Ухвала
від 14.02.2017 по справі 820/6220/15
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ У Х В А Л А 14 лютого 2017 року                                                                              К/800/3840/17 Суддя Вищого адміністративного суду України Голубєва Г.К., розглянувши касаційну скаргу Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 р. у справі № 820/6220/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна Корпорація "Січеслав" до  Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області   про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В :  Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна Корпорація "Січеслав"   звернулось до суду з позовом до  Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області  про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 р., позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення  від 19.05.2015 року №0001221500  про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 132612,50 грн.  У решті позовних вимог - відмовлено. Південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області  подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким  у задоволенні позову відмовити повністю. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, спірне податкове повідомлення-рішення скасовано правомірно, виходячи з наступного. У п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 цього Кодексу). Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. У п.198.6 наведеної норми визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку,  який здійснює операції з постачання товарів/послуг,  на вимогу покупця та  є  підставою  для  нарахування сум податку,  що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України). При цьому, згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Як було вірно встановлено судами, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, виписаними позивачу його контрагентом. Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини. Крім того, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи). При цьому, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 3 грудня 2003 року у справі "Рябих проти Росії" зазначено, що повноваження вищих судів щодо перегляду судових рішень мають використовуватись задля виправлення судових помилок. Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи з урахуванням специфіки спірних правовідносин та повноти встановлення судами фактичних обставин справи. Заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. На підставі викладеного та керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, - У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою  Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області  на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 р. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.              Суддя                                                                                                       Г.К. Голубєва          

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення14.02.2017
Оприлюднено20.02.2017
Номер документу64804525
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —820/6220/15

Ухвала від 30.03.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Голубєва Г.К.

Ухвала від 14.02.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Голубєва Г.К.

Ухвала від 24.01.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Голубєва Г.К.

Ухвала від 09.12.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Голубєва Г.К.

Ухвала від 09.11.2016

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Курило Л.В.

Ухвала від 16.09.2016

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Курило Л.В.

Ухвала від 16.09.2016

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Курило Л.В.

Постанова від 15.08.2016

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Самойлова В.В.

Ухвала від 15.08.2016

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Самойлова В.В.

Ухвала від 22.07.2016

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Самойлова В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні