Постанова

від 07.02.2017 по справі 910/12138/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2017 р. Справа№ 910/12138/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Тарасенко К.В.

Власова Ю.Л.

за участю секретаря судового засідання Гройсберг К.М.

за участю представників

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Петриченко С.О. - представник, дов. № 134 від 23.12.2016;

від третіх осіб: 1. не з'явились;

2. Цикунова С.Г. - представник, дов. № 27-48336/16 від 28.12.2016;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю „Технотранссервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2016

у справі № 910/12138/16 (суддя Цюкало Ю.В.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю „Технотранссервіс"

до Публічного акціонерного товариства „Златобанк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1 Приватне підприємство „Профіт Плюс 2015"

2 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання іпотеки припиненою

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з додатковою відповідальністю „Технотранссервіс" з позовом до Публічного акціонерного товариства „Златобанк" про визнання припиненою іпотеки за договором іпотеки від 22.03.2013, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю., зареєстрованим в реєстрі № 438, що укладений між позивачем та відповідачем, яким передано в іпотеку нерухоме майно: нежитлові будівлі (майновий комплекс), розташовані за адресою: м. Кіровоград, вул. Генерала Родимцева, 100-а та розміщено на земельній ділянці площею 2,5141 га, кадастровий номер: 3510100000:44:344:0059.

Ухвалою від 04.07.2016 Господарський суд міста Києва залучив до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне підприємство „Профіт Плюс" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням від 29.08.2016 Господарський суд міста Києва в задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТДВ „Технотранссервіс" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі № 910/12138/16 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 у складі колегії суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), судді: Сулім В.В., Коротун О.М., ТДВ „Технотранссервіс" було відновлено строк на апеляційне оскарження рішення, його апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд апеляційної скарги у справі № 910/12138/16 на 17.01.2017 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін та третіх осіб.

У зв'язку з виходом судді-учасника колегії Коротун О.М. у відпустку, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.01.2017, було визначено склад колегії суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Сулім В.В.

У зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії Суліма В.В. на лікарняному, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.01.2017, було визначено склад колегії суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Власов Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 прийнято матеріали справи № 910/12138/16 з розгляду апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю „Технотранссервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 до свого провадження.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/12138/16 відкладено на 07.02.2017.

У судове засідання 07.02.2017 представники позивача та третьої особи-1 не з'явились. Після обговорення, колегія суддів дійшла висновку, що неявка повноважних представників позивача та третьої особи-1 в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті та ухвалила продовжити розгляд апеляційної скарги за їх відсутності. Представники відповідача та третьої особи-2 проти доводів апеляційної скарги заперечували з підстав, викладених, зокрема, у відзивах на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі; в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.03.2013 між позивачем та Приватним підприємством Кіровоградспецстандарт (правонаступником якого є третя особа-1) укладено кредитний договір № 72/13/13-KL, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, встановлених договором та чинним законодавством України, відповідач, за договором кредитодавець, надає третій особі-1, за договором позичальнику, кредит, а третя особа-1 зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови договору.

22.03.2013 між позивачем та Публічним акціонерним товариством Технотранссервіс (правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю Технотранссервіс ) укладено договір іпотеки, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого цей договір забезпечує виконання зобов'язань, що випливають з: укладеного між третьою особою-1 та відповідачем, за договором іпотеко держателем, Кредитного договору № 72/13/13-KL від 22.03.2013, та додаткових угод до нього, які укладені та можуть бути укладені в майбутньому (надалі - кредитний договір, основне зобов'язання), за умовами якого третя особа-1 зобов'язана повернути відповідачу кредитні кошти, надані у формі кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 2 500 000,00 грн., з кінцевим терміном повернення не пізніше 19.09.2014, (включно), чи в інші строки, встановлені в кредитному договорі, сплатити нараховані проценти за користування кредитом у розмірі 27% річних (процентна ставка), а також комісії, неустойки (пені, штрафи), всі без виключення інші платежі/суми, в розмірах, строки, у випадках та на умовах, передбачених основним зобов'язанням, відшкодувати відповідачу всі можливі збитки та витрати, що можуть виникнути у відповідача в зв'язку з укладенням, виконанням основного зобов'язання та договору, в тому числі, але не виключно, витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, його реалізацією, витрати на утримання і збереження предмета іпотеки, витрати на страхування предмета іпотеки, тощо, які забезпечуються іпотекою відповідно до чинного законодавства; предметом іпотеки є наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі (майновий комплекс), що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вулиця Генерала Родимцева, 100-а, який складається з наступних будівель та споруд: диспетчерська літ. В загальною площею 91,9кв.м, будівля КПП літ. А загальною площею 88,3кв.м, адмінбудівля літ. Г загальною площею 73,1кв.м, гараж-мийка літ. ДД1 загальною площею 208,8кв.м, убиральня літ. Е, виробничий корпус літ. ЖЖ1, загальною площею 1 421,1кв.м, битовий корпус з підвалом літ. ЗЗ1 загальною площею 454,9 кв.м, гараж-склад літ. К загальною площею 815,4кв.м, склад пост. охорони літ. М загальною площею 92,8кв.м, склад літ. ПММ, НПП1-П7, 1-12, пожежне водоймище літ. Р, водозбірна башта літ. О, щитова літ. И, прохідна літ. Б загальною площею 14,6кв.м, гараж літ. ЛЛ1 загальною площею 716,6кв.м, будівля агрегатного складу літ. А1 загальною площею 450,8кв.м, тепловий пункт літ. В1 загальною площею 24,1кв.м, навіс з вагою літ. Ж2, огорожа літ. N, вимощення літ. І, оглядова яма літ. Д.

Зазначений договір зареєстрований в реєстрі за № 2951, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю.

Як встановлено в ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

У ст.1 Закону України від 05.06.2003 № 898-IV "Про іпотеку" із змінами і доповненнями (далі - Закон № 898) визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 3 Закону № 898 встановлено, що іпотекою може бути забезпечено виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути у майбутньому на підставі договору, що набрав чинності; іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Натомість, статтею 533 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Як встановлено статтями 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що застава (іпотека) і порука є різними видами забезпечення зобов'язань, тому норми, які регулюють поруку (статті 553-559 ЦК України), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо-/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави/іпотеки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 у справі № 6-1534цс15, від 17.09.2014 у справі № 6-109цс14 та листі від 01.03.2015 Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за II півріччя 2014 .

Згідно із п. 4.1.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів № 1 від 24.11.2014 року у застосуванні статті 559 ЦК України слід враховувати, що ця норма не поширюється на правовідносини майнової поруки (застави), яка є окремим видом забезпечення виконання зобов'язання. Застава регулюється нормами параграфа 6 (статті 572 - 593) глави 49 ЦК України та Законами України Про іпотеку і Про заставу .

Нормами чинного законодавства України встановлено, що припинення майнової поруки безпосередньо врегульовано окремими нормами цивільного законодавства.

Застосування до визначених відносин, які мають власні норми регулювання, норми законодавства, які передбачені для інших відносин, незалежно від їх подібності, нормами чинного законодавства України не передбачено та не допускається.

Згідно із ст.17 Закону № 898 іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову про визнання припиненою іпотеки за договором іпотеки від 22.03.2013.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, такими, що не відповідають матеріалам справи.

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли би бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю „Технотранссервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі № 910/12138/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі № 910/12138/16 залишити без змін.

3. Справу № 910/12138/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді К.В. Тарасенко

Ю.Л. Власов