Рішення

від 13.02.2017 по справі 920/1164/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.02.2017 Справа № 920/1164/16

за позовом Приватного акціонерного товариства «Радгосп «Шевченківський» , с. Шевченкове, Конотопський район, Сумська область,

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Малка-Транс» в особі філії «Конотопський молзавод» , м. Конотоп, Сумська область,

про стягнення 4 515 253 грн. 19 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_2 (довіреність № 8 від 10.02.2017);

Від відповідача - ОСОБА_3 (довіреність б/н від 18.01.2017);

При секретарі судового засідання Мудрицькій С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4 726 868 грн. 52 коп. заборгованості за товар відповідно до укладеного між сторонами договору поставки сільськогосподарської продукції (сировини) № 04-16 від 01.01.2016, а також 70 903 грн. 10 коп. судового збору.

Позивач подав заяву (вх. № 3383к від 14.12.2016) про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4 515 253 грн. 19 коп. заборгованості за товар відповідно до укладеного між сторонами договору поставки сільськогосподарської продукції (сировини) № 04-16 від 01.01.2016, а також 67728 грн. 80 коп. судового збору. Позивач просить суд прийняти рішення про повернення з державного бюджету надмірно сплаченої суми судового збору в розмірі 3174 грн. 30 коп.

Враховуючи передбачене ст. 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву про зменшення позовних вимог (вх. № 3383к від 14.12.2016) до розгляду.

Відповідач подав відзиву на позовну заяву (вх. № 815 від 25.01.2017), в якому позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю, вказуючи на те, що позивачем не подано довіреностей на осіб, які отримували товар, товарно-транспортні накладні на перевезення молочної продукції та приймальні квитанції не містять реквізитів договору, реквізитів довіреностей на особу, що приймала товарно-матеріальні цінності, тощо.

Відповідач подав клопотання (вх. № 196к від 25.01.2017), в якому просить суд призначити судову почеркознавчу експертизу, вказуючи на різні за своєю формою підписи в графі керівник та головний бухгалтер на приймальних квитанціях та актах звірки взаємних розрахунків, що викликає сумніви щодо їх достовірності, і як наслідок взагалі факту поставки товару. Відповідач просить суд поставити перед експертом наступні питання: - чи виконано підпис від імені керівника ОСОБА_4 у приймальних квитанціях: за період з 01.01.2016 по 31.01.2016 №12 на суму 430 157 грн. 47 коп.; за період з 01.02.2016 по 29.02.2016 № 20 на суму 550 427 грн. 42 коп.; за період з 01.03.2016 по 31.03.2016 № 31 на суму 1 032 213 грн. 72 коп.; за період з 01.04.2016 по 30.04.2016 №35 на суму 1 324 541 грн. 33 коп.; за період з 01.05.2016 по 31.05.2016 №43 на суму 1 422 463 грн. 28 коп.; за період з 01.06.2016 по 30.06.2016 №57 на суму 1 190 827 грн. 41 коп.; за період з 01.07.2016 по 31.07.2016 №64 на суму 1 213 308 грн. 69 коп.; за період з 01.08.2016 по 31.08.2016 №70 на суму 1 087 820 грн. 44 коп.; за період з 01.09.2016 по 30.09.2016 №81 на суму 1 128 894 грн. 34 коп. в графі керівник тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?; - чи виконано підпис від імені головного бухгалтера ОСОБА_5 у приймальних квитанціях: за період з 01.01.2016 по 31.01.2016 №12 на суму 430 157 грн. 47 коп.; за період з 01.02.2016 по 29.02.2016 № 20 на суму 550 427 грн. 42 коп.; за період з 01.03.2016 по 31.03.2016 № 31 на суму 1 032 213 грн. 72 коп.; за період з 01.04.2016 по 30.04.2016 №35 на суму 1 324 541 грн. 33 коп.; за період з 01.05.2016 по 31.05.2016 №43 на суму 1 422 463 грн. 28 коп.; за період з 01.06.2016 по 30.06.2016 №57 на суму 1 190 827 грн. 41 коп.; за період з 01.07.2016 по 31.07.2016 №64 на суму 1 213 308 грн. 69 коп.; за період з 01.08.2016 по 31.08.2016 №70 на суму 1 087 820 грн. 44 коп.; за період з 01.09.2016 по 30.09.2016 №81 на суму 1 128 894 грн. 34 коп. в графі головний бухгалтер тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?; - чи виконано підпис від імені головного бухгалтера ОСОБА_5 у Акті № 107 звіряння взаємних розрахунків станом на 10.10.2016 в графі головний бухгалтер філія Конотопський молзавод ТОВ Малка-Транс тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?; - чи виконано підпис від імені головного бухгалтера ОСОБА_5 у Акті № 111 звіряння взаємних розрахунків станом на 10.10.2016 в графі головний бухгалтер філія Конотопський молзавод ТОВ Малка-Транс тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?.

