Ухвала

від 25.01.2017 по справі 739/1033/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ухвала

іменем україни

25 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів: Дьоміної О.О., Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М., Леванчука А.О., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Шевченка , Чайкинської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання рішення незаконним і його скасування, визнання недійсним свідоцтва про право власності, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Шевченка до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа - Новгород-Сіверська державна адміністрація, про виселення з житла без надання іншого жилого приміщення та повернення житлового будинку, за касаційною скаргою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2015 року та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 26 листопада 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, у якому зазначав, що на підставі договору оренди житла від 01 січня 2006 року, укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Шевченка (далі - ТОВ Агрофірма імені Шевченка ), разом із сім'єю проживає у будинку АДРЕСА_1. У 2014 році позивач отримав від відповідача повідомлення про не продовження договору оренди будинку.

Посилаючись на те, що відповідач не мав правових підстав для оформлення права власності на вказаний житловий будинок, оскільки відсутні рішення про відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будинку і акт державної приймальної комісії про введення цього житлового будинку в експлуатацію, просив визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Чайкинської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про видачу ТОВ Агрофірма імені Шевченка свідоцтва про право власності на будинок АДРЕСА_1; визнати недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 14 лютого 2006 року на вказаний житловий будинок.

У липні 2015 року ТОВ Агрофірма імені Шевченка звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у якому, посилаючись на безпідставне проживання відповідачів у будинку АДРЕСА_1, оскільки строк дії договору оренди житла від 01 січня 2006 року закінчився, просило виселити відповідачів із вказаного будинку без надання іншого жилого приміщення та повернути будинок ТОВ Агрофірма імені Шевченка .

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено, зустрічний позов ТОВ Агрофірма імені Шевченка задоволено.

Виселено ОСОБА_6., ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9, ОСОБА_10 з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Повернуто ТОВ Агрофірма імені Шевченка з користування ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 вказаний житловий будинок.

Стягнуто з ОСОБА_6., ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на користь ТОВ Агрофірма імені Шевченка з кожного по 497 грн 44 коп. судових витрат, а з ОСОБА_10 - 2 436 грн.

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 26 листопада 2015 року рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2015 року в частині вирішення питання про розподіл судових витрат скасовано.

Стягнуто з ОСОБА_6. та ОСОБА_7 на користь ТОВ Агрофірма імені Шевченка з кожного по 852 грн 60 коп. судового збору.

В нашій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ухвалені у справі судові рішення просять скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402- VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 324 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не довів наявність порушеного права позивача, оскільки на час розгляду справи судом позивач позовних вимог про визнання свого права власності на спірний житловий будинок не заявляв, визнання правовстановлюючого документа, який посвідчує право власності ТОВ Агрофірма імені Шевченка на спірний житловий будинок, недійсним, не призведе до виникнення у позивача права користування цим будинком чи права власності на нього.

Задовольняючи зустрічний позов ТОВ Агрофірма імені Шевченка про виселення з житла без надання іншого жилого приміщення та повернення житлового будинку, суди дійшли висновку, що договір оренди житлового будинку припинив свою дію і підстави для перебування позивача і членів його сім'ї у спірному будинку, який належить ТОВ Агрофірма імені Шевченка відсутні, чим права ТОВ Агрофірма імені Шевченка є порушеними та підлягають захисту.

Як установлено судами попередніх інстанцій, рішеннями Чайкинської сільської ради Новгород-Сіверського району від 05 серпня 2005 року ТОВ Агрофірма імені Шевченка було надано дозвіл на будівництво 8 одноквартирних житлових будинків у АДРЕСА_1 та виділено земельні ділянки для їх будівництва згідно з розробленими проектами відведення земельних ділянок на 9 житлових будинків.

Пунктом 2 рішення Про надання земельних ділянок під забудову житлових будинків в с. Чайкине від 05 серпня 2005 року визначено, що ТОВ Агрофірма імені Шевченка необхідно заключити з сільською радою договір оренди на земельні ділянки 8 житлових будинків та п. 3 вказаного рішення визначено орендну плату у розмірі 33 грн за гектар.

З акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 31 жовтня 2005 року вбачається, що рішенням державної приймальної комісії прийнято в експлуатацію 8 житлових будинків (нове будівництво) за наступними показниками: загальна площа квартир 81,9 кв. м, кількість поверхів - 1, загальний будівельний об'єм - 513,0 м3.

Із вказаного вище акта вбачається, що будівництво будинків здійснено на підставі рішення сімнадцятої сесії четвертого скликання Чайкинської сільської ради від 05 серпня 2005 року, у період з листопада 2004 року по жовтень 2005 року.

Вказаний державний акт затверджено Новгород-Сіверською районною державною адміністрацією та зареєстровано в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Чернігова.

