Рішення

від 20.02.2017 по справі 522/12782/15-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/12782/15-ц Провадження № 2/522/887/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про витребування квартири з чужого незаконного володіння і виселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про витребування квартири під АДРЕСА_1 в м Одесі, із чужого незаконного володіння ОСОБА_3, та про виселення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з вказаної квартири (а.с.3-6, 73-76, 78).

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_2 вказує, що, по-перше, набула право власності на вищевказану квартиру на підставі договору № Фб-22-ф про інвестування будівництва від 21.11.2005 р. та додаткової угоди до цього договору від 24.12.2010 р. і свідоцтва про право власності на квартиру, на підставі якого за нею було зареєстровано право власності на спірну квартиру; і, по-друге, заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15.08.2012 р. було задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання права власності, та за ОСОБА_5 було визнано право власності, зокрема на квартиру АДРЕСА_1, але ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2012 р. згадане заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.08.2012 р. було скасоване, й згодом ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.07.2013 р. позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання права власності було залишено без розгляду.

Проте, на підставі вищевказаного заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.08.2011 р., ОСОБА_5 зареєстрував на своє ім'я право власності на спірну квартиру, після чого відчужив цю квартиру на користь ТОВ Модуль Трансконт , яке за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 10.10.2013 р. відчужило цю квартиру на користь ОСОБА_3

Під час судового розгляду даної справи ОСОБА_3 пред'явила зустрічний позов до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1, посилаючись, що ця квартира вибула з володіння ОСОБА_2 за її волею, оскільки після винесення Приморським районним судом м. Одеси ухвали від 10.12.2012 р. про скасування заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.08.2011 р. у справі 1522/17093/12 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання права власності і до постановлення ухвали Приморского районного суду м. Одеси від 22.07.2013 р. про залишення позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання права власності - без розгляду, ОСОБА_6 не здійснила жодних дій для скасування реєстрації права власності ОСОБА_5 на спірну квартиру та відновлення реєстрації права власності на цю квартиру на своє ім'я (а.с. 158-162).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 підтримав позов своєї довірительки та не визнав зустрічний позов ОСОБА_3, а представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 не визнала позов ОСОБА_2 та підтримала зустрічний позов ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, а направлена йому судова повістка про виклик до суду, надіслана за останньою відомою судові адресою його місця проживання, була повернута судові з поміткою пошти про те, що він відмовився від отримання судової повістки.

Дослідивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_4 від 05.12.2011 р., виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради (на підставі договору № Фб-22-ф про інвестування будівництва житла в м. Одесі від 21.11.2005 р., додаткової угоди від 14.12.2010 р., додаткової угоди від 08.02.2011 р., акту прийому-передачі квартири від 20.10.2011 р.), зареєстрованого КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості (номер запису : 2491 в книзі : 792пр-139), позивач ОСОБА_2 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.8-11).

Також судом установлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15.08.2012 р. у справі № 1522/17093/12 (провадження № 2/1522/9680/12) за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру та нерухоме майно, яким облаштована квартира, - цей позов ОСОБА_5 було задоволено у повному обсязі, визнано за ОСОБА_5 право власності на квартиру загальною площею 92,1 кв.м., що розташована за адресою : АДРЕСА_1, та визнано за ОСОБА_5 право власності на рухоме майно, яким облаштована ця квартира (а.с.12-17).

Але вказане заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.08.2012 р. було скасоване ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2012 р. у справі № 1522/27820/12 (провадження № 2-п/1522/556/12), та ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.07.2013 р. у справі № 1522/29665/12 (провадження № 2/522/587/13), яка набрала законної сили, позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру та на рухоме майно, яким облаштована квартира, - було залишено без розгляду (а.с. 18, 20, 21, 22, 23).

Однак 11.09.2012 р., на підставі вищевказаного заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.08.2012 р. у справі № 1522/27820/12 (провадження № 2-п/1522/556/12), ОСОБА_5 зареєстрував за собою право власності на квартиру АДРЕСА_1 а 06.08.2013 р. право власності на цю квартиру було переоформлено на ТОВ Модуль Трансконт (код ЄДРПОУ 37810024) (а.с. 27 -30), яке в подальшому відчужило цю квартиру на користь ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 10.10.2013 р., посвідченого державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Пенчевим К.Л. за р. № 4-2671 (а.с. 31-32, 33-34, 35).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

При цьому, суд враховує, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його віджучувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК України звернулися до суд з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, та це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що, по-перше, право власності ТОВ Модуль Трансконт на спірну квартиру похідне від права власності на цю квартиру ОСОБА_5, який у встановленому законом порядку не набув право власності на цю квартиру, отже ТОВ Модуль Трансконт не мало право відчужувати цю квартиру; і, по-друге, спірна квартира вибула з володіння ОСОБА_2 не з її волі іншим шляхом.

За приписами ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3, суд виходить з наступного.

Після винесення Приморським районним судом м. Одеси ухвали від 10.12.2012 р. у справі № 1522/27820/12 (провадження № 2-п/1522/556/12) про скасування заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.08.2012 р. у справі № 1522/17093/12 (провадження № 2/1522/9680/12) за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру та нерухоме майно, яким облаштована квартира, - ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.01.2013 р. було задоволено заяву представника ОСОБА_2 про забезпечення позову та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, а також на рухоме майно, яким облаштована дана квартира.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.07.2013 р. у справі № 1522/29665/12 (провадження № 2/522/587/13) позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру та на рухоме майно, яким облаштована квартира, - було залишено без розгляду, але не погодившись з цією ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_5 її оскаржив в апеляційному порядку, та ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18.10.2013 р. було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22.07.2013 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме та рухоме майно.

Проте ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.07.2013 р., яка була постановлена у відсутності ОСОБА_2 та/або її представника, було задоволено заяву ОСОБА_5 та були скасовані заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, а також на рухоме майно, яким облаштована дана квартира, що раніше були застосовані ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.01.2013 р., після чого 06.08.2013 р. право власності на спірну квартиру було переоформлено на ТОВ Модуль Трансконт , а 10.10.2013 р. - на відповідача ОСОБА_3

Крім того, ОСОБА_3 та/або ї представник не надали суду доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 своєчасно було отримано копію вищевказаної ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 30.07.2013 р. про скасування заходів забезпечення позову та/або що вона своєчасно була обізнана про існування цієї ухвали і мала можливість здійснити дії щодо скасування реєстрації права власності на квартиру на ім'я ОСОБА_5 і поновлення реєстрації права власності на квартиру на своє ім'я.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Витребувати квартиру під АДРЕСА_1 в м Одесі із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 (ІПН : НОМЕР_1, що зареєстрована та проживає за адресою : АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_2, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 12.06.1996 р., ІПН : НОМЕР_3, що зареєстрована за адресою : АДРЕСА_2).

Виселити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1) з квартири АДРЕСА_1 в м. Одесі.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках судові витрати в сумі 519 (п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 21 коп., а саме з кожного по 259 (двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 61 коп., на користь ОСОБА_2.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 24 лютого 2017 року.

Суддя Н.А. Ільченко