Відповідач подав клопотання (вх. № 206к від 26.01.2017), в якому просить суд передати справу № 920/1164/16 за підсудністю до Господарського суду м. Києва, враховуючи відсутність доказів, які б свідчили про наявність у філії «Конотопський молзавод» повноважень діяти від імені юридичної особи.

Позивач подав додаткові пояснення по справі (вх. № 1193 від 06.02.2017) в обґрунтування позовних вимог з урахуванням позиції відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву, щодо своєї позиції стосовно клопотань відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи та про передачу справи за підсудністю.

Відповідач подав клопотання (вх. № 1161 від 03.02.2017) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, зокрема копії наказу про затвердження типової форми довіреностей на представництво інтересів ТОВ "Малка-Транс" від 08.01.2016, копії довіреності від 08.01.2016 на директора філії «Конотопський молзавод» . У судовому засіданні 09.02.2017 судом оглянуті оригінали вказаних документів, копії, що містяться в матеріалах справи є тотожними оглянутим оригіналам. Відповідач просить суд передати справу за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва.

Позивач подав додаткові заперечення по справі (вх. № 1350 від 09.02.2017), в яких заперечує проти клопотання відповідача про передачу справи № 920/1164/16 за підсудністю до Господарського суду м. Києва, вважає копії наказу про затвердження типової форми довіреностей на представництво інтересів ТОВ "Малка-Транс" від 08.01.2016, довіреності від 08.01.2016 на директора філії «Конотопський молзавод" неналежними доказами у справі.

Відповідач подав клопотання (вх. № 1441 від 13.02.2017) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, в тому числі копії наказу № 17/10 від 17.10.2016, копії довіреності від 18.10.2016 на директора філії «Конотопський молзавод» ОСОБА_6, копії довіреності від 31.12.2016 на директора філії «Конотопський молзавод» ОСОБА_6

Позивач подав клопотання (вх. № 1464 від 13.02.2017) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, зокрема копії довіреності від 18.10.2016 на директора філії «Конотопський молзавод» ОСОБА_6, копії довіреності від 28.12.2016 на директора філії «Конотопський молзавод» ОСОБА_6

Позивач підтримує позовні вимоги повністю.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Згідно зі ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності.

У разі відсутності у відособленого підрозділу відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з діяльністю цього підрозділу, позовні матеріали або справа надсилаються за підсудністю до господарського суду за місцем знаходження юридичної особи.

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Малка-Транс» в особі філії «Конотопський молзавод» про стягнення заборгованості за товар відповідно до договору поставки сільськогосподарської продукції (сировини) № 04-16 від 01.01.2016.

Вказаний договір укладений між ПАТ «Радгосп «Шевченківський» та ТОВ Малка-Транс в особі філії «Конотопський молзавод» , підписаний з боку відповідача директором філії «Конотопський молзавод» ТОВ Малка-Транс на підставі довіреності та згідно з дозволом ТОВ Малка-Транс від 31.12.2015 № 31/12 на підписання у 2016 році з фізичними особами-підприємцями, юридичними особами - резидентами та юридичними особами - нерезидентами господарських договорів (угод) на закупівлю сільськогосподарської сировини, відповідно до законодавства України, без обмеження суми таких договорів (угод).

Таким чином спір у справі № 920/1164/16 випливає саме з діяльності філії.

З довіреності від 01.01.2016, виданої ТОВ Малка-Транс директору філії Конотопський молзвод ОСОБА_4, вбачається, що директора філії уповноважено представляти інтереси товариства з питань фінансово-господарської діяльності філії, в тому числі представляти інтереси головного підприємства в судах усіх ланок та інстанцій.