14 лютого 2006 року ТОВ Агрофірма імені Шевченка Виконавчим комітетом Чайкинської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, яким посвідчено право приватної власності зазначеного товариства на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Підставою видачі свідоцтва зазначено акт про закінчення будівництва від 25 жовтня 2005 року № 307.

Відповідно до довідки від 23 липня 2015 року вищевказаний житловий будинок перебуває на балансі ТОВ Агрофірма імені Шевченка та його балансова вартість становить 101 537, 50 грн.

01 липня 2010 року між ТОВ Агрофірма імені Шевченка та ОСОБА_6 було укладено договір оренди житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за умовами якого орендодавець зобов'язувався передати орендареві та членам його сім'ї: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на строк один рік, а орендар зобов'язувався прийняти у строкове платне володіння та користування житловий будинок для проживання в порядку та на умовах, обумовлених даним договором.

Згідно з актом приймання-передачі житлового будинку від 01 липня 2010 року укладеного між вищевказаними сторонами договору оренди житлового будинку вбачається, що орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне володіння і користування житловий будинок.

Заявою від 03 лютого 2015 року ТОВ Агрофірма імені Шевченка повідомило ОСОБА_6 про те, що відмовляється від укладення договору оренди житлового будинку на новий строк, тобто в межах строку визначеного у ч. 1 ст. 822 ЦК України, у зв'язку з чим товариство просило повернути орендований житловий будинок у строк 5 днів з моменту закінчення строку оренди.

На вказану пропозицію ОСОБА_6 відмовився повернути орендований житловий будинок та ключі від нього, що зафіксовано актом від 07 липня 2015 року.

З довідки про склад сім'ї, виданої не власнику житла ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що до складу сім'ї/зареєстрованих/ входять: ОСОБА_7 - дружина, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_8 - донька, ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_9 - син, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_10 - донька, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договір є домовленість обох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункті), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На підставі вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 2 ст. 822 ЦК України не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору найму житла наймодавець може запропонувати наймачеві укласти договір на таких самих або інших умовах чи попередити наймача про відмову від укладення договору на новий строк. Якщо наймодавець не попередив наймача, а наймач не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки договір оренди житлового будинку припинив свою дію і підстави для перебування відповідача і членів його сім'ї у спірному будинку, який належить ТОВ Агрофірма імені Шевченка , відсутні, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про наявність правових підстав для виселення відповідачів зі спірного житлового будинку без надання іншого жилого приміщення та повернення вказаного житлового будинку ТОВ Агрофірма імені Шевченка .

Також, суди дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення первісного позову, оскільки позивачем не доведено порушення його прав та прав членів його сім'ї внаслідок набуття товариством права власності на спірний будинок.

З відповіді начальника архівного відділу Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області від 22 вересня 2015 року вбачається, що на зберіганні у відділі немає рішень Виконавчого комітету Чайкинської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про видачу ТОВ Агрофірма імені Шевченка свідоцтва про право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та рішення Чайкинської сільської ради про відведення земельних ділянок за вказаною адресою зазначеному вище товариству під будівництво будинку.

Вселення відповідача і його сім'ї до спірного житлового будинку і його проживання у ньому стало можливим завдяки попередньому набуттю права власності на цей житловий будинок ТОВ Агрофірма імені Шевченка та подальшій його передачі відповідачу в користування згідно з договором оренди.

За таких обставин суди дійшли обґрунтованих висновків, що визнання свідоцтв про право власності на будинок недійсними не призведе до виникнення у відповідача чи членів його сім'ї права користування цим будинком чи права власності на нього.

Права ОСОБА_6 та його сім'ї на будинок не порушені, спірний будинок їм не належить та вселялися вони у нього виключно на підставі договору оренди житла.

Доводи позивача щодо незаконного отримання ТОВ Агрофірма ім. Шевченка правовстановлюючих документів на спірний будинок не спростовують вірних по суті рішень судів попередніх інстанцій, оскільки саме по собі допущення органами публічної влади, зокрема й органом місцевого самоврядування, порушень щодо відведення земельних ділянок фізичним чи юридичним особам під будівництво, при прийнятті рішень про введення в експлуатацію об'єктів права власності та при оформленні документів, які посвідчують право власності, не може бути безумовною підставою для визнання таких документів недійсними та відповідно позбавлення фізичної чи юридичної особи права власника на майно, за умови, якщо дані порушення не допущені внаслідок протиправної поведінки самого власника майна.

Касаційна скарга не містить доводів на спростування вказаних висновків судів попередніх інстанцій, які є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судами не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2015 року у частині, яка не скасована апеляційним судом, та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 26 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий0Головуючий0 Головуючий О.О. Дьоміна Судді: Ю.Г. Іваненко А.О. Леванчук О.М. Ситнік О.В. Ступак