Рішення

від 13.02.2017 по справі 904/10747/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.02.2017 Справа № 904/10747/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором купівлі-продажу природного газу

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №14-109 від 18.04.14р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №2 від 30.12.16р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ" про стягнення пені у розмірі 103 993,30грн., 3% річних у розмірі 6 450,77грн., інфляційних у розмірі 57 638,67грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №1254/15-БО-3/ПТ від 19.12.2014р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленого газу.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що застосуванню підлягає ч.3 ст.7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", згідно якої на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової енергії, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

У судовому засіданні оголошувалась перерва згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

07.02.2017р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Приватним акціонерним товариством "ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №1254/15-БО-3/ПТ, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, а покупець - прийняти та оплатити цей газ.

Відповідно до п.1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.

Згідно п.2.1. договору продавець передає покупцеві з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. газ обсягом до 240тис.куб.м.

За п.3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Відповідно до п.3.4. договору, з урахуванням додаткової угоди №8 від 22.10.2015р., не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного/газовидобувного/газотранспортного підприємства три примірники акту приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа повертає покупцю та газорозподільному/газовидобувному/газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно п.5.1. договору, з урахуванням додаткової угоди №7 від 15.10.2015р., ціна на природний газ розміщується на офіційному веб-сайті продавця. Тарифи на транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ магістральними та розподільними трубопроводами установлюються НКРЕКП.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11. договору).

За ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач на виконання умов договору протягом січня - березня та листопада - грудня 2015р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1 970 940,18грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, які підписані сторонами без будь-яких зауважень (а.с.32-36).

Пунктом 5.2. договору передбачена ціна за 1000куб.м газу.

Згідно п.6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.6.3. договору, з урахуванням додаткової угоди №9 від 02.11.2015р., оплата за газ здійснюється покупцем на поточний рахунок продавця з урахуванням вимог статті 19 1 Закону України "Про теплопостачання" та зараховується як оплата за газ, поставлений продавцем покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. Сторони погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим. У разі, якщо оплата за газ здійснюється з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання покупця і на нього надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, покупець зобов'язується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання пункту 6.1 цього договору.

За п.6.4. договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу, визначеного покупцем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;

3) у третю чергу погашається основна сума боргу.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач розрахувався за поставлений природний газ у повному обсязі, однак з порушенням строку, встановленого договором.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.7.2. договору у разі невиконання покупцем п.6.1. договору він зобов"язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 15.02.2015р. по 23.02.2016р. у розмірі 103 993,30грн.

Господарський суд, перерахувавши пеню, з урахуванням ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, встановив, що за загальний період з 17.02.2015р. по 23.02.2016р. вона складає 102 624,98грн. та підлягає до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 15.02.2015р. по 23.02.2016р. у розмірі 6 450,77грн., а також інфляційні за загальний період з березня по липень 2015р. та з січня по лютий 2016р. у розмірі 57 638,67грн.

Господарський суд, перерахувавши 3% річних, з урахуванням ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, встановив, що за загальний період з 17.02.2015р. по 23.02.2016р. вони складають 6 373,03грн. та підлягають до стягнення, а інфляційні за загальний період з березня по липень 2015р. та з січня по лютий 2016р. (без урахування інфляційних нарахувань попередніх періодів) складають 56 773,74грн. та підлягають до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Неустойка як засіб розумного стимулювання виконання основного грошового зобов"язання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Враховуючи значний розмір пені, статус відповідача, його тяжкий фінансово-економічний стан, який підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, беручи до уваги повну оплату відповідачем отриманого газу, а також те, що сплата штрафних санкцій у повному обсязі у даному випадку зачіпає майнові інтереси не лише відповідача, а й інші інтереси, зокрема, бюджетних установ та організацій, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної пені на 50% та стягнути 51 312,49грн.

Посилання відповідача на ч.3 ст.7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон) є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ст.2 Закону його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Згідно ст.1 Закону учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Стаття 3 Закону встановлює порядок участі у процедурі врегулювання заборгованості.

Для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Для включення до реєстру підприємства централізованого водопостачання і водовідведення, теплопостачальні і теплогенеруючі організації подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, заяву, до якої додаються: копії установчих документів; копії наявних ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності; копії балансу підприємства (організації) та звіту про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованості станом на 1 липня 2016 року (розрахункова дата) та за останній звітний період; довідка, складена підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської та кредиторської заборгованостей із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період; копії актів звіряння взаєморозрахунків; розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах та копії протоколів територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах (ця норма не поширюється на теплогенеруючі підприємства, що не постачають теплову енергію населенню).

Відповідальність за повноту та достовірність даних, наведених у поданих документах, несуть учасники процедури врегулювання заборгованості.

Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви та розміщується на офіційному веб-сайті цього органу (ч.ч.1-2 ст.3 Закону).

Враховуючи викладене, для списання неустойки, 3% річних та інфляційних в порядку, передбаченому вищевказаним Законом, відповідач мав набути статус учасника процедури врегулювання заборгованості, тобто бути включеним до реєстру.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, чи подання документів, визначених ч.2 ст.3 вказаного Закону, для включення до такого реєстру.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56, ЄДРПОУ 32083093) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720) пеню у розмірі 51 312,49грн. (п"ятдесят одна тисяча триста дванадцять грн. 49коп.), 3% річних у розмірі 6 373,03грн. (шість тисяч триста сімдесят три грн. 03коп.), інфляційні у розмірі 56 773,74грн. (п"ятдесят шість тисяч сімсот сімдесят три грн. 74коп.) та 2 486,58грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят шість грн. 58коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.02.2017р.

Суддя ОСОБА_3