), до сьогоднішнього дня ОСББ Шевченка 15 власні грошові зобов'язання перед ТзОВ ІВЦ по договору про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії (компенсація теплових втрат в мережах (балансоутримувача) від 27.05.2015р. №15-15 не виконало, підписані акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) та акти звірки взаєморозрахунків на адресу товариства не надходили.

Позивачем за первісним позовом доведено суду факт порушення з боку відповідача за первісним позовом своїх зобов'язань за договором, а саме нездійснення останнім оплати за наданні йому послуги централізованого постачання теплової енергії для системи опалення та гарячого водопостачання за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року .

Оскільки заборгованість відповідача за первісним позовом станом на момент розгляду справи в суді не погашена перед позивачем за первісним позовом то, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 107 482,34 грн. основного боргу підлягають до задоволення.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно пункту 2.1. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку відповідач за первісним позовом не довів суду належними і допустимими письмовими доказами неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що має місце прострочення виконання грошового зобов'язання із сторони відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом, а тому позивач за первісним позовом вправі нарахувати відповідачу за первісним позовом інфляційні та 3% річних.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних, здійснених позивачем за первісним позовом , які він просить стягнути з відповідача за первісним позовом, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають до задоволення в частині стягнення в межах заявлених позовних вимог з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) 7 450,54 грн. - інфляційних втрат та 2 264,05 грн. - 3 % річних.

У задоволенні зустрічного позову суд відмовляє повністю, так як позивачем за зустрічним позовом не доведені належними і допустимими письмовими доказами ті обставини на які він покликається у своєму зустрічному позові, а саме щодо перевищення повноважень представником ОСББ Шевченка15 головою правління ОСОБА_3 щодо укладення спірного Договору та те, що спірний договір вчинений під впливом помилки.

Так, як вбачається з преамбули оспорюваного договору, голова правління ОСББ Шевченка 15 підписуючи договір діяла ні підставі Статуту. Пунктом 4.5 Статуту ОСББ Шевченка 15 визначено, що правління об'єднання зі свого складу обирає голову правління і його заступника. Голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів об'єднання та рішень правління, діє без доручення від імені об'єднання, укладає в межах своєї компетенції угоди, розпоряджається коштами об'єднання відповідно до затвердженого кошторису.

При цьому, статут не містить жодних обмежень чи застережень щодо укладення головою правління договорів, як і не містить будь-яких вимог щодо обов'язкового прийняття

правлінням рішень про схвалення такого договору.

Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

При цьому, до встановленого тарифу на централізоване опалення не входять витрати на транспортування теплової енергії по внутрішньо будинкових мережах (опалення місць загального користування), що підтверджується калькуляцією розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з виробництвом теплової енергії, її транспортування та постачання (до діючого тарифу). (докази містяться в матеріалах справи).

Крім того, всі внутрішньо будинкові мережі житлового будинку Шевчкенка, 15 перебувають на балансі ОСББ Шевченка 15 , що підтверджується актом розмежування балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

Позовні вимоги за зустрічним позовом спростовуються доказами, що подані сторонами в процесі розгляду справи і міститься у справі.

Щодо вимог позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) про стягнення з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) витрат на правову допомогу адвоката в сумі 5000,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами. Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини третьої статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру .

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В якості підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав договір про надання правової допомоги від 28.11.2016 року, копію свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1518 від 13.05.2009 року. В підтвердження оплати наданих адвокатом послуг позивач надав платіжне доручення №50 від 08.12.2016 року на суму 5000,00 грн.

Як встановлено судом, Договір про надання правової допомоги від 28.11.2016 року, укладеного між ТзОВ Інженерно-виробничий центр та адвокатом ОСОБА_2, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1518, виданого на підставі рішення Львівської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 13.05.2009 року №4 та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 10.06.2009 року.

Даний Договір є укладеним та набирає чинності з дня його підписання клієнтом та адвокатом і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Внесення клієнтом гонорару (винагороди) та оплата фактичних видатків адвоката здійснюється на підставі цього договору та не потребує складання додаткових документів.

Зі змісту укладеного між позивачем (Клієнтом) та адвокатом ОСОБА_2 договору про надання правової допомоги від 28.11.2016 року вбачається, що за його умовами Клієнт доручає, Адвокату надавати йому правову допомогу з підготовки, подання і забезпечення розгляду позову клієнта до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Шевченка 15 про стягнення коштів у господарському суді Львівської області та інших судах України.

Разом з тим, з наданої в якості підтвердження оплати послуг адвоката копії платіжного доручення №50 від 08.12.2016 року, вбачається, що оплата за послуги з надання правової допомоги згідно договору № б/н від 28.11.16 р. на суму 5000,00 грн. була здійснена позивачем на користь отримувача ФОП ОСОБА_2.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) 5000,00 грн. витрати на оплату послуг адвоката позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) .

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені витрати на сплату судового збору за первісним позовом суд покладає на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

У зв'язку з відмовою в задоволені зустрічної позовної заяви, судовий збір за подачу зустрічного позову залишається за позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 22, 27, 12, 16, 33, 34, 44, 49, 75, 81-1, 82- 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги за первісним позовом задоволити частково.

2 . Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Шевченка 15 (81053, Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Шевченка,15, код ЄДРПОУ 39055675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробничий центр (81053, Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Шептицького, 1, код ЄДРПОУ 19167671) 107 482,34 грн. - основного боргу, 7450,54 грн. - інфляційних втрат, 2264,05 - 3% річних, а всього 117196,93 грн. заборгованості та 1757,95 грн. - понесених витрат на сплату судового збору.

3. В задоволені решти позовних вимог за первісним позовом відмовити.

4. В задоволені зустрічного позову відмовити повністю.

5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 07.02.2017 р.

Суддя Долінська О.З.