Згідно з наданим відповідачем наказом про затвердження типової форми довіреностей на представництво інтересів ТОВ "Малка-Транс" від 08.01.2016, всі діючи довіреності від імені товариства станом на 08.01.2016 скасовано.

Відповідно до довіреності від 08.01.2016 на директора філії «Конотопський молзавод» ОСОБА_4, у директора філії відсутні повноваження щодо представництва інтересів головного підприємства в судах усіх ланок та інстанцій.

У нотаріально посвідченій заяві ОСОБА_4 від 08.02.2017, остання повідомляє, що займала посаду директора філії Конотопський молзавод по 17.10.2016. Для виконання обов'язків головним підприємством було видано довіреність від 01.01.2016. Будь-яких інших довіреностей до дати звільнення ОСОБА_4 не видавалось. Про обмеження щодо відсутності у директора філії повноважень на представництво інтересів філії чи головного підприємства у судах під час здійснення посадових обов'язків ОСОБА_4 до відома не доводилось.

Згідно з наказом № 17/10 від 17.10.2016, з 17.10.2016 ОСОБА_4 звільнено з посади директора філії «Конотопський молзавод» та з 18.10.2016 призначено на посаду директора філії ОСОБА_6

Відповідно до наданої відповідачем копії довіреності від 18.10.2016 на директора філії «Конотопський молзавод» ОСОБА_6, повноважень директора філії щодо представництва інтересів головного підприємства в судах усіх ланок та інстанцій не передбачено. Довіреність діє до 31.12.2016.

Згідно з копією довіреності від 31.12.2016 на директора філії «Конотопський молзавод» ОСОБА_6, повноваження директора філії щодо представництва інтересів головного підприємства в судах усіх ланок та інстанцій відсутні. Довіреність діє до 31.12.2017.

Разом з цим, згідно з наданими позивачем копіями довіреностей від 18.10.2016 та від 28.12.2016 на директора філії «Конотопський молзавод» ОСОБА_6, директору філії надані повноваження щодо представництва інтересів головного підприємства в судах усіх ланок та інстанцій. Строк дії довіреності від 18.10.2016 - до 31.12.2016, строк дії довіреності від 28.12.2016 - до 31.12.2017.

Таким чином матеріали справи свідчать про видачу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Малка-Транс» одночасно довіреностей на директора філії «Конотопський молзавод» ОСОБА_6 різних за змістом щодо повноважень директора філії на представництво інтересів головного підприємства в судах усіх ланок та інстанцій, зі строком дії до 31.12.2017.

Вказані дії відповідача, на думку суду, направлені на зміну територіальної підсудності справи для умисного затягування судового процесу, що порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Разом з цим, згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд , яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення Європейського суду з прав людини у справах Буланов та Купчик проти України, no. 7714/06 та 23654/08, від 09.12.2010, Чуйкіна проти України, no. 28924/04, від 13.01.2011).

За встановлених судом обставин, оскільки спір у справі № 920/1164/16 випливає саме з діяльності філії, довіреність від 28.12.2016 на директора філії «Конотопський молзавод» ОСОБА_6 зі строком дії до 31.12.2017, містить повноваження щодо представництва інтересів головного підприємства в судах усіх ланок та інстанцій, у судових засіданнях по справі № 920/1164/16 приймає участь представник ТОВ Малка - транс ОСОБА_3 на підставі довіреності від 18.01.2017, згідно з якою остання наділена повноваженнями бути дійсним та законним представником Головного підприємства та Філії Конотопський молзавод , в тому числі з питань захисту прав та інтересів головного підприємства та його філії, підстави для передачі справи за територіальною підсудністю відповідно до ст. 17 Господарського процесуального кодексу України відсутні, а дії відповідача щодо подання клопотань про передачу справи за територіальною підсудністю розцінюються судом як такі, що спрямовані на створення перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків. Суд при цьому звертає увагу, що у судові засідання 14.12.2016, 16.01.2017 представник відповідача не з'являвся, відзиву на позовну заяву не подавав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

01.01.2016 між сторонами укладено договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 04-16, відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язується в порядку і на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцеві (відповідачу) сировину власного виробництва, в перерахунку на молоко за базисним вмістом жиру та білку, що відповідають за якістю чинним стандартам, технічним умовам, ветеринарним і санітарним вимогам, за договірними цінами, обумовленими протоколом погодження цін, який є невід'ємною частиною даного договору, а покупець (відповідач), в свою чергу, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору в кількості і в терміни, передбачені договором.

У пункті 1.2. договору визначено найменування товару: молоко коров'яче, власного виробництва (ДСТУ № 3662-97).

Згідно з п. 2.1 договору, оплату за товар відповідач проводить по договірним цінам, що визначаються сторонами у відповідному протоколі погодження ціни, який є невід'ємною частиною договору; ціна на товар може змінюватись протягом місяця в залежності від ринкової ціни на товар.

Відповідно до п. 2.5 договору, оплата за товар здійснюється протягом 30 календарних днів від дати приймання товару покупцем відповідно до п. 1.4. договору. Оплата проводиться за умови, що продавець надав всі необхідні документи на товар згідно з вимогами договору та чинного законодавства.

Як вказано у п. 1.4. договору, приймання товару покупцем за кількістю і якістю здійснюється відповідно до вимог цього договору та чинного законодавства України.

Перехід права власності на товар від позивача до відповідача здійснюється після повного та фактичного закінчення процедури приймання товару за місцезнаходженням виробничих потужностей (виробництва) відповідача, підписання всіх необхідних документів, в разі наявності товарно-транспортної накладної після відмітки відповідача про прийом товару на ній (п. 1.5. договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив своєчасно та у повному обсязі товар, отриманий від позивача у період з 01.01.2016 по 09.10.2016, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 4 515 253 грн. 19 коп.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач вказує на те, що позивачем не подано довіреностей на осіб, які отримували товар, товарно-транспортні накладні на перевезення молочної продукції та приймальні квитанції не містять реквізитів договору, реквізитів довіреностей на особу, що приймала товарно-матеріальні цінності, тощо.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно приписів ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положення ст. ст. 655, 692 Цивільного кодексу України встановлюють презумпцію оплатності переданого покупцеві товару .

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Доказами схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Судом встановлено, що матеріалами справи, а саме прийомними квитанціями за період з 01.01.2016 по 31.01.2016 №12 на суму 430 157 грн. 47 коп.; за період з 01.02.2016 по 29.02.2016 № 20 на суму 550 427 грн. 42 коп.; за період з 01.03.2016 по 31.03.2016 № 31 на суму 1 032 213 грн. 72 коп.; за період з 01.04.2016 по 30.04.2016 №35 на суму 1 324 541 грн. 33 коп.; за період з 01.05.2016 по 31.05.2016 №43 на суму 1 422 463 грн. 28 коп.; за період з 01.06.2016 по 30.06.2016 №57 на суму 1 190 827 грн. 41 коп.; за період з 01.07.2016 по 31.07.2016 №64 на суму 1 213 308 грн. 69 коп.; за період з 01.08.2016 по 31.08.2016 №70 на суму 1 087 820 грн. 44 коп.; за період з 01.09.2016 по 30.09.2016 №81 на суму 1 128 894 грн. 34 коп., за період з 01.10.2016 по 09.10.2016 на суму 338 384 грн. 67 коп. (а.с. 244-250, том 1, а.с. 1-2, том 2, а.с. 122, том 2), товарно-транспортними накладними на перевезення молочної сировини (а.с. 21-243, том 1, а.с. 95-121, том 2), податковими накладними (а.с. 3-11, 130, том 2) підтверджується факт поставки позивачем відповідачу та отримання останнім товару на загальну суму 9 719 038 грн. 77 коп.

Факт часткової оплати відповідачем отриманого товару за договором підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (а.с. 14-43, том 2, а.с. 123-129, том 2).

Обставини, на які вказує відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову щодо відсутності реквізитів договору, реквізитів довіреностей на особу, яка приймала ТМЦ у товарно-транспортних накладних на перевезення молочної сиро ниви та приймальних квитанціях, не спростовують факту отримання відповідачем від позивача товару та його часткової оплати.

Згідно з п. 2.1., п. 2.2., п. 2.5. Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

У п.5.26 ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлювання документів" визначено, що відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи.

Відповідно до приписів чинного законодавства відповідальність та контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств.

Відтиском печатки засвідчується, серед іншого, також справжність підпису її власника. Порядок використання печатки встановлюється її власником самостійно, власник на свій розсуд розпоряджається печаткою, а також самостійно відповідає за її збереження.

Судом встановлено, що факт приймання відповідачем товару згідно з прийомними квитанціями та товарно - транспортними накладними засвідчено підписами представників відповідача та відтиском печатки філії «Конотопський молзавод» ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Малка-Транс» у вказаних документах, товар частково оплачений відповідачем, що підтверджується виписками по рахунку позивача (а.с. 14-43, том 2, а.с. 123-129, том 2) з посиланням на договір від 01.01.2016 у призначенні платежу.

Згідно з актами звіряння розрахунків за період з 01.09.2016 по 30.09.2016, з 01.10.2016 по 31.10.2016, відповідач визнає заборгованість перед позивачем в сумі 4 515 253 грн. 19 коп. Акти звіряння підписані представниками позивача та відповідача, підписи засвідчені печатками.

Відповідачем при цьому не надано суду доказів протиправності використання своєї печатки чи доказів її викрадення, так само як і доказів звернення до правоохоронних органів у зв'язку з викраденням чи втратою печатки, у зв'язку з чим відсутні правові підстави вважати, що печатка використовувалась не на розсуд відповідача чи всупереч його волі.

Прийомні квитанції за період з 01.01.2016 по 31.01.2016 №12 на суму 430 157 грн. 47 коп.; за період з 01.02.2016 по 29.02.2016 № 20 на суму 550 427 грн. 42 коп.; за період з 01.03.2016 по 31.03.2016 № 31 на суму 1 032 213 грн. 72 коп.; за період з 01.04.2016 по 30.04.2016 №35 на суму 1 324 541 грн. 33 коп.; за період з 01.05.2016 по 31.05.2016 №43 на суму 1 422 463 грн. 28 коп.; за період з 01.06.2016 по 30.06.2016 №57 на суму 1 190 827 грн. 41 коп.; за період з 01.07.2016 по 31.07.2016 №64 на суму 1 213 308 грн. 69 коп.; за період з 01.08.2016 по 31.08.2016 №70 на суму 1 087 820 грн. 44 коп.; за період з 01.09.2016 по 30.09.2016 №81 на суму 1 128 894 грн. 34 коп., за період з 01.10.2016 по 09.10.2016 на суму 338 384 грн. 67 коп., товарно-транспортні накладні на перевезення молочної сировини є первинними документами в розумінні ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують факт здійснення господарської операції.

З вказаних підстав, враховуючи приписи ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, суд не вбачає дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у справі, вважає необґрунтованим та відмовляє у задоволенні клопотання відповідача (вх. № 196к від 25.01.2017) про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі № 920/1164/16.

Судом встановлено, що відпуск продукції позивачем відповідачу здійснювався без отримання у відповідача довіреностей.

Разом з тим, відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 29.04.2015 у справі №903/679/14.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, прийнятого у Парижі 20 березня 1952p., гарантовано захист права власності. Згідно з нею кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Європейський суд розширено тлумачить поняття майна . Так, в постанові по справі Бейелер проти Італії (5 січня 2000 р.) зазначено, що …поняття майно в ст. 1 має автономне значення, яке не обмежується власністю на фізичні речі. Воно є незалежним від формальної класифікації в національному праві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, можуть розглядатися як право власності і, таким чином, як майно в контексті цього положення .

Слід враховувати, що до майнових прав належить, зокрема, право вимоги, що виникає з приводу володіння, користування та розпорядження майном (наприклад права вимоги особи за зобов'язаннями, за якими вона є кредитором).

На підставі викладеного, враховуючи встановлений судом факт поставки позивачем відповідачу товару, факт неналежного виконання останнім зобов'язань стосовно повної оплати отриманого товару, оскільки відповідачем не подано належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4 515 253 грн. 19 коп. заборгованості за товар.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 67728 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Малка-Транс» (вул. Івана Мазепи, буд. 10-А, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 25568003) в особі філії «Конотопський молзавод» (вул. Миши Немолота, буд. 4, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код ЄДРПОУ ВП: 33555621) на користь Приватного акціонерного товариства «Радгосп «Шевченківський» (вул. Миру, буд. 1, с. Шевченкове, Конотопський район, Сумська область, 41667, код ЄДРПОУ 05398728) 4 515 253 грн. 19 коп. заборгованості за товар, 67728 грн. 80 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.02.2017

Суддя Є.А. Жерьобкіна